Головне багатство

Уявлення про заняття людей, що населяли територію нашого краю в давні часи, дають археологічні розкопки. Вперше тут їх провів у 30-і роки ХІХ століття губернський діяч А.Терещенко. Про його цікаві знахідки і ґрунтовні звіти писали катеринославські газети. Продовжувачем пошукової справи Терещенка у 1865 році став гірничий інженер О.Носов. Його дослідження про стародавні металургійні печі поблизу сіл Пилипчатине, Мідна Руда, Клинове, Калинівка стали хрестоматійними у історичній науці. Дорогоцінні наукові знахідки пізніше приваблюють нових дослідників. Так, у 1896 році науковець М. Бранденбург знаходить 4 половецькі статуї воїна і жінок у межах сіл Ступки та Підгороднє. Сьогодні ці унікальні давні скульптури зберігаються в Московському історичному музеї.

У 1903 році археолог В. Городовцев дослідив 80 курганів, з них 7 - на території Приємної Долини, поблизу с. Переїзне. В одному із поховань знайшов жіночу золоту підвіску, ідентичну підвіскам, знайденим раніше на кам'яних скульптурах. Це була найпродуктивніша експедиція - вивчено 212 поховань скіфів, сарматів, печенігів, половців. Після цієї експедиції В.Городовцев писав, що Бахмутський край "є центром області поширення кам'яних баб на півдні Росії і найбагатшим на ці пам'ятки".

У ХХ столітті археологічні розкопки велись безсистемно. Планомірно за державний кошт проведені три дослідження курганів у зоні будівництва каналу Сіверський Дінець-Донбас та Вуглегірського водосховища. Найціннішими виявилися знахідки з с. Новолуганського (хутір Рябих, затоплений водосховищем). До сьогодні вони зберігаються в Київському, Донецькому та Артемівському музеях, в археологічному музеї Донецького національного університету. Значний внесок у вивчення археологічної спадщини району внесли професор Донецького державного університету Д.Цвейбель, завідувач Артемівського районного відділу народної освіти В. Пеленов, директор Артемівського районного будинку піонерів С. Татаринов, керівники гуртків О.Копил і Д.Кравець.

За ініціативою районного відділу освіти в 70-80-і роки XX ст. для старшокласників працював літній оздоровчо-пошуковий табір "Археос". Протягом декількох років учні та керівники гуртків дослідили кургани поблизу Дронівки, Володимирівки, Покровського, Платонівки, Васюківки. Матеріали досліджень публікували в періодичній пресі та наукових журналах. Багато з тих юних дослідників пізніше стали вчителями історії, науковцями.

В історії Бахмутчини є знакові події і знакові особистості. Якщо брати XVIII ст., то в першу чергу слід згадати ізюмського полковника Ф.Шидловського, козаки якого і заснували, очевидно, 1700-1703 рр. містечко Бахмут як центр солеваріння.

З нашим краєм тісно пов’язане і офіційне «відкриття» донецького вугілля, яке місцеві жителі з давніх часів використовували у побуті. У 1721 р. радником Київської губернії з використання природних ресурсів Микитою Вепрейським і керуючим Бахмутськими соляними промислами, комендантом Бахмутської фортеці Семеном Чирковим за допомогою місцевих козаків вперше узято проби вугілля в районі його виходу на поверхню, зокрема, біля річечки Скелева. Зразки кам’яного вугілля вперше були доставлені для аналізів і досліджень у БерҐ-колегію в Санкт-Петербурзі. Пізніше для уточнення відомостей щодо віднайденого вугілля з Санкт-Петербурга були відряджені О.Ніксон та Г.Капустін.

Таким чином, Бахмутчина і її тодішні керівники стояли біля витоків вуглевидобутку. Перша спроба промислового використання вугілля в краї відбулася саме з метою заміни деревини як палива при солеварінні.

Помітне місце у галереї відомих особистостей Артемівського району займає ім'я Кіндрата Булавіна. У 1707-1709 рр. бахмутські села давали притулок повстанським загонам бідноти. Тоді не одна сотня повстанців залишилася навіки в братських могилах між селами Різниківка та Крива Лука, на двох берегах Бахмутки, що протікає через сучасне село Званівка.

