Вопрос 2 билета

Вопрос 2билета

Добування галогенів. Фтор добувають, пропускаючи електричний струм крізь розплавленні фториди, наприклад CaF2, KHF2. Хлор добувають в промисловості електролізом водних розчинів NaCl i KCl. (2NaCl+2H2O електроліз 2NaOH+Cl2↑+H2↑) У лабораторних умовах хлор можна добути, діючи концентрованою хлоридною кислотою на MnO2 або KМnO4. (4HCl+MnO2→MnCl2+Cl2↑+8H2O) Бром і йод можна добути аналогічно хлору окисленням HBr i HJ різними окислювачами. У промисловості бром і йод одержують із бромідів, діючи на їхні розчини хлором. (2KBr+Cl2→2KCl+Br2) (2KJ+CL2→2KCl+J2)бром добувають в основному з підземних бурових вод, а також з “ропи” (насиченого розчину) деяких солених озер. Основним джерелом добування йоду є підземні бурові води.

Фізичні властивості. Фтор – газ світло-зеленого кольору і дуже отруйний (ρ = 1,11 г/см3). Фтор не може бути розчинений у воді через те, що він взаємодіє з нею. Хлор – газ жовто-зеленого кольору з різким, неприємним запахом. Хлор тяжчий за повітря, розчинний у воді (в 1 V води 2 V хлору), утворює хлорну воду Cl2аg. (ρ = 1,568 г/см3). Бром – рідина червоно-бурого забарвлення з неприємним запахом, у воді розчиняється погано, утворюючи бромну воду Br2 аg. Розчиняється в органічних розчинниках – бензолі, хлороформі. Якщо до бромної води додати бензолу і добре збовтати, то після розшарування рідин можна помітити, як бензол з Br2 забарвлюється в яскраво-оранжевий колір. Це пояснюється тим, що бром краще розчиняється у бензолі, ніж у воді. Бром тяжчий від води (ρ = 3,12 г/см3). Йод – кристалічна речовина, темно-сірого кольору, у парах – фіолетового. При нагріванні він з твердого стану зразу переходить в рідкий стан (сублімація). Йод погано розчиняється у воді (світло-жовта йодна вода), але добре розчиняється у спирту. Це використовують для приготування 5–10% розчину йоду в спирту (йодна настойка). Йод дуже добре розчиняється в розчині власних солей, наприклад в розчині калію йодиу. Цей розчин називається розчином Люголя, застосовується в медичній практиці

За поширеністю у природі ферум посідає друге місце серед металів (після алюмінію). На нього припадає 5,10 % маси земної кори. За вмістом у земній корі ферум посідає 4-е місце. Зустрічається він виключно у вигляді сполук. Вільне залізо знаходять лише в метеоритах.Ферум — поширений елемент метеоритної речовини: в кам'яних метеоритах міститься до 25 %, а в залізних 90,85 мас.% Fe. Космічна поширеність заліза близька до його вмісту в фотосфері Сонця — 627 г/т. Частка феруму в речовині Землі досить велика — 38,8 %. Найбідніша на ферум поверхня Землі.Найважливішими природними сполуками феруму, що мають промислове значення, є магнітний залізняк Fe3O4, червоний залізняк Fe2O3, бурий залізняк Fe2O3 · nH2O та пірит FeS2. Оксиди феруму служать рудами, з яких добувають залізо, а пірит — сировиною для сульфатно-кислотного виробництва.Поширеність феруму в гірських породах (% за масою): ультраосновні — 9,85; основні — 8,56; середні — 5,85; кислі — 2,70; лужні — 3,60; осадові — 3,33. Відомо понад 300 мінералів, що містять ферум: оксиди, сульфіди, силікати, фосфати, карбонати та ін.Найважливіші мінерали феруму: гематит Fe2O3 (70 % Fe), магнетит Fe3O4 (72,4 % Fe), ґетит FeOOH (62,9 % Fe), лепідокрокіт FeO(OH) (62,9 % Fe), лімоніт — суміш гідрооксидів Fe з SiO2 та ін. речовинами (40-62 % Fe), сидерит FeCO3 (48,2 % Fe), ільменіт FeTiO3 (36,8 % Fe), шамозит (34-42 % FeO), вівіаніт (43,0 % FeO), скородит (34,6 % Fe2О3), ярозит (47,9 % Fe2О3) та ін.Багаті родовища магнітного залізняка зосереджені на Уралі поблизу м. Магнітогорська та в Курській області (так звана Курська магнітна аномалія). Родовища червоного залізняка є в Україні поблизу м. Кривий Ріг. Родовища бурого

