Узагальнювальне повторення найважливіших питань курсу хімії

Підприємства з переробки природного газу, кам’яного вугілля, і нафти, виробництва лікарських засобів, пластмас, штучних і синтетичних волокон, мила, синтетичних мийних засобів, побутових хімікатів, синтетичного й гідролізного спирту, завод гідрування жирів, цукровий завод.

К-ть год	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів
	Тема 1. Основні закони й теорії Закон збереження маси речовин. Сталість складу речовин. Закон об’ємних відношень. Закон Авогадро та наслідки з нього. Розрахунки за цими законами. Теорія хімічної будови. Ізомерія, взаємний вплив атомів. Наукове значення теорії. Сучасні уявлення про будову атома. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.Менделєєва у світлі теорії будови атомів. Електронні конфігурації атомів. Принцип найменшої енергії, принцип Паулі, правило Гунда. Періодична зміна властивостей атомів хімічних елементів та їхніх сполук. Радіус атомів. Енергія іонізації. Спорідненість до електрона. Електронегативність. Роль періодичного закону в сучасному природознавстві.	Учень (учениця) формулює: - визначення основних законів хімії; наводить приклади: - s-, p-, d-, f- елементів; - ізотопів; - ізомерів; складає - молекулярні, структурні, електронні та графічно-електронні формули; характеризує: - класифікацію хімічних елементів і речовин; - електронну будову s-, p-, d-елементів за їх положенням у періодичній системі та будовою атомів; пояснює: - сутність хімічних законів; - принципів найменшої енергії і Паулі та правила Гунда; - теорії будови атомів у світлі сучасних уявлень; - теорії хімічної будови; - явища ізомерії та взаємного впливу атомів у молекулі; прогнозує: - властивості елементів та їх сполук; обчислює: - масу, об’єм газуватої речовини; - кількість речовини; - співвідношення елементів у речовині; обґрунтовує: - фізичну сутність періодичного закону; - закономірності змін основних характеристик атомів у періодичній системі та їх вплив на властивості хімічних елементів; оцінює: - значення основних законів для розвитку хімічної науки; висловлює судження про роль періодичного закону в сучасному природознавстві та значення інших законів і теорій хімії.
Розрахункові задачі: 1. Обчислення об’єму газуватої речовини у хімічних реакціях за законами Авогадро та об’ємних відношень газів. Демонстрації: 1. Таблиці – періодична система хімічних елементів, шкала електронегативностей. Міжпредметні зв’язки: - фізика: молекулярно-кінетична теорія, електричний заряд, закон збереження енергії, агрегатний стан речовини, стандартні та нормальні умови, будова атома, хвильова природа електрона, субатомні частинки, енергія, фізичні величини та їх одиниці; - математика:частина цілого, радіус, абсолютні й відносні величини, стандартний вигляд числа, показник степеня числа, пропорції.
	Тема 2. Розвиток наукових знань про хімічний зв’язок і будову речовини Сучасні уявлення про природу хімічного зв’язку; Ковалентний зв’язок, способи його утворення. Гібридизація електронних орбіта лей атомів. Просторова будова молекул. Йонний зв'язок. Йонні кристали. Металічний зв'язок. Водневий зв'язок. Міжмолекулярна взаємодія. Валентність елементів у світлі електронної теорії хімічного зв’язку. Валентність і ступінь окиснення. Окисно-відновіні реакції.	Учень (учениця) називає: - типи хімічного зв’язку; - типи кристалічних ґраток; наводить приклади: - речовин з різними типами хімічного зв’язку і кристалічних ґраток; формулюєвизначення: - хімічного зв’язку; - валентності; - ступеня окиснення; - окисно-відновних реакцій; характеризує: - особливості різних типів хімічних зв’язків; пояснює: - сутність валентності, ступеня окиснення гібридизації електронних орбіталей; - просторову будову молекул; прогнозує: - фізичні властивості речовин залежно від їхньої будови і будову речовин на підставі валентностей елементів; обчислює: - валентність і ступінь окиснення елементів за формулами сполук; дотримується правил безпеки під час роботі з хімічними реактивами
	Практичні роботи: 1.Виконання окисно-відновних реакцій і вправ на складання їхніх рівнянь. Міжпредметні зв’язки: - фізика: взаємодія електричних зарядів; - математика:геометричні фігури, найменше спільне кратне.
