Методичні рекомендації. Акцентуалізується увага студентів на тому, що глибоке порушення природної екологічної рівноваги та напружений стан взаємин між людиною та природою

Акцентуалізується увага студентів на тому, що глибоке порушення природної екологічної рівноваги та напружений стан взаємин між людиною та природою, що пов’язане з невідповідністю виробничих сил та виробничих відносин в людському суспільстві ресурсним можливостям біосфери, називають екологічною кризою.

Зазначається, що окремі прояви екологічної кризи ХХ століття мають місцеве, локально-регіональне значення, але деякі спричиняють глобальний вплив на всю біосферу планети. При вивченні даної теми висвітлюються основні екологічні проблеми, які стали об’єктом пильної уваги людства: потепління клімату, кислотні дощі, руйнування озонового екрану атмосфери, запустелювання (схема 1).

Схема 1

Однією з головних причин порушення екологічної рівноваги як в окремих регіонах так і на планеті в цілому є забруднення навколишнього середовища, а тому доцільно розглянути та проаналізувати схему 2, на якій представлені основні джерела забруднення навколишнього середовища:

Схема 2

Зазначається, що екологічна криза належить до найважливіших завдань уже сьогодні, до перших в ряду завтрашніх і незмінно головних в усі наступні часи, доки існуватиме цивілізація. Її розв'язання є завданням загальнолюдським і загальнопланетарним. Для його розв'язання потрібні цілеспрямовані зусилля всього людського загалу. А останнього за нинішніх умов можна досягти, зокрема, лише тоді, коли відвернення екологічної загрози й розробка та впровадження в життя екологічно безпечних форм природокористування стануть однією з головних функцій держави, одним із найважливіших напрямів її діяльності. Висунення держави на провідне місце в розв'язанні екологічної кризи, в свою чергу, актуалізує питання про розробку принципів та завдань екологічної політики, її цілей і пріоритетів, засобів та можливостей.

Слід відзначити, що можливим шляхом подолання екологічної кризи є корінний поворот у відношенні суспільства до природи.

Підкреслюється, що основними методами боротьби з негативним впливом на довкілля є такі методи: економічно-правові, технологічні, соціальні (схема 3).

Схема 3

Студент повинен з’ясувати суть кожної групи методів.

Звертається увага, що до технологічних методів відносяться:

− Екологічний моніторинг;

− Створення ресурсо- та енергозберігаючої техніки;

− Впровадження безвідходних технологій;

− Попередження аварій та катастроф;

− Раціональне використання природних ресурсів;

− Застосування новітніх систем очисних фільтрів;

− Правильне розміщення промислових підприємств;

− Озеленення;

− Проведення спеціальних природоохоронних та відновлювальних заходів.

Без використання економічно-правових методів також не можливо подолати екологічну кризу.

Економічно-правові методи подолання екологічної кризи:

− Екологічне законодавство;

− Нормування забруднень;

− Екологічний аудит та експертиза;

− Дійова система стимулів та штрафних санкцій;

− Інформаційне та правове обслуговування з питань природокористування.

Зазначаються основні соціальні методи:

− Екологічна освіта та виховання;

− Створення екологічних громадських організацій.

Робиться акцент на тому, що нині настав час серйозного переосмислення людством ставлення до природи, час об`єднання зусиль націй і народів у боротьбі за порятунок біосфери планети, а звідси і свого виду, адже людина є частиною природи і обов'язково повинна підпорядкуватися її законам. В іншому випадку природа через внутрішні чи зовнішні регуляційні процеси - катаклізми, епідемії, «метеоритні дощі» та інші чинники.

Земля у нас всіх одна і для її збереження ми повинні здійснювати нові локальні, регіональні і міжнародні програми подальшого розвитку та вживання, які повинні базуватися на нових соціально-політичних засадах, екологічній основі, глибоких екологічних знаннях і підвищеній загальнолюдській екологічній свідомості.

Вченими запропоновано багато методів для покращення природокористування, збереження навколишнього середовища, покращення ефективності роботи агропромислового комплексу і т. д. Все це потрібне і важливе, але їх реалізація лише відтягує на певний час екологічну катастрофу, але не зупиняє її. Потрібно все змінювати в корні, тобто змінювати суть управління людським суспільством та його світогляд..

