Неорганічна хімія

(4 год на тиждень, разом 140 год, з них 10 год – резервний час)

Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня
Повторення та поглиблення основних теоретичних питань курсу основної школи (20 год) Сучасні уявлення про будо-ву атомів. Нукліди ізотопи. Періодичний закон і періо-дична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва. Будова електронних обо-лонок атомів елементів. Електронні формули та графічні конфігурації атомів s-, p-, d- елементів. Характеристики атомів елементів: радіус атома, електронегативність, енергія йонізації, спорідненість до електрона і закономірності зміни їх у періодах і групах. Характеристика хімічного елемента за його положенням у періодичній системі та будовою атома. Хімічний зв'язок. Ковалент-ний, йонний, металічний, водневий зв’язки, механізми їх утворення. Атомні, молекулярні, йонні, кристалічні гратки. Залежність фізичних власти-востей речовин від їхньої будови. Валентність і ступінь окис-нення елементів у основному та збудженому станах атомів. Окисно-відновні реакції. Класифікація хімічних елементів і речовин. Власти-вості основних класів не-органічних сполук. Обчислення за хімічними рівняннями маси, кількості речовини, об’єму реагентів і продуктів реакції. Розчини. Процес розчи-нення речовин. Характеристики кількісного складу розчинів: масова частка та молярна концентрація роз-чиненої речовини. Обчислення молярної концентрації розчиненої речовини. Водневий показник. Гідроліз водних розчинів солей.	Учень: називає хімічні елементи та їх сполуки; формулює означення основних класів неорганічних сполук з точки зору електролітичної ди-соціації, ізотопів, електронега-тивності, радіусу атома; окисно-відновних реакцій; розчинів; масової частки розчиненої речовини, молярної концентрації; гідролізу солей; сучасне визна-чення періодичного закону; наводить приклади s-, p-, d- елементів; сполук з різним типом кристалічних граток; розчинів; різних випадків гідролізу; складає електронні та графічно-електронні формули атомів елементів; рівняння відповідних хімічних реакцій; схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій; характеризує хімічні елементи за їх положенням у періодичній системі та будовою атомів; класифікує хімічні елементи та речовини; пояснює механізми утворення різних типів хімічних зв’язків; теплові явища при розчиненні речовин; обґрунтовує закономірності зміни будови атомів елементів та їх властивостей у періодичній системі; залежність фізичних властивостей речовин від їх будови; прогнозує фізичні властивості речовин залежно від їх будови; експериментально розв’язує задачі на генетичний зв'язок між класами неорганічних сполук; виготовляє розчини солі заданої молярної концентрації; визначає реакцію середовища водних розчинів солей; обчислює масу, кількість речовини, об’єм реагентів і продуктів реакції за рівнянням реакції; молярну концентрацію речовини у розчині; дотримується правил техніки безпеки під час виконання хімічних дослідів.
Розрахункові задачі: Обчислення молярної концентрації розчиненої речовини у розчині та еквівалента розчиненої речовини. Обчислення за хімічними рівняннями маси, кількості речовини, об’єму реагентів і продуктів реакції. Демонстрації: Таблиці: періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва (короткий і довгий варіанти); розчинності кислот, основ і солей у воді; ряд електронегативностей елементів. Моделі кристалічних граток. Теплові явища при розчиненні концентрованої сульфатної кислоти (кристалічного натрій гідроксиду) та амоній нітрату. Зміна кольору при розчиненні безводного купрум(ІІ) сульфату. Лабораторні досліди: Гідроліз водних розчинів солей і визначення їх середовища. Практичні роботи: 1.Розв'язування експериментальних задач з теми "Основні класи неорганічних сполук.
