Споживання та заощадження національного доходу

Тема 12: Розподіл національного доходу. Споживання, заощадження і добробут людини

Національне багатство

Національне багатство – це сукупність усіх благ, що знаходяться у розпорядженні країни.

НБ складається з двох частин: матеріального і нематеріального багатства.

До матеріального відносять засоби праці, предмети праці, природні ресурси, золотий та валютний запас, сільськогосподарські угіддя, ліси, корисні копалини.

Нематеріальне багатство включає: професійні, інтелектуальні та фізичні здібності людей; теоретичні та практичні знання, досвід, уміння і навички, досягнення науки; сукупність духовних, культурних, художніх та літературних цінностей.

План

1. Споживання та заощадження національного доходу

2. Доходи населення

Споживання – це вираження загального споживчого чи платоспроможного попиту.

Споживання – це загальна кількість товарів, куплених та спожитих протягом певного періоду.

Рівень споживання залежить від суб’єктивного та об’єктивного чинників. Суб’єктивний чинник включає психологічну схильність людей до споживання, а об’єктивний включає рівень доходу, його розподіл, рівень цін тощо.

Між рівнем споживання та рівнем доходу і снує прямий зв’язок. Проте на рівень споживання крім доходу впливає також гранична схильність до споживання.

Щоб зрозуміти ГСС, розглянемо середню схильність до споживання, яку визначають як психологічний чинник, що впливає на бажання людей купувати споживчі товари.

Гранична схильність до споживання – це відношення будь-яких змін у споживані до будь-яких змін у рівні доходу, який викликав зміну у споживані.

Виходячи з “головного психологічного закону” Кейнса, гранична схильність до споживання ≈ від 0 до 1.

Проте людина прагне не тільки споживати, а й заощаджувати.

Заощадження являє собою частину доходу, яка не споживається.

Гранична схильність до заощадження – це співвідношення будь-яких змін у заощаджені до тих змін у доході, які спричинили зміни у заощадженнях.

Сукупний доход (∆У) = С + S

ГСС + ГСЗ = 1; ГСС = 1 – ГСЗ.

Заощадження є основою інвестицій.

Загальний обсяг капітальних і виробничих товарів називають реальними інвестиціями. Дж. М. Кейнс довів, що заощадження та інвестиції завжди однакові, оскільки фактичні заощадження і інвестиції дорівнюють різниці між доходом і споживанням.

Дата добавления: 2015-05-23