Економічна історія України

Загальний огляд форм господарювання в Україні

I. Господарство первісної доби і давніх цивілізацій:

1) привласнююче господарство;

2) суть і значення неолітичної революції, перехід до відтворюючого господарства, перший і другий поділ праці;

3) кочове господарство на землях України;

4) осідле господарство давніх греків.

II. Феодальне господарство на землях України (X ст. – 1861р.):

1) сутність феодального господарства, етапи формування і розвитку феодалізму в Європі і в Україні;

2) феодальне господарство Київської Русі і Галицько-Волинського князівства:

a) сільське господарство;

b) ремесла, фінанси, розвиток міст;

c) зовнішня і внутрішня торгівля, торговельні шляхи, Київська і Галицько-Волинська Русь в економічній системі єдиної Європи середніх віків;

d) соціальна структура суспільства давньоукраїнської доби.

3) феодальне господарство за умов панування Литви і Польщі (XIV–XVII ст.):

a) занепад економіки за умов татарської навали і відродження сільського господарства;

b) закріпачення селян і створення фільваркової системи, втягнення в європейську торгівлю;

c) колонізація ("займанщина") і освоєння нових земель українцями, поляками, козаками;

d) ремесла, торгівля, фінанси, розвиток міст;

e) занепад господарства в умовах Визвольної війни і Руїни;

f) господарство Криму в пізнє середньовіччя, як економічний феномен;

g) зміни в соціальній структурі населення в XIV–XVII ст.;

4) феодальне господарство в Україні за умов панування Речі Посполитої, Московсько-Російської і Австро-Угорської імперії (XVII – пер. пол. ХІХ ст.):

a) економічний розвиток Гетьманщини і його обмеження з боку російської влади (XVIII ст.);

b) економічний розвиток підросійської України в к. XVIII – пер. пол. ХІХ ст.: нові явища в сільському господарстві, початок промислового перевороту, колонізація нових південноукраїнських земель, зовнішня і внутрішня торгівля, утворення нових міст;

c) господарство західноукраїнських земель в XVIII – ХІХ ст.;

d) зміни в соціально-класовій структурі українського суспільства в XVIII – перш. пол. ХІХ ст.

III. Капіталістична модернізація України (перша спроба, 1861–1917рр.):

1) економічні принципи капіталістичного господарювання, основні етапи розвитку капіталізму в Європі і світі;

2) скасування кріпацтва, економічні реформи в Австро-Угорщині (1848р.) і Росії (1861р.);

3) особливості "першого приходу" капіталізму в Росії і Україні, перша капіталістична індустріалізація України, формування промислового центру і капіталістичного сільського господарства;

4) торгівля і фінанси за умов капіталізму;

5) зміни в соціально-класовій структурі українського суспільства, загострення соціальних протиріч.

IV. Економічні експерименти радянської влади – економіка соціалізму в Росії та Україні (1918–1991рр.):

1) ²воєнний комунізм² (1918–1922рр.) більшовиків в Україні;

2) НЕП в Україні (1922–1928рр.);

3) ²друга² соціалістична індустріалізація в Україні (1929–1939рр.) і колективізація сільського господарства: взаємозв’язок, економічні і соціальні наслідки;

4) спроби реформування економічної систему соціалізму в СРСР і УРСР: ²хрущовська відлига² (1954-1964рр.), ²косигінські² реформи (1965 – поч. 70-х рр.), ²застій² (70-ті – поч. 80-х рр.), ²перебудова і прискорення² (1985–1991 рр.).

V. Капіталізм в Україні – реставрація (друга спроба; 1991-….)

***

Життя людини відбувається в різних вимірах і сферах. Зазвичай виділяються духовно-культурну сферу, політико-владну сферу та економічну (господарську) сферу. Духовно-культурна сфера спрямована на задоволення моральних, релігійних, художніх, наукових, освітніх та інших соціо-культурних потреб. Політико-владна сфера забезпечує державне, адміністративне, правове, міжнародне життя суспільства. Економічна (господарська) система забезпечує задоволення первинних потреб людей в їжі, одязі, житлі. Задоволення цих потреб відбувається завдяки виробництву, обміну, розподілу і споживанню продуктів праці людини і всього суспільства. Всі ці системи пов’язані між собою, взаємодіють і доповнюють одна-одну. До цього часу точаться суперечки, яка з цих сфер людського життя головніша. На нашу думку, дати однозначну відповідь на таке питання неможливо.

Тому, основна мета лекції – зрозуміти форми і засоби господарювання, які використовувались населенням України, їх особливості. Важливим є розуміння того, як господарювання і економічний лад впливали на інші системи і сфери людського життя, і перш за все на соціальну структуру суспільства.