Розділ І. Неметалічні елементи та їхні сполуки Загальна характеристика. Інертні елементи Тема 1. Гідроген. Водень (7 год) Гідроген. Місце у періодичній системі. Будова атома. Ізотопи. Поширення Гідрогену в природі. Водень. Склад молекули і будова речовини. Добування. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з неметалами, металами, оксидами металів. Застосування водню. Об’ємні відношення газів у хімічних реакціях. Закон об’ємних відношень газів. Розрахунки за законом об’ємних відношень газів.	Учень: називає інертні елементи, ізотопи та сполуки Гідрогену; формулює закон об’ємних відношень газів; складає електронну та графічно-електронну формули атома Гідро-гену та інертних елементів; рівняння відповідних хі-мічних реакцій; схеми електрон-ного балансу окисно-відновних реакцій; характеризує інертні елементи, Гідроген за його місцем у періодичній системі та будовою атома; поширення в природі; фізичні та хімічні властивості водню; способи добування; обґрунтовує місце Гідрогену в періодичній системі; валентність та ступені окиснення; експериментально добуває і збирає водень, перевіряє його на чистоту; обчислює об’єм речовин у хімічних реакціях за законом об’ємних відношень газів; оцінює рольводню якекологічно чистого палива; дотримується правил безпечного поводження з воднем.
Розрахункові задачі: 3.Розрахунки за законом об’ємних відношень газів. Демонстрації: 5. Добування водню в лабораторії та способи його збирання. 6. Перевірка водню на чистоту. 7. Горіння водню в кисні. 8. Взаємодія водню з купрум(ІІ) оксидом. Практичні роботи: 2. Відновні властивості водню.
Тема 2. Елементи VII-A групи (16 год) Загальна характеристика елементів VII-А групи.Поширення їх у природі. Хлор як проста речовина. Склад молекули і будова речовини. Способи добування хлору. Фізичні властивості хлору. Хімічні властивості хлору: взаємодія з воднем, металами, водою, лугами. Хлорна вода. Застосування хлору. Хлороводень. Склад молекули і будова речовини. Фізичні властивості. Добу-вання та застосування хлороводню. Хлоридна кислота. Фізичні та хімічні властивості: взаємо-дія з металами, з основними та амфотерними оксидами та гідроксидами, солями. Хлори-ди. Розчинність у воді. Якісна реакція на хлорид-іони. Застосування хлоридної кислоти та хлоридів. Обчислення за рівнянням хімічної реакції маси або кількості речовини продукту, якщо один з реагентів узято в надлишку. Оксигеновмісні сполуки Хлору. Жавелева вода, хлорне вапно, бертолетова сіль, хлорна кислота, їх застосуван-ня. Проблема охорони дов-кілля від забруднення хлором і його сполуками. Фтор, бром і йод. Порів-няння фізичних і хімічних властивостей простих речо-вин: взаємодія з металами, воднем, водою. Якісні реакції на бромід-, йодид-іони, йод. Застосування сполук флуору, Брому та Йоду. Фізіологічне значення галогенів.	Учень: називає елементи-галогени та їхні сполуки; наводить приклади основних природних сполук галогенів та їх родовищ в Україні; формулює означення вільного радикалу; складає електронні та графічні формули атомів галогенів; рів-няння відповідних хімічних реак-цій; схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій; характеризує елементи та прості речовини галогенів, фізичні та хімічні властивості галогенів, хлоридної кислоти, хлоридів; способи добування хлору; поширення галогенів у природі, практичне значення галогенів та їхніх сполук; вплив на довкілля; пояснює фізіологічну роль галогенів та їхніх сполук; порівнює елементи галогени за їх місцем у періодичній системі і будовою атомів; фізичні та хімічні властивості їх сполук; експериментально добуває хлороводень, хлоридну кислоту та доводить їхні властивості; визначає хлорид-, бромід-, йодид-іони та йод; розв’язує експериментальні задачі; обчислює масу або кількість речовини продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один з реагентів взято у надлишку; дотримується правил безпечного поводження з хлорною, бромною, йодною водою, хлоридною кислотою.
