КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
І Теоретична частина. 1. Поняття грошового обороту
План: 1. Поняття грошового обороту. 2. Рахунки підприємств. 2.1. Банківські рахунки та порядок їх відкриття. 2.2. Сутність готівкової форми розрахунків. 2.3. Касові операції підприємства. 2.4. Основні вимоги до організації і проведення готівкових розрахунків. 1. Розрахунки — це відносини, що виникають між підприємствами й іншими фізичними та юридичними особами у процесі реалізації, розподілу та перерозподілу суспільного продукту, перетворюючи його з товарної форми у грошову, і навпаки. Сукупність усіх платежів у процесі купівлі-продажу, надання послуг, а також виконання різного роду зобов'язань створюєгрошовий оборот. Грошовий оборот на кожному підприємстві відбувається в таких напрямках: · забезпечення процесу виробництва (закупівля сировини, матеріалів, комплектуючих елементів, виплата заробітної плати); · реалізація продукції (робіт, послуг), тобто відшкодування витрат і формування доходів; · сплата податків, обов'язкових відрахувань і зборів; · забезпечення спільної діяльності підприємств; · отримання і погашення кредитів і сплата відсотків за кредит кредитним установам. Таке групування пов'язане з різною економічною сутністю названих розрахунків, документообігом, видами й методами фінансового та банківського контролю. Розрахунки охоплюють дві сфери грошового обороту: · безготівкову, · готівкову. Готівкову форму розрахунків головним чином використовують при обслуговуванні населення, фізичних осіб. Безготівкові розрахунки — це грошові розрахунки, які здійснюють за допомогою записів на рахунках у банках. Усі підприємства, які мають поточні рахунки в банку, зобов'язані саме там зберігати свої кошти. Переважну більшість міжгосподарських розрахунків здійснюють безготівковим шляхом; в основному — через установи банків і незначну частину — через підприємства зв'язку.
2.1. Для здійснення безготівкових розрахунків юридичні та фізичні особи відкривають рахунки в установах банків для зберігання своїх грошових коштів і здійснення банківських операцій. Суб'єкти підприємництва незалежно від форми власності мають право відкривати такі рахунки: · поточні; · депозитні (вкладні); · бюджетні рахунки; · кредитні рахунки. Підприємства можуть відкривати поточні й депозитні рахунки у вітчизняній та іноземній валютах. Поточний рахунок — рахунок, що відкриває банк клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Поточний рахунок в іноземній валюті відкривають суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті; здійснення поточних операцій, визначених законодавством України; здійснення інвестицій за кордон; розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України; зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті; надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України. Для відкриття поточного рахунку підприємство подає до банку відповідний пакет документів, а банк зобов'язаний здійснити їхню перевірку:
Таблиця 1
Особа, яка від імені суб'єкта господарювання відкриває поточний рахунок, має пред'явити в банк паспорт і документ, виданий органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їй ідентифікаційного номера платника податків. На підставі зазначених вище документів уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію клієнта та осіб, уповноважених розпоряджатися поточним рахунком; між банком і клієнтом укладається в письмовій формі договір банківського рахунку. Особи, які мають право першого та другого підписів, особисто подають до банку паспорт і документи, що підтверджують їхні повноваження; а також документ, виданий органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їм ідентифікаційного номера платника податків.
