Контрольне завдання 3 страница

Усвідомивши мету і основні завдання інституціонального аналізу студент повинен більш детально вивчити питання, пов’язане з аналізом зовнішніх факторів. Бажано надати коротку характеристику основним зовнішнім факторам (урядовій політиці, податковій системі, державному регулюванню інвестиційної діяльності, правовому середовищу, соціально-економічній ситуації в країні тощо).

Не менш важливим розділом є визначення та оцінка внутрішніх факторів, основними з яких є: 1) якість менеджменту проекту; 2) рівень кваліфікації та досвід персоналу, залученого до проекту; 3) рівень управлінської структури організації — виконавця проекту. У розрізі першого узагальненого фактора свою увагу студент повинен сфокусувати на таких моментах: оцінка дієздатності управлінської команди; характеристика кваліфікаційного рівня і наявність досвіду вирішення аналогічних завдань; аналіз наявності механізмів мотивації та оцінка їх ефективності; відповідність менеджменту проекту корпоративній культурі організації і цілям проекту. При визначенні рівня відповідності робочої сили завданням проекту (другий фактор) слід проаналізувати наявність відповідної кількості робочої сили необхідної кваліфікації, рівень професійності персоналу, а також продуктивність їх праці. Бажано ознайомитись з сутністю широко застосовуваних методів діагностики персоналу (прогностичним, практичним, імітаційним). Завершує аналіз внутрішніх факторів діагностика організаційної структури. Цей розділ проекту — найбільш складний, оскільки сучасна практика управлінської діагностики передбачає не тільки розгляд організаційної структури, але й розробку рекомендацій щодо її вдосконалення для можливості реалізації цілей проекту. Студенту слід усвідомити той факт, що при вивченні організаційної структури слід враховувати як формальні, так і неформальні взаємозв’язки її елементів. Нарешті, потрібно знати показники, що характеризують ефективність управління та алгоритми їх розрахунку (коефіцієнт гнучкості виробничої структури, коефіцієнт оперативності організаційної структури, коефіцієнт раціональності організаційної структури, коефіцієнт надійності).

Питання для самоперевірки

1. Сформулюйте мету проведення інституціонального аналізу.

2. Наведіть приклади кількісних і якісних методів, що застосовуються в інституціональному аналізі.

3. Перелічте основні зовнішні фактори факторів, що діють на проект.

4. Надайте короткий аналіз соціально-економічних умов у країні.

5. Чи заохочує інвесторів стимулювати розвиток окремих регіонів і секторів економіки та промисловості діюча податкова політика?

6. Перелічте основні внутрішні фактори, що діють на проект.

7. За якими напрямками здійснюється діагностика рівня управлінської команди проекту?

8. Які методи діагностики персоналу Вам відомі? Надайте їм коротку характеристику.

9. Якими показниками оцінюється ефективність управління?

Тема 13. Екологічний аналіз

Питання навчальної програми

Мета і суть екологічного аналізу. Зміст робіт з екологічного аналізу. Типи впливу проекту на навколишнє середовище. Методичні підходи до визначення та оцінки впливу проекту на навколишнє середовище.

Методичні вказівки до вивчення теми

Насамперед студент повинен усвідомити важливість екологічного аналізу проекту. Зазначене визначає й мету екологічного аналізу, яка полягає у встановленні впливу проекту на навколишнє природнє середовище, оцінці всіх вигід і витрат, понесених внаслідок цього впливу, та формуванні заходів, необхідних для пом’якшення або запобігання шкоди довкіллю під час здійснення проекту. При цьому важливо прийняти до уваги, що форми порушень або забруднення, як правило, явні, виявляються відразу ж після впливу, а наслідки порушень можуть впливати на компоненти екосистеми тривалий час. Розглядаючи перше питання, студенту слід також ознайомитись з існуючою нормативною базою, що регламентує вимоги до стану навколишнього середовища.

При аналізі змісту робіт з екологічного аналізу проекту студент повинен уяснити, що його елементи присутні на кожній стадії його життєвого циклу, які були розглянуті в темі 3. Слід ознайомитись із сутністю й обсягом робіт на кожній стадії, починаючи зі стадії генерації ідеї проекту, на якій, перш за все, визначається категорія проекту (їх чотири – А, Б, В, Г). У першому ж питанні висвітлюється схема проведення (етапи) екологічного аналізу (аналіз первинних екологічних умов; оцінка впливу проекту на довкілля; екологічний аналіз альтернативних варіантів проекту; розробка заходів щодо усунення негативного впливу проекту на навколишнє середовище; екологічна підготовка менеджменту та персоналу; екологічний моніторинг), надається їх змістовна характеристика.

Важливішою складовою екологічного аналізу проектів є визначення типів впливу проекту на навколишнє середовище та оцінка екологічних наслідків проекту. Як правило, така оцінка базується на чинному законодавстві. У контексті цього питання потрібно розглянути класифікацію типів впливу проектів на навколишнє середовище за такими критеріями: час дії; можливість усунення; спосіб впливу; охоплення території; походження; можливість акумулювання наслідків.