Завдання для самостійної роботи:

1. Спробуйте оцінити розмір Вашого власного «внеску» в забруднення навколишнього середовища. Для цього складіть перелік видів та кількості споживаних Вами матеріалів та речовин за добута кількості відходів. Після цього підрахуйте річний об’єм вироблених Вами відходів.

2. Позначте знаком «+» правильні твердження, знаком «-» - неправильні:

А. Раціональному риболовному промислу сприяє вилов мальків і молодої риби.

Б. Однією з головних умов побудови стабільного суспільства є збереження й збільшення лісового фонду планети.

В. В Зелену книгу України заносять рідкісні і зникаючі види з дуже маленькою чисельністю.

Г. Внесення виду в Міжнародну Червону книгу означає, що він потребує охорони на території всіх країн, де зустрічається.

3. Розв’язати екозадачі:

3.1. В багатьох заповідниках і національних парках проводяться санітарні рубки та інші заходи, спрямовані проти короїдів. Чи може це вважатися з погляду екологічної етики правильним?

3.2. Вовки з заповідника почали нападати на сусідні ферми і різати скотину. Селяни звернулися до керівництва заповідника з вимогою знищити вовків. Як бути?

4. Заповнити таблицю «Природоохоронні території»

Природоохоронна територія	Характеристика	Приклад
Заповідник
Національний природний парк
Заказник

Питання для самоконтролю:

1) Чому антропогенний вплив став провідним екологічним фактором сьогодення?

2) До яких наслідків призводить забруднення навколишнього середовища?

3) Що таке екологічна катастрофа?

4) Чому внаслідок діяльності людини можуть вимирати певні види живих організмів?

5) До яких наслідків призводить будівництво на великих річках гребель і водосховищ?

6) Як впливає людина на біологічне різноманіття організмів нашої планети?

7) Як уникнути глобальної екологічної кризи?

8) Які засоби використовуються для збереження біорізноманіття?

9) Які кроки потрібно здійснити для розбудови екологічно стабільного суспільства?

10) Як екологічні знання людина застосовує у своїй практичній діяльності?

Тестові завдання для самоперевірки:

1. Біосфера - це:

а) область існування живих організмів;

б) водна оболонка Землі;

в) зовнішня тверда оболонка Землі;

г) повітряна оболонка Землі.

2. Екологічна безпека – це:

а) стан довкілля, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки;

б) стан довкілля, який відповідає екологічно чистому;

в) збалансованість розвитку цивілізації і гармонії природи.

3. Кислотні дощі виникають в результаті забруднення повітря:

а) вуглекислим газом;

б) фтором і хлором;

в) оксидами азоту і сірки;

г) вуглеводнями.

4.Антропогенні фактори – це…

а) дія неживої природи

б) дія живої природи

в) вплив на природу життєдіяльності людини

г) вплив на людину АЕС.

5. Серед теплових забруднювачів води перше місце посідають:

а) АЕС;

б) ТЕС;

в) підприємства харчової промисловості;

г) підприємства текстильної промисловості.

6. Озоновій шар захищає все живе на Землі від:

а) грозових розрядів;

б) ударів метеоритів;

в) жорсткого ультрафіолетового випромінювання;

г) теплового випромінювання.

6. Парниковий ефект викликають:

а) озон;

б) вуглекислий газ;

в) фтор;

г) аміак.

7. Нинішня екологічна ситуація в Україні характеризується як:

а) кризова;

б) критична;

в) складна;

г) проста.

8. Території,на яких заборонено будь-які види господарської діяльності й туризм:

а) пам’ятки природи;

б) пам’ятки природи;

в) пам’ятки природи;

г) пам’ятки природи.

9. Окремі природні об’єкти із заповідним режимом, що мають наукове, культурне, історичне або естетичне значення:

а) пам’ятки природи;

б) пам’ятки природи;

в) пам’ятки природи;

г) пам’ятки природи.

10. Для побудови екологічно стабільного суспільства необхідно:

а) не контролювати темпи зростання населення;

б) раціонально використовувати харчові ресурси;

в) раціонально використовувати енергетичні ресурси;

г) використовувати замкнуті технологічні цикли.

