Хронологія основних історичних подій і наукових відкриттів

Хронологія основних подій і відкриттів певною мірою є доповненням до навчального посібника «Історія науки і техніки». У загальних рисах вона надає можливість мати уявлення про зміст цієї дисципліни. На відміну від хронологій у літературі з окремих галузей науки і техніки, де простежується чітка система викладок за роками, тут охоплено вибірковий фактологічний матеріал з усіх галузей, починаючи з глибокої давнини і до кінця ХХ ст. Правда, деякий матеріал поданий без конкретних дат, оскільки і в хронології по конкретних науках він поданий з розбіжністю в роках.

Джерелами хронології посібника є література, що використана для написання книги: Бєсов Л.М. Історія науки і техніки. – Х., 2007; Бородин А.И., Бугай А.С. «Выдающиеся математики». К.,1987; Волков В.А., Вонский Е.В., Кузнецова Г.И. Выдающиеся химики мира. − М., 1991; Колчинский И.Г., Корсунь А.А., Родригес М.Г. Астрономы. Биографический справочник. −К, 1986. Храмов Ю.А. Физики. Биографический справочник. − М., 1983 та інші видання.

Сто тис. років до н.е. Людина навчилась використовувати вогонь.

ІХ – VIII тис. до н.е. Неолітична революція – освоєння технології землеробства. Спочатку – на Близькому Сході, у VII тис. до н.е. – на Балканах, у VI тис. до н.е. – в долинах Дунаю, Інда, Ганга, під кінець V тис. до н.е. – в Іспанії та Китаї.

ІХ – VIII тис. до н.е. Одомашнення тварин і виникнення скотарства.

IV−ІІІ тис. до н.е. Виникнення перших цивілізацій в Стародавній Месопотамії та Єгипті. В Месопотамії збудовані перші іригаційні канали, винайдено письмо, створено календар (місячний).

В Єгипті створено більш точний календар з 12 місяців, який нараховував 365 днів, створені перші морські вітрильники.

Кінець ІІ тис. до н.е. Технічна революція стародавнього світу – освоєння металургії заліза.

Кінець ІІ – поч. І тис.

до н.е. Фінікійці удосконалили клинопис і створили алфавіт з 22 букв.

584 р. до н.е. Грецьким філософом Фалесом Мілетським науково зпрогнозовано затемнення Сонця. Сформульовано перший «теоретично» встановлений факт − Земля має форму кулі.

VІ ст. до н.е. Зародження писемності у Греції − родоначальниці писемності багатьох слов’янських народів.

У Китаї видана перша в світі книга з медицини «Нейцзін».

У Китаї почалось будівництво Великого каналу, яке продовжувалось понад 2 тис. років.

VІ − ІV ст. до н.е. Трьохсотлітній період удосконалення у Давній Греції астрономії як науки (від Фалеса Мілетського до Євдокса).

Трьохсотлітній період удосконалення в Давній Греції

математики як науки (від Піфагора до Євкліда).

V − ІV ст. до н.е. Діяльність Архіта Тарентського, який науково почав розробляти механіку.

Виникнення ідеї про дискретну будову речовини.

Атомістична теорія Демокріта.

ІV ст. до н.е. Євклід написав «Начала» («Елементи»), що об’єднані у 15 книг, чим закладено будову геометрії.

Діяльність Арістотеля. Поділ наукових знань на окремі галузі. Їх класифікація.

Заснування Олександрії − центру наукової думки, її Академії, «Мусейона».

Бі Шен склав зоряний каталог на 807 зірок.

ІІІ ст. до н.е. «Копернік античності» Арістарх Самоський поставив Сонце, а не Землю в центр Всесвіту.

Діяльність Архімеда. Зародок наукових основ механіки, оптики, інтегрального обчислення, некінченно малих.

Зроблено відкриття по обчисленню кола Земної кулі.

Грецький вчений Ктесибій створює дерев’яний цилiндр з

шкiряним поршнем для нагнiтання води або повiтря.

Герон (І−ІІ ст. н.е.) винайшов до нього клапан і перетворив винахід Ктесибія у насос.

ІІ ст. до н.е. Гіппарх найбільш повно розробив теорію епіциклів, складав зоряний каталог на тисячу зірок, підрахував відстань від Землі до Місяця, заснував математичну географію, склав таблицю хорд, винайшов астролябію.

ІІ-І ст. до н.е. Чжан Цан і Цзін Чоу-чан написали книгу «Арифметика у дев’яти главах». Поява методу розв’язання рівнянь І−го ступеня з двома і трьома невідомими, способу добування квадратних і кубічних коренів, поняття від’ємних чисел.

77-78 рр. Пліній Старший написав 36 книг, шість з них − твори з вичерпними (на той час) даними про неорганічну природу, про виникнення у надрах Землі мінералів і металів.

ІІ ст. н.е. Клавдій Птолемей написав твір “Велика математична побудова астрономії” у ХІІІ книгах.

Герон Олександрійський детально описав важель, ворот, клин, гвинт і блок, установив правило важеля і блока, згідно з яким виграш у силі за допомогою цих механізмів супроводжується втратою часу, описав прилад, що є прообразм сучасної турбіни.

105 р. У Китаї Цай-Лунь винайшов спосіб виробництва паперу з кори дерева, коноплі, ганчірок та іншої сировини.

ІІ-ІІІ ст. У Китаї написана перша в світі книга «Фармакологія».

Винайдено наркоз, голкотерапію.

ІІІ ст. У Китаї винайдено компас (у Європі − наприкінці XII− на початку XIII ст.).

ІІІ−V ст. У Китаї винайдено фарфор.

476 р. Падіння Західної Римської імперії − початок середньовіччя.

Середина V ст. У творах Зосіми з Панополіса з’явився термін «хімія».

Кінець VІІІ −

початок ІХ ст. Джабір Ібн Хайан застосував кристалізацію і фільтрування для очистки хімічних речовин; описав одержання сірчаної, азотної кислот і царської горілки (виявив її здатність розчиняти золото); виготовив нітрат срібла, сулему, нашатир і білий миш’як (миш’яковиста кислота).

VІ−ХІІІ століття Розповсюдження використання водяного колеса як універсального робочого органа у різних галузях промисловості.

VІІ ст. У Китаї засновано палату вчених (у 14 ст. вона перетворена на Ханьлінську академію, яка проіснувала до 1911 р.).