Таблиця 2
У разі неподання клієнтом необхідних документів або відомостей, які вимагає банк з метою виконання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або умисного надання клієнтом неправдивих відомостей про себе, банк відмовляє клієнту у відкритті рахунку. З метою забезпечення видів діяльності, які здійснюють на підставі договорів (контрактів) без утворення юридичної особи (наприклад, виробнича кооперація, спільне виробництво та інші види спільної діяльності), у банку відкривають один поточний рахунок. Уповноважена учасниками договору особа (особи) подає до банку такі документи: · заяву про відкриття поточного рахунку, підписану уповноваженою учасниками договору особою; · копію договору про ведення спільної діяльності, засвідчену нотаріально; · рішення учасників договору про визначення осіб, яким надається право розпорядчого підпису під час проведення грошових операцій за цим рахунком, що оформляється у формі довіреності; · картку зі зразками підписів і відбитка печатки, засвідчену нотаріально. У картці наводять зразки підписів осіб, які мають право розпоряджатися цим рахунком, і зразок відбитка печатки учасника договору, якому за довіреністю всіх учасників договору про спільну діяльність надано право розпорядчого підпису під час проведення грошових операцій за цим рахунком; · копію документа, що підтверджує взяття на облік в органі державної податкової служби договору про спільну діяльність без створення юридичної особи, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально. До поточних рахунків також належать карткові рахунки, що відкривають для обліку операцій за платіжними картками. Для здійснення деяких видів виплат на користь фізичних осіб (заробітної плати, дивідендів, стипендій, пенсій, соціальної допомоги тощо) підприємства можуть відкривати поточні рахунки фізичним особам, уклавши з банком договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб. На підставі переліку фізичних осіб, поданого підприємством, та оригіналу заяви про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб разом з документами, що ідентифікують юридичну особу, між банком і підприємством укладається договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб. Видаткові операції за цими рахунками здійснюють після звернення фізичних осіб до банку (зокрема, для отримання грошей або платіжної картки), пред'явлення ними документів, які дають змогу банку ідентифікувати цих клієнтів, укладення договору банківського рахунку та у разі потреби — заповнення картки зі зразками підписів. Платіжна картка — спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої пластикової чи іншого виду картки, що використовують для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Платіжна картка є власністю емітента і надається ним клієнту відповідно до умов договору. Емісію платіжних карток у межах України проводять виключно банки, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій. Видачу готівки через банківські автомати в межах України здійснюють у національній валюті, а через банківські автомати уповноважених банків — емітентів — у валюті рахунку платіжної картки. Депозитний (вкладний) рахунок — рахунок, що банк відкриває клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передає клієнт банку в управління на встановлений строк та під визначений відсоток (дохід) відповідно до умов договору. Його відкривають на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунку та установою банку на визначений у договорі строк; проведення розрахункових операцій і видача готівки з депозитного рахунку заборонена. При відкритті підприємством депозитного рахунку і внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок, згідно з договором банківського вкладу, установа банку зобов'язана видати підприємству ощадну книжку або інший документ, що відповідає вимогам, установленим законом. У договорі банківського вкладу, зокрема, зазначають: · вид банківського вкладу; · суму, що вносять або перераховують на вкладний (депозитний) рахунок; · строк дії договору; · розмір і порядок сплати відсотків або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін; · умови дострокового розірвання договору; · інші умови за погодженням сторін. Умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачають у договорі, що укладається між банком і його клієнтом. Якщо вкладний (депозитний) рахунок відкривають суб'єкту господарювання, який уже має в цьому банку поточний рахунок, то вкладний (депозитний) рахунок відкривають на підставі договору банківського вкладу. Кошти на вкладний (депозитний) рахунок суб'єкта господарювання перераховують з його поточного рахунку і після настання обставин їх повернення, визначених договором банківського вкладу, повертають на поточний рахунок суб'єкта господарювання.
