Техніка ХХ століття

ХХ століття – це епоха науково-технічної революції, століття прориву в ядро атома й у відкритий космос, синтезу органічних речовин, проникнення в геном, пізнання механізмів поводження живих систем, століття інтеграції знань і комплексного рішення науково-практичних завдань.

За минуле століття відбувся неймовірний підйом наукової думки людства, що набула зовсім новий напрямок розвитку – повна комп’ютеризація, всесвітня павутина.

Але зворотним боком видатних відкриттів і наукових досягнень стали величезної сили руйнування, наприклад, від ядерних вибухів, або Чорнобильської катастрофи.

В 1948 році було зроблено винахід, який відкрив нову еру в розподілі інформації. Дж.Бардін, У.Б.Шоклі та У.Браттейн, спираючись на досягнення теоретичної фізики, винайшли транзистор – невеликий пристрій, здатний замінити масивні радіолампи.

Транзистор і винайдені через десять років інтегральні мікросхеми дозволили сховати складну електронну начинку в невеликий корпус.

В результаті сьогоднішні комп’ютери розміром із книгу перевершують за своїми параметрами комп’ютери 60-х років, які займали цілі приміщення. Це привело до справжньої революції в способі життя людей, вплинувши на їхню роботу, навчання, ведення бізнесу, проведення наукових досліджень.

Одне із найбільш вражаючих і суперечливих досягнень технології ХХ століття – підпорядкування людині ядерної енергії.

Концепції, що дозволяли розщепити атом, розроблялися вченими багатьох країн, але перехід від ідей до практичного здійснення ядерної реакції був досягнутий американськими вченими на початку 40-х років.

Після того, як німецьким фізикам в 1938 році вдалося розщепити ядро урану, А.Ейнштейн, Е.Фермі та Л.Сцілард прийшли до висновку, що ланцюгова реакція в принципі здійсненна.

В листі до президента Ф.Рузвельта А.Ейнштейн виражав стурбованість тим, що цей науковий прорив дозволяє створити «надзвичайно могутню бомбу».

Його стурбованість викликала до життя Манхеттенський проект, покликаний забезпечити першість Америки у створенні атомної бомби. Завдяки проекту була створена перша атомна бомба, випробувана в Нью-Мексіко 16 липня 1945 року.

Створення бомби та ядерне бомбардування американцями 6 і 9 серпня 1945 року вже по суті переможеної Японії поклали початок Атомній ері, часу страху перед зброєю масового знищення, що існували протягом всього періоду холодної війни, який пішов на спад лише сьогодні, коли починаються спроби покласти кінець розростанню арсеналів зброї.

Але разом з тим Атомна ера характеризується і мирним використанням сил атома в енергетиці та медицині.

Перша комерційна атомна електростанція була пущена в Іллінойсі (США) в 1956 році. На той час перспективи розвитку атомної енергетики виглядали самим райдужним образом.

Однак були і опоненти цій технології, які вказували, що АЕС потенційно небезпечні, і задавалися питанням: чи можливе безпечне поховання ядерних відходів?

Аварія, що відбулася в 1979 році на АЕС «Три майл айленд» у Пенсільванії, а згодом і катастрофа на Чорнобильській АЕС викликала у багатьох народів світу ворожість до атомної енергії, яка ще більше посилилась після катастрофи на японській АЕС «Фукусіма – 1» в результаті потужного землетрусу 11 березня 2011 року.

Вартість будівництва АЕС зростала, і більш економічні джерела енергії стали виглядати куди більш привабливими.

Проекти вчених по використанню сонячної енергії, енергії вітрів і термальної енергії Землі були втілені в життя і стали звичним явищем.

Космічна ера почалася майже одночасно з Атомною ерою. Розробка ракетних двигунів уможливила запуск штучних супутників Землі і пілотованих людиною космічних апаратів.

В 1957 році Радянський Союз запустив перший «Супутник», у 1958 році за ним пішли США, що відправили в космос «Експлорер-1».

Політ людини в космос відбувся 12 квітня 1961 року. Першим в космосі побував радянський космонавт Юрій Гагарін, а слідом за ним – американець Алан Б.Шепард-молодший.

Від цих спробних кроків у космосі до висадження на Місяць у 1969 році і до сьогоднішніх станцій – свого роду дзеркала розвитку прикладних наук – космічні програми Росії, США, Китаю та інших країн пройшли значний шлях.

Супутники зв’язку передають комп’ютерні дані, через них здійснюються телефонні розмови, ведеться теле- і радіомовлення.

Супутники прогнозу погоди поставляють нам дані, необхідні для завчасного оповіщення про жорстокі бурі і тайфуни.

Космічні технології породили тисячі видів продукції, що використовуються у повсякденному житті, від надлегких матеріалів, що застосовуються у виробництві, до систем штучного дихання для лікарень.

Дата добавления: 2015-05-23