Література:

1) Загальна біологія: Підруч. Для 11 кл. загальноосвітн. навч. закладів / М.Є. Кучеренко, Ю.Г. Вервес, П.Г. Балан. 2-ге вид. доопр. – К.: Генеза, 2001. – С. 101-105.

2) Злобін Ю.А. Основи екології. – К.: Видавництво «Лібра», ТОВ, 1998. – С. 224-239.

3) Павленко Л.А., Павленко Л.О. Екосвіт. Методичні рекомендації з дисципліни «Основи екології». – Кіровоград, 2008. – 57 с.

4) Потіш Л.А. Екологія: Навч. посіб. – К.: Знання, 2008. – С. 220 -235.

5) Шабанов Д.А. Екологія у шкільному курсі біології / Д.А. Шабанов, М.О. Кравченко. – Х.: Основа, 2005. – С.61-69.

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ З ДИСЦИПЛІНИ «БІОЛОГІЯ»

1) Система біологічних наук.

2) Зв’язок біологічних наук з іншими науками.

3) Завдання сучасної біології.

4) Методи біологічних досліджень.

5) Основні властивості живого.

6) Рівні організації життя.

7) Значення досягнень біологічної науки в житті людини і суспільства

8) Елементний склад організмів.

9) Неорганічні речовини (вода, кисень, оксиди, кислоти, луги і мінеральні солі) у життєдіяльності організмів.

10) Біологічна роль іонів.

11) Органічні речовини, їх різноманітність та значення в існуванні живих істот.

12) Малі органічні молекули: ліпіди, моносахариди, амінокислоти, нуклеотиди, їх будова, властивості, роль в життєдіяльності організмів.

13) Макромолекули (біополімери): полісахариди, білки, нуклеїнові кислоти, їх будова, властивості, роль в життєдіяльності організмів.

14) Ферменти, вітаміни, гормони, фактори росту, їх роль у життєдіяльності організмів.

15) Єдність хімічного складу організмів.

16) Історія вивчення клітини.

17) Методи цитологічних досліджень.

18) Загальний план будови клітин.

19) Будова клітин прокаріотів і еукаріотів.

20) Клітинні мембрани: хімічний склад, будова і функції.

21) Транспорт речовин через мембрани.

22) Поверхневий апарат клітини, його функції та особливості будови.

23) Ядро.

24) Будова і функції ядра клітин еукаріотів.

25) Цитоплазма (гіалоплазма), органели, включення.

26) Клітинний центр.

27) Рибосоми: хімічний склад, будова і функції.

28) Синтез білка.

29) Одномембранні органели (гранулярна і гладенька ендоплазматичні сітки, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі), їх функції та будова.

30) Двомембранні органели: мітохондрії, ї функції та будова.

31) Клітинне дихання.

32) Пластиди, їх функції та будова.

33) Фотосинтез.

34) Значення фотосинтезу.

35) Ділення прокаріотичних клітин.

36) Хромосоми. Каріотип.

37) Клітинний цикл еукаріотичних клітин.

38) Механізми відтворення і загибелі клітин.

39) Мітоз.

40) Мейоз.

41) Обмін речовин і енергії в клітині – енергетичний і пластичний обмін.

42) Сучасна клітинна теорія.

43) Цитотехнології – можливості та перспективи використання.

44) Клітина – елементарна цілісна жива система.

45) Стовбурові клітини. Взаємодія клітин.

46) Утворення тканин тварин.

47) Будова і функції тканин тварин, здатність до регенерації.

48) Гістотехнології – можливості та перспективи використання.

49) Тканини рослин: утворення, будова і функції, здатність до регенерації.

50) Віруси, пріони.

51) Будова, життєві цикли.

52) Роль у природі й житті людини.

53) Небезпечні вірусні хвороби людини.

54) Профілактика ВІЛ-інфекції / СНІДу, гепатитів та інших вірусних хвороб людини.

55) Особливості організації і життєдіяльності прокаріотів.

56) Обмін речовин, енергії і інформації у прокаріотів.

57) Різноманітність бактерій, їх роль у природі та в житті людини.

58) Профілактика бактеріальних хвороб людини.