Складним методичним питанням є оцінка наслідків проекту для довкілля. У процесі його вивчення потрібно опанувати існуючі підходи до визначення та оцінки впливу проекту на навколишнє середовище, мати уявлення, у яких випадках кожен з них може застосовуватись. Так, для вартісної оцінки наслідків проекту, порівняння впливу на екологію кількох проектів використовують методи ранжирування, бальної оцінки та інші експертні методи. Грошова оцінка впливу на довкілля проводиться для визначення фінансової та економічної привабливості проекту. На стадії, коли підприємство ще не функціонує, використовують: метод контрольних списків; метод матриць; метод діаграми потоків; метод сумісного аналізу карт. Міжнародна практика проектів найчастіше застосовує методи оцінки еконаслідків, побудовані на визначенні ринкової ціни виробництва товарів і послуг (відповідно до таких трьох підходів: визначення продуктивності ресурсів, принцип втраченої вигоди (доходу), альтернативна вартість) та безпосередніх витрат, пов’я­заних з реалізацією проекту, до яких насамперед належать методи аналізу ефективності витрат та оцінки превентивних витрат.

Питання для самоперевірки

1. У чому полягають мета і роль екологічного аналізу при підготовці та відборі проекту?

2. На які чотири категорії розподіляються проекти з точки зору обсягу та якості аналізу впливу проекту на навколишнє середовище?

3. Розкрийте зміст екологічної аналітичної роботи на різних стадіях підготовки та реалізації проекту.

4. Надайте характеристику класифікації типів впливів проектів на навколишнє середовище.

5. Які основні критерії використовуються для екологічної оцінки проекту?

6. Які методи впливу проекту на навколишнє середовище використовуються для виробництва, що проектується?

7. Які методичні підходи до оцінки впливу проекту на довкілля застосовуються для функціонуючих підприємств?

8. Дайте характеристику методам контрольних списків, матриць, діаграм потоків, сумісного аналізу карт, що використовують для аналізу та оцінки впливу проекту на навколишнє середовище.

9. У чому полягає суть оцінки екологічних наслідків проекту, яка базується на визначенні зміни продуктивності ресурсів, втраченого доходу та альтернативної вартості?

10. Дайте змістовну характеристику методу аналізу ефективності витрат та превентивних витрат. Як, на вашу думку, можна застосовувати дані методи для оцінки екологічних наслідків проектів в Україні?

Тема 14. Соціальний аналіз

Питання навчальної програми

Мета і завдання соціального аналізу. Зміст робіт з соціального аналізу. Соціальне середовище проекту та його оцінка. Проектування соціального середовища проекту.

Методичні вказівки до вивчення теми

Як і попередні теми, цю тему також рекомендується почати з усвідомлення мети соціального аналізу, тобто визначення прийнятності варіантів реалізації проекту з погляду користувачів, населення регіону, де здійснюється проект, розробки стратегії реалізації проекту. На розвиток зазначеної мети слід розглянути основні компоненти соціального аналізу - оцінка населення, що мешкає в зоні реалізації проекту; визначення рівня адекватності проекту культурі та організації населення в районі його реалізації; розробка стратегії забезпечення підтримки проекту на всіх стадіях підготовки, реалізації та експлуатації з боку населення регіону. Також необхідно усвідомити, що соціальний аналіз не обмежується оцінкою можливості реалізації проекту в певному соціальному середовищі, адаптації до нього. Межі аналізу набагато ширші, оскільки аналітики проекту мають з’ясувати, чи зможе проект сприяти соціальному розвитку суспільства. Студент повинен розуміти і складнощі проведення такого аналізу, зважаючи на те, що далеко не всі соціальні явища можна визначити кількісними характеристиками.

Подібно екологічному аналізу, соціальний аналіз також виконується на різних стадіях життєвого циклу проекту і на кожній з них здійснюється певний обсяг аналітичної роботи. Студент повинен з’ясувати зміст робіт з соціального аналізу на кожній стадії.

Продовжуючи вивчення теми, необхідно зупинитись на оцінці соціального середовища проекту. Особливу увагу слід приділити такому ключовому питанню, як характеристика населення в даному районі, його чисельність та склад, аналіз етнічно-демографічного, соціокультурного середовища проекту. Багато в чому опануванню цього аспекту аналізу можуть допомогти знання, отримані при вивченні дисциплін «Демографія», «Регіональна економіка».

Завершується вивчення теми розглядом питання проектування соціального розвитку регіонів, яких стосується проект. При проведенні даного аналізу увазі підлягають такі важливі складові, як забезпечення ефективної зайнятості, формування нової структури та якості робочої сили, прогнозування тенденцій розвитку системи цінностей населення, традицій та зміни його потреб. Виконання цієї роботи потребує знань з системи показників-індикаторів, які використовуються в соціальному аналізі.