VІІ ст. У Китаї винайдено рульове керування сучасної конструкції (у Європі − у ХІІІ ст.).

ХІ ст. У Китаї винайдено книгодрукування.

ХІІ ст. У Європі школи реформовані в університети.

Перші переклади латинською мовою арабських рукописів

з математики, астрономії, алхімії.

У середині століття Альберт Великий опублікував працю

«П’ять книг про метали і мінерали» і «Книгу про алхімію».

У Середній Азії з’явився курс фізики Альхазена. В ньому подані таблиці питомої ваги деяких тіл у твердому і рідкому стані.

1180 р. Використання сили вітру для вітряного млина в Нормандії.

Кінець ХІV ст. Зародження доменного процесу в Лотарінгії.

1392 р. Вперше в Кореї методом литва отримали металеві літери.

У 1409 р. вперше таким методом надрукована перша книга.

1400 р. Застосування вітряного двигуна для осушування болот у Нідерландах.

Середина XV ст. Збудовані перші доменні печі у Вестфалії.

1450 р. Петро Шеффер одержав сплав Hartblei, який задовольняв усім вимогам друкарського мистецтва.

1455 р. Йоганном Гутенбергом вперше друкарським способом надруковано 180 примірників Біблії (2 томи).

1492 р. Відкриття Колумбом Америки.

Кінець ХV ст. Леонардо да Вінчі створив принципову схему вертольота.

У 1754 р. М.Ломоносов розвинув її, пояснивши принцип створення механізму підйому в повітря. В 60−і р. ХІХ ст. О.Лодигін створив проект електрольота, позитивно оцінений Н.Л.Кирпичовим. У 30−і р. ХХ ст. вертольот піднявся у небо.

Початок ХVІ ст. Парацельс розвинув найважливіші уявлення ятрохімії, вважаючи, що одне з завдань хімії - служити медицині.

1543 р. Видано в світ працю М.Коперніка «Про обертання небесних сфер», яка містить викладку геліоцентричної системи світу, що відображає істинну картину побудови Всесвіту і яка привела до революційних перетворень у світогляді і природознавстві.

Середина ХVІ ст. І.Кардано обгрунтував думку про роз’єднання електричного i магнiтного притягань.

1556 р. Вийшов у світ твір Г.Агріколи «12 книг про метали», де узагальнено відомості про руди, мінерали і метали; описані металургічні процеси; наведена систематика металів за зовнішніми ознаками.

1564 р. У Москві Іван Федоров надрукував першу книгу під назвою «Апостол».

1600 р. У.Гільберт видав свій трактат «Про магніт, магнітні тіла і про великий магніт Землю», в якому закладені основи електро− і магніто-статики.

1609 р. У роботі І.Кеплера «Нова астрономія» викладаються перші два закони руху планет і висловлюється думка про те, що вага тіла становить загальну тенденцію всіх тіл до сполучення.

1610 р. Г.Галілей сконструював підзорну трубу і застосував її як телескоп для астрономічних спостережень.

1618 р. Вийшов у світ трактат І.Кеплера «Гармонія світу», в якому міститься третій закон руху планет.

1620 р. Я. Ван Гельмонт спостерігав виділення «лісного газу» (вуглекислий газ). Дав йому назву «газ».

1632 р. Вийшла в світ праця Г.Галілея «Діалог про дві основні системи світу − птолемеєвої і копернікової», де, зокрема, містяться два важливих принципи сучасної фізики − принцип інерції і принцип відносності.

1643 р. Відкриття Е.Торричеллі атмосферного тиску, способу одержання вакууму і створення першого барометра.

1645 р. Б.Паскаль створив першу у світі обчислювальну машину.

1646−1647 рр. Б.Паскаль підтвердив існування атмосферного тиску, повторивши дослід Е.Торричеллі, і експериментально виявив зменшення атмосферного тиску з висотою.

1661 р. Р.Бойль опублікував книгу «Хімік−скептик», де сформулював основне завдання хімії (дослідження складу різних тіл, пошук нових елементів), розвив уявлення про поняття «хімічний елемент» і підкреслив важливість експериментального методу в хімії.

1662 р. Р.Бойль відкрив закон про обернену пропорційність об’єму і тиску повітря. Через 14 років його ж встановив Едм Маріотт.

1666 р. Відкриття І.Ньютоном явища розкладу білого світла в спектр (дисперсія світла).

1667 р. І.Бехер опублікував книгу «Підземна фізика», де відображено його ідеї про складові першооснов складних речовин.

1668 р. І.Ньютон сконструював перший дзеркальний телескоп (телескоп-рефлектор).

1669 р. Алхімік Бранд вперше відкрив хімічний елемент-фосфор. Дж.Мейов вивчав склад селітри і дійшов висновку, що її складова частина («повітряний спирт селітри») є головним джерелом життя і дихання, а також бере участь у процессах горіння.

1672 р. О.Геріке опублікував роботу «Нові, так звані, магдебурзькі досліди про порожній простір».

1687 р. Вийшла у світ фундаментальна праця І.Ньютона «Математичні принципи натуральної філософії» («Начала»). Цією роботою відкрито новий період в історії фізики. Тут вперше подана закінчена система механіки, закони якої керують великою кількістю процесів у природі.

1693-1703 рр. Г.Шталь заклав основи теорії флогістону як матеріального початку горючості. У 1723 р. у книзі «Основи хімії» детально розвинув уявлення про флогістон. А.Лавуазьє у 1777 р. спростував теорію флогістона.

1694 р. Лейбніц створив знаменитий 12-розрядний арифмометр.

1702 р. Северi розпочав виготовлення машин власної конструкцiї для вiдкачки води з рудників i шахт. Його паровий насос «друг рудокопiв» працював без поршня − всмоктування води здiйснювалось шляхом конденсації пари i створення розрiдженого простору над рівнем води у посудинi.

1706-1710 рр. Ф. Гауксбi сконструював першу електричну машину i почав дослiджувати електричні розряди. У 1710 році ним вiдкрито явище свiтiння повiтря в склянiй трубцi при електричному розрядi. Вiн є винахiдником електроскопа з льняних ниток.

1733 р. Ш.Дюфе відкрив два види електрики, визначив притягання різнорідних і відштовхування однорідних зарядів.

1735 р. Г.Брандт відкрив новий металевий елемент кобальт (перше датоване відкриття металу).

