Поняття методології досліджень

Ключові слова: передісторія, порівняльно-історичний підхід, типологічний метод, методологія.

Мета: окреслити основні епапи компаративних досліджень, охарактеризувати тенденції сучасної компаративної методології.

Розвиток компаративної методології.

Історія виникнення порівняльних літературознавчих студій.

Поняття методології досліджень.

Лекція № 2. ПЕРЕДІСТОРІЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПАРАТИВІСТИКИ

Зв’язки і відношення міжлітературні (у потрактуванні В. Будного та М. Ільницького) – категорії, що відбивають історичний і системний аспекти порівняння літературних явищ. Зв’язок – це контакт, що має причиново-наслідковий характер і творить подібність на основі засвоєння успадкованого чи запозиченого набутку. Відношення – взаємна відповідність, яку виявляють у тому чи тому аспекті літературні явища, включені в загальну систему. Категорія відношення стосується не лише причиново-наслідкових, а й часових, просторових, естетичних та інших аспектів співвіднесених літературних явищ, таких їхніх зіставних параметрів, як подібність / відмінність, спільне / унікальне, універсальне / локальне, загальнолюдське / національне[2].

Питання для самоконтролю

1. Як Ви розумієте значення слова „компаративний”?

2. У чому полягає предмет компаративних досліджень?

3. Як Ви розумієте проблему статусу літературознавчої компаративістики?

4. Назвіть основні напрями сучасних компаративних досліджень.

5. Назвіть прізвища учених-компаративістів.

6. Які українські наукові центри вивчення компаративістики Ви знаєте?

7. Висловіть власні міркування й наведіть приклади на підтвердження власної позиції: „Чи потрібні порівняльні дослідження? Якщо компаративістика – це наука, то які шляхи порівняльного вивчення є найбільш продуктивними?”

Питання для розгляду

Методологія – це вчення про структурну побудову, логічні конструкції, методи і принципи розв’язання наукової проблеми, конкретніше – вчення про основоположні принципи побудови, форми і засоби наукового пізнання дійсності. Методологія (від грец. methodos – шлях дослідження, спосіб пізнання і logos – слово, поняття, вчення): учення про методи пізнання й перетворення світу; сукупність методів, що використовуються в будь-якій науці.

Під методологією літературознавства польська дослідниця З. Мітосек розуміє науку, що складалася з філософії, теорії та історії літератури. На думку вченої, науковими завданнями є „пильнувати ґрунтовність наукових тверджень, узагальнень і настанов” [4, c. 13]. Методологія новітніх літературних досліджень розвивалася за двома магістральними напрямами: один з них формував методики дослідження літературного процесу „на основі окресленої філософії літератури” [4, с. 13]; другий – виходив з можливості „створення універсального, світоглядно нейтрального, чіткого методичного знаряддя, спрямованого на вивірення особливостей конкретного літературного матеріалу” [4, с. 13].

Дата добавления: 2015-05-23