У ранній Новий час 1 страница

ІСТОРІЯ КРАЇН ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ

Інформаційний пакет матеріалів

для організації навчання за кредитно-модульною системою

студентів історичних факультетів

вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації

Чернігів 2013

УДК 930(076)

ББК Т211а73

К-33

Рецензенти доктор історичних наук,

професор Ячсеніхін К.М.

кандидат історичних наук,

доцент Кондратьєв І.В.

Відповідальний редактор доктор історичних наук,

професор Ячменіхін К.М.

К-33 Кеда М.К. Історія країн Європи та Америки у ранній Новий час: Інформаційний пакет матеріалів для організації навчання за кредитно-модульною системою для студентів історичних факультетів вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації. Вид.- Чернігів: ЧНПУім.Т.Г.Шевченка, 2013.

Рекомендовано до друку на засіданні кафедри всесвітньої історії (Протокол № 1 від 28 серпня 2012 р.)

УДК 930(076)

ББК Т211а73

О-79

© М.К. Кеда

АНОТАЦІЯ

Навчальний курс «Історія країн Європи та Америки у ранній Новий час» розрахований на студентів історичних факультетів вищих педагогічних навчальних закладів з урахуванням наявності у них базового рівня знань (середньої освіти), які навчаються за освітньо-кваліфікаційними програмами підготовки бакалавра. Він побудований згідно вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах та узгоджений з примірною структурою змісту навчального курсу, рекомендованого Європейською Кредитно-Трансферною Системою (ECTS).

Історія країн Європи та Америки у ранній Новий час є частиною вузівського курсу всесвітньої історії і вивчає історію європейських країн, за винятком слов’янських, а також історію Америки з кінця XV до середини XVII ст. Ранній Новий час, який охоплює приблизно півтора століття, був важливим етапом в розвитку людства. В історичній науці поширена думка, що ці півтора століття за насиченістю подіями і змінами, які дали могутній імпульс подальшому розвитку людства, не поступались попередньому тисячолітньому періоду Середньовіччя. Програма курсу має на меті дати студентам цілісне уявлення про глибокі зміни, що відбувалися у всіх сферах тогочасного життя країн Європи, коли в процесі розкладу традиційних суспільних структур формувались матеріальні та соціокультурні підвалини сучасної цивілізації, показати єдність історичного процесу і різноманітність його шляхів у рамках цієї єдності, виявити дію загальних законів суспільного розвитку.

Курс «Історія країн Європи та Америки у ранній Новий час» для студентів II курсу історичного факультету всіх спеціальностей розрахований на 4-й семестр і передбачає 38 лекційних, 26 практичних і 28 годин самостійної роботи. У змісті курсу виділено 3 змістові модулі. Формою підсумкового контролю якості знань, навичок, вмінь студентів є екзамен.

Хронологічно курс «Історія країн Європи та Америки у ранній Новий час» охоплює період з кінця XV до середини XVII ст., тематично усі етапи соціально-економічної, етно-політичної та соціо-культурної історії.

У теоретичному курсі першого модулю розглядаються такі теми: вступ, історія країн Європи та Америки у ранній Новий час як наука та навчальний предмет; народи Америки до початку європейської колонізації; Великі географічні відкриття кінця XV –першої половини XVII ст. Практична частина складається з розділів: виникнення капіталістичних відносин в країнах Західної Європи, Великі географічні відкриття і початок становлення колоніальної системи (XV– сер.XVI ст.). Самостійна робота передбачає вивчення тем: література Італії XVI першої половини XVII ст., література Нідерландів XVI – першої половини XVII ст.

В теоретичній частині другого модулю розглядаються теми: Німеччина в кінці XV– на початку XVII ст., Реформація в Швейцарії, Конрреформація. Практична частина складається з розділів: Німеччина в кінці XV – на початку XVII ст. Німецька реформація, її головні напрямки, Селянська війна 1525 року в Німеччині, Реформація у Швейцарії. Цвінгліанство і кальвінізм. Самостійна робота передбачає вивчення тем: література Німеччини кінця XV – XVI ст., література Англії XVI – першої половини XVII ст.