Розрахункові задачі: 4.Обчислення маси або кількості речовини продукту за рівнянням реакції, якщо один з реагентів узято в надлишку. Демонстрації: 9. Зразки хлору, брому, йоду, сполук галогенів. 10. Сублімація йоду. 11. Добування хлороводню та розчинність його у воді. Доведення наявності хлоридної кислоти. 12. Витіснення галогенів один одним із розчинів галогенідів. Лабораторні досліди: 2. Якісні реакції на хлорид-, бромід-, йодид-іони та йод. Практичні роботи: 4. Хімічні властивості хлоридної кислоти. 5. Розв’язування експериментальних задач «Сполуки галогенів».
Тема 3. Елементи VI-А групи (18 год) Загальна характеристика елементів VI-А групи. Поши-рення елементів у природі. Оксиген. Прості речовини оксисену: кисень та озон. Порівняння фізичних та хімічних властивостей озону та кисню, їх фізіологічна роль. Значення озонового шару для життя організмів на Землі. Сульфур. Прості речовини Сульфуру: ромбічна, моно-клінна, пластична сірка. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з металами, неметалами. Застосування. Обчислення маси або об’єму продукту реакції за відомою масою або об’ємом вихідної речовини, яка містить домішки. Сірководень. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з киснем. Сульфідна кислота та сульфіди. Якісна реакція на сульфід-іони. Фізіологічна дія сірководню. Оксиди сульфуру. Сульфур(ІV) оксид і сульфітна кислота. Їх окисно-відновні властивості. Вплив на нав-колишнє середовище Сульфур(VІ) оксид. Розв’язування задач. Сульфатна кислота. Фізичні та хімічні властивості роз-бавленої та концентрованої кислоти: взаємодія з металами, основними й амфотерними оксидами та гідроксидами, солями. Водовідбірні властивості. Сульфати. Якісна реакція на сульфат-іони. Застосування сульфатної кислоти та сульфатів. Поняття про купороси.	Учень: називає елементи VI-А групи та їхні сполуки, алотропні видозміни Оксигену та сульфуру, купороси; наводить приклади основних природних сполук елементів VI-А групи та їх родовищ в Україні; складає електронні та графічно-електронні формули атомів елементів групи; рівняння відповідних хімічних реакцій; схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій; характеризує елементи групи; алотропні видозміни Оксисену та Сульфуру; фізичні та хімічні властивості простих речовин; оксидів і кислот Сульфуру; по-ширення у природі Оксигену та Сульфуру; практичне значення кисню, сірки та сполук Оксигену і Сульфуру; біологічну роль Оксигену, Сульфуру та їх сполук; пояснює причини «кислотних дощів»; порівнює елементи VI-А групи за їх положенням в періодичній системі і будовою атомів; фізичні та хімічні властивості їх сполук; алотропні видозміни Оксигену та Сульфуру; розв’язує експериментальні задачі; експериментально доводить властивості розбавленої суль-фатної кислоти; визначає сульфід-, сульфіт- і сульфат-іони в розчинах; обчислює масу або об’єм продукту реакції за відомою масою або об’ємом вихідної речовини, яка містить домішки; дотримується правил безпечного поводження з розчином сульфатної кислоти.
Розрахункові задачі: 5.Обчислення маси або об’єму продукції за відомою масою або об’ємом вихідної речовини, яка містить домішки. Демонстрації: 13. Зразки сірки та її природних сполук. 14. Взаємодія кисню з неметалами та металами. 15. Добування сульфур(ІV) оксиду реакцією обміну та ознайомлення з його властивостями. 16. Взаємодія концентрованої сульфатної кислоти з металами. 17. Дія концентрованої сульфатної кислоти на цукор. Лабораторні досліди: 3. Хімічні властивості розбавленої сульфатної кислоти та сульфатів. 4. Якісні реакції на сульфід-, сульфіт та сульфат-іони. Практичні роботи: 5. Розв’язування експериментальних задач з теми «Сполуки Сульфуру».
