Питання яких немає або в недостатньому обсязі позначені курсивом

Основні терміни і поняття

Держава загального добробуту. Дефляція, стагфляція. Перехідний період. Депресія. Проміжні товари. Акцизний збір. Ринковий соціалізм. "Ваучеризація". Гіперінфляція. Розбалансованість економіки. Інфляція. попиту. Тренд.

Питання для самоконтролю

1. Який тип господарювання, на вашу думку, можна впровадити в Україні?

2. Якщо Україна прагне мати стабільні ціни (тобто невисоку інфляцію), чому б просто не видати закон про заборону зміни цін?

3. Одною із проблем, економіки України є створення розвиненого про­довольчого ринку. Як, на вашу думку, можна вирішити це питання в ринкових умовах господарювання?

4. Відомо, що зайнятості сприяє система соціального забезпечення. Що необхідно здійснити для її підтримки в Україні?

5. Основне завдання в умовах переходу до змішаної ринкової економіки — добитися поєднання мікроефективності з макростабільністю. Як ви це розумієте?

6. Як ви вважаєте, чи необхідно знову впроваджувати в економіку України систему плановості? Якщо так, то обґрунтуйте таку необхідність.

Література

1. Дорошенко Д. Нарис історії України. —Львів, 1991.

2. История мировой зкономики: Учебник / Под ред. Г. Б. По­ляка й Г. М. Марковой. — М., 1999.

3. Історія України: Курс лекцій. В 2 кн. / Л. Г. Мельник, М. В. Верстюк, Демченко М. В. та ін. —К., 1991—1992.

4. Історія України: Навч. посібник / За ред. В. А. Смолія. — К.,1997.

5. Лортикян 3. Л. История экономических реформ: Мировой опыт второй половины XIX—XX вв. — Харьков, 1999.

6. Полонська-Василенко Н. Історія України. В 2 т. — К., 1993.

7. Экономическая история зарубежных стран / Под ред. В. І. Голубовича. — Минск, 1997.

8. Історія економічних учень: Підручник за ред. /Л.Я.Корнійчук, Н.О.Титаренко. – К.: 2001.

9. Б.Д. Лановик, М.В. Лазарович, В.Ф. Чайковський. Економічна історія України і світу. – К.: “Вікар”, 2001.

10. П.І. Юхименко. Економічна історія. – К.: “Вікар”, 2004.

11. П.І. Юхименко, П.М. Леоненко. Історія економічних учень. – К.:, “Знання”, 2005.

12. Н.О. Тимочко, О.А. Пучко ін. Економічна історія. –К.:, 2000.

ЗМІСТ

Вступ.....................................................................................................................
Тема 10. Розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина XX ст.).............................................................................
Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець XX –початок XXI ст.)...
Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці..........................................
Тема 13. Формування засад ринкового господарства в Україні (90 – ті роки XX ст. …………………………………………………………………..
Зміст......................................................................................................................

1. Предмет та завдання курсу "Історія економіки та економічної думки".

2. Місце та роль науки в системі економічних дисциплін та історико-економічної науки.

3. Етапи розвитку "Історії економіки та економічної думки" як наукової дисципліни (традиційна економічна історія, "нова економічна історія", історична економіка).

4. Методологія історико-економічних досліджень. Підходи та критерії до проблеми періодизації економічної історії.

5. Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства та основні етапи її еволюції. Палеолітична та неолітична революції.

6. Причини розпаду первіснообщинного ладу та перехід до різних економічних структур класового суспільства.

7. Особливості розпаду первіснообщинного ладу і формування класового суспільства в країнах Стародавнього Сходу.

8. Економічна роль держави у Стародавньому Сході та характерні риси "азіатського" способу виробництва.

9. Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу.

10. Розквіт рабовласницької системи у Стародавньому Римі в ІІ–І ст. до н. е. Генеза форм землеволодіння: рабовласницька вілла, ергастерій та латифундія.