В теоретичній частині третього модулю розглядаються теми: Іспанія в XVI - першій половині XVII ст., Англія у XVI - на початку XVII ст., Франція в XVI – першій пол. XVII ст. Практична частина складається з розділів: Конрреформація, Іспанія в XVI – першій половині XVII ст., Англія в XVI – на початку XVII ст. Самостійна робота передбачає вивчення тем: література Іспанії XVI - першої половини XVII ст., література Франції XVI - першої половини XVII ст.

У процесі викладання матеріалу актуалізуються набуті знання, навички, вміння, життєвий досвід студентів, вивчається творча спадщина вітчизняних і зарубіжних істориків. Значну увагу приділено проблемам пов’язаних з процесом розкладу традиційних суспільних структур в країнах Західної Європи і формуванням матеріальних та соціокультурних підвалин сучасної цивілізації.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ:

Тема 1. Виникнення капіталістичних відносин в країнах Західної Європи. (4 год.)

План:

1.Історичні передумови генези капіталізму в Західній Європі.

2.Процес первісного нагромадження капіталу, його форми і методи.

3.Капіталістична мануфактура XVI - XVII ст. (шляхи виникнення, типи і форми мануфактур).

4.Початок розвитку капіталізму у сільському господарстві:

а) здольщина, капіталістична оренда, фермерське господарство;

б) «друге видання кріпосництва» в країнах Центральної і Східної Європи.

5.Зміни соціальної структури суспільства в процесі генези капіталізму.

6.Абсолютна монархія XVI - XVII ст., її типологія.

Методичні рекомендації:

1. Працюючи над цим питанням, по-перше, проаналізуйте, яким чином прогрес в розвитку продуктивних сил у промисловості і сільському господарстві західноєвропейських країн у XIV–XVII ст. сприяв виникненню в ряді цих країн капіталістичних відносин, і завдяки чому він є одною з головних передумов генези капіталізму в країнах Західної Європи. По-друге, визначте роль простого товарного виробництва і торгово-лихварського капіталу у формуванні капіталістичних відносин в ряді країн Західної Європи у XV–XVII ст. По-третє, схарактеризуйте які економічні і соціальні умови були необхідні для виникнення капіталістичного укладу в надрах феодального устрою.

2. З′ясуйте, чому історичні передумови генези капіталізму були значно прискорені в процесі первісного нагромадження капіталу, а також, чим первісне нагромадження капіталу відрізняється від його нагромадження на базисі капіталізму. Визначте загальні закономірності процесу первісного нагромадження що проходив в Англії, Франції, Нідерландах, Іспанії і Португалії, його основні форми і методи, а також його особливості в кожній ц цих країн.

3. Проаналізуйте процес виникнення перших капіталістичних підприємств у промисловості, їх типи (проста капіталістична кооперація і капіталістична мануфактура) а також - форми мануфактур (розсіяна, централізована і змішана). Визначте чинники, що сприяли, або ж навпаки, заважали розвитку мануфактурного виробництва в різних країнах Західної Європи.

4. Насамперед, визначте рівень розвитку агрікультури в Європі у XVI–XVII ст., а також поясніть, чому капіталістичні відносини у сільському господарстві (фермерство, різні види капіталістичної оренди) розвивались, здебільшого, в Англії і Нідерландах. Визначте причини і передумови так званого «другого видання кріпацтва» в країнах Центральної та Східної Європи.

5. Проаналізуйте, як в процесі формування капіталістичних відносин змінювалась соціальна структура західноєвропейського суспільства, яким чином посилення майнової і соціальної диференціації впливало на розклад феодального станового устрою, зокрема на васально-ленні віносини. Дайте оцінку двом протилежним суспільно-політичним процесам: 1) обуржуазювання дворянства;

2) одворянювання буржуазії. Визначте, в яких країнах проходив перший з цих процесів, а в яких – другий, і поясніть, чому.

6. Проаналізуйте процес перетворення станової монархії XIV-XVст. в абсолютну. Визначте його причини і передумови. Схарактеризуйте різні типи і форми європейського абсолютизму XVI – XVII ст. З′ясуйте, в якій мірі абсолютизм(в різних його формах) впливав на процес формування і подальшого розвитку капіталістичних відносин в різних країнах Європи.

Теми рефератів:

1. Розвиток продуктивних сил в промисловості у XIV - XVII ст.;

2. Роль простого товарного виробництва у формуванні капіталістичних відносин;

3. Історичне місце XVI ст. у процесі генези капіталізму.

Джерела:

1. История средних веков. Хрестоматия. Пособие для учителя. В 2 ч. Ч. 2. (XV- XVII века) / Сост. В.Е. Степанова, А.Я. Шевеленко. – М., 1988, С. 149-168, 169-171, 207-218, 221-224, 227-231, 235-239.

2. Хрестоматия по истории средних веков. Под ред. Н. П. Грацианского и С. Д. Сказкина. – М., 1950, Т. 3, С. 251-260.

Література:

1. Барг М. А., Черняк Е. Б. К вопросу о переходной эпохе от феодализма к капитализму// Новая и новейшая история. – 1982, № 3.

2. Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика, капитализм. XV-XVIII вв. - Т. 1. Структуры повседневности. – М., 1986; Т. 2. Игры обмена. – М., 1988; Т. 3. Время мира. – М., 1992.

3. Горбачева Л. П. Развитие техники в странах Западной Европы в XVI-XVIII вв.// Вопросы всеобщей истории. – Волгоград, 1972, С. 25-48.

4. Европейское дворянство XVI-XVII вв.: границы сосовия. – М., 1997.

5. Зарин В. А. Запад и Восток в мировой истории XIV-XIX вв. – М., 1991.

6. История крестьянства в Европе. Эпоха феодализма. В 3-х томах. – М.,1986, Т. 3.

7. Люблинская А.Д. О некоторых особенностях мануфактурного етапа в развитии капитализма. / Средние века. – М., 1965. Вып. 27.

8. Маркс К. Капитал. Т. 1, гл. 24. – Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 23, С. 725-773.

9. Рутенбург В. Ранние буржуазные революции (К вопросу о начале капиталистической эры в Западной Европе) // Вопросы истории, 1984, № 3.

10. Чистозвонов А. Н. Некоторые аспекты генезиса абсолютизма в Западной Европе // Вопросы истории, 1968, № 5. – С. 46 – 62.

11. Чистозвонов А.Н. О социальной природе средневекового бюргерства XIII-XVII вв. – М., 1979.

Тема 2. Великі географічні відкриття і початок становлення колоніальної

системи (XV – cередина XVI ст.) (4 год.)

План:

1. Просування португальців вздовж Західного берега Африки. Бартоломео Діаш.

2. Відкриття морського шляху в Індію. Створення португальської колоніальної імперії.

3. Х. Колумб, його експедиції в Америку.

4. Перша навколосвітня подорож.

5. Завоювання Мексики іспанцями.

6. Завоювання Перу іспанцями.

Методичні рекомендації:

1. Насамперед, треба визначити причини і передумови Великих географічних відкриттів XV- XVII ст. Потім, потрібно обґрунтувати, чому саме Португалія раніше інших країн Європи вступила на шлях географічних відкриттів і колоніальних загарбань. Разом з тим, варто акцентувати увагу на тому, що морський шлях в Індію був відкритий в результаті майже сторічних зусиль португальських моряків, які рушили спочатку на розшуки африканських золотоносних країн. Здобуття португальцями у 1415р. Сеути, що була до того гніздом мавританських піратів, вважається початком португальської колоніальної експансії, яка до кінця XV ст. розгорталась у південному напрямку. Студенту потрібно дати оцінку вищеназваної експансії, а також визначити її основні етапи.