Галогеноводороди, галогеноводородние кислоти і галогеніди. Всі галогеноводороди при звичайних умовах газоподібні. Хімічний зв'язок, здійснюваний в їх молекулах, - ковалентний полярний, причому полярність зв'язку в ряду НF - НСl - НВr - НI падає. Міцність зв'язку також зменшується в цьому ряду. Внаслідок своєї полярності, все галогеноводороди, на відміну від галогенів, добре розчинні у воді. Так, при кімнатній температурі в 1 об'ємі води можна розчинити 400 обсягів НСl, 530 обсягів НВr і близько 400 HI.

При розчиненні галогеноводнів у воді відбувається дисоціація на іони, і утворюються розчини відповідних галогеноводородних кислот. Причому при розчиненні НI, НВr і НСl дисоціюють майже повністю, тому що утворюються кислоти відносяться до числа сильних. На відміну від них, фтороводородной (плавикова) кислота є слабкою. Це пояснюється асоціацією молекул НF внаслідок виникнення між ними водневим зв'язків.

Оскільки негативні іони галогеноводородних кислот можуть проявляти тільки відновні властивості, то при взаємодії цих кислот з металами окислення останніх може відбуватися тільки за рахунок іонів Н +. Тому кислоти ННаl реагують тільки з металами, що стоять у ряді напруг лівіше водню.

Всі галогеніди металів, за винятком солей Аg і Рb, добре розчинні у воді. Мала розчинність галогенідів срібла дозволяє використовувати обмінну реакцію типу

Аg + + Наl-= АgHal ↓

Галогеніди талію добре пропускають інфрачервоне проміння. Тому їх використовують в оптичних приладах, що працюють в інфрачервоній ділянці спектра.

2. Лу́жні мета́ли — елементи групи 1 періодичної системи, за старою класифікацією головної підгрупи I групи. Назва пов'язана з тим, що при взаємодії лужних металів з водою утворюється їдкий луг. До лужних металів належать (у порядку збільшення атомного номера) літій (Lі), натрій (Na), калій (K), рубідій (Rb), цезій (Cs), францій (Fr). Характерною рисою будови атомів лужних металів, є наявність одного електрона на зовнішньому електронному рівні. Завдяки цьому всі вони з легкістю віддають електрон, переходячи до закінченої електронної оболонки попереднього рівня і є дуже сильними відновниками.Хоча лужні метали надзвичайно поширені на Землі, у природі вони існують винятково у вигляді сполук через високу відновлювальну активність. Na, K відкриті Гемфрі Деві в 1807 р., який першим почав широко застосовувати електроліз. Лужні метали — м'які (натрій ріжеться ножем, як вершкове масло, інші трохи жорсткіші) метали від сріблисто-білого до сірого кольору з характерним блиском, що дуже швидко тьмяніють на повітрі. Легкоплавкі й рухливі. Агресивні, вибухонебезпечні (зберігаються в атмосфері інертного газу або під шаром гасу). Металевий натрій, з тих пір як його виготовлення стало дешевшим, знаходить широке технічне застосування. Його використовують у якості вихідного продукту при виробництві перекису натрію (миючий засіб), а також аміду натрію і натрійціанаміда. Його використовують також у великих кількостях в органічних синтезах (наприклад, у фарбувальній виробництві). Металевий калій також іноді вживають в лабораторії. Крім того, калій і насамперед цезій застосовують у фотоелементах. Металевий літій, навпаки, придбав велике технічне значення.

Отримання лужних металів майже завжди проводять електролітичним способом.

Дата добавления: 2015-05-23