Тема 4. Елементи V-А групи (24 год) Загальна характеристика елементівV-А групи. Поши-рення у природі. Фізіологічна роль Нітрогену і Фосфору. Азот. Склад молекули і будова речовини. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з металами, воднем і киснем. Добування, застосування. Амоніак. Склад молекули і будова речовини. Лабо-раторні способи добування амоніаку Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з водою, кислотами, горіння та каталітичне окиснення. До-норно-акцепторний механізм утворення йону амонію. Фі-зіологічна дія амоніаку, застосування. Обчислення виходу продукту реакції. Солі амонію. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з лугами, солями, розкладання при нагріванні, гідроліз. Якісна реакція на йон амонію. Застосування солей амонію. Оксиди Нітрогену. Фізичні та хімічні властивості: окисно-відновні, відношення до води та лугів. Фізіологічна дія на організм. Захист довкілля від оксидів Нітрогену. Нітратна кислота. Фізичні та хімічні властивості роз-веденої та концентрованої нітратної кислоти: розкладан-ня на світлі та при нагріванні, взаємодія з металами та деяки-ми неметалами, основними й амфотерними оксидами та гідроксидами, солями, дія на органічні сполуки. Якісна реакція на нітрат-іон. Засто-сування нітратної кислоти. Нітрити та нітрати. Фізичні та хімічні властивості: роз-кладання при нагріванні. Проблема вмісту нітратів і нітритів у харчових продук-тах. Застосування нітратів. Коло обіг Нітрогену в природі. Фосфор. Прості речовини Фосфору: червоний, білий, чорний. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з киснем, галогенами, металами. Добування. Застосування фосфору. Фосфор (V) оксид. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з водою, лугами, основними оксидами. Застосування. Ортофосфатна кислота. Фізичні та хімічні властивості: особливості електролітичної дисоціації, взаємодія з основними оксидами, лугами і солями. Фосфат і гідроген-фосфати. Якісна реакція на фосфат-іон. Застосування. Колообіг Фосфору в природі. Азотні та фосфатні міне-ральні добрива. Проблема охорони довкілля при вико-ристанні мінеральних добрив.	Учень: називає елементи V-А групи та їхні сполуки; алотропні видозміни Фосфору; наводить приклади основних природних сполук Нітрогену та Фосфору; мінеральних добрив; складає електронні та графічні формули атомів Нітрогену та Фосфору; рівняння відповідних хімічних реакцій; схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій; характеризує елементи групи за їх місцем у періодичній системі та будовою атома; алотропні видозміни Фосфору; фізичні та хімічні властивості азоту, фосфору, амоніаку, оксидів, кислот і солей Нітрогену та Фосфору; поширення елементів та їх сполук у природі; застосування сполук Нітрогену та Фосфору; азотні та фосфатні мінеральні добрива; порівнює елементи V-А групи за їх положенням в періодичній системі і будовою атомів; фізичні та хімічні властивості сполук Нітрогену та Фосфору; алотропні видозміни Фосфору; пояснює колообіг Нітрогену та Фосфору в природі; висловлює судження про вплив сполук Нітрогену та Фосфору на довкілля і здоров’я людини; експериментально доводить властивості амоніаку, розведеної нітратної і фосфатної кислот; визначає амоній-, нітрат- і фосфат-іони; оцінює значення азотних і фосфатних добрив для підвищення врожайності сільськогосподарських культур; обчислює вихід продукту реакції; дотримується правил безпечного поводження з амоніаком і розведеною нітратною кислотою.