2. Для того, щоб краще висвітлити це питання, доцільно використати «Записки учасника першої експедиції Васко да Гами» (див. у списку джерел), які мають пряме відношення до одного з найважливіших географічних відкриттів кінця XV ст. Витяг з цього документу є у посібнику для вчителя «История средних веков. Хрестоматия». / Сост. В.Е. Степанова, А.Я. Шевеленко., Ч. 2, С. 126-130. Відкриття морського шляху в Індію дало можливість португальцям конролювати всю торгівлю в басейні Індійського океану і створити першу у Новому часі колоніальну імперію, території якої були розташовані в Африці, Азії та Америці. Висвітлюючи це питання треба з′ясувати, яким чином португальцям вдалося створити вищеназвану імперію, а також визначити основні етапи їх колоніальної експансії.

3. Перш за все, потрібно опрацювати історичні джерела:«Питання про морський шлях до Індії» і «Капітуляція в Санта Фе», витяги з яких є у посібнику для вчителя «История средних веков Хрестоматия. В 2-х ч./ Сост. В.И. Степанова, А.Я. Шевеленко. – М., 1988, Ч. 2, С. 117-120. Необхідно дати оцінку експедицій Колумба з допомогою його щоденника (див. у списку джерел), який містить матеріали про усі його подорожі. Ці матеріали свідчать про цікаві спостереження Колумба за життям індіанців; їх також доцільно використати для того, щоб більш повно висвітлити дане питання. Аналізуючи процес іспанської колонізації Карибського басейну в кінці XV – на початку XVI ст., насамперед, треба проаналізувати офіційні документи – Тордесільяський договір і папські були, що висвітлюють плани, якими керувались іспанська корона і католицька церква, заохочуючи конкістадорів до завоювання Нового світу, а також відображають боротьбу Іспанії і Португалії за колонії і морські шляхи.

4. За Тордесільяським договором укладеним у 1494 р., який визначив лінію, що розмежувала володіння Іспанії і Португалії в Атлантичному океані приблизно по 49-му меридіану з. д., таким чином, що всі знову відриті акваторії і території на захід від цієї лінії повинні були належати Іспанії, а на схід - Португалії, статус Молукських островів, звідки португальці, починаючи з 1514 р., вивозили найбільш цінні прянощі, «де-юре» не був визначений. Іспанія, яка (до 1520 р.) отримувала значно менші прибутки зі своїх колоній ніж Португалія, підтримала проект Магеллана, насамперед тому, що вона, як і Португалія, мала всі підстави претендундувати на вищеназвані острови. Важливою проблемою, яку треба висвітлити є історія першої навколосвітньої подорожі. Основна інформація щодо цієї подорожі міститься в докладних нотатках одного з її учасників А. Пігафети (див. список джерел), витяг з яких (док. 13) є у посібнику для вчителя (див. метод. рекомендації до 2-3 питань.) Для того, щоб більш повно розкрити це питання доцільно опрацювати 13 главу, II тому «Очерков по истории географических открытий» Магідовіча Й.П. і Магідовича В.Й., монографію Я.М. Света «Ф. Магеллан» і повість С. Цвейга «Подвиг Магеллана». Оцінюваючи результати першої навколосвітньої подорожі, по-перше, треба акцентувати увагу на тому, що експедиція Магеллана завершила справу, започатковану Колумбом, - вона дісталася західним шляхом Молукських островів, відкривши новий морський шлях з Європи в Азію, хоча він і не набув практичного значення через дуже велику відстань і труднощі плавання. По-друге, вона підтвердила дві наукові теорії: 1) про те, що Земля має кулясту форму; 2) про те, що всі моря, які омивають сушу, є частиною єдиного Світового океану. Студенту необхідно також визначити політичні наслідки та історичне значення першої навколосвітньої подорожі. Для цього потрібно використати 19-ту главу II тому «Очерки по истории географических открытий» авторів – Магідовича Й.П. і Магідовича В.Й., а також останню главу повісті С. Цвейга «Подвиг Магеллана».