11. Причини занепаду та загибелі рабовласницького способу виробництва. Криза рабовласницької системи господарства на прикладі Римської імперії.

12. Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація.

13. Розвиток феодального землеволодіння в Західній Європі (аллод, бенефіцій, феод).

14. Еволюція рентних відносин за доби феодалізму.

15. Характеристика основних господарських форм феодального ладу.

16. Цеховий лад міського ремесла в середньовічній Європі.

17. Передумови та економічні наслідки Великих географічних відкриттів. "Революція цін" XVI ст., її суть, причини, наслідки та значення.

18. Криза натуральної системи господарювання як початок становлення господарства ринкового типу.

19. Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела, методи та результати.

20. Особливості процесу первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу.

21. Становлення та розвиток мануфактурного виробництва в Європі.

22. Голландія в XVI–XVII ст. як взірцева країна первісного нагромадження
капіталу.

23. Англія XVI–XVIII ст. як класична країна первісного нагромадження капіталу.

24. Передумови, хід, складові та наслідки аграрного перевороту в Англії.

25. Промисловий переворот в Англії: джерела, розвиток та соціально-економічні наслідки.

26. Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, США.

27. "Прусський" та "американський" шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві.

28. Економіка північноамериканських колоній, причини та наслідки війни за незалежність.

29. Передумови громадянської війни У США та її економічні наслідки.

30. Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.

31. Основні тенденції розвитку світової економіки на межі ХІХ–ХХ ст.

32. Причини втрати Англією світової економічної першості.

33. Причини вповільнення темпів економічного розвитку та промислового відставання Франції на межі ХІХ–ХХ ст.

34. Причини швидкого промислового та економічного піднесення в Німеччині в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.

35. Перетворення США у провідну індустріальну державу світу.

36. Розпад феодалізму та генезис капіталізму в Японії. Початок "перетворень Мейдзі".

37. Економічні причини та наслідки Першої світової війни.

38. Версальська система та її економічна суть.

39. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.

40. Світова економічна криза 1929–1933 рр. та шляхи виходу з неї. "Новий курс" Ф.Д. Рузвельта.

41. Особливості економічної кризи 1929-1933 рр. для Німеччини, Англії, Франції.

42. Становище провідних країн у світовому господарстві напередодні Другої світової війни.

43. Економічні причини та наслідки Другої світової війни для світового господарства.

44. Мета, суть, економічні наслідки плану Маршалла та програми Доджа – Макартура і відмінності між ними.

45. Основні тенденції економічного розвитку США після Другої світової війни та причини зниження темпів зростання в 50–60-ті роки.

46. Структурні кризи та їх вплив на економічний розвиток США в 70-ті – на початку 80-х років. "Рейганоміка" та її результати.

47. Причини економічного піднесення ФРН в 50-х роках ХХ ст.

48. Фактори економічного зростання Японії в 50–70-ті роки ХХ ст.

49. Причини економічного спаду в Японії на межі ХХ–ХХІ ст.

50. Економічна суть Європейського Союзу: виникнення, еволюція, розширення складу країн-учасниць та перспективи розвитку.

51. Роль „Великої сімки” у світовому господарстві на сучасному етапі.

52. Тенденції розвитку американської економіки на межі тисячоліть. Становлення та розвиток постіндустріального суспільства та нової (постіндустріальної) економіки.

53. Тенденції світового економічного розвитку на межі тисячоліть. Загальноцивілізаційні економічні проблеми людства

54. Економічна думка Стародавніх Індії, Китаю та Єгипту. Закони господарської політики царя Хаммурапі.

55. Пам’ятки економічної думки Стародавньої Греції і Стародавнього Риму.

56. Еволюція економічних доктрин у період раннього та пізнього середньовіччя. (А. Блаженний та Ф.Аквінський.).

57. Генеза меркантилістської доктрини. Протиріччя і суперечності меркантилізму як економічної доктрини.

58. Монетарна система раннього меркантилізму. (В.Стаффорд, Г.Скаруффі).