40−і роки ХVІІІ ст. Грей підтвердив існування явища електростатичної індукції і показав, що заряд розподіляється по поверхні тіла. Виявив електропровiднiсть тiла людини. Пiсля винаходу конденсатора розпочались дослiди впливу електрики на людину. У 1732 р. Ш.Ф.Дюфе вивчає досягнення попередникiв, систематизує накопичене, узагальнює закономiрностi і публікує першу в історії статтю «Iсторiя електрики». У 1733 р. вiдкриває два види електрики - «скляний» i «смоляний». Встановив, що однаковi види електрики вiдштовхуються, а рiзнорiднi - притягуються. Перший в iсторiї провiв дослiд наелектризування людини. У 1735 р. висловив думку про електричне походження блискавки i грому.

1741 р. М.В. Ломоносов дав визначення елемента (атома), корпускули (молекули), простих і змішаних речовин і почав розробку своєї корпускулярної теорії.

1745 р. П.Мушенбрук винайшов електричний конденсатор - лейденську банку.

1747 р. Дослідження Б.Франкліном атмосферної електрики, доказ

електричної природи блискавки, що підтвердило думку Ньютона (1716 р.). Подібні досліди провели у 1752-1753 рр. М.Ломоносов і Г.Ріхман.

Друга половина

ХVІІІ ст. Б.Франклін сформулював теорію електрики і закон збереження електричного заряда. Висунув гіпотезу, що електрика складається з найдрібніших однакових частин. Відкрив стікання електричного заряду з вістря. Довів, що електрика при терті не народжується заново, а тільки перерозподіляється між тілами.

Франклін створив теорію про виникнення. штормових вітрів. Провів досліди з визначення швидкості, ширини і глибини Гольфстріма (його назва). Ця назва ним нанесена на географічну карту.

1752 р. М.В. Ломоносов визначив поняття «фізична хімія».

1763 р. М.В. Ломоносов дає основи горної справи і пробірного мистецтва, описав способи одержання металів з руд.

І.І.Ползунов розробив проект парової машини (1765 р.− початок її експлуатації).

1766 р. Г.Кавендіш опублікував свою першу роботу «Досліди зі штучним повітрям».

1772 р. Д.Резерфорд і Г.Кавендіш, незалежно один від одного відкрили «мефітичне повітря» (азот).

1773−1774 рр. Г.Кавендіш відкрив «вогневе повітря» (кисень).

1774 р. Дж.Прістлі відкрив «дефлогістоване повітря» (кисень); описав властивості амміаку.

1775 р. А.Лавуазьє (незалежно від Дж.Прістлі) відкрив кисень і детально описав його властивості. А. Вольта побудував електрофорну машину (машина Гольца).

1775-1777 рр. А.Лавуазьє експериментально встановив склад атмосферного повітря, а також склад вуглекислого газу, підтвердив елементарну природу вуглецю. У 1777 р. запропонував назву «кисень», сформулював основи кисневої теорії горіння і розвинув кисневу теорію кислот.

1782-1783 рр. А.Лавуазьє і П.Лаплас сконструювали льодовий термометр і вимірили теплоємність деяких рідких і твердих тіл.

1783 р. А.Лавуазьє показав, що відношення об’ємів кисню і водню у воді складає 1:2.

1783 р. Піднялись у повітря перші повітроплавці Пілатр де Розьє і Д’арланд.

1784 р. А.Лавуазьє і Ж.Меньє здійснили термічний розклад води.

1784−1785 Г.Кавендіш синтезував оксиди азоту, пропускаючи електричний розряд через повітря.

1785 р. Встановлення Ш.Кулоном основного закону електричної взаємодії.

1789 р. А.Лавуазьє опублікував фундаментальну працю «Початковий підручник хімії», в якому запропонував визначення хімічного елементу як межі розкладу речовини хімічним шляхом і дав першу класифікацію елементів − «Таблицю простих тіл»; вказав на аналогію соляної і плавикової кислот.

1794 р. Дальтон описав дефект зору − дальтонізм.

1797 р. А.Вольта довів виникнення електричного струму при контакті різних металів. Довів, що «залізна пластина − м’язова тканина − мідний гачок» являє собою не що інше, як електричний ланцюг.

1798 р. Г.Деві відкрив «веселящий газ» (один з оксидів азоту).

ХІХ ст. Період створення дисциплінарної структури науки та епоха промислової революції.

1800 р. А.Вольта створив перше хімічне джерело постійного струму. Сконструював першу хімічну батарею.

1800−1803 рр. Закладені наукові основи електротехніки. Вчені розпочали вивчати дії електричного струму. 3дійснено перші кроки практичного використання електрики: у 1800 р. А.Фуркруа спостерігав теплову дію електричного струму; У.Нікольсон, А.Карлейль та І. Дейман відкрили явище розкладання води за допомогою електрики; у 1802р. У.Волластон виявив хімічну, а У.Нікольсон − світлову дію електричного струму; В.В.Петровим відкрита електрична дуга і проведено досліди використання її для плавлення металу, спалювання різних речовин.

1802 р. Дж.Дальтон відкрив два закони (у 1803 р. − третій), які склали сутність його фізичної атомістики: парціальних тисків газів (1802р.); залежність розширення газів при постійному тиску від температури (1802 р., цей закон встановлено незалежно від Гей-Люссака); залежність розчинності газів від їх парціальних тисків (1803 р.). Ці роботи привели його до вирішення проблеми співвідношення складу і побудови речовин. 1803 р. Дж.Дальтон сформулював основні положення хімічної атомістики (атомної теорії), зокрема увів поняття атомної ваги (маси). Склав таблицю атомних ваг водню, азота, вуглецю, сірки і фосфора,беручи атомну вагу водню за одиницю. Відкрив закон залежності розчинності газів від їх парціальних тисків.

1804 р. Дж.Дальтон запропонував систему хімічних знаків для «простих» і «складних атомів».

1808 р. Г.Деві продемонстрував принцип дії дугової лампи.

1808−1827 рр. Дж.Дальтон написав книгу «Нова система хімічної філософії», що отримала визнання в усьому світі.

1811 р. А.Авогадро заклав основи молекулярної теорії, зокрема сформулював закон, який носить його ім’я.

1812 р. Відкриття Х.Ерстедом магнітної дії електричного струму.