5. Необхідно, по-перше, використати «Правдивую историю завоевания Новой Испании» Берналя Діаса дель Кастільо, одного з учасників мексиканських походів Кортеса. Мемуарна праця Б. Діаса зберегла особисті, не спотворені пізніше враження автора. Тому вона є найбільш цінним джерелом для вивчення історії відкриття і завоювання Мексики. Витяг з нього є у посібнику для вчителя «История средних веков. Хрестоматия. В 2 ч. / Сост. В.Е. Степанова, А.Я. Шевеленко. Ч. 2, С.141-146»; по-друге, треба ретельно опрацювати запропоновану літературу: історичний нарис В.І. Гуляєва «Гибель падающего орла» / На суше и на море. Повести, рассказы, очерки, статьи, С. 115-133; спільну історичну працю Й.П. Магідовича і В.Й. Магідовича «Очерки по истории географических открытий». В 5 т. Т. 2, глава 14; навчальний посібник В.А. Рубеля «Історія цивілізацій Доколумбової Америки», розділ 3, С.445-455.

6. Перший потік іспанської колонізації Південної Америки йшов із Панами на південь вздовж Тихоокеанського узбережжя. «Панамських» конкістадорів вабила казково багата країна Перу (основна територія держави інків). Краще висвітлити історію завоювання цієї держави студентам допоможе «История открытия и завоевания Перу» автором якої є Августин Сарате (1504-1560 рр.), один з учасників описаних ним подій. Витяг із цього джерела є в посібнику для вчителя «История средних веков. Хрестоматия». В 2 ч. / Сост. В.Е. Степанова, А.Я. Шевеленко., Ч. 2, С. 167-168. Змістовна інформація щодо цього питання є у главі «Загибель Тавантінсуйю» 3-го розділу навчального посібника В.А. Рубеля «Історія цивілізацій Доколумбової Америки», а також у главі 15-тій II-го тому «Очерков по истории географических открытий», авторами яких э Магідович Й.П. і Магідович В.Й.

Теми рефератів:

1. Інфант Енріке – організатор португальких експедицій.

2. Доколумбові плавання в Америку: гіпотези і факти.

3. Подорожі А. Веспуччі.

4. Ф. Магеллан.

5. Пошуки «Ельдорадо».

Джерела:

1.Дель Кастильо Б. Правдивая история завоевания Новой Испании / Пер. с исп. Д. Н. Егорова. – М., 2000.

2. Инка Гарсиласо де ла Вега. История государства инков. / Пер. С исп. В. А. Кузмищева. – Л., 1974.

3. История средних веков. Хрестоматия. Пособие для учителя. В двух частях. / / В. Е. Степанова, А. Я. Шевеленко. – М., 1988. Часть 2, С. 105-106, 115-148.

4. Камоенс Л. Лузиады. / Пер. с порт. // Европейские поэты Возрождения. – М., 1974, Т. 32, С. 623-641.

5. Пигафетта А. Путешествия Магеллана./ Пер. с ит. – М., 1950.

6. Путешествия Х. Колумба (дневники, письма, документы) / Пер. с исп. Я. М. Света. – М., 1952.

7. Хроники открытия Америки. 500 лет. Антология. / пер. с исп. и порт. Е. Лысенко и др. – М., 1998.

Література:

1. Галич М. История доколумбовых цивилизаций. / Пер. с исп. – М., 1990.

2. Гуляев В.И. По следам конкистадоров. – М., 1976.

3. История Латинской Америки. Доколумбова эпоха –70-е гг. XIX в. –М., 1991.

4. Магидович И. П., Магидович В. И. Очерки по истории географических открытий. В 5-ти томах. – М., 1983, Т. 1-2.