59. Особливості розвитку ідей меркантилізму у європейських країнах (Англія, Франція, Італія).

60. Ідеї меркантилізму в українській та російській соціально-економічній думці кінця XVII - початку XVIII ст.

61. Порівняльний аналіз економічних поглядів засновників класичної політичної економії В.Петті та П.Буагільбера.

62. Школа фізіократів."Економічні таблиці" Ф.Кене та їх наукове значення.

63. Теоретична система А.Сміта А.Сміт як ідеолог системи вільного підприємництва та ліберальної економічної політики.

64. Теорії зовнішньої торгівлі А.Сміта та Д.Рікардо.

65. Погляди представників класичної політекономії на природу багатства і цінностей.

66. Економічні погляди Ж.Б.Сея та їх сучасне значення. Концепція трьох факторів виробництва.

67. Історичні і теоретичні передумови трансформації класичної політичної економії на початку ХІХ ст.

68. Критика капіталізму та ідеалізація дрібного виробництва у працях С.Сісмонді.

69. Місце класичної політичної економії в сучасній економічній теорії.

70. Формування історичної школи, методологічні особливості та загальна характеристика її основних етапів.

71. Національна система політичної економії Ф.Ліста.

72. Розвиток історичного методу: стара і нова історичні школи.

73. Розробка проблем капіталізму в працях М.Вебера і В.Зомбарта.

74. Історичні умови виникнення та ідейно-теоретичні джерела соціалістичних економічних ідей.

75. Особливости методології "економічного романтизму"

76. Теорія марксизму. Порівняння класичної політичної економії і марксизму.

77. Аналіз логіки та структури праці К.Маркса “Капітал”.

78. Теорія вартості та додаткової вартості К.Маркса.

79. Ортодоксальний марксизм.

80. Місце марксизму в світовій економічній теорії та вплив на її подальший розвиток

81. Здобутки і протиріччя соціалістичних економічних теорій.

82. Маржиналізм: умови виникнення, особливості методології та основні школи.

83. Економічна теорія А.Маршалла “Принципи економікс” та започаткування неокласичного напряму.

84. “Маржиналістська революція”. Суб'єктивізм "маржинальної революції" та особливості методології маржиналізму.

85. Австрійська школа: розробка теорії граничної корисності

86. Англійська та американська школи маржиналізму. Граничний аналіз факторів виробництва.

87. Лозаннська школа маржиналізму. Теоретичні моделі С.Джевонса, Л.Вальраса. Теорія оптимуму В.Парето.

88. Економічні концепції шведської школи К.Віксель, Г.Кассель.

89. Розвиток маржиналізму в Україні (М.Туган-Барановський, Р.Орженцький, О.Білімович).

90. Творчій спадок Євгена Слуцького.

91. Теорія раціональних очікувань та “нова класична макроекономіка”.

92. Розвиток неокласичної теорії у працях А.Пігу та Р.Хоутрі.

93. Синтез класичної теорії цінностей та маржинальної концепції граничної корисності

94. Кейнсіанська теоретична революція 30 років ХХ ст. Вплив кейнсіанства на економічну думку ХХ ст.

95. Історичні та соціально-економічні передумови виникнення та еволюції кейнсіанства.

96. Макроекономічна модель та економічна програма Дж.М.Кейнса.

97. Неокейнсіанство та кейнсіансько-неокласичний синтез. Теорії економічного циклу та економічної динаміки Е. Хансен, Р.Харрод, Є.Домар.

98. Проблеми економічного зростання і розподілу в посткейнсіанських теоріях

99. Історично-економічні та теоретичні передумови виникнення неолібералізму.

100. Основні школи неолібералізму. Неоліберальне економічне вчення Ф.фон Хайєка.

101. Економічний лібералізм та урегульованість економіки. Неокласичний синтез П.Самуельсона.

102. Сучасні неокласичні (консервативні) економічні теорії.

