Поняття стратегії і тактики

Поняття політичного конфлікту. Причини виникнення політичних конфліктів

Поняття володарюючої еліти.

“Пануюча еліта”- це певна група людей, яка посідає особливе місце в суспільстві, і завдяки положенню має можливість контролювати діяльність і ресурси великої кількості людей. Пануюча еліта створюється з груп людей, здатних на все заради того, щоб зберегти свою владу або досягти ще більшої влади в суспільстві. Основною ознакою приналежність до пануючої еліті є знання вищих, державних позицій в суспільстві, у політичних структурах, економіці, військовому комплексі, в культури і т.д. Пануюча еліта включає: політичну, економічну, культурну, ідеологічну, наукову, інформаційну, військову еліту. Політична – це сукупн осіб, які виділяються з політичного середовища на основі більш вищого ступеня розвитку окремих роліт якостей. Економічна еліта – соціальна верства, до складу якого представників великого капіталу, великих власників. Рішення, прийняті економічної елітою, часто-густо надають життя людей щонайменше високе вплив, ніж розв'язання уряду. Культурна еліта включає найбільш авторитарних і вельми впливових діячів мистецтва, освіти, літератури, представників творчої інтелігенція .Наукова еліта включає найбільш обдаровану частина інтелектуальної еліти. Її роль визначається ступенем на такі процеси, як розвиток науки й техніки, науковий і технічний прогрес. Військова еліта – найважливіший шар пануючої еліти. Вона важливу роль життя суспільства, у політичних процесах. Хоча військова еліта й сприймається як самостійна група, все-таки часто її належать до політичної еліти. Рівень впливу військової еліти на громадське життя визначається найвищим рівнем життя мілітаризації країни, характером політичного режиму.

Політичний конфлікт — це особливий різновид суспільних взаємовідносин між окремими особистостями, партіями, політичними групами, класами, націями, державами з питань влади.

Причини конфліктогенної ситуації в політичній сфері: неефективність законотворчої діяльності Верховної Ради, відсутність у державної влади політичної волі щодо здійснення реформ, а саме — контроль та послідовність, невідповідність форм і методів регулювання національних особливостей, надмірна регламентація відносин, особливо соціальних, неорганізованість, недостатній рівень взаємодії держави і суспільства.

Тактик — человек, выбирающий нужную линию поведения.

Страте́гія — (дав.-гр. στρατηγία, мистецтво полководця) — загальний, недеталізований план певної діяльності, який охоплює тривалий період, спосіб досягнення складної цілі.

Стратегію можна розгляди як довгостровий, послідовний, конструктивний,раціональний,підкріплений ідеологією, стійкий до невизначеності умов середовища план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом в процесі реалізації та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому результаті.Стратегія має здатність переходити від абстракції до конкретики у вигляді конкретизованих планів для функціональних підрозділів.

Дата добавления: 2015-05-23