Розрахункові задачі: 6. Обчислення виходу продукту. Демонстрації: 18. Добування амоніаку реакцією обміну. 19. Розчинення амоніаку у воді («фонтан»). 20. Взаємодія амоніаку з хлороводнем. 21. Термічний розклад солей амоній. 22. Взаємодія розведеної та концентрованої нітратної кислоти з міддю. 23. Спалахування скипидару в нітратній кислоті. Лабораторні досліди: 5.Якісна реакція на амоній-іон; 6.Якісна реакція на фосфат-іони. 7.Ознайомлення із зразками азотних і фосфатних добрив. Практичні роботи: 6. Добування амоніаку та досліди з ним. 7. Визначення мінеральних добрив. 8. Розв’язування експериментальних задач з теми «Сполуки Нітрогену та Фосфору». Міжпредметні зв’язки з курсами: - біології: біологічна роль Нітрогену і Фосфору, живлення рослин, використання мінеральних добрив у сільському господарстві; - основ здоров’я: наслідки ураження шкіри та очей хімічними речовинами.
Тема 5. Елементи ІV-А групи (15 год) Загальна характеристика елементів ІV-А групи. Поши-рення елементів у природі. Фізіологічна роль Карбону та Силіцію. Карбон. Прості речовини Карбону: алмаз, графіт, карбін. Їх будова. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з мета-лами, активними неметалами, оксидами металів, водяною парою. Адсорбція. Колообіг Карбону в природі. Розв’язування задач за термохімічними рівняннями реакцій. Карбон(ІІ) оксид (чадний газ). Склад молекули і будова речовини. Фізичні та хімічні властивості: горіння, взаємо- дія з оксидами металів. Фізіологічна дія чадного газу на живі організми. Способи добування. Застосування. Карбон(ІV) оксид (вугле-кислий газ). Склад молекули і будова речовини. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з водою, оксидами, лугами, вуглецем. Способи добування. Застосування. Фізіологічна дія та біологічна роль вугле-кислого газу. Парниковий ефект. Карбонатна кислота. карбонати та гідро-генкарбонати. Хімічні власти-вості: взаємодія з кислотами, розкладання при нагріванні, гідроліз водних розчинів. Взаємоперетворення карбо-натів і гідрогенкарбонатів. Якісна реакція на карбонат-іон. Поширення карбонатів у природі. Застосування. Коло- обіг Карбону в природі. Силіцій. Прості речовини Силіцію: кристалічний і аморфний силіцій. Їх будова. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з металами, немета-лами та розчинами лугів. Застосування силіцію. Силіцій(ІV) оксид. Будова речовини. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з магнієм, вуглецем, фторидною кислотою Застосування. Силікатна кислота. Фізичні властивості. Силікати природні та штучні. Силікатні матеріали: скло, цемент, кераміка.	Учень: називає елементи IV-А групи та їх сполуки; алотропні видозміни Карбону та Силіцію; наводить приклади основних природних сполук Карбону і Силіцію та їх родовищ в Україні; силікатних матеріалів; формулює означення адсорбції; складає електронні та графічні формули атомів елементів IV-А групи; рівняння відповідних хімічних реакцій, схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій; характеризує елементи групи за їх місцем у періодичній системі та будовою атома; алотропні видозміни Карбону і Силіцію; фізичні та хімічні властивості вуглецю та кремнію, оксидів, кислот, солей Карбону та Силіцію; способи добування карбон(ІІ) і (IV) оксидів; поши-рення Карбону, Силіцію та їх сполук у природі; пояснює біологічну роль Карбону та Силіцію; суть адсорбції, парниковий ефект; колообіг Карбону в природі; порівнює неметалічні властивості елементів IV-А групи; алотропні видозміни Карбону та Силіцію; висловлює судження про вплив оксидів Карбону на довкілля і здоров’я людини; оцінює практичне значення явища адсорбції; наслідки парникового ефекту; експериментально доводить властивості карбон(IV) оксиду, взаємоперетворення карбонатів і гідрогенкарбонатів; визначає наявність карбонат-іонів; розв’язує розрахункові задачі за термохімічними рівняннями, експериментальні задачі на властивості карбонатів і силікатів; дотримується правил техніки безпеки під час виконання хімічних дослідів.