103. Соціально-економічні передумови виникнення інституціоналізму.Особливості методологій та основні етапи генезису інституціоналізму.

104. Футурологічні та соціально-інституціональні технократичні концепції

105. Становлення неоінституціоналізму: методологічні особливості та структура нової теорії.

106. Економічна теорія прав власності та трансакційних витрат Р.Коуза. Теорема Р.Коуза.

107. Теорія суспільного вибору Дж. Б’юкенена.

108. Нова економічна історія Д.Норта.

109. Внесок інституціоналізму у розвиток світової економічної думки. Теоретична та практична доцільність використання ідей інституціоналізму в умовах трансформації економіки.Концепції трансформації капіталізму.

110. Теорія економічного розвитку у працях Й.Шумпетера.

111. Основні тенденції розвитку економічної думки в сучасній Україні.

1.Предмет та завдання курсу "Історія економіки та економічної думки".

Ек. історія — наука, яка вивчає еволюцію гос­п. діяльності, госп. буття людства від перв. сусп. до сучасності. Саме ці питання складають пред­мет ек.ї історії (або історії нар. госп.) як науки, яка займає важл. місце в системі істор.-ек. дисциплін. Ек. історія також тісно пов'язана з цілою низкою інших наук. дисциплін — демографією, соціологією, психологією, державоведенням, політологією, історією держави та права, історією культури, релігії тощо, використовуючи мате­ріал, нагромаджений та проаналізований у рамках цих наук, та, в свою чергу, збагачуючи їх необхідними фактами істор.-ек. хар-ру. Найважл. ф-цією ек.ї історії є також форму­в. у ек-стів та фахівців інших галузей знань певного ти­пу мислення, завдяки якому можна знайти та проаналізувати істор. корені сучасних ек.х проблем, побачити та вивчити сучасні аналогічні ситуації, розрахувати на основі наяв­ного досвіду найкоротші шляхи їх розв'язання. Важл. проблемою є вивчення типів ек-ік, які існували в історії людства та існують сьогодні. Це можна виділити як про­блему багатоваріантності ек.го розв. Ек. життя сусп. вивчається системою ек.х наук – це науки про загальні закони ек.го розв.; галузеві ек. науки; науки, що вивчають конкретні процеси і явища; науки про нар. госп. і ек. думку. Кожна з них має свій предмет, коло досліджув. питань. Ек. думка людства пройшла довгий шлях від появи певних уявлень про явища господарчого життя, окремих ідей, висловлювань, поглядів ек.го хар-ру до формув. ек.ї теорії, вчень. Саме ці теорії, їх виникнення, розв. та зміна інших теорій є предметом дослідж. історії ек.х вчень. Предметом історії ек.х вчень є тільки ті ек. погляди, що склалися в певну систему. Система ек.х поглядів – це сукупність ек.х ідей, що роз'яснюють сутність певного кола явищ взаємопов’язаних між собою та виникаючих, як внаслідок відображення у свідомості вир-чих відносин.Курс історії ек.х вчень безпосередньо примикає до політек. і довічно доповнює його.Прослідкувавши істор. розвиток ек.х ідей, з'ясувавши як і в яких умовах розвивалася ек. наука можна більш повно зрозуміти та засвоїти положення політек., осягнути генезис категорій і законів, зробити порівняльний аналіз їх тлумачень.Мета курсу: поглиблене вивчення та творче осмислення осн. етапів і напрямів в розв. ек.х вчень.Історія ек.х вчень розкриває передумови та закономірності еволюції світової ек.ї науки; систематизує ек. знання і дає їх аналіз. Вона висвітлює ек. концепції головних шкіл і напрямів ек.ї думки, знайомить з досягненнями видатних вчених-ек-стів. Осн. завдання курсу такі: поглиблення знань з ек.ї теорії; формув. уявлень про закономірності і тенденції розв. ек.ї думки;аналіз наук. внеску окремих шкіл і напрямів в ек. теорію;розгорнута хар-ристика сучасних ек.х теорій.Історія ек.х вчень має велике знач. для оволодіння культурою ек.го мислення, розуміння його альтернативи та для творчого сприйняття політек. та розв. ек.ї науки в цілому.