Березень-квітень 1753 року в історію нашого району вносить імена Радивона Депрарадовича та Івана Шевича - командирів військових поселень сербів вздовж рік Сіверський Дінець і Лангань (Лугань). Р.Депрарадович збудував укріплення - 1-у Роту (с.Сріблянка), його маєтність Родивонівка дала життя селу (нині м.Сіверськ).

Маєтність його сина Михайла дала назву селу Михайлівка (Бахмутська сільська рада).

І. Шевич збудував укріплення (14 рота), нині с. Роти (Луганська селищна рада) та укріплення - 15 рота (с. Луганське).

Сім'я Депрарадовичів дала героя Вітчизняної війни 1812 року, земельні володіння якого були на території нинішніх сільських рад Званівської та Роздолівської. Щедре роздавання (дача) земель офіцерському люду наприкінці XVIII та початку ХІХ столітть спричинило появу маєтку Приємна Долина Званівської волості, який належав сім’ї морських офіцерів Акимових. Саме тут, в маєтку Приємна Долина, 14 лютого 1855 року народився класик російської літератури Всеволод Гаршин.

Про письменника-земляка згадує Л. Пантелєєв, книговидавець, сучасник В. Гаршина: "Гаршин былпрежде всего поразительно изящная личность с головы до ног. При красивом и выразительном лице, он был пропорционально сложен, а его легкая поступь, естественная грация всех движений придавала ему какой-то аристократический отпечаток человека, скорее родившегося под классическим небом Италии, чем в Бахмутском уезде".

Одним з відомих дослідників, який вивчав корисні копалини Бахмутчини, був шотландський інженер Карл Гаскойн (1737-1806 рр.). Ось рядки з його листа міністру фінансів графу Васильєву: «Донецький і Бахмутський повіти так рясніють ознаками руд, особливо кам’яного вугілля, що їх існування повинно бути відомим навіть давнім мешканцям того краю...»

Проста сім’я з с. Сріблянка Наталі та Юхима Шаповалів подарувала Україні трьох славних синів.

Микита Шаповал (1882-1932 рр.) - видатний державний і політичний діяч, учений, поет, публіцист, просвітитель зі світовим ім'ям, непохитний борець за незалежну Україну.

Микола Шаповал (1886-1948 рр.) - двічі Георгіївський Кавалер (1916 р.), організатор українського просвітительського руху, генерал-хорунжий війська Української Народної Республіки, лідер української громади на еміграції в Чехії і Франції.

Олександр Шаповал (1888-1972 рр.) - полковник, військовий міністр України часів Директорії, журналіст-організатор української громади в Чикаго (США).

Із родини Сосюр (с. Химівка, Званівської волості) вилетів у світовий поетичний вирій Володимир Сосюра. Званівка, Чорногорівка, Кам'янка - це села його дитинства, навчання, місце формування світогляду.

Сьогодні в Артемівському районі достойно вшановується пам'ять великих земляків. 6 червня 1993 року Микиті Шаповалу в с.Сріблянка відкрито пам'ятник і пізніше - музей (2001 р.). На садибі сім'ї Шаповаліввстановлено пам'ятний знак і гранітну брилу, виготовлено значок (2002 р.). Тоді ж видано дві книги: "Микита Шаповал - велетень із Донбасу" і "Донецькі світанки Микити Шаповала" за авторством В.Терещенка. Центральна вулиця села носить ім'я Микити Шаповала. У 2002 році 7 червня проведено Першу Всеукраїнську наукову конференцію "Микита Шаповал - вірний син України" (19-20 вересня м.Дінецьк - с.Сріблянка). Щорічно проводяться Шаповалівські літературно-історичні читання. Місцевій школі присвоєно ім'я великого земляка.

На вшанування пам'яті В.Гаршина відкрито меморіальний музей у школі с.Переїзне (1985 р.), в селі встановлено бронзовий бюст письменника, на місці маєтку «Приємна Долина» споруджено гранітну брилу і відкрито пам'ятний знак. Щороку у день народження В.Гаршина проводяться літературно-педагогічні читання, учасниками яких є науковці і письменники різних країн. Перебування оксфордського професора з Великобританії П.Генрі (лютий та грудень 1992 року) в музеї В.Гаршина стало поштовхом для фундаментального наукового видання "В.М.Гаршин на рубеже веков" (міжнародний збірник у трьох томах, 2000 р.). За видання цього збірника у березні 2002 року вчена рада Донецького національного університету присвоїла П.Генрі звання "Почесний доктор філології".

