Будинок науки» халіфа Мамуна в Багдаді

Константинополь – остання фортеця цивілізації.

Варварські нашестя охопили всю Євразію, і було лише одне місто, яке зуміло вистояти в цій бурі. Це була остання фортеця цивілізації – Константинополь.

Варвари, тюрки і араби штурмували Константинополь з моря і суші, але греків врятувало винайдення грецького вогню – запальної суміші, яку кидали на кораблі супротивника з допомогою потужних помп.

Константинополь вистояв, але країна була розорена, і довгий час грекам було не до науки і мистецтв.

Становище змінилося лише за часів правління імператора Василія І (867-886). Будучи неписьменним селянином, Василій з пошаною ставився до вчених монахів і не жалів золота для відродження грецької ученості.

В середині IX ст. під началом єпіскопа Льва Математика в Магнавському палаці була знову відкрита вища школа – почалося відродження наук і мистецтва.

Викладачі Магнавської школи почали збирати старовинні книги, які зберігалися в монастирях. Знаменитий граматик Фотій склав збірник з короткими переказами 280 античних рукописів.

Придворні граматики зібрали величезну бібліотеку. Вони брали активну участь у створенні широких компіляцій з історії, правознавства, агрономії.

Греки знову познайомилися з Платоном, Арістотелем, Евклідом і знову дізналися про кулеподібність Землі.

В Греції зберігались і створені римлянами принципи будівельного мистецтва; саме греки навчали навколишні народи будувати кам’яні собори – вони спорудили собор Святого Марка у Венеції і собор Святої Софії в Києві.

На початку VIII століття запрошені халіфом грецькі майстри спорудили в Ієрусалимі головну мечеть арабів – “Купол Скелі», Куббат ас-Сахра; ця мечеть і по цей день залишається шедевром архітектури.

Халіф Мамун, який правив у ІХ столітті, був великим шанувальником грецької ученості. Під враженням легенд про Олександрійський Мусей він створив у Багдаді «Будинок науки» з обсерваторією і великою бібліотекою.

Тут були зібрані поети, вчені, толмачі, які перекладали грецькі книги.

Розповідають, що халіф сплачував за переклади стільки золота, скільки важила книга. Були перекладені сотні рукописів, присланих з Константинополя або знайдених в сірійських монастирях.

Мусульманський світ познайомився з працями Платона, Арістотеля, Евкліда. З книги Клавдія Птоломея (яку араби називали «Аль-Магест») мусульмани дізналися про кулеподібність Землі, навчились визначати широту і малювати карти.

Твори Гіппократа стали основою для «Канона лікарської науки» знаменитого філософа і лікаря Ібн Сіни. Мусульманський вчений Ібн Хайан поклав початок арабській алхімії та астрології.

Особливо старанно працювали арабські астрономи – їхнім головним завданням було навчитися визначати, в якій стороні знаходиться Мекка – саме в цю сторону повинні схилятися правовірні під час молитви.

Найбільш знаменитим арабським астрономом був аль-Хорезмі, відомий європейським перекладачам як Алгорисмус – від його імені походить слово «алгоритм».

Аль-Хорезмі запозичив у індійців десятичні цифри, які потім потрапили від арабів в Європу і які європейці називають арабськими.

Однак головним заняттям арабських мудреців були пошуки еліксиру життя і філософського каменю, який дозволяв перетворити ртуть в золото.

Дата добавления: 2015-05-23