Розрахункові задачі: 7. Розрахунки за термохімічними рівняннями. Демонстрації: 24. Кристалічні гратки алмазу та графіту. 25. Відновлення міді з купрум(ІІ) оксиду вуглецем (воднем). 26. Адсорбція активованим вугіллям розчинених у воді барвників (фуксин, лакмус тощо). Лабораторні досліди: 8.Перетворення карбонатів у гідрогенкарбонати і навпаки. 9.Якісна реакція на карбонат-іон. 10.Ознайомлення зі зразками мінералів. Практичні роботи: 9. Добування карбон(IV) оксиду та вивчення його властивостей. Розпізнавання карбонатів.
Розділ ІІ. Металічні елементи та їх сполуки Тема 6. Загальні відомості про метали (9 год) Положення металічних еле-ментів у періодичній системі. Особливості будови їх атомів. Поширення в природі. Метали як прості речовини. Металічний зв'язок. Харак-терні фізичні та хімічні влас-тивості металів: взаємодія з неметалами, водою, лугами, кислотами, розчинами солей. Обчислення за рівняннями реакцій між розчинами солі та металом. Корозія металів. Види корозії: хімічна та електро-хімічна. Захист від корозії. Поняття про сплави. Загальні способи добування металів із руд. Поняття про металургію. Пірометалургія, гідрометалургія, електромета-лургія, мікробіометалургія. Електроліз водних розчинів та розплавів безоксигеновмісних солей.	Учень: називає s-, p-, d-металічні елементи; наводить приклади металічних руд, сплавів; формулює означення корозії; складає електронні та графічно-електронні формули атомів ме-талів; рівняння відповідних хі-мічних реакцій; схеми електрон-ного балансу окисно-відновних реакцій; характеризує положення металічних елементів за їх місцем у періодичній системі; характерні фізичні та хімічні властивості металів; їх поширення в природі, біологічну роль металів; пояснює утворення металічного зв’язку; будову металів; суть хімічної та електрохімічної корозії; захист металів від корозії; обґрунтовує властивості мета-лічних елементів та їх сполук; поширення металів у природі; оцінює практичне значення сплавів; прогнозує можливість протікання реакцій за рядом активності металів; висловлює судження про наслідки корозії металів; розв’язує задачі на обчислення за рівнянням реакції між розчином солі та металом; дотримується правил техніки безпеки під час виконання хімічних дослідів.
Розрахункові задачі: 8. Обчислення за рівняннями хімічних реакцій між розчином солі та металом. Демонстрації: 27. Моделі кристалічних граток металів. 28. Витіснення міді купрум(ІІ) сульфату залізом. 29. Взаємодія металів з неметалами. 30. Взаємодія цинку (алюмінію) з натрій гідроксидом. Лабораторні досліди: 11.Взаємодія металів з розчинами солей. 12. Взаємодія металів з розчинами кислот.
