Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Політична поведінка особи: фактори, що її визначають




Політична поведінка - це суб’єктні відношення; це такий тип активності, який зумовлений політичним середовищем, спрямований на самого суб’єкта і виражає його стан в процесі дії.

Принципи –я з більшістю; -я з сам по собі.

Характер поведінки людини в соціумі: ідентифікація – через уподібнення середовища, індивідуалізація.

Типи поведінки:

-поступливо-компромісний;

-відгороджувальний.

Політична поведінка — це будь-яка форма участі у здісненні влади (впливу на владу) або протидія її здісненню.

Поширеною є типологія політичної поведінки запропонована польськими дослідниками. Вони розрізняють два типи: відкритий (політична дія) і закритий (політична бездіяльність).

У межах відкритої політичної поведінки особа може виконувати такі політичні ролі:

1.звичайний член суспільства, громадянин із незначним політичним впливом, незначною активністю та інтересом до політики;

2.громадянин — член громадської організації, суспільного руху або декількох організацій;

3.громадянин — член суто політичної організації (політичної партії або подібної), який цілеспрямовано і з власної волі бере участь у політичному житті;

4.громадський, особливо політичний, діяч;

5.професійний політик, для якого політична діяльність є не лише єдиним чи основним заняттям, засобом до існування, а й сенсом життя (люди, які живуть „для” політики, або „за рахунок політики”).

6.політичний лідер — загальновизнаний політичний діяч, керівник політичної партії, громадсько-політичної організації и суспільно-політичного руху.

Закрита політична поведінка (політична іммобільність) також може проявлятися в різних формах, а саме:

1.виключеність з політичних відносин, зумовлена низьким рівнем розвитку особи або суспільного розвитку взагалі;

2.політична виключеність як результат недосконалості політичної системи, розчарування в політичних інститутах і лідерах та байдужості до їхньої діяльності;

3.політична апатія як форма не сприйняття політичної системи, відмова від будь-яких форм співпраці з нею. Може бути результатом насадження політичної системи насильницьким шляхом — придушенням масових соціальних і політичних рухів, окупацією тощо.

4.політичний бойкот як вияв активної ворожості до політичної системи та її інститутів.

Ці форми закритої політичної поведінки є виявами політичної відчуженості, яка полягає в зосередженні зусиль індивіда на розв’язанні проблем особистого життя та їх відриві і протиставленню життю суспільному і політичному, зокрема. В міру зростання політичної відчуженості укорінюється згубна для існування політичної системи суспільства думка, що кожен захищає себе сам, і надіятися на підтримку офіційних владних структур немає сенсу.

Політичне відчуження — процес, який характеризується сприйняттям політики, держави, влади як чужих сил, які панують над людиною, пригнічують її.

абсентеїзм — ухилення виборців від участі в голосуванні на виборах різного рівня.

42. Політична психологія: визначення зміст, головні проблеми.

Політ. психологія – компонент пол. свідомості, який фіксує політ відносини в суп-псих формі і сприяє виробленню у суб’єкта мотивів політ поведінки.

Ознаки: формується в проц політ активності суб’єкта, роль емоцій і настроїв, мобльна, швидко змінюється.

Функції: пізнавальна, адаптаційна, мотиваційна.

Політична психологія у структурному вимірі, входить до сфери політичної свідомості.

Політичне життя детермінується не лише науково-теоретичними аспектами. Більшість населення оперує поняттями політичної науки на рівні буденної свідомості, якій притаманні емоції, фрагментарність інформації, швидкоплинність настроїв мас і т. ін. Відтак не випадковою є потреба у політичній психології — міждисциплінарній дисципліні, що об'єднує психологію, менеджмент і політологію.

Завдання політичної психології полягає у вивченні психологічних чинників функціонування політичної сфери суспільства. Сутність політичної психології віддзеркалюється співвідношенням категорій "влада" і "психологія".

Політична психологія — наука, що вивчає психологічні компоненти політичної сфери суспільства в контексті реалізації психічних чинників (ціннісних орієнтацій, думок, настроїв, відчуття, волі, рис характеру, потреб, мотивів, традицій та ін.) у відносинах влади та політичних діях суб'єктів політики.

Особливе значення для політичної психології має розгляд індивідуальних і групових (великих і малих) форм політичної свідомості, аналіз яких дає серйозне підґрунтя для адекватного оцінювання ситуації та вмотивованого ухвалення політичних рішень.

Варто також виокремити функції політичної психології: пізнавальну (гносеологічну), адаптаційну та мотиваційну.

Пізнавальна функція політичної психології полягає в можливості не лише доповнення політичними почуттями інформації, отриманої раціонально-логічним шляхом, а й заміни її під час вибору людиною своєї політичної позиції. Особливо яскраво це виявляється в разі зміни суспільно-політичних парадигм, кардинальних замін провідних цінностей.

Адаптаційна функція політичної психології передбачає забезпечення пристосування суб'єкта політики (насамперед людини) до навколишнього середовища.

Мотиваційна функція політичної психології полягає в перенесенні політичних цілей і намірів зі сфери свідомості до сфери політичних дій, політичної поведінки.

43.Політичний процес: зміст поняття, суб'єкти політичного процесу.