59) Особливості організації и життєдіяльності одноклітинних еукаріотів, розмноження.

60) Обмін речовин, енергії і інформації у прокаріотів.

61) Різноманітність бактерій, їх роль у природі та в житті людини.

62) Профілактика бактеріальних хвороб людини.

63) Особливості організації и життєдіяльності одноклітинних еукаріотів, розмноження.

64) Роль одноклітинних організмів у природі та житті людини.

65) Профілактика хвороб людини, які спричинюються паразитичними одноклітинними еукаріотами.

66) Особливості організації і життєдіяльності багатоклітинних організмів.

67) Статеве і нестатеве розмноження багатоклітинних організмів.

68) Будова і утворення статевих клітин.

69) Регуляція функцій у багатоклітинних організмів.

70) Взаємодія регуляторних систем в організмі людини.

71) Генетична термінологія і символіка.

72) Методи генетичних досліджень.

73) Закони Г. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи.

74) Хромосомна теорія спадковості.

75) Зчеплене успадкування.

76) Позаядерна спадковість.

77) Комбінативна мінливість.

78) Мутаційна мінливість.

79) Види мутацій. Мутагени.

80) Модифікаційна мінливість.

81) Основні закономірності функціонування генів у про- та еукаріотів.

82) Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу.

83) Генотип як цілісна система.

84) Основні закономірності функціонування генів у прокаріотів і евкаріотів.

85) Генетика людини і її значення для медицини і охорони здоров’я.

86) Генетичні основи селекції організмів.

87) Досягнення в селекції рослин і тварин в Україні.

88) Основні напрями сучасної біотехнології.

89) Трансгенні організми.

90) Проблеми, які пов’язані з генетично -модифікованими організмами і застосуванням отриманих від них продуктів.

91) Запліднення.

92) Онтогенез.

93) Періоди онтогенезу у багатоклітинних організмів: ембріогенез і постембріональний розвиток.

94) Особливості постембріонального розвитку у тварин.

95) Вплив генотипу та факторів зовнішнього середовища на розвиток організму.

96) Діагностування вад розвитку людини та їх корекція.

97) Механізми регенерації.

98) Ріст організмів, його регуляція.

99) Життєвий цикл у рослин і тварин.

100) Ембріотехнології. Химерні організми.

101) Клонування організмів – можливості та перспективи використання.

102) Етологія.

103) Поведінка тварин у природі та методи її вивчення.

104) Основні мотиваційні системи.

105) Інстинкт.

106) Екологічні чинники.

107) Загальні закономірності їх впливу на організм.

108) Фотоперіодизм.

109) Середовища існування (наземно-повітряне, водне, ґрунтове, живі організми як середовище існування).

110) Пристосування організмів до чинників середовища.

111) Популяція. Характеристика популяції.

112) Особливості структури популяцій людини.

113) Чинники, які впливають на чисельність популяції, динаміка і коливання чисельності популяції.

114) Екосистеми.

115) Взаємодії організмів в екосистемах.

116) Кругообіг речовин і потік енергії в екосистемах.

117) Продуктивність екосистем.

118) Розвиток і зміни екосистем.

119) Різноманіття екосистем.

120) Загальна характеристика біосфери.

121) Вплив живих істот на склад атмосфери.

122) Саморегуляція у біосфері.

123) Екологічна криза сучасності.

124) Ріст чисельності населення і проблеми, які з цим пов’язані.

125) Глобальні кліматичні зміни.

126) Можливі шляхи подолання екологічної кризи.

127) Значення використання альтернативних джерел енергії.

128) Збереження біорізноманіття.

129) Природоохоронне законодавство України.

130) Міжнародне співробітництво у справі охорони природи.

131) Гіпотези виникнення життя на Землі.

132) Становлення еволюційних поглядів.

133) Штучний добір.

134) Природний добір.

135) Рівні еволюції: мікроеволюція, видоутворення, макроеволюція.

136) Різноманіття органічного світу.

137) Система органічного світу як відображення його історичного розвитку.

138) Поява основних груп організмів на Землі та формування екосистем.

139) Походження людини, раси людини.

140) Людина як біосоціальна істота.

Дата добавления: 2015-05-23