	Тема 3. Дисперсні системи Загальні уявлення про дисперсні системи. Класифікація дисперсних систем їх характерні ознаки. Колоїдні розчини. Значення колоїдних розчинів у природі та на виробництві. Істинні розчини. Криві розчинності Коефіцієнт розчинності. Способи кількісного вираження складу розчину: масова частка і молярна концентрація розчиненої речовини. Теорія електролітичної дисоціації. Ступінь і константа дисоціації. Чинники, від яких залежать ступінь і константа дисоціації. Дисоціація води, йонний добуток води. Водневий показник (рН). Реакції у розчинах електролітів. Гідроліз солей. Значення гідролізу в природних процесах, життєдіяльності людини та живленні рослин.	Учень (учениця) називає: - види розчинів; - чинники, від яких залежить ступінь дисоціації; - електроліти й неелектроліти; наводить приклади: - дисперсних систем; - сильних і слабких електролітів; формулює визначення понять: - колоїдний, істинний, насичений, ненасичений, пересичений розчин; - йонний добуток води; - водневий показник; складає: - рівняння йонного обміну характеризує: - криві розчинності; - дисоціацію води; - кислотність середовища; пояснює: - ефект Тіндаля; - механізм процесу розчинення речовин, електролітичної дисоціації; - водневий показник; - сутність гідролізу солей; обґрунтовує: - залежність розчинності речовин від різних факторів; - механізм дисоціації електролітів від типу хімічного зв’язку; - кислотність середовища від концентрації йонів Н+; визначає: - рН середовища; обчислює: - коефіцієнт розчинності, масову частку, молярну концентрацію розчиненої речовини; дотримується правил безпеки під час виконання дослідів.
	Розрахункові задачі: 2. Обчислення коефіцієнту розчинності речовин. 3. Обчислення масової частки. 4. Обчислення молярної концентрації розчиненої речовини. Демонстрації: 2. Визначення кислотності середовища. Лабораторні досліди: 1.Реакція обміну між розчинами електролітів. Практичні роботи: 2. Реакція обміну між розчинами електролітів. 3.Складання йонних рівнянь. 4. Гідроліз солей і визначення рН середовища. Міжпредметні зв’язки: - фізика: електрична провідність, провідники першого і другого роду; - математика:відємний показник степеня числа, знаходження частини від цілого, логарифми, графіки; - біологія: фізіологічне значення розчинів для живих організмів.
	Тема 4. Хімічні реакції Суть хімічних реакцій, їх класифікація в неорганічний та органічній хімії. Енергетика хімічних перетворень. Тепловий ефект реакції. Швидкість хімічних реакцій її залежність від умов перебігу реакцій. Каталіз у неорганічний та органічній хімії. Механізм каталітичної дії. ″Отруєння″ каталізаторів. Значення каталізу. Оборотні та необоротні реакції. Принцип Ле Шательє.	Учень (учениця) називає: - типи реакцій, критерії їх класифікації; наводить: - приклади різних типів хімічних реакцій; - генетичного звязку між речовинами; формулює визначення: - теплового ефекту; - швидкості реакції; - каталізатора, інгібітора; - хімічної рівноваги; складає: - рівняння реакцій різних типів; характеризує: - сутність внутрішньої енергії, теплового ефекту, швидкості реакції, хімічної рівноваги; пояснює: - механізм хімічних реакцій; - каталітичну дію; - принцип Ле Шательє; обґрунтовує: - виділення і поглинання теплоти під час хімічних реакцій; - вплив різних чинників на швидкість реакцій; - зсув хімічної рівноваги; обчислює: - тепловий ефект і швидкість реакції; висловлює судження: - про значення хімічних реакцій в живих організмах і в промисловості; - про роль каталізу; дотримується правил безпеки під час виконання дослідів.
Розрахункові задачі: 5. Обчислення за термохімічними рівняннями реакцій. 6. Обчислення середньої швидкості реакції. Демонстрації: 3.Приклади екзо- та ендотермічних реакцій. 4. Досліди, що підтверджують залежність швидкості реакції від концентрації реагуючих речовин і температури. 5. Розкладання гідроген пероксиду за участю каталізатора манган(ІV) оксиду або взаємодія алюмінію (алюмінієвий пил) з йодом (дрібнокристалічним) за участю води як каталізатора. 6. Зміщення рівноваги у розчині амоніаку при нагріванні або в системі нітроген(ІІ) оксид – нітроген(ІV) оксид. 7. Приклади окисно-відновних реакцій розкладу солей (калій перманганату, амоній дихромату). Практичні роботи: 5. Окисно-відновні реакції.. 6. Якісні реакції на неорганічні речовини. 7. Якісні реакції на органічні речовини. Міжпредметні зв’язки: - фізика:внутрішня енергія, теплота, термодинамічні системи, ентальпія, температура, тиск, швидкість; - математика:побудова графіків, виявлення графічної залежності; - біологія:ферменти як біологічні каталізатори, вплив алкоголю та нікотину на ферменти як каталізатори життєво важливих процесів.
	Тема 5. Роль хімії у житті суспільства Місце хімії серед наук про природу. Значення хімії для розуміння природничо-наукової картини світу. Роль хімії у розв’язанні продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем, збереженні здоров’я.	Учень (учениця) обґрунтовує: місце хімії поміж наук про природу; оцінює: значення хімії у розв’язанні глобальних проблем людства; у розумінні природничо-наукової картинисвіту. висловлює судження: - про роль сучасних хімічних виробництв і матеріалів; - діалектичну роль хімії (її користь і шкоду) в житті суспільства.