5. Можейко И. В. и др. С крестом и мушкетом. – М., 1976.

6. Рубель В.А. Історія цивілізацій Доколумбової Америки: Навч. посібник. – К., 2005, розділ 3.

7. Свет Я. М. Колумб. – М., 1973.

8. Синха Н. К., Банерджи А. Ч. История Индии./ Пер. с англ. – М., 1954, С. 292-305.

9. Харт Г. Морской путь в Индию./ Пер. с англ. – М., 1959.

Тема 3. Німеччина в кінці XV - на початку XVI ст. (2 год.)

План:

1. Особливості економічного розвитку Німеччини.

2. Соціальна структура Німеччини.

3. Особливості політичного устрою Німеччини.

Методичні рекомендації:

1 Для того, щоб розкрити це питання, треба, по-перше, визначити рівень економічного розвитку Німеччини на зламі XV–XVI ст.; по-друге, проаналізувати наявність капіталістичних елементів в німецькій промисловості і сільському господарстві; по-третє, зясувати особливості аграрних відносин і основну тенденцію аграрного розвитку Німеччини на порозі Нового часу, визначити їх вплив на розвиток промисловості.

2. Головна мета при висвітлені цього питання – визначити, наскільки німецьке суспільство на початку XVI ст. було підготовлене до вирішення проблем буржуазної революції, а також схарактеризувати основні соціальні протиріччя у Німеччині зазначеного періоду. Для цього доцільно використати працю С Франка «Всесвітня історія», а також і інші джерела, що характеризують соціальну структуру німецького тогочасного суспільства, витяги з яких є у посібнику для вчителя «История средних веков. Хрестоматия.» Сост. В.Е. Степанова, А.Я. Шевеленко. Ч. 2, глава 16, С. 169-173.

3. Насамперед, потрібно проаналізувати «Золоту буллу» імператора Священої Римської імперії Карла IV проголошену у 1356-му р., яка визначила особливий стан німецьких курфюстрів, котрі мали вирішальний голос при обранні імператора. Витяги із цього документу, а також і з інших історичних джерел, що характеризують політитичний устрій тогочасної Німеччини, є у вищеназваному посібнику для вчителя (див. метод. рекомендації до 2-го питання).

Теми рефератів:

1. Формування капіталістичних відносин у Німеччині на початку XVI ст.

2. Німецьке селянство у XV-XVI ст..

3. Католицька церква в Німеччині напередодні Реформації.

Джерела:

1. Дятлов В. А. Низшие слои населения средневекового города XV-XVI вв. Учеб.-метод. Пособие. – Чернигов, 1992.

2. История средних веков. Хрестоматия. Пособие для учителя. В 2-х Ч. – Часть 2. – М., 1988, Гл. 16.

3. Крестьянское движение в Германии перед реформацией. Сб. док. – Саратов, 1961.

Література:

1. Григорьян Ю. М. К вопросу об уровне экономики и характере Реформации и Крестьянской войны в Германии. / Вопросы истории, 1958, №1

2. Дятлов В. О. «В імя бога і загального добра». Нижчі верстви населення німецького міста і Реформація. – Чернігів. 1997. Розділ 1.

3. Дятлов В.О. Реформи і Реформація в Німеччині (XV - XVI ст.). Чернігів, 2010, частина друга.

4. История Европы. В 8- ми Т. – Т. 3, М., 1993, Ч. 1, Гл. 2.

5. Майер В. Е. Крестьянство Германии в эпоху позднего феодализма. – М., 1985.

6. Савина Н. В. Южнонемецкий капитал в странах Европы и испанских колониях в XVI в. – М., 1982.

7. Смирин М. М. Очерки истории политической борьбы в Германии перед Реформацией. – М.. 1952.

8. Таценко Т. Н. Немецкое дворянство в XVI в. / Европейское дворянство XVI-XVII вв.: границы сословия. – М., 1997.