1812−1819 рр. Й.Берцеліус розвинув електрохімічну теорію спорідненості − заклав принципи електрохімічної класифікації елементів; розвинув дуалістичну терію побудови речовини; розробив класифікацію сполук і мінералів; розповсюдив стехіометричні закони на органічні сполуки.

1813−1814рр. Й.Берцеліус увів сучасні символи для позначення хімічних елементів, склав таблицю атомних ваг елементів; запропонував удосконалений метод аналізу органічних сполук.

1815−1836 рр. М.Фарадей зробив ряд відкриттів у хімії: проводив хімічний аналіз вапняка; досліджував вплив домішок на якість сталі. У 1823 р. отримав у рідкому стані хлор, сірководень, діоксид вуглецю, аміак і діоксид азоту. У рідкому стані отримав миш’яковий, йодистий, бромистий і фосфористий водень, етилен. У 1824−1830 рр. працював над удосконаленням оптичного скла. Отримав важке свинцеве скло, за допомогою якого відкрив явище магнітного обертання площини поляризації. У 1825 р. відкрив бензол, вивчив його фізичні і деякі хімічні властивості. Намагався синтезувати аміак з азоту і водню дією гідроксиду калію в присутності металів. У 1826 р. отримав α - і β- сульфокислоти нафталіну і приготував 15 їх солей. У 1826р. започаткував дослідження натурального каучуку. Показав можливість фотохімічного хлорування етилену. У 1828 р. вперше отримав етилсірчану кислоту взаємодією етилена і сірчаної кислоти. В 1833−1836 рр. встановив кількісні закони електролізу.

1820 р. Ампер увів термін «електричний струм». Висловив ідею використання електромагнітних явищ для передачі сигналів. Х.Ерстед виявив дію електричного струму на магнітну стрілку. Цим відкриттям започатковано нову галузь фізики − електромагнетизм-електродинаміка. Де ля Руї створив першу платинову лампу нажарювання.

1821−1844 рр. М.Фарадеєм вдало здійснено дослідження з обертання магніту навколо провідника зі струмом, а потім − навпаки. Таким чином, у 1821 р. створено лабораторну модель електродвигуна. У 1831 р. він провів п’ять дослідів і розкрив таємницю електромагнітної індукції.

У наступні роки Фарадей розкрив зв’язки між електрикою, магнетизмом, теплотою і світлом. Відкрив екстраструми при замиканні та розмиканні, встановив їх спрямованість. Довів тотожність відомих на той час видів електрики: «тваринної», «магнітної», термоелектрики, електрики, що виникає шляхом тертя, гальванічної електрики. Висунув ідею електричного і магнітного полів.

1822 р. Чарльз Беббідж виготовив діючу модель − спеціальну обчислювальну машину для складання астрономічних і навігаційних таблиць.

1825 р. Г.Ерстед відкрив алюміній.

19 вересня Стефенсон урочисто провів свій перший поїзд з 34−х вагонів вагою 90 тон.

1831 р. М.П.Аносов застосував мікроскоп для вивчення структури сплавів.

Відкриття М.Фарадеєм явища електромагнітної індукції.

1832 р. Створення П.Л.Шиллінгом першого електромагнітного

телеграфа.

1838 р. Винахід Б.С.Якобі гальванопластики.

У вересні на Неві пройшов випробування човен з електричним двигуном Б.С.Якобі.

У жовтні 1838 р. Б.С.Якобі повідомив Академію наук у Петербурзі про розробку ним способу одержання точних копій різних предметів.

1840 р. Видано працю Б.С.Якобі «Гальванопластика, або спосіб одержання зразка виробляти мідні вироби з мідних розчинів за допомогою гальванізму».

1852 р. У повітря піднявся перший дирижабль.

1855 р. Каселле розробив основи телевізійної дротової передачі.

Апарат для такої передачі побудував Сенлек у 1877 р. (через 4 роки після відкриття принципу селенового фотоелементу). У 1901 р. Фесседен сконструював радіотелевізійну антену.

1857 р. Д.Максвелл опублікував першу з основних його робіт з електромагнетизму «Про фарадеєві силові лінії» і переслав її М.Фарадею.

1858 р. С.Канніццаро на основі закону Авогадро чітко розмежував поняття «атом», «молекула», «еквівалент» і обгрунтував доцільність вживання шкали атомних мас, де атомна маса Н принята за 1.

1859 р. Ю.Плюккер відкрив і описав катодні промені.

1860 р. Міжнародний Конгрес хіміків у Карлсруе, де розглянуті питання: про відмінність між атомами і молекулами; про атомні та молекулярні ваги; про формули хімічних сполук та ін., що сприяло прискоренню відкриття Д.І.Менделєєвим “періодичної системи елементів”.

1861−1864 рр. Д.Максвелл публікує другу і третю з основних робіт з електромагнетизму: «Про фізичні лінії сил» і «Динамічна теорія електромагнітного поля».

1865−1866 рр. Г.Мендель на основі результатів своїх дослідів сформулював закони, якими започаткована генетика.

1866−1870 рр. Д.Максвелл завершує основні теоретичні дослідження з теорії електромагнітного поля і теорії теплоти.

1869 р. Д.І.Менделєєв 1 березня закінчив складання таблиці «Досвід системи елементів, що заснована на їх атомній вазі і хімічній спорідненості».

1871−1898 рр. Винахід легованих сталей: 1871 р. − Муше винайшов iнструментальну сталь, леговану вольфрамом, ванадiєм, марганцем; 1882 р. − марганцева сталь Хадфiлда; 1888 р. − нiкелева сталь Шнейдера; 1898 р. − Тейлором i Уайтом винайдено швидкорiзальну сталь.

1872 р. Винахід О.М.Лодигіним електричної лампи розжарювання.

1873 р. Виходять у світ роботи Максвелла з теорії електромагнітного поля «Трактат з електрики і магнетизму» і «Матерія і рух».

Максвелл теоретично обчислив тиск світла.

Ф.Піроцький продемонстрував свою схему електричної

дороги.

1876 р. Винахід П.М.Яблочковим першого практично придатного джерела електричного освітлення.

1879 р. Виходять у світ праці Г.Кавендіша, що підготував до друку Д.Максвелл.

Піроцький підготував проект першого трамвая. В наступному році його було випробувано.

28 квітня 1874 р. З цього періоду почав здійснювати польоти на повітряній кулі М.Лаврентьєв у Харкові, а згодом у Москві, Одесі, Ростові-на Дону.

