Утворити склад з двох звуків: [л], [а] – [ла], [л'], [а] – [л'а]

2. Утворити склад (слово) з трьох звуків: [ к ], [ н ], [ и ] – [ кни ]; [ с ], [ о ], [ м ] – [ сом ].

3. До названого складу додати звук [ м ], щоб вийшло слово: [ со ] – [ сом ], [ ло ] – [ лом ], [ са ] – [ сам ], [ Кри ] – [ Крим ].

4. До названого слова додати звук, щоб вийшло нове слово: рука – рукав, каса – косар.

5. Додати звук в середині слова: ріка – річка, риба – рибка, груша – грушка.

6. Переставити в слові склади: сосна – насос, нора – рано.

7. Утворити кілька слів так, щоб останній склад одного слова став першим складом наступного: бан ка – ка лина – на сос – сос на.

У практиці роботи вчителів початкових класів застосовується багато інших прийомів на звуковий аналіз і синтез, зокрема, такі, що виконуються в ігровій формі, з використанням наочних посібників.

Аналітико-синтетична робота зі звуками в період навчання грамоти є основою для формування у першокласників чітких уявлень про звукову систему рідної мови, сприяє розвитку фонетичного слуху, закладає ґрунт для орфографічно грамотного письма.

овим приладдям, координувати рухи руки.

· Методика опрацювання байки в початкових класах.

Байка - це алегорична розповідь повчального характеру, художній твір, який, малюючи життя тварин, птахів, риб, засуджує вчинки, що трапляються в людей. Ця умовність стає зрозумілою, коли учні прочитують мораль. Отже, персонажами байок можуть бути тварини, птахи, риби, а також і люди, предмети. Байка складається з двох частин: 1) зображення подій чи розповіді про них і 2) повчання (мораль), яке містить у собі поради, напучення. В початкових класах вивчаються переважно байки віршованого характеру.

Робота над байкою включає такі компоненти: 1) сприйняття конкретного змісту; 2) усвідомлення композиції; 3) з’ясування характерних рис дійових осіб, мотивів їх поведінки; 4) визначення головної думки байки; 5) розкриття алегорії; 6) аналіз моралі. Якщо брати до уваги таку послідовність роботи, то урок, на якому вивчають байку, може мати таку структуру:

І. Підготовча робота Розповідь учителя про автора.

1) Вікторина за матеріалами байок.

2) Бесіди про тварин - дійові особи.

3) Словникова робота (пояснюємо 1- 2 слова).

ІІ. Читання байки вчителем (за опрацьованою партитурою) або прослуховування запису з фонохрестоматії, перегляд діафільму.

ІІІ. Бесіда емоційно-оціночного плану. (- Що особливо вас вразило? - Як ви ставитесь до описаних подій?).

ІV. Аналіз конкретного (фактичного) змісту байки.

1) Усвідомлення композиції байки, опрацювання плану (вчитель дає або складають разом).

2) Розбір частин тексту (різні форми читання, смисловий, «тлумачний» аналізи). Словникова робота.

3) З’ясування мотивів поведінки дійових осіб, їх характерних рис (вибіркове читання, словесне і графічне малювання, відповіді на запитання).

4) Робота за картинкою.

5) Визначення головної думки байки.

V. Розкриття алегорії (підшуковування аналогій із життя).

VI. Аналіз моралі.

VII. Складання партитури виразного читання разом з учнями (або вчитель дає свою). Виразне читання байки.

VIII. Читання за ролями.

IX. Висновки.

Наводимо далі фрагмент уроку опрацювання байки.

Л.Глібов

Дата добавления: 2015-05-23