9. Энгельс Ф. Крестьянская война в Германии. / Маркс К., Энгельс Ф. Соч., 2-е изд. Т. 7, С. 346-364, 377-396.

Тема 4. Німецька Реформація, її головні напрямки. (2год.)

План:

1. Основні положення вчення М. Лютера, еволюція його поглядів.

2. Радикально-бюргерська Реформація (А. Карлштадт, Г. Цвілінг).

3. Анабаптисти і Т. Мюнцер.

Методичні рекомендації:

1. Аналіз теологічних творів М. Лютера (див.: Лютер М. «Избранные произведения».– СПб, 1994), джерел, які містяться в хрестоматіях і практикумі для студентів-заочників з історії середніх віків, а також в учбово-методичному посібнику для студентів історичних ф-тів ВНЗ «Реформация и социальное призрение бедных в XVI в.» автором якого є В.О. Дятлов (див. у списку джерел) допоможе студенту розкрити сутність реформаційної програми М. Лютера, її релігійних, національних і соціальних вимог. При цому важливо з’ясувати якими засобами і методами М. Лютер намагався здійснити реформаційні перетворення.

2. Насамперед, потрібно визначити зміст понять: «радикально-бюргерська Реформація» і «Віттенбергська партія». Зробити це студенту допоможе змістовна стаття Ю.А. Голубкина і В.О. Дятлова. «Реформационное движение в Виттенберге (1521-1522 рр.)» (див.у списку літ-ри). Висвітлити реформаційну программу «Віттенбергської партії» студенту допоможуть витяги з історичних джерел, що містяться у вищеназваному учбово-методичному посібнику В.О. Дятлова: «А. Карлштадт. Об упразднении икон и о том, что среди христиан не должно быть нищих» і «Новый порядок города Виттенберга. 1522 г.» (див. список джерел).

3. По-перше, варто з’ясувати, хто такі анабаптисти, чого вони прагнули і яке відношення мали до Т. Мюнцера. По-друге, треба дати оцінку теологічним і соціально-політичним поглядам Т. Мюнцера, визначити, в якій мірі його ідеї відповідали історичним умовам того часу. Для цього потрібно проаналізувати: «Празьке звернення», «Проповідь Мюнцера перед князями», а також листи Т. Мюнцера, зокрема «Лист Мюнцера мансфельдским рудокопам» (див. список джерел).

Теми рефератів:

1. «Зухвалий Віттенберзький ченець».

2. Реформаційний рух у Вітенберзі (1521-1522рр.).

3. Т. Мюнцер.

Джерела:

1. Дятлов В. А. Реформация и социальное призрение бедных в XVI в. Учеб.-метод. пособие для студентов ист. факульт. вузов. – Волгоград, 1997.

2. История средних веков. Хрестоматия. Пособие для учителя. В 2-х Ч., Ч. 2. – М., 1988, Гл. 16, С. 171-183.

3. Лютер М. Избранные произведения. – СПб., 1994.

4. Мюнцер Т. Пражское воззвание. Письма. / Средние века. – М., 1989. Вып. 52.

5. Практикум по истории средних веков. Сост.: М.,Л. Абрамсон и др. – М., 1988. Вып. 2. Тема 5.

Література:

1. Голубкин Ю. А. Эволюция представлений Лютера о светской власти и ее роли в Реформации. / Ежегодник германской истории. 1978. – М., 1979.

2. Голубкин Ю. А., Дятлов В. А. Реформационное движение в Виттенберге (1521-1522 гг.) / Развитие феодализма в Центральной и Юго-Восточной Европе. – Свердловск, 1983.

3. Дятлов В. О. «В імя Бога і загального добра». Нижчі верстви населення німецького міста і Реформація. – Чернігів, 1997.

4. Дятлов В.О. Реформи і Реформація в Німеччині (XV - XVI ст.). Чернігів,

2010, частина третя.

5. История Европы. В 8-ми Т. Т.3. – М., 1993, Ч.3, Гл.1; Ч.4, Гл.5.

