Поняття, терміни

АНАЛІТИЧНА ХІМІЯ — розглядає принципи й методи визначення хімічного складу речовини. Включає якісний аналіз і кількісний аналіз. Аналітична хімія виникла наряду з неорганічною хімією раніше інших хімічних наук (до кінця XVIII ст. хімія визначалася як наука, що вивчає хімічний склад речовини). В другій половині XVII ст. Р.Бойль увів поняття аналізу складу тіл, заклав основи аналітичної хімії як науки. Для аналітичної хімії характерно застосування не тільки традиційних хімічних, але й фізико-хімічніх та фізичних методів,а також біологічних методів, основаних на вивченні реакції мікроорганізмів на зміни середовища їхнього існування.

АРКЕБУЗА — стародавня фітільна рушниця яка застосовувалася в XIV—XVI століттях. В стародавній Русі називалася пищаллю.

АТМОСФЕРНИЙ ТИСК — тиск атмосферного повітря на предмети, що знаходяться в ньому, і на земну поверхню. В кожній точці атмосфери атмосферний тиск рівний вазі стовпа повітря, що знаходиться від цієї точки до верхнього кордону атмосфери; з висотою зменшується. Середній атмосферний тиск на рівні моря еквівалентний тиску ртутного стовпа висотою 760 мм.

БАЛІСТА — стародавня кидальна машина (головним чином знаряддя для облоги) для кидання каменю або колод із залізним наконечником.

ВАКУУМ — стан сильно розрідженого газу при низькому тискові (спец.).

ГАЛС — 1) курс судна відносно вітру, наприклад, судно йде лівим галсом, коли вітер дме в лівий борт судна; 2) снасть, що утримує на належному місці нижній навітрений кут парусу.

ГЕНЕРАЦІЯ — 1)народження, походження; 2)покоління.

ГЕНЕТИКА — галузь біології, яка вивчає явища спадковості та її змінності.

ГНОМОН — стародавній астрономічний інструмент — вертикальний стовпчик (обеліск) для визначення по тіні моменту полудня і направлення полуденної лінії (тобто меридіану) в даному місці.

ДАРВІНІЗМ — основана на вченні Ч.Дарвіна матеріалістична теорія походження і розвитку видів тварин і рослин шляхом природного відбору; вчення про закони розвитку живої природи.

ДЕТЕРМІНІЗМ — властиве науковому світосприйманню визнання загальної об’єктивної зумовленості всіх явищ природи і суспільства, зокрема, людської волі і людської поведінки (протилежність — індетермінізм).

ДНК — дезоксирибонуклеїнова кислота; забезпечує зберігання, передачу з покоління в покоління і реалізацію генетичної програми розвитку і функціонування живих організмів.

ДОКТРИНА — вчення, наукова або філософська теорія, система, керівний або політичний принцип.

ДОГМА — бездоказове положення або твердження, яке приймається на віру, без критичної перевірки і без урахування конкретних умов його застосування.

ДОМЕСТИКАЦІЯ — одомашнення, приручення диких тварин.

ДИНА (грецьке динаміс — сила) — абсолютна одиниця сили, що дорівнює силі, яка діє на масу в 1 г, надаючи їй одиницю прискорення 1см∕сек².

ЕВОЛЮЦІОНІЗМ — вчення про еволюційний розвиток життя.

ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ — спрямований (упорядкований) рух заряджених часток: електронів, іонів та ін. Умовно за напрям електричного струму приймають напрям руху позитивних зарядів.

ЕЛЕКТРОДИНАМІКА — розділ фізики, що вивчає закони руху і взаємодії електричних зарядів та явища, пов’язані з ними.

ЕЛЕКТРОМАГНІТНЕ ПОЛЕ — особлива форма матерії. Через електромагнітне поле відбувається взаємодія між зарядженими частками. Характеризується напругою електричних і магнітних полів.

ЕЛЕКТРОСТАТИКА — розділ електродинаміки, який вивчає взаємодію електричних зарядів в стані спокою та їхнього електричного поля.

ЕЛЕКТРОТЕХНІКА — наука про застосування електрики для практичних цілей, а також саме таке застосування.

ЕЛІКСИР — 1) фантастичний напій, який безрезультатно шукали алхіміки; вважалося, що він здатний продовжити людське життя; 2) міцний настій на спирту, кислотах і т.д.; застосовується в медицині та косметиці.

ЕНТРОПІЯ — особлива фізична величина; характеризує в звичайно спостерігаємих нами явищах і процесах розсіювання, знецінення енергії, яке полягає в переході всіх видів енергії в теплову і в рівномірному розподілі останньої між всіма тілами природи; вирівнювання температури, що відбувається при цьому, веде до неможливості дальшого перетворення теплової енергії в інші її види. Поняття «ентропії» введено Р.Клаузіусом в 1865р. Статистична фізика розглядає ентропію як міру ймовірності знаходження системи в даному становищі (Больцмана принцип). Поняттям ентропії широко користуються у фізиці, хімії, біології і теорії інформації.