1881 р. М.Бенардосом відкрито дугове зварювання вугільними стрижнями.

1884 р. Німецький студент Ніпков запатентував скануючий диск.

1886−1890 рр. Холл і Еру у 1886 р. винайшли електролiтичний спосіб виробництва алюмінію.В 1890 р. з’явився дюралюміній − сплав алюмiнiю з мiддю. Вiн забезпечив високе співвiдношення мiцностi та ваги.

1888 р. Г.Герц дослідним шляхом виявив електромагнітні хвилі.

Розвиваючи теорію Максвелла, Герц рівнянням електродинаміки надав форми, за допомогою якої можна визначити повний взаємозв’язок між електричними і магнітними явищами (електромагнітна теорія Максвелла−Герца).

Створення М.І.Доліво-Добровольським трифазного струму.

1889 р. Даймлер виготовив перший автомобіль з бензиновим двигуном.

1890 р. Винахід М.І.Доліво-Добровольським трансформатора трифазного струму.

1891 р. Н.Тесла винайшов високочастотний трансформатор.

М.Слав’янов отримав привілею на спосіб зварювання металів за допомогою металевого електрода.

1893−1896 рр. Винахід німецьким інженером Дизелем двигуна внутрішнього згорання, який носить його ім’я.

1894 р. О.С.Попов винайшов антену.

Д.І.Менделєєв висловив здогадку, що атоми можна подати як подібність малої Сонячної системи, яка безперервно рухається.

1894−1898 рр. Виявлення “благородних газів”: аргону, гелію, неону, кріптону, ксенону і визначення їх властивостей.

1895 р. Відкриття Х-променів, які Марія-Склодовська Кюрі назвала «рентгенівськими».

О.С.Попов винайшов радіо.

1896 р. 13 лютого і 5 березня І.Пулюй публікує дві статті в «Повідомленнях Віденської Академії наук», де стверджує, що частинки (у наступному році відкритий Дж.Томсоном електрон) вириваються з поверхні катода і, прискорені електричним полем, бомбардують молекули антикатода, збуджують їх оболонки.

А.Беккерель відкрив природну радіоактивність урану.

Марія-Склодовська і П’єр Кюрі відкрили явище радіоактивності.

1897 р. Кінцевий доказ Дж. Дж. Томсоном існування електрона як найдрібнішої від’ємно зарядженої частки матерії − четвертого стану речовини.

1897−1898 рр. Система передачі і розподілу електроструму Н.Тесли вперше впроваджена на Ніагарськіій гідроелектростанції.

1899 р. П.М.Лебедєв експериментально довів існування тиску світла на тверді тіла, а ще через 8 років - на гази. Це стало прямим доказом електромагнітної теорії світла.

1900 р. Макс Планк увів квант дії, що започаткувало квантову теорію.

Цеппелін побудував першу жорстку конструкцію дирижабля і здійснив на ньому політ.

1901 р. А.Беккерель і П.Кюрі виявили фізіологічну дію радіоактивного випромінювання.

Г.Марконі здійснив першу трансатлантичну радіопередачу (послав радіосигнал).

1903 р. Е.Резерфорд і Ф.Содді створили теорію радіоактивного розпаду і сформулювали закон радіоактивних перетворень.

Уведення П.Кюрі поняття «період напіврозпаду».

Брати Райт здійснили перший в історії людства стійкий керований політ на літаку з бензиновим двигуном потужністю 12 к.с.

1905 р. А.Ейнштейн запропонував спеціальний принцип відносності і принцип постійності швидкості світла і на їх основі створив спеціальну теорію відносності, яка містить нові просторово-часові уявлення. Разом з квантовою теорією вона склала фундамент фізики ХХ ст.

А.Ейнштейн відкрив закон взаємозв’язку маси і енергії.

А.Ейнштейн увів уявлення про дискретну, квантову структуру світлового випромінювання. Він розглядав його як потік квантів, або фотонів. Йому належить теоретичне відкриття фотона, який експериментально виявлений у 1922 р. американським фізиком Карлом Тейлором Комптоном.

1907 р. Б.Л.Розінг винайшов першу електронну систему отримання телевізійного зображення за допомогою електроннопроменевої трубки (в 1911 р. продемонстрував прийом простих геометричних фігур). Встановлено регулярний радіозв’язок між Європою і Америкою.

1910−1915 Виявлено, що гени − це фізичні тіла, і їх локалізацію у певних місцях хромосом.

1913 р. Г.Брiйлi винайшов нержавiючу сталь.

1914 р. Демонстрація в Москві О.М.Щукарьовим «машини логічного мислення», здатної механічно робити прості логічні висновки, відштовхуючись від вихідних смислових посилок.

1920 р. Е.Резерфорд висунув гіпотезу про існування нейтрона.

1923 р. А.Ейнштейн запропонував варіант єдиної теорії поля, розробкою якого він займався усі останні роки.

1924 р. Г.Марконі встановив короткохвильову станцію для спрямованого радіозв’язку між домініонами і Індією. Регулярний трансатлантичний зв’язок встановлено у 1926 р.

1926 р. Дж.Д.Берд створив першу практично діючу систему телебачення. У 1929 р. Британська радіомовна корпорація (Бі-Бі-Сі) розпочала регулярні експериментальні телепередачі на механічному розгортанні.

1927 р. М.К.Кольцовим висловлена гіпотеза про хромосому як молекулярну структуру.

1931 р. В.К.Зворикін (США) і С.І.Катаєв (Росія) подали заявки на «передаючу телевізійну трубку (іконоскоп) з накопиченням електричних зарядів на мозаїчному фотокатоді».

1932 р. Дж.Чедвік відкрив нейтрон і обчислив його масу. Дж.Кокфорт і Е.Уолтон в Англії здійснили першу ядерну реакцію з штучно прискореними протонами − трансмутацію ядер літію. Через декілька місяців ця реакція була здійснена в СРСР (А.К.Вальтер, К.Д.Лейпунський Г.Д.Лейпунський, Г.Д.Латишев).

1933 р. Під керівництвом Ю.Кондратюка у Харкові створено вітросилову установку потужністю 12 тис. кВт.

1938 р. Німецькі вчені Ган і Штрассман відкрили процес поділу ядер урану.

1940 р. Харківські вчені Ф.Ланге, В.Шпінель і В.Маслов офіційно подали заявки на створення атомної бомби і отримали авторські свідоцтва.