2.Місце та роль науки в системі економічних дисциплін та історико-економічної науки.

Роль ек.го аспекту в системі ек.х наук дуже велика. Адже досліджуючи ті чи інші сусп. явища, ми зобов’язані не тільки дати їхні основні хар-рстики, але й передбачити їхню еволюцію. А це можливо зробити тільки з врахуванням попереднього розв. даного явища, що базується на певних істор. закономірностях. Без історії в руках ек-ста залишається лише аналіз фундаментальних зв’язків – недостатній інструмент пізнання сусп. вир-ва. Без історії наше ек. життя являє собою набір роздільних станів, кожний з яких формується, утворюється на порожньому місці, а готові результати соц. поступу розглядаються поза їхнім дійсним розвитком. Без знання минулого ек-сти позбавляються почуття історизму, займаються добросовісним описом реалій госп. життя, обмежуються сферою безпосереднього господарювання, не вміють сформулювати ек. закони і закономірності. Вивчення конкретно –істор. аспектів ек-и збагатить майбутніх фахівців прогресивним досвідом людства у вирішенні госп. проблем, допоможе краще збагнути сучасні ек. проблеми, прогнозувати їхнє наукове розв’язання. Знання ек.ї історії має не тільки науково–пізнавальне, але й велике виховне значення. Воно розширює кругозір студентів, сприяє правильному підходові до оцінки найважл. істор.–ек.х процесів та подій. Оволодіння ек. теорією потребує знання магістрально­го шляху розв. ек.ї думки. Історія ек.ї думки розкриває процес виникн. ек.х категорій, концепцій, теорій, показує їх спадкоємність і безперервність процесу.Відомий англ. історик ек.ї думки М. Блауг пише, що вивчення історії ек.ї науки потрібне для того, щоб ліп­ше знати інтелектуальну спадщину, яку нам залишили попередні покоління. Вивчення історії ек.ї думки необхідне і для розуміння й розв. сучасних ек.х теорій.Ясна річ, розвиток ек.ї думки не є тільки безперервним накопиченням і вдосконаленням ек.х ідей. У різні ек. епохи вчені досліджують різні ек. реальності. І ек. ідеї минулого можуть бути не лише підвалинами теорії, а й за­стереженням від суч. помилок.

3.Етапи розвитку "Історії економіки та економічної думки" як наукової дисципліни (традиційна економічна історія, "нова економічна історія", історична економіка).

Наукова дисципліна „ІЕ та ЕД” є дуже важливою лалала...Раніше ця дисципліна не вивчалась окремо, а входила до складу курсу політичної економії, в традиційному та наступних періодах.

Ек. історія як самостійна наука виникла в середині ХІХ ст., виділившись з політичної економії. На рубежі ХІХ – ХХст. вона стала викладатися як самостійний предмет в європ. університетах, насамперед в тих, котрі керувалися прагматичною метою – підготувати управлінські кадри, здатні проводити ефективну реформаторську політику. Сьогодні ек. історія займає належне місце в системі академічної та вузівської науки розвинутих держав світу, ставши невідємною частиною підготовки не тільки економістів, але й юристів, політологів, соціологів. Так, якщо на поч. 1950-х в 46 італ. університетах читалося 15 курсів з ек. історії, на поч. 70-х років- 51, то на поч. 80-х – вже 87. Розширюється викладання ек. історії і в інших країнах, зокрема Великобританії. Починаючи з 1960 р. з ек. історії регулярно проводяться міжнародні конгреси, створюються багаточисельні центри з організації і координації досліджень з соц.-ек. проблематики. З 1962 р. плідно працює міжнар. асоціація ек. історії. Всі ці факти підкреслюють, що ек. істроія є загальновизнаною наукою світового масштабу.

Дата добавления: 2015-05-23