2.2. Готівкова форма розрахунків застосовується для обслуговування населення (наприклад — виплата заробітної плати, премій, грошової допомоги, дивідендів, пенсій). Отримуючи грошові доходи, населення витрачає їх на купівлю товарів, продуктів харчування, оплачує послуги і здійснює інші платежі. Між готівковими і безготівковими розрахунками існує тісний зв'язок. Усі розрахунки готівкою між підприємствами можуть здійснюватися як за рахунок коштів, отриманих у касі банку, так і за рахунок виторгу від реалізації й інших касових надходжень. Причому готівка, отримана як виторг від реалізації продукції й інші касові надходження, може бути використана підприємствами для забезпечення господарських потреб, а готівка, отримана з каси банку, як виторг від реалізації продукції і касові надходження на оплату праці і виплату дивідендів. Підприємства повинні забезпечувати систематичне і повне виконання своїх фінансових зобов'язань (сплата податків, обов'язкових платежів у бюджет і державні цільові фонди). 2.3. Касові операції підприємства пов'язані як з прийняттям, так і з видачею готівки. Усі підприємства, що мають поточні рахунки в банку, повинні зберігати свої гроші на цих рахунках. Одержання готівки з рахунка здійснюється за допомогою грошового чека, що є розпорядженням банкові видати зазначену в ньому суму коштів. Порядок ведення касових операцій регулюється Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 р. №637, а також Постанови Правління НБУ «Про затвердження Змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті України» від 10.08.2005 р. № 277, яка встановила граничний строк перегляду ліміту до 31.12.2005 р. Готівкову форму розрахунків застосовують: · для розрахунків із працівниками (виплата заробітної платні, грошових компенсацій, премій, дивідендів, пенсій тощо); · забезпечення нагальних господарських потреб (на придбання канцелярських товарів, оплату витрат на відрядження тощо); · розрахунків із бюджетом і державними цільовими фондами; · розрахунків між підприємствами — діловими партнерами (за матеріали, паливо тощо, але не більшеніж 10 000 грн. на день), за умови відсутності у них податкової заборгованості. Розрахунки в готівковій формі для підприємств усіх видів діяльності і форм власності проводяться з оформленням таких документів: · податкова накладна; · прибуткові і видатковий касові ордери; · касовий або товарний чек; · квитанції; · договір закупівлі-продажу; · акт про закупівлю товарів, виконаних робіт, наданих послуг. 2.4. Прибуткові, видаткові касові ордери й видаткові відомості заповнюють чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну (3-х років). Усю готівку, що надходить до кас, потрібно своєчасно (тобто в день одержання коштів) та в повній сумі оприбутковувати: відображати у касовій книзі за прибутковими касовими ордерами, у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК. Надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі за касовими ордерами і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки підприємства; кількість аркушів своїми підписами засвідчують керівник і головний бухгалтер; записи в касовій книзі здійснюються удвох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою. Перші примірники, що є невідривною частиною аркуша касової книги, залишаються в касовій книзі, другі, що є відривною частиною, — є документом, за яким касири звітують щодо руху грошей у касі; за відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня — записи в касовій книзі в цей день можуть не проводитися. Виправлення у касових ордерах та видаткових відомостях забороняються; у касовій книзі виправлення також, як правило, не допускають, однак якщо вони зроблені, то повинні бути засвідчені підписами касира та головного бухгалтера (або особи, що його заміщує). Ліміт каси підприємства визначають собі самостійно на підставі розрахунку, засвідченого підписом головного (старшого) бухгалтера та керівника. Якщо на підприємстві ліміт каси не встановлено, то він вважається нульовим. Новостворені підприємства на перші три місяці роботи ліміт каси встановлюють відповідно до прогнозних розрахунків, потім його переглядають за фактичними показниками діяльності. Не встановлюють ліміт каси для банків та підприємців. Гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Станомна 01.09.2005 р. вона становить 10 тис. грн. Ці обмеження не поширюються на: а) розрахунки з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами; б) добровільні пожертвування та благодійну допомогу; в) розрахунки за спожиту електроенергію; г) використання коштів, виданих на відрядження; д) розрахунки під час закупівлі сільськогосподарської продукції В касі забороняється зберігати готівку та інші цінності, що не належать даному підприємству. Спеціальних вимог до обладнання приміщення каси немає — керівник підприємства вирішує самостійно, як облаштувати касу та забезпечити надійне зберігання готівкових коштів. Строки витрачання готівки: · кошти, отримані на оплату праці, для виплати пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), можна зберігати в касі понад установлений ліміт протягом трьох робочих днів, включаючи день одержання готівки; · кошти, отримані на інші виплати, потрібно видати працівникам у той самий день або повернути в банк не пізніше наступного робочого дня, також їх дозволено залишати в касі у межах ліміту. Якщо на підприємстві працює кілька касирів, то перед початком робочого дня старший касир видає іншим касирам авансом потрібну для видаткових операцій суму готівки під підпис у книзі обліку прийнятих та виданих касиром грошей; а в кінці робочого дня вони зобов'язані скласти звіт про одержання авансу і готівки, прийнятих (виданих) за відповідними касовими документами, і здати залишок готівки та касові документи за проведеними операціями старшому касиру. При зарахуванні на роботу касира керівник підприємства укладає з ним договір про повну матеріальну відповідальність. На підприємствах, штатний розпис яких не передбачає посади касира, виконувати його обов'язки може бухгалтер чи інший працівник згідно з письмовим розпорядженням керівника; з цим працівником також укладають договір про повну матеріальну відповідальність.
Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 405; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |