Конспект лекцій з історії України

План

Тема 2. Українська нацiональна революцiя 1917-1920 рокiв.

План

Тема 1. Українська нацiональна революцiя середини XVII ст.

Плани семiнарських занять.

Теми семiнарiв

Теми лекцiй

Тематика лекційного курсу і семінарів

Курс «Iсторiя України» обсягом 24 години, з яких 20 годин лекцiй і 4 години семiнарiв, розрахований на студентiв 1 курсу дистантної або заочної форми навчання на факультетi романо-германської фiлологiї.

Вступ.

1. Стародавня доба в iсторiї України (до сер. 1-го тис. н.е.)

2. Княжа доба (IX ст. – I пол. XIV ст.).

3. Українськi землi у I пол.XIV ст. – I пол. XVII ст.

4. Українська нацiональна революцiя XVII ст.

5. Гетьманщина в Українi (кiнець XVII – середина XVIII).

6. Українськi землi пiд владою Росiйської і Австрiйської iмперiй (сер. XVIIIст. – поч. ХХ ст.).

7. Українська нацiональна революцiя 1917 – 1920 рокiв.

8. Україна мiж двома свiтовими вiйнами (20-тi – 30-тi рр. ХХ ст.).

9. Україна у роки другої свiтової вiйни (1939 – 1945 рр.).

10. Україна у повоєнний час (1945 – 1991 рр.).

11. Незалежна Україна (1991 – 2002).

1. Українська нацiональна революцiя середини XVII ст.

2. Українська нацiональна революцiя 1917 – 1920 рокiв.

1. Причини революцiї та хiд воєнних дiй у 1648-1653 рр.

2. Переяславська Рада. «Березневi статтi» і воєнна кампанiя 1654-1656 рр.

3. Воєннi дiї у 1657-1667 р. Андрусiвське перемир’я.

4. Руїна. Причини поразки революцiї та iї значення.

ЛIТЕРАТУРА:

1. Лiтопис Самовидця. - К., Наукова думка, 1971. - С. 28-72

2. Iсторiя Русов. - Київ: Дзвiн, 1991. - С. 60-164

3. М. Аркас. Iсторiя України-Руси.-К.: Вища школа, 1990. - С.171-237

4. М. Грушевский. Очерк истории украинского народа. - К.: Либiдь, 1990. - С. 178-225

5. М. Костомаров. Богдан Хмельницький. - К.: Веселка, 1992. - С. 34-70

6. I. Крип’якевич. Богдан Хмельницький. - Львiв: Свiт, 1990. - С. 284-337

7. I. Рибалка. Iсторiя України. Ч.1.- Харкiв: Основа, 1995.- С. 191-242

8. О. Субтельний. Україна: Iсторія. - К.: Либiдь,1991. - С. 115-145

9. Iсторiя України в особах. - К.; 1993. – С. 294-300

10. В. Смолiй, В. Степанков. Українська нацiональна революцiя. - К., 1999. - С. 299-345.

11. Iсторiя України (пiд ред. Р. Ляха). - К. 1998. - С. 125-156

1. Створення та дiяльнicть Центральної Ради (березень 1917 – квiтень 1918 рр.).

2. Гетьманщина в Українi (квiтень-грудень 1918 р.).

3. Директорiя УНР та iї поразка (1918-1920 рр.).

ЛIТЕРАТУРА

1. Грушевський М. Хто такi українцi і чого вони хочуть? – К.; 1991. – С. 5-21, 110-120

2. Винниченко В. Вiдродження нацiї. – Ч.I. – К.; 1990. – С. 218-258; Ч. III. – К.; 1990. – С. 15-43, 179-201, 301-351

3. Полонська-Василенко Н. Iсторiя України. – Т.2.-К.; 1992. – С. 457-545

4. Романчук О. Ультиматум. – К.; 1990. – С. 56-62

5. Субтельний О. Україна. Iсторiя. – К.; 1991. – С. 300-331

6. Нагаєвський I. Iсторiя української держави ХХ столiття. – К.; 1994. – С. 92-126

7. Рибалка I. Iсторiя України. – Ч. 3. – Харкiв, 1999. – С. 3-96

8. Iсторiя України. – (пiд ред. Р.Д. Ляха). – К., 1998. – С. 204-244

Вступ.

Iсторія України – складова і невід’ємна частина всесвітньої історії, тому предметом курсу є історія українського народу, його стародавніх предків на всіх землях їх етнічного розселення. Курс вивчається в різних аспектах, а саме: соціально-економічному, суспільно-політичному, соціокультурному, релігійно-церковному, і він має на меті сучасний науковий огляд процесу становлення і розвитку народів та держав на території України. Відповідно, є доцільним вирішення таких завдань як з’ясування універсальних закономірностей і тенденцій виникнення людини, суспільства і держави, виявленя особливостей історії українського народу, ії періодизації, вивчення і наукова оцінка історичних фактів, ролі визначних осіб та уроків історії.

Теоретико-методологічною основою курсу є загальновизнана еволюційна концепція вивчення історії людства та гуманістична методологія, яка визнає безумовний і беззастережний пріоритет людини і ії прав перед будь-якою расовою, національною, політичною чи релігійною єдністю, або організацією.

Конституція (Основний Закон), яку було прийнято на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, проголосила, що “Україна є суверенна і незалежна держава” (Стаття 1). “Україна є унітарною державою” (Стаття 2). “Людина, ії життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.»

Права і свобода людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (Стаття 3).

Сучасна Україна є республікою, яка стала суверенною відповідно до “Акту проголошення незалежності України” від 24 серпня 1991 року. “Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування” (Стаття 5).

Державна влада в Україні здійснюється на засадах ії поділу на законодавчу (Верховна Рада), виконавчу (Кабінет Міністрів) та судову (Верховний Суд) (Стаття 6).

Державною мовою в Україні є українська мова. В Україні гарантовано вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин (Стаття10).

Конституція узаконила державні символи незалежної України: державний прапор, державний герб і державний гімн України, а також права та обов’язки людини і громадянина.

Територія України становить 603,7 тис. квадратних кілометрів, населення - на 1 січня 1994 року - 52 млн., на 1.01.1997 року - 50 млн., на 1.01.2002 року становить 48,4 млн. чоловік.

Республіка Україна є повноправним членом Організації Об’єднаних Націй і має дипломатичні стосунки з більш ніж 150 державами світу, з якими постійно налагоджує і розширює різноманітні економічні і культурні зв’язки.

Дата добавления: 2015-05-23