1941 р. В.Є.Лашкарьов надрукував статтю «Дослідження замикаючих шарів методом термозонда», чим по суті зроблено відкриття транзисторного ефекту.

40−і роки Виникнення кібернетики як вищого стану автоматизації й механізації виробництва.

1942 р. У США 2 грудня під керівництвом Фермі здійснена керована ядерна реакція - ланцюгова атомна реакція поділу ядер урану.

1945р. У США створені перші атомні бомби. 6 і 9 серпня вони скинуті на японські міста Хіросіму і Нагасакі.

1945−1946 рр. У США побудована перша електронна цифрова обчислювальна машина.

1948 р. Сумнозвісна сесія ВАСГНІЛ, що нанесла нищівний удар по генетиці в Радянському Союзі.

1949 р. 29 серпня випробувана перша радянська атомна бомба.

1950 р. О.Лавреньєвим запропоновано перший проект водневої бомби.

1950 р. Початок НТР − якісного стрибку в структурі і динаміці розвитку виробничих сил, докорінної перебудови технічних основ матеріального виробництва. Її напрямки (50−60-і роки) − комплексна механізація й автоматизація виробництва, контроль управління ним, відкриття і використання нових конструкційних матеріалів, властивості яких заздалегідь визначені; 70-80−і роки − електронна автоматизація наукових досліджень і виробництва; кінець 80−х років − інфомаційний етап розвитку НТР.

С.О.Лебедєвим створено першу в континентальній Європі ЕОМ.

1952 р. Створено першу промислову ЕОМ фірми ІВМ − ІВМ-701.

1953 р. Наукова революція в генетиці − розкриття таємниці ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота).

1956 р. Під керівництвом В.М.Глушкова закінчена розробка ЕОМ «Київ».

1957 р. У Радянському Союзі здійснено запуск першого в історії людства штучного супутника Землі.

1958 р. З’явились перші ЕОМ другого покоління на транзисторах.

1961 р. Перший в історії людства пілотований космічний політ радянського космонавта Ю.Гагаріна.

1964 р. Фірма ІВМ почала виробляти ЕОМ на інтегральних схемах.

1965 р. Створена С.О.Лебедєвим і вперше виготовлена у 1967 р. ВЕОМ-6.

1966 р. Стаття Као і Хокема, де викладена ідея волоконно-оптичного зв’язку.

1976 р. Перші міські цифрові волоконно-оптичні системи зв’язку в Атланті і Джорджії (США).

1981 р. Фірма ІВМ виготовила свій перший персональний комп’ютер.

1983 р. У США створена територіальна інформаційна мережа Internet.

1988 р. Уведена до дії перша трансатлантична волоконно-оптична лінія зв’язку. В 1998 р. її пропускна спроможність досягла 600 тис. одночасних телефонних розмов проти 36 у першої провідної лінії, що прокладена в 1956 р.

2000 р. Уведена в експлуатацію волоконно-оптична лінія зв’язку «Москва−Санкт−Петербург−Сткгольм», що дала Росії доступ в Internet.

12. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

12.1. Основна література:

1. Авдухов А.Н. Наука и производство: век интеграции (США, Западная Европа, Япония). М.: Наука, 1992.

2. Александров Є.Є. Історія танкобудування України. Персоналії / Александров Є.Є., Александрова І.Є., Бєсов Л.М., Климов В.Ф., Лісачук Г.В. – Х.: НТУ «ХПІ», 2007.

3. Бєсов Л.М. Історія науки і техніки / Бєсов Л.М. – 3-є вид., перероб. і доп. – Х.: НТУ «ХПІ», 2007.

4. Бєсов Л.М. Нарис історії приладобудування: еволюція, сучасний стан / БєсовЛ.М., Аннєнкова Н.Г., Александрова І.Є. – НТУ «ХПІ», 2009.

5. Ван-дер-Варден Б.Л. Пробуждающаяся наука. Ч. I: Математика Древнего Египта, Вавилона и Греции. М.: Физматгиз, 1959.

6. Бєсов Л.М. Історія науки і техніки. З найдавніших часів до кінця двадцятого століття. Текст лекцій. – Х., 2000.

7. Ван-дер-Варден. Б.Л. Пробуждающаяся наука. Ч. II: Рождение астрономии. М.: Наука, 1991.

8. Выгородский М.Я. Арифметика и алгебра в древнем мире. 2-е изд. М., 1967.

9. Гайденко П.П. Эволюция понятия науки (XVII-XVIII вв.). М., 1987.

10. Знание за пределами науки. М.: Республика, 1996.

11. Зубов В.П. Историография естественных наук в России (XVIII - первая половина XIX в.). М., 1956.

12. Илизаров С.С. Материалы к историографии истории науки и техники: Хроника 1917-1988 гг. М.: Наука, 1989.

13. Илизаров С.С. Формирование в России сообщества историков науки и техники. М., 1993.

14. Карнап Р. Философские основания физики. М.: Прогресс, 1971.

15. Косарева Л.М. Социокультурный генезис науки нового времени: Философский аспект проблемы. М.: Наука, 1989.

16. Кузаков В.К. Очерки развития естественнонаучных и технических представлений на Руси в Х-ХVII вв. М.: Наука, 1976.

17. Кузнецов В.И., Идлис Г.М., Гутина В.Н. Естествознание. М.: Агар, 1996.

18. Кузнецова Н.И. Наука в ее истории: Методол. проблемы. М.: Наука, 1982.

19. Лейзер Д. Создавая картину Вселенной: Пер. с англ. М.: Мир, 1988.

20. Нейгебауэр О. Точные науки в древности. М.: Наука, 1968.

21. Ньютон Р. Преступление Клавдия Птолемея. М.: Наука, 1985.

22. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый принцип соответствия: Ист.-методол. анализ. М.: Наука, 1979.

23. Пружинин Б.И. Рациональность и историческое единство научного знания. М.: Наука, 1986.

24. Пікашова Т.Д., Шашкова Л.О. Основи історії науки і техніки. – К., 1997.

25. Райнов Т.И. Наука в России ХI-ХVII веков: Очерки по истории донаучных и естественнонаучных воззрений на природу. М.; Л., 1940.

26. Рожанский И.Д. История естествознания в эпоху эллинизма и Римской империи. М.: Наука, 1988.

27. Современная философия науки: Хрестоматия. М., 1994.

