Розклад робіт. Календарне планування. Графіки Гантта

Року 1684

Року 1683

На польському сеймі розривається угода між польським королем і турецьким султаном. Не знаючи про це, султан збирає ться війною проти Угорщини і бере в облогу Відень. Оточені звертаються по допомогу до польського короля Яна Собеського, який “ видячи так великую налогу от бісурман християном, якнайскорій війська збирал так кварцяніе, як і посполитое рушеня, і затягаючи по усей землі свей и по Україні, ” і вирушає на угорську столицю. Дізнавшись про вихід поляків, турки частину війська залишають під Віднем, а іншу посилають навперейми королю. Проте фортуна зрадила туркам і “ тіе розбити стали, же у малой купі мусіл утікати, оставивши армати, намети – усе, що при собі міли. ” Ті ж війська, що були залишені під Віднем, зазнають поразки і змушені були відступити до Дунаю, де на переправі їх “ знову много погинуло от меча и потонуло. ” Польські війська переправившись через Дунай “ много городов турецкіх попустошили” в околицях Царгороду.

Автор відзначає, що цього року навесні в Польщі був великий врожай ягід і овочів “ як серед літа. ”

Цього року в Немирові наказний гетьман куницький, зібравши козаків і посполитих рушив на Рашків у волоську землю. Але грабіжницьким планам завадив ханський син з ордою, який виступив проти Куницького. “ И с той войни Куницький з немного козаков утік, розуміючи, же тое войско не оборонится от орди. ” Повернувшись, козаки вбивають свого гетьмана, а за старшого обирають запорізького козака Могилу.

В цьому році знову “ затяги велікие в Полщи і по україних городіх: даванно гроши, сукна, аби человік, - а то противко турком, - и посполитіе рушеніе. ”

Король польський з військами стає під Кам’янцем і бере його в облогу, “ але сами болшую трудность міли от турков с Камянця и хороб великих, а найболше от бігунки, с которой много войска полского и литовского и прускогго вимерло. ” На весну сюди підходить хан з ордою і проганяє поляків.

Автор звертає увагу на те, що в Польщі і Литві цього року була велика дорожнеча “ бо не било урожаю га збожже. ”

В цьому ж році Іван Самойлович за наказом царя, землі від Гомеля до Рославля забирає в поляків і приєднує до Стародубського полку.

Розклад робіт відіграє важливу роль у виробничому процесі. Операційний менеджер повинен включати часовий компонент у планування операцій, установлюючи певні терміни для початку і закінчення кожної операції. Складання графіків роботи є нелегким завданням навіть під час планування діяльності простого монопродуктового виробництва, не кажучи вже про диверсифіковані підприємства, що випускають складну наукоємну продукцію на базі використання сучасних технологій. У прикладі 5 описано, як уявна фірма, що виробляє письмові столи, здійснює календарне планування виробничого процесу.

Приклад 2. Прикладні аспекти складання розкладу робіт

Операційний менеджер фірми, що виробляє письмові столи, під час укладання графіка робіт у процесі розробки оперативного плану повинен звертати увагу на такі вихідні положення: якщо виробничий підрозділ № 2 може виконати певний обсяг робіт (просвердлити 4000 отворів для шпунтів) протягом одного тижня, тоді всі 4000 ніжок та 1000 верхніх кришок для столів, що виготовляються згідно з замовленням, отриманим від постійного клієнта на виготовлення 1000 столів, мають бути передані в підрозділ № 2 до початку цього тижня. Якщо виробничий підрозділ № 1 виготовляє за тиждень 1000 верхніх кришок для столів і 1000 ніжок, то доцільніше розпочати виробництво ніжок для столів на 3 тижні раніше, ніж почнеться виготовлення верхніх кришок, оскільки інакше не всі складові будуть водночас підготовлені для подальших операцій у підрозділах № 2 і № 3. У підсумку випередження в підрозділі № 1 відносно підрозділу № 2 складає 4 тижні. Якщо умови замовлення є такими, що всі готові вироби мають бути відвантажені одночасно й у найстисліші терміни, то підрозділ № 3 повинен забезпечити фарбування перших 500 столів, як тільки вони будуть зібрані, щоб ці столи встигли висохнути, доки завершується робота з 500 столами, що залишалися. Виробничий графік має також враховувати, скільки мине часу до того моменту, коли робота досягне підрозділу № 3; це дозволить розрахувати, протягом якого часу підрозділ № 3 повинен виконати іншу роботу, перш ніж до нього надійде робота з цього замовлення.

