Особливості розпаду первіснообщинного ладу і формування класового суспільства в країнах Стародавнього Сходу

Причини розпаду первіснообщинного ладу та перехід до різних економічних структур класового суспільства.

У цілому госп-во первісної доби мало натуральний хар-р. Головною господарською формою цього часу була громада – колектив із повною або частковою спільною власністю на засоби вир-ва та узвичаєними формами самоупраління.

Вдосконалення знарядь праці, суспільний поділ праці, а також торгівля, розширення кола торгівельних звязків привели до розпаду первісної господарської системи. Відбувається перехід до класового сусп-ва. Успіхи в ек. розвитку стали основою для зростання майнової нерівності й соціальної диференціації. Внаслідок цього з загальної маси вільних землеробів і скотарів виділилася пануюча верхівка, до якої належали царська сім'я, вій­ськова аристократія, дружинники, родоплемінна знать, що злива­лася з оточенням правителя, багаті торговці. Саме у неї зосереджу­вались основні багатства, джерела яких були різноманітними. Так, важливим засобом збагачення пануючої верхівки залишались, як і раніше, грабіжницькі воєнні походи. З часом усе більшого значення набувала експлуатація вільних общинників, данників і рабів. Таким чином, створюються умови для виникнення державних утворень – центрів світової цивілізації.

8.Економічна роль держави у Стародавньому Сході та характерні риси "азіатського" способу виробництва.

Відповідно до соц. структури складалися і взаємовідносини між державою та суспільством у цілому. Якщо в Європі з античних часів держава сприяла розквіту пануючого класу, якщо там суспільство в особі приватних власників завжди домінувало над державою, а держава була служницею суспільства, то на Сході все було інакше. Держава там ніколи не була “надбудовою” над соц-ек. відносинами сусп. Вона в особі причетних до влади соціальних верхів не лише виконувала функції панівного класу (“держава-клас”), а й була провідним елементом базисної структури сусп. Більше того, вона мала абсолютну владу над сусп., підкоряла його. Відповідно абсолютизувалися і сама структура, і система панівних ідей (ідеологія).Підкорене державою сусп. в різних сх структурах мало різний вигляд. У Єгипті, напр, сусп-ва як такого майже не існувало взагалі: воно практично розчинялося в інститутах всемогутньої держави. В Китаї сусп. існувало на рівні ідей та окремих організацій. В Шумері та Вавилоні сусп. в цілому та індивіди, як його складова, зуміли захистити навіть деякі формальні права, відображені в системі законів. Нарешті, в Індії сусп у формі варн та каст, у вигляді класичної громади у певному розумінні навіть виходило на перший план. Щоправда, індійське “передове” сусп не заперечувало панівної ролі держави як системи інститутів і верховної влади, як провідного елемента в системі сусп. відносин. У ранній період, коли ніяких ознак прив. власності ще не існувало, таке панування не було досить помітним через первинну єдність держави і сусп. Держава виступала формою організації сусп. Особи, які очолювали державу, щиро вважали себе служителями суспа, організованого в державу. Із зрост престижного споживання та успіхами приватизації картина змінилася. Держава як апарат влади відокремилася від сусп. і протиставила себе суспільству, одночасно підкорюючи його.

Панівне становище держави визначало і механізми її правового регулюв. На Сх, незважаючи на наявність зводів законів, а точніше – збірників урядових регламентів, ніколи не існувало системи приватного права, яке було атрибутом зхєвроп держав від античних часів. Закони завжди писалися від імені держави і, насамперед, для захисту її інтересів. Подальший розвиток політичних взаємовідносин на Сх потрапляє у залежність від релігійних систем. Насамперед йдеться про іслам, який виступає не лише реліг. концепцією, а й новою моделлю державності. Азіатський сп. вир.:1.провідна роль власн. держ. в нац. екон. 2.масштабні госп. ф-ції держ. 3.акт. участь держ. в ек. процесах 4.існув. общ. землеволод. при обмеженому викор. праці рабів.Азіатське сусп.: основа ек. – зрошув. землер., іригац. системи; держ. сист. тяжіла до автаркії: самозабезп. та самоізол. від інших країн; панівна держ. власн. на землю, рабів; держ. контроль над розподілом, спожив., поведінкою, образом мислення; натур. госп. – основа сусп. розвитку; патріархальне рабство.

Дата добавления: 2015-05-23