Механізм функціонування сучасної капіталістичної змішаної економіки. Взаемодія двох механізмів господарювання.Змішана економічна система — це насамперед ринкова економіка

Взаемодія двох механізмів господарювання. Змішана економічна система — це насамперед ринкова економіка, яка функціонуе на основі взаемоди двох механізмів господарювання: стійкого саморегулювання і свідомого регулювання.

Еволюція механізму господарювання йде від товарного виробництва, розвинутої ринкової економіки і стихійного ціноутворсння до поступового відмирання товарних відносин, свідомого контрольованого ціноутворення і планомірного розвитку виробництва и обміну в далекій перспективі.

Практикою, а відповідно, и економічною теоріею переконливо аргументована необхідністъ державного втручання в ринкові економічні відносини.

Визначальним фактором змішування двох форм організації суспільного виробництва е необхідність задоволенпя зростаючих сустльних потреб в умовах панування капіталістичної власності (незалежно від форм), отже — це мета суспільного виробництва.

Ринок у змішаній економіці В умовах товарного виробницт­ва пануючою формою економічних відносин е ринкові (крім внутріфірмових відносин), але ринок перестав бути единим стихійним регулятором пропорцій суспільного виробництва, розподілу доходів. За формою ринки вільної конкуренції існують лише в деяких немонополізованих галузях (у сільському господарстві т.ін..), але це вже не суто ринкові відносини, бо вони перебувають під визначальним регулюючим впливом або монополій, або держави. I хоч на ринку формуеться до 70% товарних цін - це вже не ціни вільної конкуренції, що стихійно встановлюються ринком, а ціни системи недосконалої конкуренції. Існування «адміністративних», «державних» цін впливае і на механізм ціноутворення «монополізованого» ринку в змішаній економіці. Ринок по суті стае регульованим, тому що конкурсная е недосконалою, потребуе державної підтримки і стае більш штучною, регульованою. Ринок модифікуеться. Головні рин­кові елементи продовжують еволюціонувати: досконала конкуренція в недосконалу, саморегулювання в регулювання, стихійне ціноутворення у свідоме встановлення цін і т. д. Поступово заперечуеться ринковий механізм господарювання.

Держава у змішаній економіці. Усе більш активним суб'ектом економічної діяльності у XX ст. стае держава як представник суспільства і захисник його інтересів. Материальною основою державного регулювання економіки е розвиток державного сек­тору, державноУ власності і монополія політичноУ влади. Незалежно від частки держсектора і власності в економіці роль держав и в організації и управлінні виробництвом та суспільством зростае. Вона володіе і розпоряджаеться зростаючою часткою національного продукту, регулюе сукупне пропонування та попит, грошовий обіг, перерозподіляе до 50 % і більше національного доходу тощо. Держава розробляе форми і методи економічного та соціального регулювання соціально-економічних відносин, координуе, регулюе, програмуе суспільне виробництво і споживання, здійснюе політику соціалізації риикових відносин і демократизації. Але державне регулювання не може вийти за межі системи, бо в ній пануе капіталістична приватна власність і приватні інтереси, а не суспільний інтерес, загальнокласові інтереси не збігаються з приватними, індивідуальними та груповими (корпоративними). Отже, виникають нові суперечності в системі.

Метою державного регулювання в умовах змішаної економіки є підвищення соціально-економічної ефективності суспільного виробництва, забезпечення економічного зростання і соціально-економічної стабільності економіки та суспільства. Тому головні завдання держави такі:

1) створення і вдосконалення правової основи функцюнування економіки, створення правил гри для суб'ектів економічної діяльності: законів, норм, правил господарювання для всіх форм власності, укладів, секторів; контроль за їх виконанням. Ця форма впливу на організацію и управління суспільним виробництвом є вирішальною в умовах змішаної економіки;

2) підтримка конкуренції і антимонопольне регулювання з метою
недопущения панування на ринку одного суб'екта господарювання і зміни механізму ринкового конкурентного ціноутворення;

3) проведения політики макроекономічної стабілізації, структурного регулювання, недопущения економічних криз, забезпечення
повної зайнятості, стабільності цін і грошового обігу, економічного та соціально-економічного зростання національної економікиі суспільства;

4) вплив на розміщення ресурсів і перерозподіл в умовах їх обмеженості і стихійного ринкового розподілу, який веде до необратимих соціально-економічних наслідків і виникнення проблеми нераціонального Ух розподшу;

5) перерозподіл доходів як об'ективна необхідність в умовах
ринкового розподілу, який веде до соціальної поляризації суспільства і бідності значних верств населения. Держава проводить політику соціального захисту, створюе умови для нормаль­ного відтворення робочої сили завдяки певнній податковій політиці, виплатам по соціальному страхуванню, медичній допомозі, фінансуванню різноманітних соціальних програм.

Метою перерозподілу доходів е забезпечення соціальної справедливості в суспільстві.

Дата добавления: 2015-05-23