Історію господарювання в Україні можна поділити на кілька етапів. Перша людина на території України з’явилась 1,5 млн. р. до Р.Х. Це був архантроп, який прожив до 150 тис. р. до Р.Х. і займався збиральництвом. За архантропом, важливою ланкою розвитку людини став неандерталець. Він з’явився 150 тис. р. до Р.Х. і прожив до 40 тис. р. до Р.Х. Неандерталець освоїв не лише збиральництво, а і примітивне полювання, почав використовувати вогонь в своєму житті. Слідом за неандертальцем з’явилась ²людина розумна² (homo sapiens) або кроманьйонець. В фізіологічному відношенні це була сучасна людина і з’явилась вона 40 тис. р. до Р.Х. Кроманьйонець настільки розвинув свої можливості господарювання і створення знарядь праці, що саме після нього історію людства можна ділити в залежності від форм і методів господарювання. Кроманьйонець з його господарством і знаряддями праці проіснував до 10 тис. р. до Р.Х. Таким, побіжно, був перший етап господарювання на українських землях.

Особливістю наступного етапу господарювання (10тис. р. до Р.Х. – 6тис. р. до Р.Х.) стало приручення тварин і розвиток землеробства. Тобто. вісім тисяч років назад людина задовольняла свої потреби за допомогою збиральництва, полювання, рибальства, гончарства, примітивного ткацтва, прирученої собаки, свині і примітивного землеробства. Таке господарство було достатньо розвинутим, але залишалось привласнюючим. Людина великою мірою залежала від природи, меншою мірою виробляла, користувалась тим, що давала природа. Етап привласнюючого господарювання проіснував близько 1,5 млн. років. Півтора мільйони років людина залежала повністю і беззастережно від природи. І лише останні вісім тисяч років людина ²бореться² з природою.

Наступним великим кроком в цій "боротьбі" став період неоліту (6-4тис. р. до Р.Х.). Суть цього етапу – перехід від привласнюючого до відтворюючого типу господарювання. Основними галузями господарювання стають землеробство і скотарство. Людина створила нові знаряддя праці. Починається перехід від кам’яних і дерев’яних до металевих знарядь праці. Саме тому цей період називають неолітичною революцією.

Наступні етапи господарювання пов’язані з використанням металу. Спочатку міді, а згодом бронзи і заліза. Період початкового (примітивного) використання металу охоплював 4-1 тис. р. до Р.Х. Розвиток господарювання відбувався через спеціалізацію і поділ праці. Так в період енеоліту – 4-3 тис. до Р.Х. відбувся перший великий суспільний поділ праці: землеробство відділилось від скотарства. В епоху т.зв. ²раннього заліза² - початок І тис. до Р.Х. відбувається другий великий суспільний поділ праці: із землеробства виокремлюється ремесло. Пов’язувала землеробство, ремесло і скотарство торгівля. В другому тисячолітті до Р.Х. історія вже знає розвинуті форми суспільного життя, це давні держави Єгипту. Шумеру і Вавилону. В них співіснують всі галузі господарювання: сільське господарство, ремесло, скотарство, торгівля.

В Україні виразні формі господарського життя, на нашу думку, з’являються в V – IV ст. до Р.Х. А з приходом греків у Північне Причорномор’я формується так би мовити ²замкнутий цикл². Давньослов’янські племена на півночі України займаються сільським господарством, скіфи – займаються кочовим скотарством, греки – торгівлею, ремеслом і сільським господарством. В Україні поєднуються рабство і общинна форма господарювання. З занепадом давньої Греції і Риму занепадає рабство. З утвердженням на більшості українських земель слов’янських племен утверджується общинна форма господарювання на землі. Таке господарство існує до Х – поч. ХІ ст. по Р.Х.

З цього часу формується феодальне господарство. Феодалізм як форма економічних відносин в Україні проіснував близько 900 років. Ліквідація феодалізму пов’язана з відміною кріпацтва в Австро-Угорщині (1848р.) і в Росії (1861р.). На зміну феодалізму приходить капіталізм.

Капіталізм, як форма економічних відносин, проіснував з 1861р. (досить умовно) по 1917р. На землях Західної України до 1939р. Тобто близько 80 років. Це було ²перше пришестя² капіталізму. В Росії і Україні він утверджувався в той час, коли Західна Європа переживала його чергову трансформацію в імперіалізм, а Японія, США і Германія наздоганяли Британію і Францію. Суспільства Росії і України не витримали жорстких протиріч капіталізму, спробували вийти за його межі проголосивши формування нових економічних відносин – комуністично-соціалістичних.

Соціалізм, як форма економічних відносин, проіснував з 1918р. по 1991р., тобто близько 70 років. Особливістю соціалістичного господарювання став його величезний мобілізаційний потенціал. Соціалістична економіка показала свою ефективність в умовах війни, для рішення глобальних проблем – надшвидкої модернізації, створення ядерної зброї, освоєння нових земель. Але цій економіці були "протипоказані" мирні, спокійні умови існування. В таких умовах вона відставала від капіталізму.

З 1991р. на пострадянському просторі ²будують капіталізм². Це його²друге пришестя². Яким воно є і буде? Відповідь на це питання у нас перед очима. Ясно одне, кожен наступний господарський механізм, незважаючи на його прогресивний характер зберігав в собі елементи попереднього господарювання. Кожна нова система створювала великі можливості і таїла великі небезпеки.

Дата добавления: 2015-05-23