Крива титрування слабкої основи сильною кислотою

Крива титрування слабкої кислоти сильною основою

У цьому випадку тільки незначна частка молекул дисоціює з утворе­нням іонів Н⁺. Для обчислення рН розчинів використовують константу дисоціації відповідної слабкої кислоти. Приводимо лише аналіз кривої ти­трування слабкої оцтової кислоти сильною основою. З рис. 5 витікає, що

точці еквівалентності, яка лежить у центрі стрибка титрування розчину оцтової кислоти розчином лугу, відпо­відає слабколужне середовище (рН = 8,87). Це зумовлено гідролізом ацетату натрію CH₃COONa, що утворився в результаті титрування: СН₃СОО~ + Н₂О - ·" СН₃СООН + ОН". У цьому випадку стрибок титрування лежить у межах значень рН 7,73 - 10. Встанов­лено, що чим слабкіша кислота, яку титрують, тим менший стрибок титру­вання.

Молярна частка еквівалента доданого лугу від еквівалентної кількості лугу, %

Рис. 5. Крива титрування слабкої кислоти лугом.

Аналіз кривої титрування слабкої основи (водний розчин аміаку -ΝΗ₃·Η₂Ο) сильною кислотою показує, що точці еквівалентності, яка ле­жить у центрі стрибка, відповідає слабкокисле середовище (рН = 5,12). Це зумовлено гідролізом сульфату амонію (NH^SO,,, що утворився в резуль­таті титрування: NH₄⁺ + Н₂О ~~^:- NH₄OH + Н⁺. Стрибок титрування на кри­вій лежить в межах значень 4,0 — 6,24. І в цьому випадку, чим слабкіша ос­нова, яку титрують, тим менший стрибок титрування. Оскільки розчини солей, утворених сильними основами та слабкими кислотами (Na₂CO₃, Na₂B₄O₇ тощо), мають слабколужне середовище в зв'язку з їх гідролізом, то у випадку титрування таких солей сильними кислотами одержують анало­гічні криві титрування.

Вибір індикатора для визначення кінця кислотно-основного титру­вання

Знаючи характер кривої титрування в кожному конкретному випадку кислотно-основного титрування, можна раціонально вибрати індикатор. Для правильного вибору індикатора приймають до уваги, з одного боку, стрибок титрування, з другого, - інтервал переходу індикатора. При цьому керуються тим принципом, що інтервал переходу індикатора повинен зна­ходитися в межах стрибка титрування. Тільки таким шляхом можна прави­льно встановити кінець титрування (точку еквівалентності).

Наприклад, при титруванні сильної кислоти сильною основою або навпаки (стрибок титрування - в межах рН 4 - 10) можна користуватися метиловим червоним (інтервал переходу - в межах рН 4,2 - 6,2) та фенол­фталеїном (інтервал переходу - в межах рН 8 - 10). При титруванні слабкої кислоти сильною основою стрибок титрування, як правило, лежить у ме­жах рН 8 - 10. Для даного випадку підійде фенолфталеїн (інтервал переходу - в межах рН 8 - 10). При титруванні сильною кислотою слабкої основи чи солі сильної основи і слабкої кислоти стрибок титрування, як правило, лежить в межах рН 4 — 6. У цьому випадку можна використати метиловий червоний. Титрування слабкої кислоти слабкою основою не проводяться, бо у цьому випадку практично відсутній стрибок титрування на кривій ти­трування.

Дата добавления: 2015-05-23