Тема 7. Метали І-А – ІІІ-А груп (12 год) Загальна характеристика хімічних елементів І-А групи. Натрій і Калій – типові представники лужних металів. Поширення в природі. Фізичні та хімічні властивості: взаємо-дія з неметалами та водою, відношення до кислот. Сполуки Натрію і Калію (оксиди, гідроксиди, солі). Застосування. Біологічна роль Натрію і Калію. Загальна характеристика хімічних елементів ІІ-А групи. Магній і Кальцій типові представники лужноземельних металів. Поширення в природі. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з неметалами, водою, кислотами, солями. Сполуки кальцію та магнію (оксиди, гідроксиди, солі). Твердість води і способи її усунення. Біологічна роль Магнію та Кальцію. Засто-сування сполук Магнію і Кальцію. Алюміній. Характеристика елемента. Поширення в природі. Фізичні й хімічні властивості: взаємодія з неметалами, водою, кислотами та лугами, оксидами металів. Оксид і гідроксид алюмінію, їх амфотерні властивості. Застосування алюмінію та його сполук.	Учень: називає елементи І-А – ІІІ-А груп та їхні сполуки; наводить приклади природних сполук Натрію, Калію, Кальцію, Магнію, Алюмінію та їх родо-вищ; сплавів магнію та алюмінію; калійних добрив; складає електронні та графічні формули атомів елементів Натрію, Калію, Магнію, Кальцію, Алюмінію; рівняння відповідних хімічних реакцій; схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій; характеризує поширення елементів І-А – ІІІ-А груп в природі; елементи Натрій, Калій, Магній, Кальцій, Алюміній за їх місцем у періодичній системі та будовою атома; фізичні та хімічні властивості натрію, калію, магнію, кальцію, алюмінію та відповідних їм сполук; пояснює амфотерність алюміній гідроксиду; сутність твердості води; порівнює властивості оксидів і гідроксидів лужних, лужно-земельних металів і Алюмінію; обґрунтовує застосування металів І-А – ІІІ-А груп і сполук еле-ментів їхніми властивостями; роль калійних добрив; висловлює судження про зна-чення твердості води у про-мисловості та побуті; експериментально визначає йони Na⁺, K⁺, Mg²⁺, Ca²⁺, Al³⁺солях; обчислює вміст металів у їх суміші; розв’язує експериментальні задачі; дотримується правил техніки безпеки під час виконання хімічних дослідів.
Розрахункові задачі: 9. Розрахунки вмісту металів у їх суміші. Демонстрації: 31. Зразки природних сполук Натрію, Калію, Магнію, Кальцію, Алюмінію. 32. Горіння магнію в кисні; 33. Взаємодія натрію та кальцію з водою. 34. Забарвлення полум’я солями Натрію, Калію, Кальцію, Магнію. 35. Механічна міцність оксидної плівки алюмінію. 36. Усунення твердості води. Лабораторні досліди: 13. Взаємодія кальцій оксиду з водою. Добування алюміній гідроксиду і доведення його амфотерних властивостей. Практичні роботи: 10. Хімічні властивості гідроксидів металів І-А – ІІІ-А груп.
Тема 8. Ферум. Залізо (9 год) Ферум. Характеристикаелемента. Поширення в природі. Фізіологічна роль. Фізичні й хімічні властивості заліза: взаємодія з неметалами, водою, кислотами, солями. Сполуки Феруму (ІІ) і (ІІІ): оксиди, гідроксиди, солі. Якісні реакції на йони Fe²⁺, Fe³⁺. Застосування. Виробництво заліза та його сплавів. Доменний процес вироблення чавуну, його хімізм. Сталь. Пряме відновлення заліза з руди. Промислове добування заліза – основа чорної металургії. Екологічні проблеми, що пов’язані з металургією, шляхи їх розв’язання.	Учень: називає сполуки Феруму; наводить приклади природних сполук Феруму, сплавів заліза; складає електронну та графічну формули атома Феруму; рівняння відповідних хімічних реакцій; схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій; характеризує Ферум за його місцем у періодичній системі та будовою атома; фізичні та хімічні властивості заліза та його сполук із ступенями окиснення +2, +3; якісні реакції на йони Fe²⁺, Fe³⁺; поширення Феруму в природі; порівнює властивості оксидів і гідроксидів Феруму (ІІ і ІІІ); обґрунтовує застосування заліза та його сплавів; висловлює судження про біологічну роль Феруму; розв’язує експериментальні задачі;
Демонстрації: 38. Взаємодія заліза з хлоридною та нітратною кислотою розбавленою і концентрованою. Лабораторні досліди: Добування ферум(ІІ) гідроксиду і ферум(ІІІ) гідроксиду реакцією обміну. Якісні реакції на йони Fe²⁺ і Fe³⁺. Практичні роботи: 12. Розв’язування експериментальних задач. Орієнтовні об’єкти екскурсій. Тукові підприємства. Магазин (склад) мінеральних добрив. Виробництво цементу, скла. Металургійні заводи, виробництво чавуну і сталі. Гірничо-збагачувальні комбінати.