Володимир Сосюра, уже будучи відомим поетом, приїздив у місця дитинства, виступав перед учнями Сіверської школи № 1, листувався з ними. На вшанування пам'яті славного земляка, в школі відкрито музей В.Сосюри. З нагоди 100-літнього ювілею поета виготовлено значок, біля садиби у с.Чорногорівка, де квартирувала сім'я Сосюр, відкрито пам'ятний знак, споруджено гранітну брилу, видано збірку «Ямські зорі В.Сосюри» за редакцією В.Терещенка. Щороку 6 січня проходить районний сосюринський конкурс юних поетів.

встановлено пам'ятний знак і гранітну брилу, виготовлено значок (2002 р.). Тоді ж видано дві книги: "Микита Шаповал - велетень із Донбасу" і "Донецькі світанки Микити Шаповала" за авторством В.Терещенка. Центральна вулиця села носить ім'я Микити Шаповала. У 2002 році 7 червня проведено Першу Всеукраїнську наукову конференцію "Микита Шаповал - вірний син України" (19-20 вересня м.Дінецьк - с.Сріблянка). Щорічно проводяться Шаповалівські літературно-історичні читання. Місцевій школі присвоєно ім'я великого земляка.

На вшанування пам'яті В.Гаршина відкрито меморіальний музей у школі с.Переїзне (1985 р.), в селі встановлено бронзовий бюст письменника, на місці маєтку «Приємна Долина» споруджено гранітну брилу і відкрито пам'ятний знак. Щороку у день народження В.Гаршина проводяться літературно-педагогічні читання, учасниками яких є науковці і письменники різних країн. Перебування оксфордського професора з Великобританії П.Генрі (лютий та грудень 1992 року) в музеї В.Гаршина стало поштовхом для фундаментального наукового видання "В.М.Гаршин на рубеже веков" (міжнародний збірник у трьох томах, 2000 р.). За видання цього збірника у березні 2002 року вчена рада Донецького національного університету присвоїла П.Генрі звання "Почесний доктор філології".

Володимир Сосюра, уже будучи відомим поетом, приїздив у місця дитинства, виступав перед учнями Сіверської школи № 1, листувався з ними. На вшанування пам'яті славного земляка, в школі відкрито музей В.Сосюри. З нагоди 100-літнього ювілею поета виготовлено значок, біля садиби у с.Чорногорівка, де квартирувала сім'я Сосюр, відкрито пам'ятний знак, споруджено гранітну брилу, видано збірку «Ямські зорі В.Сосюри» за редакцією В.Терещенка. Щороку 6 січня проходить районний сосюринський конкурс юних поетів.

Невеличке село Оріхово-Василівка (Миньківська сільська рада) дало життя легендарному і мужньому поету-фронтовику - Миколі Рибалку (1922-1994). Війна дала йому офіцерські погони, в нагороду за героїзм - декілька орденів, але забрала зір. Талант поборов каліцтво - Микола Рибалко став автором багатьох поетичних збірок, лауреатом Державної премії. В день народження поета, 14 лютого, в Миньківці проводиться районне свято фронтової лірики "Пам’ять". 7 травня 2003 року на території школи урочисто відкрито пам'ятник славетному земляку.

Село Званівка взагалі можна назвати колискою знаменитостей. У 1908 р. в сім’ї волосного лікаря народився майбутній академік медицини Віктор Михайлович Жданов, тут хрестили Всеволода Гаршина, тут деякий час жили Володимир Сосюра і Микита Шаповал.

Сіверську школу № 1 ім. В.Сосюри у районі не без підстав називають героїчною, адже її вчителі разом з батьками виховали п’ять Героїв Радянського Союзу та Героя Соціалістичної Праці Миколу Ворону, юного героя-розвідника Колю Білостоцького. Подібної школи в Україні немає.

