Директор. Матвієць І.Г.в 1977 році був призначений першим директором Ірпінської станції юних натуралістів

Р.- 1997р.

Директор

Р. -1990р.

Директор

Р.-1981р.

Матвієць І.Г.в 1977 році був призначений першим директором Ірпінської станції юних натуралістів. Спочатку працювали гуртки при школах. Працівники закладу намагалися отримати приміщення та ділянку землі. Звертання до голови Київської обласної Ради не дало бажаних результатів.

В перші роки заснування СЮН вперше почали проводити міське свято квітів.

Значну увагу роботі СЮН приділяла директор Республіканської СЮН Манорик Л.П.

Діти з задоволенням приходили в наші гуртки. Гуртковою роботою було охоплено 600-800 дітей.

Мали тісний зв'язок з Київським зоопарком. Наші учні були в них частими гостями. Заняття в гуртках проводили на природі, в лісі, біля озера. Вивчали місцеві рослини; спостерігали за міграцією птахів, вели фенологічні спостереження. Активними працівниками були такі керівники гуртків: Хлєбнікова Тамара Георгіївна, Гончаренко Валентина Павлівна, Чучаліна Неля Олександрівна, Майборода Василь Гнатович, Черкасов Геннадій Іванович та інші.

Черкасов Геннадій Іванович

Черкасов Г.І. працював директором Станції юних натуралістів з 1981 по 1990 рр. До 1985 року свого приміщення не було.Кабінет директора знаходився на базі міського відділу освіти. Керівниками гуртків на етапі становлення станції працювали вчителі біології шкіл міста за сумісництвом. На той час роботу проводили 20 гуртків: юні фенологи, медики, квітникарі, зоологи, мікробіологи. Гуртки працювали на базах шкільних теплиць, кабінетів біології: „Лісівники-дендрологи" - керівник гуртка Воробей Юрій Феодосійович, „Зоологи" - Гончаренко Валентина Павлівна, „Ботаніки" - Зрютіна Людмила Іванівна, „Мікробіологи" - Хлєбнікова Тамара Георгіївна, „Юні квітникарі" - Опенько Світлана Миколаївна, " Юні фенологи" - Майборода Василь Гнатович.

У1987 році Станції юннатів було виділено приміщення колишнього дитячого садка. На протязі одного року будівля переобладнана, відремонтована і підготовлена до роботи за новим призначенням. В цьому приміщенні оформлено актовий зал, зал охорони природи, живий куточок, кімната краєзнавства, фотолабораторія, кабінет біології. Збудована також теплиця біля станції, але вона не була обладнана належним чином. На той час теплиці працювали при школах міста № 3, 4, 9, 18, де проводилась робота гуртків. Співпрацювали з Ботанічним садом ім. Фоміна.

Савчук Марія Іванівна

Савчук М.І. очолила педагогічний колектив Ірпінської станції юних натуралістів в 1990 році. На початок 1990 року на станції працювало 90 гуртків різного профілю: зоологи, валеологи, екологи, природознавці, людина і природа, фенологи, гончарі, зелена архітектура, природа і фантазія, медики та інші. Керівники гуртків - 28 працівників, із них тільки 3 сумісники. На базі станції заняття проводили 28 гуртків, а всі інші - на базах шкіл міста. Гуртковою роботою було охоплено 1400 дітей. На станції працював клуб вихідного дня "Джерело", який включав 3 секції - лектори, КРОКС, масові розважальні заходи.

Кривенко Олександр Іванович

1997р. – 2013р.

У травні 1997 року Станція юних техніків та Станція юних натуралістів були реорганізовані в Еколого-технічний центр творчості школярів та молоді м. Ірпеня (ЕТЦ), який існує до сьогодні. Робота продовжується у напрямку збереження та розширення мережі гуртків науково-технічного та еколого-натуралістичного відділів.

Кадровий склад ІЕТЦ: О.І. Кривенко (директор); С.М. Опенько (завідуюча еколого-натуралістичним відділом), П.П. Лінчук (зав. науково-технічним відділом), з 2006 р. І.В. Савчук (методист). Для більшого охоплення і залучення дітей до гурткової роботи були створені філії ІЕТЦ в Ірпені, Ворзелі, Коцюбинському, Гостомелі. Ірпінський еколого-технічний центр знаходився у лісовому масиві м. Бучі.

Влітку 2011 року ми переїхали на територію Міжшкільного навчально-виробничого комбінату.

Дата добавления: 2015-05-23