Причини занепаду та загибелі рабовласницького способу виробництва. Криза рабовласницької системи господарства на прикладі Римської імперії

У добу пізньої Римської імперії (3-4 ст) госп-во занепало і підійшло до кризового стану. Причиною були суперечності рабовласницького суспільства. Дешева рабська праця не стимулювала прогрес. Контроль за працею рабів у латифундіях (великих господарствах) був ускладнений що привело до зниження продуктивності праці. Витіснення з економічного життя невеликих виробників підірвало військову могутність держави, зазнала краху завойовницька політика, припипилося попповнення господарства рабами, ціни на них зросли, їх використання стало нерентабельним.. криза рабовласницького гсподарства в аграрному виробництві виявилася у зменшені площі оброблюваних земель, нерентабельності латифундій. Обмежувалася власність рабовласника над рабами. Заборонялося їх вбивати, продавати сільських рабів без землі. Зросло значення невеликих господарств. Змінився статус еолонів, він став спадковим, їх прикріпили до землі. Колони платили ренту власнику землі, державні податки, виконували повинності. Колони поступово ставали "рабами землі". Ек. занепад охопив ремесло і торгівлю. Ремесла поступово переміщувалися із міст у села. Латифундії перетворювалися на економічно замкненні господарства. Для господарства Риму 3-5 ст визначальними стали розклад античної власності, поступова втрата рабства свого виробничого значення, натурализаціяі ек-ки, послаблення ек. позицій міст, значення колонату росло, раби отримували землю, і віддавали частину врожаю.

У III—V ст. н. е господ. Римської імп. занепало і прийшло до кризового стану Причиною кризи було загострення суперечностей рабовласн. сусп. Дешева рабська праця не стимулювала технічній прогрес. Контроль за працею рабів у латифундіях був утруднений, що призводило до зниження продукт. праці. Витіснення з ек. життя невел. власників підривало господ. засади держави, її військову могутність. Зазнала краху завойовн. політика Риму, внаслідок чого припинилося регулярне поповнення господ. рабами. Ціни на них зросли, використання стало нерентабельним. Збільшення паразитичних елементів з вільного насел., насамперед з міського плебсу, потребувало додаткових витрат держави, що зумовлювало посилення податкового гніту. Криза рабовласн. господ. в аграрному вир-ві виявилася у зменшенні площі оброблюваних земель, нерентабельності вілл та латифундій, пошир. екстенсивних форм ведення господ., його застої. Обмежувалася абсол. власність рабовласника над рабами. Заборонялося їх вбивати, передавати сільських рабів без землі. Раби дістали право церк. захисту. Пізня Римська імп. переживала глибоку і всебічну кризу рабовласн. сусп. Боротьба імператорів за престол, сепаратизм провінцій, спустошливі війни зумовили політ. нестабільність. Загострюв.соц. суперечності. Не припинялися народні повстання. Натиск варварів постійно посилювався. Сх і Зх част. імп. роз'єдналися щодо адміністрування та управл. Столицю було перенесено з Риму на схід у Візантію. В 476 p. н. е. Зх Римська імперія перестала існувати.

Дата добавления: 2015-05-23