А у скромної Сріблянки досить високий рейтинг вченості. Окрім братів Шаповалів тут пишаються двома братами Олександром і Володимиром Галичами. Олександр (1948 р. н.) - академік, професор, доктор філології Луганського університету, співредактор журналу "Бахмутський шлях", поет, автор підручників і монографій. Володимир (1955 р. н.) - професор, доктор математичних наук, завідувач кафедри.

Говорячи про Сріблянку та її людей, не можна не згадати Івана Степановського, який пройшов всю Велику Вітчизняну війну машиністом паровоза, був одним із перших нагороджений у 1941 році орденом Леніна.

Багато років віддав освітянській роботі колишній директор Сріблянської школи В.Каракута. У 60-і роки минулого століття його першим із сільських директорів України було нагороджено орденом Леніна.

Славу району наші земляки здобули і на фронтах Другої світової війни. За подвиги 12 з них удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Повним кавалером орденів Слави повернувся з війни Іван Рубіжний із села Володимирівка. Незламним і непереможеним у районі називають танкіста Василя Давиденка, нагородженого чотирма орденами Бойового Червоного Прапора. Директора Зайцівської школи Олександра Лескова освітяни району шанобливо величали "Богом війни", бо був артилеристом. За бойові подвиги його нагороджено п’ятьма орденами Червоної Зірки.

У селі Покровське під час війни (1942- 43 рр.) діяла дитяча підпільна організація "Карівська спілка піонерів" на чолі з Васею Носаковим. Юні підпільники збирали зброю. В яру на околиці села вони викопали печеру, в якій збиралися, і там же переховували дівчат села від вивезення в Німеччину, писали листівки. Декілька разів пошкодили телефонний зв'язок окупантів, однієї ночі напали на місцеву дільницю поліції. Підтримували зв'язок з патріотичною групою І.І. Великанди зі ст. Сіль. У вересні 1943 року старші за віком пішли на фронт. Обком КПУ в січні 1944 року затвердив звіт підпільної організації, всі підпільники в березні 1944 року були викликані в м. Київ, де їм вручили нагороди «Партизан Великої Вітчизняної війни» 1-го ступеня. В жовтні 1944 року за путівками Сталінського обкому ЛКСМУ члени організації В. Носаков, В. Лагер, В. Моруженко, А. Прокопенко і А. Циганенко призвані в діючу армію. 20 січня 1945 року всі вони загинули під час виконання спецзавдання поблизу с. Кюльше Пишнек (Угорщина). Із підпільників з фронту повернувся лише Анатолій Прокопенко, який всі роки після війни служив офіцером ДАІ в м. Артемівську. У 50-ті роки XX століття вийшла друком книжка «12 відважних» (автори Т. Вигдорова та І. Печерникова). Раніше воєнний кореспондент Л. Вишеславський написав про юних підпільників поему «КСП». У 60-і роки Л. Гранберг написав повість «Это было в с. Покровское», а студія «Укркінохроніка» створила фільм «КСП» (1972 р.). Інформація про юних підпільників із с. Покровське була включена до проспекту «Пам'ятники піонерської слави», який вийшов друком 1974 року в Донецьку.

Нариси про підпільну групу піонерів також включені до книг «Костер непокоренных» (видавництво «Донбас», 1976 р.), «Діти-герої» (м. Київ) та інші.

За підтримки першого секретаря Донецького обкому КПУ Володимира Дегтярьова, дід якого теж народився і жив у с. Покровське, збудовано нову школу. На її території встановлено пам'ятник відважним піонерам.

Унікальним за своєю трудовою славою є невеличке село Калініне: тут працювали 13 Героїв Соціалістичної Праці.

Жителі с.Новолуганське прославилися своїм умінням вирощувати свиней. У 50-і роки XX ст. п’ятьох кращих працівників держава нагородила званням Героя Соціалістичної Праці.

Земля любить надійних, працьовитих, цілеспрямованих, таких вона щедро нагороджує багатими врожаями, а держава - високими нагородами.

