Сутність і ознаки змішаної економіки

Сутність монополістичного капитализму.

Економічна система монополістичного капіталізму

Для виробництва будь-якого обсягу продукції з мінімальними валовими витратами і за найменшої юлькості ресурсов галузь повинна бути чистою монополіею.

Об'ективно монополія складаеться тоді, коли економія, зумовлена збільшенням масштабів виробництва, настільки значна, що певний товар чи послугу одне велике підприемство виробляе з нижчими середніми витратами, ніж якби цей товар чи послугу виробляла б більша кількість підприемств.

Це правило-закон економічно зацікавлюе підприемців розширювати масштаби виробництва, оскільки дозволяе знизити витра­ти, збшьшити прибутки і посилити як позицію в конкуренції з іншими підприемствами, так і владу на ринку.

Акціонерні товариства (корпорації). У процесі переходу до формування великих шдприемств та їх об'еднань і союзів велика роль належить активному використанню акціонерної форми організації кашталу \ капіталістичного господарювання. Акціонерне товариство, або корпорація, — це підприемство, капітал якого утворюеться на основі об'еднання багатьох індивідуальних капіталів і особистих збережень багатьох домогосподарств шляхом випуску акцій — цінних паперів, кожна з яких дае право їх власникам на одержання дивіденду і на участь в управлінні акціонерним товариством. Капіталістична власність у корпорації набувас асоційованої (колективної) форми.

Монополия — це ринок, на якому кількість продавав така незначна, що кожен продавецъ може впливати на пропонуванпя (через виробництво) та ціну товару

Концерн — це найбшьш складна сучасна форма організації акционерного товариства великих розмірів. Звичайно концерн охоплюе багато підприемств різних галузей виробництва, а базовою для концерну е одна галузь — автомобільна, хімічна, електронна тощо. Учасники концерну зберігають формальну самостійність.

На рубежі XIX—XX ст. капіталізм вільної конкуренції поступився капіталізму недосконалої конкуренції. В економіці панівне місце посіли олігополія і монополія. За цих умов конкурента не може бути вільною, ні досконалою. Вона стала недосконалою.

Недосконала конкуренция — це ринкова ситуация, коли тдприемство, чи об 'еднання тдприемств, виробляе / поставляв таку частку продукту, що може вирішалъним чином впливати па формування ціни. Сьогодні до недосконалої конкуренції відносять чисту монополію, олігополію і монополютичну конкуренщю.

Розрізняють три основних варіанти змішаної економіки: 1) консервативний, 2) ліберальний, 3) соціал-реформютський. Кожен з мае певні відмінності. Так, консервативний варіант змішаної економіки виступае за обмежене втручання держави в макроекономічні процеси з метою створення умов для розвитку приватного сектору і ринкових важелів саморегулювання. Ліберальний варіант передбачае проведения важливих інституціональних і соціальних реформ, рацюнальну взаемодію приватного і державного секторів економіки, впровадження системи національного планунання, здійснення поступової соціалізації капіталістичної економіки.

Соціал-реформістський варіант змішаної економіки обстоює необхідність оптимального поеднання децентралізму і централізму, планування і ринкуіндивідуальних і колективних форм власності для поступової трансформаци капіталізму в систему демократичного соціалізму.

Причини виникнення змішаної економіки. Причинами ви­никнення змішаної економіки е: недосконалють і неспроможність ринкового механізму саморегулювання на основі дії природних сил. Економічне регулювання прорівнюватися соціальним, соціалізаціею ринкової економіки, відносин власності, а капіталізм почав поступово перетворюватись у змішану економічну систему, причини еволюції капіталістичної систем є такі:

1) недосконалють і негативні соціально-економічні наслідки системи саморегулювання (безробггтя, бідність і соціальна нерівність, економічна і соціальна нестабільність і т. д.);

2) зростання монополізаци виробництва, кашталу і ринку, що порушуе відносини економічної свободи і вільної конкуренції, еквівалентного обміну і справедливого розподілу життевих благ у суспільстві, веде до загострення приватних, групових і суспільних інтересів; приватна монополія визначае виникнення державної монополії;

3) зростання суспільних потреб у товарах і послугах колективного користування (оборона, транспорт, освіта, наука, зв'язок та ж.),
виробництво яких не стимулюе ринковий механізм, ринок;

4) необхідність збереження невідтворюваних ресурсів, захисту навколишнього середовища, раціонального використання загальнолюдських ресурсів, державного захисту недостатньо інформованих споживачів про якість товарів, терміни вживания тощо;

5) необхість перерозподілу доходів з метою задоволенмя
соціальних потреб і соціального захисту населения, що живе за межею бідності;

6) розвиток колективиих \ державної форм власності, які містять у собі формальний засіб, матеріальні умови розвитку нових
укладів і переходу капіталізму в нову соціально-економічну сис­тему (формацию, цивілізацію).

Дата добавления: 2015-05-23