Соціологічна система М.Вебера

Білет 17

Макс Вебер вважається засновником "розуміючої соціо­логії", що вимагає від дослідника вивчення та пояснення внутрішніх суб'єктивних мотивів, намірів, прагнень, цілей людей, котрі вступають у соціальну взаємодію. Соціологія є «розуміючою», оскільки вивчає поведінку особи, вкладаючи в свої дії певний сенс. На думку В., природні речі повинні бути пояснені, а суспільні процеси - зрозумілі людині. Завдання "розуміючої соціології", за В., - дістати об'єктивні знання про суб'єктивну реальність.

Соціологія В. вивчає поведінку людини та вкладає в її дії та вчинки певний сенс. Тому дії людини набувають характеру соціальної дії, і в ній присутні 2 моменти: об*єктивний – орієнтація на інших,і суб*єктивний. Соціальна дія – дія, суб*єктивний сенс якої відноситься до поведінки інших людей. Зрозуміти сенс дії – зрозуміти діючу людину, хоча в діяльності людина не завжди усвідомлює мету. Він розрізняє: традиційну дію, засновану на традиції; афективну, що ґрунтується на почуттях; ціле-раціональну та цінніснораціональну, які засновані на раціо­нальному розрахунку та є осмисленими. Раціоналізація соціальної дії розглядається вченим як ключова проблема суспільного розвитку.

В. є засновником економічної соціології. За цією теорією, провідну роль у появі капіталізму відігравали не суто економічні чинники, як вважав його опо­нент К. Маркс, а й значною мірою культурно-етнічні та релігійні. На думку вченого, протестантизм як релігія є тією ідеологічною основою, з якої пізніше з'являється "дух капіталізму".

В. вважається фундатором політичної соціології. Він рішуче виступав проти революційних методів пере­творення суспільства та вибудовував еволюційний шлях за­провадження раціонально-бюрократичного типу управління. Саме цей учений створив концепцію легітимних типів пану­вання, серед яких він виокремив такі:• традиційний тип, що заснований на звичаях і традиціях;• раціонально-легальний тип (або раціонально-правовий), який базується на законах та праві;• харизматичний тип, заснований на афектах і на вірі.

Розвиваючи методологічні проблеми науки, В. за­лучив у науковий обіг поняття "ідеальний тип". Щоб з’ясувати дійсні причинні зв’язки явищ в сусп-ві і дати осмислене тлумачення людської поведінки, доцільно сконструювати недійсне – виведені з історичної реальності ідеально-типові конструкції, що виражають те, що характерне для багатьох сусп-них явищ. Такий ідеальний тип він розглядає не як мету пізнання, а засіб, що дозволяє розкрити «заг.правила подій». Ідеальний тип дозволяє трактувати історію і соціологію як 2 напрями наукового інтересу, а не як 2 різні предмети знань. Як методологічний засіб дозволяє сконструювати явища або людські дії так, як би вони мали місце в ідеальних умовах; розглядати це явище або дії незалежно від локальних умов.

Головна ідея соціології В. – обґрунтування можливості максимально раціональної поведінки, що проявляється в усіх сферах взаємовідносин людей.

Використову­ючи методи статистики, спостереження, опитування, він до­сліджував умови праці, ціннісні орієнтації німецьких селян і про­мисловців, чинники напруженості між урядом і робітниками-соціалістами, причини еміграції до Пруссії польських селян.

Дата добавления: 2015-05-23