Політ процес -сукупна д-сть суб’єктів політики, завдяки чому забезпечується ф-ціонування та розвиток політ с-ми.Х-ер і конкретний зміст ПП визнач особливостями політ с-ми і існуючого режиму.По стр-рі ПП скл з суб'єктів, носіїв політ дії і об'єкту - мети.ПП включає засоби, методи, ресурси, виконавців;с-му політ владних стосунків і політ д-сть соціал спільностей верств та індивідів. види ПП: революція, контрреволюція, повстання, бунт, заколот, путч, політ кампанія, пряма дія в політиці (мітинг,демонстрація,страйк). Суб'єктами ПП є окремі особи і соціал групи. Особа виступає як учасник ПП, представник якоїсь групи або як громадянин, наділений політико-прав суб'єктністю. Груповим суб'єктом є елемент соціал стр-ри(етнонац,соц-класової,проф,терит), який усвідомлює власні групові інтереси і намагається їх реалізувати на рівні політ вл,а також групи тиску, громадс організації, політ партії та владні стр-ри різного рівня. Залежно від сили впливусуб'єктів на процес прийняття політ рішень суб'єкти под: первинні (соц групи,етноси,класи,терит, демограф, проф й реліг об'єднання. виникли природно-істор шляхом, спонтанно, а не внаслідок цілеспрямованої дії,виражають власні інтереси не прямо, а опосередковано, через політ орг-ції; ств різноманітні політ орг-ції, надають їм усіляку підтримку;через власні соц інтереси визначають зміст і вектори суч політики, забезпечують утвердження принципу політ плюралізму) вторинні (групи тиску і партії. створ як специфічні інститути здійсн влади або впливу на неї задля захисту інтересів базових суб'єктів, реалізації їхніх цілей і цінностей.мають специфічні політ інтереси щодо здобуття і здійсн держ вл) безпосередні (керівники органів політ вл, партій і громадс орг-цій, які беруть безпосередню участь у прийнятті й виконанні політ рішень)Суб'єкти політики мають як відкриті, так і приховані групові інтереси.

44. Політичний режим: визначення та сенс поняття Поняття “ПР”-одне із загальноприйнятих у суч політології. Його застосовують щодо х-ки способів, форм, засобів й методів реалізації політ вл, оцінювання сутності д-ви, оскільки в межах однієї форми правлін на різних етапах її розвитку політ життя може суттєво видозмінюватися.немає чіткого визнач п-ття "ПР", виділ ряд основн тлумачень:1)с-ма засобів і методів здійсн політ вл.2)модель, форма взаємодії державно-владних структур і нас-ння;3)сукупн характерних для певного типу д-ви політ відносин, засобів і методів реалізації влади, наявних стосунків між держ вл та с-ством, панівних форм ідеології, соціал і класових взаємовідносин, стану політ к-ри с-ства.ПР визнач 3 осн чинниками:1.процедурами і способами організації владних інститутів та безпосереднім здійсн у влади;2.стилем ухвалення сусп-політ рішень;3.відносинами між політ вл та громадянами. ПР охоплює: 1.порядок формув представниц установ;2.становище та умови д-сті політ партій та громадс організацій;3.прав статус особистості, пр та обов громадян;4.рівень економіко-госп розвитку;5.порядок функціонув каральних і правоохор органів;6.співвідношення й регламентацію дозволеного та забороненого. ПР залежить від: 1співвіднош політ сил у сусп організмі;2рівня політ стабільності с-ства;3встановленої прав с-ми, її особливостей та х-еру;4особистості загальнонац лідера та особливостей правлячої еліти;5істор і соціокульт традицій, звичаїв народу;6політ к-ри нас-ння.Найпош є класифікація режимів на:тотал;авторит;демокр.

45.Поняття "об'єднання громадян", "громадс організація" та "громадс об’єднання" – їх визнач у науці та зак-встві.

Відп до ст.1 ЗУ«Про обєдн гром» Об'єдн громадян є добровільне громадс формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.Об'єдн громадян,незалежно від назви визнається політ партією або громадс орг-цією.*Відп до ст.3 ЗУ«Про обєдн гром» Громадс орг-цією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соц,екон,творчих,вікових,нац-культ,спорт та ін. спільних інтересів. В Науці:Громадс орг-ції - масові об'єдн громадян, що виник за їх ініциативою для реалізації тривалої мети і соц, політ, екон і духовн інтересів, мають статут і хар-ються чіткою стр-рою. Найпош різновидностями громадс орг-цій є: проф спілки, орг-ції індивідів, ветеранів війни і праці, жіночі, молодіжні, дитячі, наукові, наук-техн, культ-освітні, фізкультурно-спорт та ін добровільні товариства, творчі спілки і різноманітні земляцтва, фонди, асоціації та ін. Характреною їх ознакою є: докум. оформлення і забезпечення.*Право на об'єднання є невід'ємною частиною прав людини і громадянина. Воно проголошене Загальною декларацією прав людини і закріплене в більшості країн, в тоу числі і У. Так, у ст. 36 КУ:»Гром Укр мають право на свободу об»єднання у політ партіях та гр. організації». Громадські об”эднання- це добровільні формування, які виникають в результаті вільного волевиявлення громадян, об»єднаних на основі спільних інтересів.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 519; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.