Наша земля дала путівку в життя багатьом талантам. Свого часу учнями Сіверської школи № 1 були:

Хорхордін Владислав - професор Московського державного університету, журналіст, м. Москва

Коба Віктор - професор, фахівець з електроніки, м. Київ

Швайко Валерій - професор математики, м. Київ

Камельнов Юрій - професор медицини, м. Київ

Северин Анатолій - науковець, м. Київ

Ботвін Олександр - державний діяч України, м. Київ

Нещотний Геннадій - народний артист України, м. Київ

Кіосев Олег - диригент симфонічного оркестру капели "Думка", м.Київ

Янушевський Анатолій - полковник, вчений-хімік, лауреат Державної премії СРСР, м. Москва

Кравченко Анатолій - письменник, м. Донецьк

Ісіков Сергій - професор, двічі Лауреат Державної премії СРСР, м. Москва

Ісіков Леонід - директор військового заводу, м. Тула

Дерев'янко Зінаїда - науковець, конструктор машин для сільського господарства, м. Київ

Михайлов Сергій - професор біології, м. Київ

Орденом Леніна нагороджені жителі району:

Ганна Скорик, с.Новолуганка

Іван Скляр, с. Клинове

Віра Бугера, с. Луганське

Раїса Сердюк, м.Сіверськ

Василь Рассоха, м. Сіверськ

Іван Колесніков, с. Берестове

Микола Чумаченко, с. Бахмутське

Микола Гурін, м. Сіверськ

Олександр Чорноіван, с. Сріблянка

Раїса Бокова, с. Новолуганське

Ніна Ободовська, с. Новолуганське

Нагороджені орденами:

Жовтневої революції та Трудового Червоного Прапора:

Олексій Алефіров, с. Сріблянка

Трудового Червоного Прапора:

Олександра Сущенко, с.Луганське

Микола Верцанов, с.Луганське

Пелагея Рагуз, с. Никифорівка

Юрій Бабіч, с. Клинове

Іван Микитенко, с. Никифорівка

Костянтин Васильєв, c. Комуна

Червоної Зірки та Трудового Червоного Прапора:

Василь Ситник, с. Луганське

Дружби народів:

Микола Соколов, с. Красне

Трудової Слави:

Ірина Шарипіна, с. Новолуганське

орденом "Знак Пошани":

Марія Лопановська, с. Луганське

Микола Беліченко, с. Никифорівка

Вітчизняної війни, орденом "Знак Пошани":

Ганна Тимчак, с. Роздолівка

Трудового Червоного Прапору:

Іван Скоробагатий, с.Комуна

Герої Радянського Союзу, що народилися на Бахмутчині:

Журба Іван м.Сіверськ

Жученко Григорій м.Сіверськ

Завгородній Василь с.Переїзне

Мусієнко Сергій с.Андріївка

Новодран Павло с.Верхньокам'янка

Паньков Іван с.Карпівка (с. Бахмутське)

Риндін Павло с.Пилипчатине

Ситник Володимир с.Луганське

Яковенко Леонтій с.Дронівка

Губар Олександр м.Сіверськ

Кондратьєв Леонтій м.Сіверськ

Полковников Павло с.Благодатне

Герої Радянського Союзу, що працювали в районі:

Андріанов Олександр Сіверський доломітний

завод

Івкін Іван воєнкерівник Зайцівської школи

Бездворний Анатолій Сіверський доломітний

завод

Герої Радянського Союзу, поховані в братських могилах на території Артемівського району:

Вітін Володимир братська могила

с. Васюківка

Землянов Олександр братська могила

с. Верхньокам’янка

Герої Соціалістичної Праці:

с. Калініне Макогон А.К.

Ліпатова П.П.

Триножкіна А.С.

Юхно Ф.Л.

Боков Д.Я.

Зінченко Ф.С.

Решетняк З.С.

Братчикова П.Ф.

Задорожний І.Ф.

Фомін П.І.

Сергієнко М.Н.

Рудий І.Є.

Мечетна М.М.

с. Новолуганське Косенко М.Л.

Харченко А.С.

Северин Л.С.

Пурисман Й.С.

с. Миньківка Зіньковська Є.

Стецюра М.М.

Кобзаренко М.В.

м. Сіверськ Ворона М.М.

Дата добавления: 2015-05-23