ЕРГ (від грецького — ергон — справа, робота) — (фізика) одиниця міри роботи в абсолютній системі мір, що дорівнює роботі сили в 1 дину на шляху в 1 сантиметр.

ЕРГАСТЕРІЯ, ЕРГАСТУЛ — тюрма для рабів, здебільшого підземна в давньогрецьких та римських маєтках, де раби виконували там особливо важку роботу.

ЕТНОЛОГІЯ (етнографія) — народознавство, галузь історичної науки, яка дає класифікацію народів світу, вивчає їх склад, походження (етногенез), розселення і виясняє особливості матеріальної, суспільної та духовної культури народів всіх частин світу.

ЄРЕСЬ — 1) релігійне вчення, яке відхиляється від офіційної доктрини церкви в питаннях віровчення, культу, організації; 2) (в переносному значенні) відступ від загальноприйнятих поглядів, правил, положень і т.д.; 3) (в переносному значенні, розмовне) те, що позбавлене здорового глузду, дурниця.

ІДЕОГРАМА — письмовий знак, що означав (на відміну від букв) не звуки якої-небудь мови, а ціле поняття, наприклад, цифри; так цифра 2 означає не три звуки д—в—а, а поняття певного числа.

ІЄРОГЛІФИ — фігурні знаки (переважно древньоєгипетської писемності), відомі з IVтис. до н.е.; означають цілі поняття або окремі склади і звуки мови.

ІЗОМЕРІЯ — явище існування кількох речовин, які мають один і той же елементарний склад, але відрізняються один від одного фізико-хімічними властивостями.

ІЗОМОРФНИЙ — схожий формою та будовою кристалів.

ІНКВІЗИЦІЯ — 1) трибунал католицької церкви, утворений у XIII cт. для боротьби проти єресі; 2) (в переносному значенні) знущання, катування, жорстокість.

ІННОВАЦІЇ — об’єкти впровадження чи процес, що веде до появи чогось нового — новації. У науковий лексикон цей термін вперше увів Й.Шумпетер.

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ — 1) роз’яснення, тлумачення, розкриття змісту чого-небудь; 2) творче розкриття якого-небудь художнього твору, образу, зумовлених ідейно-художнім задумом та індивідуальністю артиста, режисера, музиканта та ін.

ІРИГАЦІЯ — штучне зрошення полів — галузь сільськогосподарської меліорації, зайнятої питаннями зволоження грунту для більш успішного вирощування культурних рослин.

КАРТУЗ — 1) мішечок з бумазейної, вовняної або шовкової тканини, наповнений пороховим зарядом; застосовувався при роздільному набиванні артилерійських гармат (головним чином гаубиць), коли заряд і снаряд не з’єднані разом, і стріляючий має можливість змінити склад і вагу заряду, змінюючи тим самим дальність стрільби; 2) чоловічий головний убір.

КАТАПУЛЬТА — 1) старовинна кидальна машина у античних греків та римлян, призначена для кидання стріл, каміння тощо при облозі фортець; 2) механічний пристрій для запуску літака з корабля в повітря зі швидкістю, достатньою для зльоту.

КВАДРАНТ — 1 ) в математиці — квадрант кола — сектор з центральним кутом в 90⁰; квадрант площини — будь-яка з чотирьох областей (кутів), на які площина поділяється двома взаємноперпендикулярними прямими; 2 ) в артилерійській і кулеметній справі — прилад для виміру кутів при вертикальній наводці (в умовах стрільб із закритих позицій); 3) старовинний астрономічний прилад для виміру висот небесних світил; 4) одиниця довжини в «практичній системі одиниць» — близько чверті земного меридіана (10000км).

КВАНТ — (фізика) мінімальна кількість, яку поглинає або віддає фізична величина, коли вона перебуває в нестаціонарному стані. Квантова теорія відіграє важливу роль в сучасній теорії будови речовини.

КВАНТОВА ЕЛЕКТРОДИНАМІКА — теорія елементарних процесів в електромагнітному полі та його взаємодії з речовиною, основана на теорії квант.

КОМПІЛЯЦІЯ — поєднання результатів дослідження інших науковців без власної інтерпретації.

КОНТІНУУМ — 1) неперервність, нерозривність явищ і процесів; 2) (математика) неперервна множина, наприклад, сукупність усіх точок прямої чи її відрізка; 3) (фізика) суцільне матеріальне середовище, властивості якого змінюються в просторі безперервно.

КОНЦЕПЦІЯ — 1) система поглядів, розуміння певних явищ, процесів, набір доказів під час побудови наукової теорії; 2) єдиний визначальний задум (наприклад, поета, художника, вченого), погляд.

ЛАФЕТ — верстат для встановлення та закріплення гармати.

МАТЕМАТИЧНА ФІЗИКА — наука, яка займається розробкою проблем, що знаходяться на межі зіткнення математики і фізики. Іноді під назвою «математична фізика» розуміють математичні методи дослідження і рішення задач, зв’язаних з диференційними рівняннями, які зустрічаються у фізиці.