6. Майер В.Е. Современники Реформации о роли народных масс в общественном перевороте. / Культура эпохи Возрождения и Реформация. – М., 1981, С. 135-143.

7. Некрасов Ю.К. Реформа или революция? – Вологда, 1997.

8. Смирин М.М. Лютер и общественное движение Германии в эпоху Реформации. / Вопросы научного атеизма. 1986, №5.

9. Смирин М.М. Народная реформация Т. Мюнцера и Великая Крестьянская война. – 2-е изд. – М., 1955.

10. Соловьев Э.Ю. Лютер – выдающийся деятель немецкой и европейской истории. / Вопросы истории, 1983, №10.

11. Фаусель Г. Мартин Лютер, жизнь и дело. –М., 1995-1996. Т. 1-2.

12. Шафаревич И. Социализм как явление мировой истории. / Есть ли будущее у России? – М., 1991.

13. Штекли А.Э. Томас Мюнцер. – М., 1961.

14. Энгельс Ф. Крестьянская война в Германии. / Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 7, С. 364-376, 392-393.

Тема 5. Селянська війна 1525 р. у Німеччині. (2 год.)

План:

1. Селянська війна в Швабії. Програми повсталих.

2. Війна у Франконії. «Гейльбронська програма».

3. Селянська війна в Тюрінгії і Саксонії.

Методичні рекомендації:

1. По-перше, треба описати основні події Селянської війни 1525 р. в тому регіоні Німеччини, де вона почалася - у Верхній Швабії. Разом з тим, варто визначити особливості цієї війни саме в Швабії, її відмінності від інших регіонів Німеччини, що також були охоплені вищеназваною війною. По-друге, необхідно дати оцінку двом програмам селянської війни в Швабії: «Листу-тезам» та «12-ти статтям» і визначити - котра з цих програм могла б (за наявністю відповідних умов) здійснитися в реальному житті.

2. Насамперед, необхідно прослідити хід Селянської війни у Франконії. При цьому слушно зосередити увагу на двух її головних особливостях:1) значна, в порівнянні з іншими регіонами Селянської війни, участь в антифеодальних повстаннях франконського бюргерства; 2) активна участь в цій війні частини франконського лицарства. Потім, потрібно зробити детальний аналіз «Гельбронської програми», що дасть можливість визначити відношення передових шарів бюргерства до імперської влади, князів, лицарства, найбільших торгово-лихварських компаній і селянства. Цю програму варто співтавити з «Доповненням до Гельбронської програми» і з «Поясненням 12-ти статтей» (див.: «Практикум по истории средних веков. Пособие для студентов-заочников. В 2-х вып. / Сост. М.Л. Абрамсон и др. Вып. 2, тема 6, С. 142-154.), котрі висвітлюють, в якій мірі бюргери враховували інтереси селян.

3. Головну увагу при висвітленні цього питання варто приділити характе-ристиці соціального складу повсталих Тюрінгії та Саксонії, особливо, Мюльхаузенської комуни, а також пояснити, до чого привела спроба Т. Мюнцера реалізувати свою реформаційну програму. Для того, щоб більш повно висвітлити це питання, треба не тільки описати основні події Селянської війни в Тюрінгії і Саксонії, а й виділити її особливості, притаманні саме для цього регіону.

Теми рефератів:

1. Порівняльна характеристика програм Селянської війни 1525 р.

2. Бюргерство у Селянській війні 1525 р.

3. Проблема Реформації і Селянської війни в радянській історіографії.

Джерела:

1. Ермолаев В.А. Гельбронская програма. – Саратов, 1986.

2. Крестьянская война 1525 г. во Франконии. Сб. документов. – Саратов, 1968 -1969. Вып. 1-2.

3. Практикум по истории средних веков. Сост.: М. Л. Абрамсон и др. – М., 1988. Вып. 2. Тема 6.

Дата добавления: 2015-05-23