Незважаючи на те, що вже й цей уявний проект досить непростий, розробка переважної кількості планів у реальних ситуаціях є значно складнішою. На початку цього століття Генрі Л. Гантт розробив певний технічний прийом для спрощення процесу складання графіка, що враховує всі необхідні стадії і необхідний для робіт час.Так, г рафік Гантта з виконання замовлення на виготовлення письмових столів, наведений на рис. 8, являє собою діаграму, що показує кількість часу, який необхідно витратити на виконання кожного елементу робіт у процесі виготовлення виробів (Современный бизнес: Учебник. В 2 т. Т. 1: Пер. с англ. / Д. Дж. Речмен, М. Х. Мескон, К. Л. Боуви, Дж. В. Тилл. — М.: Республика, 1995. — С. 303.).

№ підро- зділу

Операція

Тиждень

1. Виготовлення верхніх кришок 2. Виготовлення ніжок

3. Свердління

4. Складання 5. Фарбування

6. Упаковка та доставка замовнику

Рис. 10.1. Графік Гантта щодо виконання робіт із замовлення
на виготовлення письмових столів

Графіки Гантта були першою моделлю календарного планування y виробничих умовах, що отримали широке розповсюдження. Генрі Л. Гантт дійшов висновку, що до розв’язання проблеми календарного планування з раціонального погляду слід підходити не інакше, як за допомогою використання апарату формальних викладок. Його модель не містила елементу ризику (невизначеності), і якщо ризик все ж таки передбачався, то від людини, яка приймала рішення, очікувалося, що вона матиме на увазі цей фактор незалежно від системи формальних викладок. Так чи інакше графіки Гантта стали най­ефективнішим засобом планування та контролю за поточною діяльністю порівняно з будь-яким іншим інструментом такого самого роду, відомим до цього.

3. Диспетчеризація і контроль виконання

Диспетчеризація включає видачу завдань на виконання робіт і розподіл документів серед контролерів підрозділів. У цих завданнях чітко визначено конкретну роботу, яку потрібно виконати, і календарний план її здійснення. У випадку з уявним виробником столів (див. приклад 5) виробничий менеджер повинен направити завдання на склад, вимагаючи поставки необхідних матеріалів (деревина, шпунти, фарби) у відповідні підрозділи, а також забезпечити підготовку устаткування до роботи.

Рис. 10.2. Діаграма планування складання

Але й тоді, коли розклад робіт уже складено і розіслано відповідні завдання, операційний менеджер не може дозволити собі перестати приділяти увагу виробничому процесові й сподіватися на те, що робота автоматично буде виконана без збоїв і у визначений термін. Навіть найдосвідченіший складальник календарного плану може неправильно оцінити час, необхідний для завершення операції; крім того, цілком імовірно, що на виробництві може відбутися зупинка внаслідок якоїсь аварії, поломки механізмів чи порушення термінів поставок. Тож операційний менеджер повинен володіти системою заходів для запобігання тимчасових зупинок виробництва і ситуацій, коли незначні зриви переростають у загальну дезорганізацію. Система оперативного управління діє успішно, коли ґрунтується на добре організованих комунікаціях між робітниками та менеджерами.

Припустимо, що в тій самій уявній компанії з виробництва столів (приклад 5), у підрозділі № 2, що здійснює операцію свердління, через несправність верстата станеться простій упродовж половини робочого дня. Якщо графік робіт не передбачає запасного варіанта, згідно з яким у підрозділ № 3 можливо було б передати замовлення на іншу роботу, то робітники й обладнання підрозділу № 3 також певний час простоюватимуть. Щоб не допустити цього, підрозділ № 2 повинен своєчасно повідомити керівникові підрозділу про проблеми з обладнанням, а виробничий менеджер, у свою чергу, має негайно перепланувати тимчасову заміну роботи для підрозділу № 3.

У доповнення до такої системи контролю за порядком виконання, виробничий менеджер повинен організувати систему контролю за якістю, щоб мати можливість переконатися, що продукція компанії відповідає певним стандартам. Традиційно це забезпечується шляхом перевірки якості й контрольних випробувань уже готового виробу. У теперішній час особливе значення надається контрольній перевірці, яка дозволяє впевнитися, що у виробництві продукції використовувались якісні компоненти і що сам по собі процес виробництва спроектовано так, щоб звести до мінімуму можливий брак. Підприємці в найрізноманітніших сферах діяльності чітко усвідомили, що лише пильнуючи за кожною фазою виробничого процесу, можливо підвищити ефективність, а відтак — конкурентоспроможність і рівень прибутковості.

Дата добавления: 2015-05-23