Князівський абсолютизм і його особливості

Німеччина.

Станово-представницбка установа подібна до Генеральних штатів у Франції чи парлаиенту у Англії у вигляді рейхстагу виникає і в Німеччині. Імперські з'їзди, або рейхстаги, складалися з трьох ко­легій: колегії курфюрстів, колегії князів, графів і вільних госпо­дарів (панів), а також колегії представників імперських міст. Кож­на колегія засідала окремо. Однак в країні, яка не тільки не по­збулася, а навіть посилила роздробленість, ніякої реальної влади цей орган не мав. Певний вплив мали в кожній окремій державі місцеві представницькі органи - ландтаги, які складалися з дво­рянства, вищого духівництва і міщан.

Таке становище було обумовлено тим, що боротьба за побудо­ву Священної Римської імперії германської нації серйозно ослаб­ляла імператорську владу. Міста, які самі дбали про свій добро­бут, не надали центральній владі підтримки в боротьбі за об'єднан­ня країни. Дуже слабким був і політичний вплив лицарства. Імператор представляв імперію зовні, однак у ставленні до князів він був лише «першим серед рівних». Імператорський титул по черзі надавався представникам різних династій, а з 1254 року по 1273 рік у Німеччині взагалі не було імператора. Фактично влада в роздроб­леній країні опинилася в руках декількох курфюрстів (князів-ви-борців), які обирали імператора.

Абсолютизм – державний лад, у якому всю повноту законодавчої, виконавчої та судової влади концентрувалася до рук спадкоємного для глави держави – короля.

У XVI—XVIII ст. після релігійних війн кількість самостійних державних утворень у Німеччині ще більше зросла (їх стало понад 300), утверджується так званий князівський абсолютизм. Він відрізнявся від централізованих абсолютних монархій Заходу (як і станово-представницьких монархій) тим, що склався не в межах всієї імперії, яка залишалася децентралізованою, а в межах окремих князівських володінь. Крім того, його утвердження — не результат тимчасової рівноваги сил феодалів і буржуазії. Навпаки, князівський абсолютизм становить торжество феодально-консервативних сил над буржуазним рухом і підпорядкування слабкої німецької буржуазії князям

Не випадково абсолютизм утвердився раніше всього в Баварії (у першій третині XVII ст.), що відзначалася економічною відсталістю. Князівський абсолютизм не відіграв ніякої позитивної ролі, надовго закріпивши економічну і політичну роздробленістьНімеччини.
У другій половині XVІІ ст. найбільшими абсолютиськими державами були Прусcія і Австрія, які суттєво відрізнялись одна від одної: Пруссія була переважно протестантською країною, а Австрія – католицькою.

Дата добавления: 2015-05-23