Основи оцінки ювелірних виробів із вставками

Ювелірне каміння та його класифікації.

Ювелірні вироби – вид декор.-приклад. мистецтва, виготовлення прикрас та предметів побуту із дорогоцінних металів, часто в поєднанні з дорогоцінним та напівдорогоцінним камінням, та художні вироби з інших металів, що виконані з майстерністю.

Дорогоцінні камені в ювелірних виробах можуть виступати в якості вставок та окремих ювелірних виробів, що цілком виконані з каменю. Каст – конструктивний елемент ювелірного виробу, що служить для кріплення каменів.

Класифікація ЮК:

-за кольоровою основою: білі і кольорові(самоцвіти). Алмаз –білий, червоний, жовтий, зел, коричн, чорн. Ізумруд – зелений, бурштин (янтарь) – жовтий. Природні камені з незадовільним кольоровими характерами для підвищення якості спец. обробляються: хімічним, фізичним зафарбовуваннями, нагріванням, опромінюванням.

-за походженням: природні, штучні, облагороджені (природні камені зі штучно поліпшеними хар-ми кольору та чистоти). Окрему групу складають імітації – природні або штучні камені, що замінюють найбільш популярні та коштовні ЮК. Імітацією алмазу найчастіше служить фіоніст та хруштальне скло або страз (свинцеве скло). Природні камені: органічні (біогені) і неорганічні. Органічні утворюються в живих організмах або стають продуктами мінеральних перетворень їх останків, продуктів життєдіяльності: перли, корали, кістка (слонова, можева, кашалотова), панцир черепахи, бурштин. Культивовані перли на відміну від природних вирощуються під наглядом людини Культ. перли бувають: ядерні – перли нарощують на затравках з скляних або перламутрових бусин; без’ядерні – не мають формоутворюючого ядра. Бурштин – копалена смола, що утримує бурштину кислоту віком не менше 3 млн. років. Неорганічні камені – різновиди мінералів та гірських порід, кристалічні та аморфні продукти природних та хім. процесів в надрах землі та на її поверхні. В ювелірній справі використовується до 300 видів таких каменів; з них найбільш популярних 20-30: агат, аквамарин, александрит, алмаз, бірюза, смарагд, сапфір, нефрит, опал та інші.

-за відношенням до засобів обробки: ограночні – прозорі камені, яким при обробці надають геометричну форму і використовують як вставки; виробничі – камені, з яких виготовляють об’ємно-різні вироби. Огранювання дорогоцінних каменів робиться з метою максування прояву їх природних якостей: колір, блиск, прозорість.

Ціна ювелірного виробу складається за формулою: С=Ц*m*n*k*(ціна каменя), де C – ціна ЮВ, Ц – ціна 1 г металу, m – маса виробу, n – націнка виробника, k – коефіцієнт, залежать від наявності клейм (повний набір клейм дає k = 1.15. Клеймо майстра – виготовлювача k=1.1, клеймо фірма Європи k=1,15). Ціна каменя = вага, огранювання, яскравість кольору, прозорість.

45. Види огран-ня юв.каменя:

Ювелірне мистецтво – вид декоративно-прикадного мистецтва, виготовлення прикрас, предметів побуту із дорогоц металів часто в поєднанні з дорогоцінними або напівдорогоцінним камінням, або художні вироби з інших металів, але виконані з майстерністю.

-Огранювання у формі правильних багатокутників (алмаз та інші прозорі камені)

-Кабошонування – форма каменю, що створ-ся двома сфер-ми поверхнями або комб-єю сферичної та плоскої поверхні. Найчастіше використ для непрозорих каменів. Види: плоскі таблички, плоско-випуклі, двояко-випуклі, випукло-вігнуті;

-Різблення по каменю – гліптика (лат. gliptike-вирізаю) тобто пластична обробка дорогих кам`яних порід, гірського хрусталю і скла; не стільки навіть різьблення, скільки шліфовка алмазним порошком різних зображень і прикрас. Вироби з каменю з зображенням у вигляді високого або заглибленого рельєфу назив геми (камея та інталія). Розрізняють 2 основних види гліптики: 1) різьба, виконана в випуклому рельєфі називається камеєю; 2) заглиблене, гравіроване зображення; це – інталія (перламутр, агат, кварц, нефрит). Якщо камеї служать тільки прикрасою, то геми застосовуються в якості печаток для відтисків у воску або глині.

При описі ЮВ враховується колір, прозорість, форма огранювання, вага в каратах (1 карат=0,2г). Будова ювелірного – кристалічна, аморфна, приховано кристалічна.

Полная бриллиантовая огранка — не менее 32 фасет в верхней части и не менее 24 фасет в нижней части.

Бриллиантовая огранка бывает нескольких видов. Наиболее распространенные — «восьмерка» и «роза».

Огранка «восьмерка» имеет кроме площадки по 8 фасет в верхней и нижней частях. Она применяется для обработки мелких камней, полная огранка которых невозможна.

«Роза» — огранка без площадки и нижней части. Различают несколько вариантов в зависимости от числа и расположения фасет (голландская, полуголландская, крестовая, бриолет и др.). Однако ювелиры утверждают, что «роза» дает плохую игру камня, поэтому такую огранку используют на камнях с дефектами.

Ступенчатая огранка (лесенкой) используется для цветных, прозрачных камней. Большинство фасет имеет параллельные ребра, крутизна фасет и направления к рундисту (ободку, разделяющему верхнюю и нижнюю части камня) возрастает. Количество фасет в нижней части обычно больше, чем в верхней. Эта огранка позволяет подчеркнуть внутреннюю окраску камня.

Клиньевая огранка — разновидность ступенчатой огранки, при которой каждая фасета разделяется на четыре клина.

Цейлонская огранка дает возможность максимально сохранить массу камня: на самоцвет наносится множество мелких фасет.

Изумрудная ступенчатая огранка применяется при восьмиугольной форме камня, используется в основном для обработки изумрудов. Самой признанной в мире считается уральская изумрудная огранка.

Табличная огранка — простой вид ступенчатой огранки. Для увеличения площадки (таблички) верхнюю часть камня делают плоской. Применяется для мужских перстней, особенно печаток.

При одном и том же виде шлифовки камням могут быть приданы разнообразные формы: шар, овал, конус, антик (квадрат или прямоугольник с закругленными углами и пологовыпуклыми сторонами), треугольник, каре (квадрат), шестиугольник, багет (вытянутый прямоугольник), трапеция, французская огранка (общий контур и площадка квадратные, фасеты треугольные), 11>у ша (капля грушевидная), челнок или маркиз (заостренный эллипс), подвесок (удлиненно-каплевидная), бриолет (грушевидная с перекрещивающимися лентами фасет), маслина (узкая, бочковидная). Известно также много фантазийных форм: сердце, герб и т.д.

Дата добавления: 2015-05-23