МАТЕРІЯ — об’єктивна реальність, що існує поза свідомістю людини і незалежно від неї. Найбільш повно дав визначення цій філософській категорії В.І.Ульянов (Ленін): «Матерія є філософська категорія для визначення об’єктивної реальності, яка дана людині в її відчуттях, яка копіюється, фотографується, відображується нашими відчуттями, існуючи незалежно від них». Тут виділена одна-єдина властивість матерії — об’єктивність. Тобто філософське поняття матерії не зв’язане з конкретними властивостями, формами прояву буття. Наука і надалі буде їх відкривати, і вони будуть вражати нас своєю незвичайністю (вже зараз відомо близько 300 елементарних часток). Але ніколи не буде розхитана їхня єдина, загальна для них властивість — «існування» поза і незалежно від нашої свідомості.

МЕЛІОРАЦІЯ — корінне покращення земель для сільськогосподарського користування шляхом висушування болота, укріплення сипких пісків, штучного зрошення тощо.

МЕРИДІАН — 1 ) М. географічний — лінія уявного перетину поверхні земної кулі площиною, що проходить через будь-яку точку земної поверхні і вісь обертання Землі; 2) М. небесний — велике коло небесної сфери, яке проходить через полюси світу і зеніт.

МЕХАНІЦИЗМ — філософський напрям, який зводить всю різноманітність світу до механічного руху однорідних часток матерії, а складні закономірності розвитку до законів механіки.

МІГРАЦІЯ — переселення, переміщення населення (усередині країни — внутрішня М. населення; з однієї країни в іншу — зовнішня М. населення).

НАНОТЕХНОЛОГІЇ — в широкому розумінні слова прийнято називати міждисциплінарну область фундаментальної і прикладної науки. Нанотехнології можна означити як технології, основані на маніпуляції окремими атомами і молекулами для побудови структур із наперед заданими властивостями.

НЕОЛІТ — нова епоха кам’яного віку (другий період, близько VIII — III тис. до н.е.), яка характеризується осілістю населення, появою скотарства і землеробства, використанням добре відшліфованих кам’яних знарядь праці.

ОРТОДОКСАЛЬНИЙ — 1) правовірний; 2) той, хто неухильно дотримується принципів якогось вчення, світогляду.

ПАРАДОКС — 1) своєрідна думка, яка різко відрізняється від загальновизнаної і яка суперечить (іноді тільки зовнішньо) здоровому глузду; 2 ) в науці — несподіване явище, яке не відповідає звичайним уявленням; 3) в логіці — міркування, в якому доводиться як істинність, так і хибність певного судження.

ПАРАДИГМА — 1) приклад, взірець; 2 ) у філософії — система уявлень, основних концептуальних настанов тощо, притаманна певному етапу розвитку науки, культури, цивілізації загалом.

ПОЗИТИВІЗМ — напрям у філософії, який стверджує, що єдиним джерелом істинного знання є спеціальні науки, і який заперечує філософію як особливу галузь знань.

ПОСТУЛАТ — твердження, яке при побудові наукової теорії сприймають без доказів як вихідне.

РЕЛЯТИВІЗМ — у філософії — методологічна позиція, прихильники якої, абсолютизуючи відносність і умовність всіх наших знань, вважають неможливим об’єктивне пізнання дійсності.

РЕЛЯТИВНИЙ — відносний.

РНК — рибонуклеїнова кислота; міститься, головним чином, у цитоплазмі клітин.

РИТОР — 1) у стародавніх греків — вчитель красномовства; 2) промовець, який говорить урочисто і красиво, але малозмістовно, користуючись штучними прийомами красномовства.

САКРАЛЬНИЙ — священний, який відноситься до релігійного культу і ритуалу.

СИНЕРГІЗМ — варіант реакції організму на комбінований вплив двох або кількох лікарських засобів. Характеризується тим, що цей комбінований вплив сильніший за вплив кожного окремого компонента.

СИНКРЕТИЗМ — поєднання, нерозчленованість, яка характеризує первісний, нерозвинутий стан, наприклад, синкретизм первісного мистецтва, в якому танці, співи і музика існували в єдності, нерозчленовано.

ТЕПЛОПРОВІДНІСТЬ — (спец.) властивість передавати тепло від нагрітих ділянок до більш прохолодних.

ТЕРМОДИНАМІКА — розділ фізики, який вивчає закономірності теплового руху і його вплив на властивості фізичних тіл.

ТРАКТАТ — 1) наукова праця, в якій докладно розглянуто якесь конкретне

питання чи окрему проблему, міркування на спеціальну тему; 2) міжнародний договір, угода.

ФЛОГІСТИЧНА ТЕОРІЯ — помилкова хімічна теорія (з кінця XVII до початку XVIII ст.), яка пояснювала процес горіння виділенням з тіл особливої летючої, невидимої речовини — флогістона, якого насправді не існує. Була спростована А.Лавуазьє.

ШПАНГОУТИ — ребра судна, до яких кріпиться його зовнішня обшивка.

Дата добавления: 2015-05-23