28. Старостин Б.А. Становление историографии науки (от возникновения до XVII в.). М., 1990.

29. Стёпин В.С. Становление научной теории. Минск, 1976.

30. Товажнянский Л.Л. Академик Александр Михайлович Ляпунов / Товажнянский Л.Л., Александров Е.Е., Бесов Л.М. – Х.: НТУ «ХПИ», 2007.

12.2. Додаткова література:

1. Альбедиль М.Ф. Забытая цивилизация в долине Инда. М.: Наука, 1991.

2. Античность как тип культуры. М.; Наука, 1988.

3. Архив истории науки и техники: Сб. ст. Вып. 1. М.: Наука, 1995.

4. Архив истории науки и техники: Сб. ст. Вып. 2. М.: Наука, 1997.

5. Ахугин А.В. Понятие «природа» в античности и в новое время. М.: Наука, 1988.

6. Бои Д. Квантовая теория. М., 1965.

7. Бонгард-Левин Г.М., Ильин Г.Ф. Индия в древности. М.: Наука, 1985.

8. Буравихин В.А., Егоров В.А., Идлис Г.М. Биография электрона и его родословная. М.: Агар, 1997.

9. В поисках теории развития науки. М., 1982.

10. Виргинскнй В.С. Очерки истории науки и техники ХVI-ХIХ веков (до 70х гг. XIX в.): Пособие для учителя. М.: Просвещение, 1984.

11. Войскопф В. Физика в двадцатом столетии, М.: Атомиздат, 1977.

12. Всеобщая история химии. М.: Наука, 1980.

13. Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Збірник наукових праць. Тематичний випуск: Історія науки і техніки. – Х., 2008. − №8.

14. Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Збірник наукових праць. Тематичний випуск: Історія науки і техніки. – Х., 2008. − №53.

15. Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Збірник наукових праць. Тематичний випуск: Історія науки і техніки. – Х., 2009. − №29.

16. Гайденко П.П. Эволюция понятия науки: Становление и развитие первых научных программ. М.: Наука, 1980.

17. Галич. История доколумбовых цивилизаций. М.: Мысль, 1990.

18. Гельфер Я.М. История и методология термодинамики и статистической физики. М., 1981.

19. Демидова М.Г. История экономических учений: от Аристотеля до Монкретьена. СПб., 199З.

20. Идлис Г.М. Революции в астрономии, физике и космологии. М.: Наука, 1985.

21. Из истории науки и техники Китая. М.: Изд-во АН СССР, 1955.

22. История биологии: С древнейших времен до наших дней. М.: Наука, 1972-1975 гг.

23. История политических и правовых учений (XVII-XVIII) вв. М.: Наука, 1989.

24. Історія науки і техніки у вищих навчальних закладах України. Зб. наук. праць. За матеріалами науково-методичної конференції 13-14 квітня 2006 року / Упорядники Л.М.Бєсов, М.В.Зозуля, І.М.Криленко. – Х.: НТУ «ХПІ», 2007.

25. Кедров Б.М. Научные революции: Сущность. Типология. Структура. Механизм. Критерии. М.: Знание, 1980.

26. Кириллин В.А. Страницы истории науки и техники. М.: Наука, 1986.

27. Колпинский Ю.Д. Великое наследие античной Эллады и его значение для современности. М.: Изобр. иск-во, 1988.

28. Котенко В.Л. История философии техники. СПб.: ГЭТУ, 1997.

29. Кузнецов Б.Г. Эйнштейн. М.: Наука, 1962.

12.3. Джерела:

1. Аристотель. Сочинения. Т. 1-4. М., 1981.

2. Архимед. Сочинения. М.: ФизматГиз, 1962.

3. Бернулли Д. Гидродинамика, или Записки о силах и движениях жидкостей. Л., 1959.

4. Бируни Аль. Памятники минувших поколений // Избр. произв. Ташкент, 1957.

5. Бор Н. Избранные научные труды. М., 1971.

6. Бруно Дж. О бесконечности Вселенной и мирах. М.: ОГИЗ, 1936.

7. Бэкон Ф. Сочинения: В 2 т. М., 1971-1972.

8. Вавилов Н.И. Центры происхождения культурных растении // Тр. по прикладной ботанике и селекции. 1926. Т. 16. Вып. 2.

9. Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера. М.: Наука, 1989.

10. Вернадский В.И. Избранные труды по истории науки. М., 1981.

11. Вернадский В.И. Размышления натуралиста: В 2 кн. М., 1975-1977.

12. Винчи Леонардо. Избранные естественно-научные произведения. М.: Изд-во АН СССР, 1955.

13. Витрувий М.П. Десять книг об архитектуре. М.: Изд-во Академии архитектуры, 1936.

14. Галилей Г. Диалог о двух главнейших системах мира, птолемеевой и коперниковой. М.; Л., 1948.

15. Геродот. История в девяти книгах. М.: Ладомир, 1993.

16. Гюйгенс X. Три трактата о механике. М.; Л., 1951.

17. Дарвин Ч.Р. Полное собрание сочинений: В 4 т. М., 1925-1929.

18. Декарт Р. Избранные произведения. М.: Госполитиздат, 1953.

19. Дирак П. Принципы квантовой механики. М., 1979.

20. Евклид. Начала. Т. 1 -3. М.; Л.: Гостехиздат, 1948-1950.

21. Ламарк Ж.Б. Философия зоологии. М.;Л., 1935.

22. Лаплас П. Опыт философии теории вероятностей. М., 1908.

23. Лейбниц Г.В. Сочинения: В 4 т. М.: Мысль, 1982.

24. Максвелл Д.К. Избранные сочинения по теории электромагнитного поля. М., 1954.

25. Ньютон И. Математические начала натуральной философии. М.: Наука, 1989.

26. Птолемей К. Альмагест: Математическое сочинение в тринадцати книгах. М.: Наука, 1998.

27. Хакен Г. Синергетика: Иерархии неустойчивостей в самоорганизующихся системах и устройствах. М., 1985.

28. Эйлер Л. Интегральное исчисление: В 3 т. М.: Гостехиздат, 1956-1958.

29. Эйнштейн А. Собрание научных трудов: М.: Наука, 1987.

30. Энгельс Ф. Диалектика природы. М., 1955.

