Загальні вказівки. Питання для самоперевірки

ЕЛЕКТРОЛІТІВ

ЕЛЕКТРОМЕТРИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ рН РОЗЧИНІВ

Лабораторна робота № 9

Питання для самоперевірки

1. Чим визначається реакція середовища? Якою величиною можна кількісно охарактеризувати реакцію середовища?

2. Що таке іонний добуток води? Чому він дорівнює?

3. Що таке гідроліз солей?

4. Від яких факторів залежить гідроліз солей?

5. Які з солей гідролізують? Скласти молекулярні та іонні рівняння реакцій гідролізу відповідних солей. Яке значення мають розчини цих солей?

Мета роботи - ознайомлення з електрометричним визначенням рН розчинів електролітів.

Електрометричне визначення рН розчинів засноване на вимірюванні електрорушійної сили (ЕРС) гальванічного ланцюга, який складається з двох електродів: скляного (індикаторного) та хлорсрібного (порівняльного)

Скляний електрод має вигляд порожнистої кульки з літієвого електродного скла. При зануренні електрода у водні розчини іони літію поверхневого шару скла обмінюються з іонами водню, внаслідок чого виникає потенціал, величина якого залежить від активності (концентрації) іонів водню в розчині та від температури:

,

де ― стандартний потенціал скляного електрода, В;

― універсальна газова стала, 8,313 Дж·моль^-1·К^-1;

Т ― абсолютна температура, К;

F ― число Фарадея;

― активність Н⁺ іонів.

Замінивши на водневий показник одержуємо

Значення рН реєструється мілівольтметром, що градуйований в одиницях рН, а прилад, яким користуються з цією метою, називають рН – метром.

Точно визначити неможливо, оскільки величина його змінюється залежно від сорту скла, температури та складу електрода. Тому перед визначенням рН розчину слід перевірити водневу функцію скляного електрода, тобто інтервал значень рН, в якому ЕРС ланцюга скляний електрод – буферний розчин – хлорсрібний електрод лінійно залежить від рН буферного розчину та тангенс кута нахилу цієї прямої дорівнює ().

Якщо при перевірці водневої функції скляного електрода встановлено, що , то електрод витримують в 0,1 М розчині декілька днів і знову проводять калібровку.

Буферними називаються розчини, рН яких не змінюється при доданні незначної кількості сильної кислоти або лугу. Буферні розчини містять компоненти, що дисоціюють з утворенням однойменного іона, але відрізняються один від одного ступенем дисоціації. Наприклад, ацетатний буферний розчин (), амонійний ( ), фосфатний ().

Дата добавления: 2015-05-23