ЗМІСТ

1. Тема 1. Вступ. Роль науки і техніки в історії людства………... 3

1.1 Вступ……………………………………………………… 3

1.2 «Теорія прогресу» та філософія науки………………..... 4

1.3 «Теорія культурних кіл»…………………………………. 4

1.4 Значення «теорії культурних кіл» для культурно-

історичної школи………………………………………... 5

1.5 Контрольні питання і завдання до теми №1……………. 6

2. Тема 2. Неолітична революція……………………………………….. 7

2.1 Перші знаряддя праці, перші технічні досягнення…….. 7

2.2 Освоєння землеробства………………………………….. 8

2.3 Поява ремесел і нових технічних здобутків……………. 9

2.4 Іригаційна революція IV тис. до н.е……………………. 10

2.5 Контрольні питання і завдання до теми №2……………. 12

3. Тема 3. Освоєння скотарства………………………………………. 13

3.1 Одомашнення тварин…………………………………….. 13

3.2 Перехід до кочового скотарства…………………………. 14

3.3 Культ війни………………………………………………. 15

3.4 Поява «феодів» та лицарства……………………………. 17

3.5 Контрольні питання і завдання до теми №3……………. 17

4. Тема 4. Становлення стародавніх цивілізацій…………………….. 19

4.1 Цивілізація Стародавньої Месопотамії.

Винайдення письма і числення…………………………. 19

4.2 Створення календаря……………………………………. 20

4.3 Наукові досягнення Стародавнього Сходу……………. 21

4.4 Технічна революція Стародавнього Сходу……………. 22

4.5 Наукові досягнення Стародавньої Індії………………… 24

4.6 Самобутня цивілізація Стародавнього Китаю………… 24

4.7 Контрольні питання і завдання до теми №4…………… 25

5. Тема 5. Наука і техніка в античному світі……………………… 27

5.1 Перетворення Афін в головний ремісничий центр

Середземномор’я………………………………………… 27

5.2 Розвиток давньогрецької філософії…………………….. 28

5.3 Антична наука за часів Олександра Македонського

і Птоломея……………………………………………….. 29

5.4 Науково-технічний переворот у військовій справі…….. 31

5.5 Військові, технічні та наукові досягнення римлян……... 32

5.6 Ставлення раннього християнства до науки…………… 32

5.7 Контрольні питання і завдання до теми №5…………….. 33

6. Тема 6. Наука і техніка Середньовіччя………………………………. 35

6.1 Винаходи, що згубили цивілізацію стародавнього світу...35

6.2 Константинополь – остання фортеця цивілізації………....36

6.3 «Будинок науки» халіфа Мамуна в Багдаді……………….37

6.4 Повернення науки в Європу………………………………. 37

6.5 Створення університетів…………………………………… 39

6.6 Нові досягнення науки і техніки…………………………. 40

6.7 Контрольні питання і завдання до теми №6…………….. 41

7. Тема 7. Початок Нового часу…………………………………………… 43

7.1 Винайдення пороху та наслідки цього відкриття………… 43

7.2 Розвиток вогнепальної зброї та артилерії………………… 44

7.3 Зародження нової епохи – Ренесансу……………………….45

7.4 Воскресіння географії та початок Великих географічних

відкриттів…………………………………………………….47

7.5 Контрольні питання та завдання до теми №7………………48

8. Тема 8. Народження сучасної науки…………………………………… 49

8.1 Розвиток астрономії та механіки…………………………….49

8.2 Діяльність Французької Академії наук і Лондонського

королівського товариства…………………………………. 50

8.3 Утворення Берлінської Академії та Російської

(Петербурзької) Академії наук……………………………… 51

8.4 Результати наукової революції XVII ст……………………. 52

8.5 Промислова революція XVIII-XIX ст.ст…………………… 53

8.6 Характеристика класичної науки……………………………57

8.7 Контрольні питання і завдання до теми №8………………. 58

9. Тема 9. Наука і техніка ХХ-ХХІ ст.ст……………………………… … 60

9.1 Становлення «некласичної науки»…………………………..60

9.2 «Постнекласична» наука…………………………………… 62

9.3 Техніка ХХ століття…………………………………………. 63

9.4 Висновки та узагальнення……………………………………65

9.5 Контрольні питання і завдання до теми №9……………….. 66

10. Тестові завдання з дисципліни «Історія науки і техніки»……….. 67

11. Довідкові матеріали……………………………………………………… 87

11.1 Персоналії…………………………………………………… 87

11.2 Поняття і терміни………………………………………… 100

11.3 Хронологія основних історичних подій і

наукових відкриттів………………………………………... 107

12. Рекомендована література…………………………………………… 118

12.1 Основна література………………………………………....118

12.2 Допоміжна література………………………………………119

12.3 Джерела…………………………………………………… 120

Братенші В.Д., Братенші Н.В.

Історія науки і техніки: Навчальний посібник.

Кременчук, Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету, 2011. – 124 с.

Історія науки і техніки – це відносно молода наука, яка починає складатися як самостійний розділ історичного знання лише в кінці ХІХ століття. Саме тоді, а точніше, в 1892 році, вперше у Франції з’являється самостійна кафедра історії науки. З того часу починається період більш-менш прискореного розвитку історії науки і техніки як самостійної наукової дисципліни, який привів у середині минулого століття до перетворення цієї молодої науки в одну з важливих галузей історичного знання.

Своїм предметом історія науки і техніки має не просто реконструкцію минулого наукового знання, але і дослідження процесу розвитку науки з метою виявлення тих глибинних тенденцій і закономірних зв’язків, які визначають зміст і напрям цього процесу. В даному навчальному посібнику розглядаються питання, пов’язані з розвитком науки і техніки від простих знарядь праці до нанотехнології.

При підготовці навчального посібника автори використали історичні дослідження та наукові розробки доцентів кафедри всесвітньої історії Санкт-Петербурзького державного університету інформаційних технологій, механіки і оптики Ошаріна А.В., Ткачова А.В. і Чепагіної Н.І., доцентів Уральського державного технічного університету Запарія В.В. і Нефедова С.А., професора Іркутського державного педагогічного університету Чикина А.Ю., доцента Тамбовського державного технічного університету Муратова Є.І., доктора історичних наук, професора Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Бєсова Л.М.

Посібник призначений для студентів всіх спеціальностей, викладачів, усіх, хто цікавиться історією науки і техніки.

Навчальне видання

Братенші Валерій Данилович

Братенші Наталія Василівна

Дата добавления: 2015-05-23