Питання для самоперевірки

1. У чому полягає призначення соціального аналізу проекту?

2. Охарактеризуйте основні компоненти соціального аналізу.

3. Для яких типів проектів оцінка соціального аспекту є обов’яз­ковою?

4. Надайте характеристику основних складових соціального середовища проекту.

5. За якими напрямами та показниками здійснюється аналіз населення проекту?

6. Яким чином інформація про рівень життя населення проекту повинна враховуватися при розробці проекту?

7. Розкрийте зміст аналізу складових етнічно-демографічної характеристики населення.

8. Які показники використовуються при проектуванні соціального середовища проекту?

9. Які методи підвищення соціальної активності населення проекту Ви можете назвати?

Тема 15. Фінансовий аналіз

Питання навчальної програми

Мета і завдання фінансового аналізу. Методи фінансового аналізу інвестиційних проектів. Особливості підготовки фінансового обґрунтування проекту. Фінансування проекту.

Методичні вказівки до вивчення теми

Розгляд даної теми ґрунтується на знаннях, отриманих студентом під час вивчення дисциплін «Фінанси підприємств» та ін.

Необхідно усвідомити, що фінансовий аналіз проекту є, мабуть, найбільш фундаменталь­ною і трудомісткою частиною проектного обґрунтування, який здійснюється для визначення фінансової життєздатності проекту як з точки зору ризику, так і очікуваного прибутку. Він має супроводжувати розробку проекту з самого початку. До розгляду основних змістовних питань визначається мета фінансового аналізу - визначення фінансової життєздатності проекту для прийняття рішень про доцільність його інвестування та фінансування. Надалі студент повинен отримати уявлення про етапи проведення фінансового аналізу проекту, надати кожному з них змістовну характеристику.

Методи фінансового аналізу є предметом детального вивчення в дисципліні «Фінанси підприємств». Тому друге питання теми, що присвячене саме опануванню цих методів, студент повинен повторити в позааудиторний час самостійно.

Щодо особливостей підготовки фінансового обґрунтування проекту, які є предметом розгляду у третьому питанні теми, то студент на час вивчення дисципліни «Проектний аналіз» також має базові знання і певні навички виконання необхідних розрахунків. Мова йде про складання фінансового плану проекту, який, у кінцевому рахунку, передбачає формування прогнозних форм фінансової звітності, зокрема, основних з них – прогнозного балансу, звіту про фінансові результати, прогнозу майбутніх грошових потоків.

Нарешті, питання фінансування проекту, тобто забезпечення проекту ресурсами (у грошовій, матеріальній формі), також є не новим для студента. Студент повинен згадати основні принципи фінансування, назвати джерела фінансування проектів, показники та методи визначення вартості власного, позикового, залученого, змішаного капіталу. Нарешті, останнім кроком етапу фінансування проекту, який підлягає розгляду у даній темі, є узгодження в часі припливу коштів (оплачений акціонерний капітал, довгострокові та короткострокові позички, надходження від реалізації продукції, кредиторська заборгованість) та їх відтоку (витрати, пов’язані з інвестиціями та експлуатацією підприємства).

Питання для самоперевірки

1. У чому полягає суть фінансового аналізу та який його зв’язок з іншими розділами аналізу проектів?

2. Надайте характеристику основним методологічним підходам та інструментарію проведення фінансового аналізу проектів.

3. Перелічте етапи проведення фінансового аналізу проектів.

4. Охарактеризуйте зміст основних документів, які повинні підготувати фінансові аналітики проекту.

5. Які припущення та правила приймаються до уваги при прогнозуванні грошового потоку за проектом?

6. У чому вбачається різниця між фінансовим аналізом діяльності підприємства та аналізом проекту?

7. На підставі якої інформації фінансового аналізу приймається рішення про вибір проекту?

8. З яких причин необхідно здійснювати попередній аналіз фінансової життєздатності проекту без урахування фінансування проектів?

9. Які види інвестиційних ресурсів Вам відомі? Надайте їх характеристику.

10. Які показники можуть використовуватись для визначення вартості власного, позикового, залученого капіталу?

Тема 16. Економічний аналіз

Питання навчальної програми

Мета і завдання економічного аналізу. Оцінка економічної привабливості та ефективності проекту. Методичні підходи до визначення економічної вартості проекту. Оцінка впливу проекту на економіку України.

Методичні вказівки до вивчення теми

Економічний аналіз є завершальною темою курсу. Зазвичай інвестора цікавить більше комерційна і фінансова привабливість, а, отже, критеріями відбору проектів є додаткові грошові потоки, рентабельність, окупність вкладеного капіталу. Але при цьому корпоративні цілі розвитку не завжди збігаються з національними інтересами. Цілі ж економічного аналізу вимагають іншого аналітичного підходу. Розглянувши сутність фінансового та економічного аналізу, студент матиме уявлення про відмінності між ними. Зважаючи на це, студент повинен усвідомити основну мету еконономічного аналізу, яка полягає у встановленні національної привабливості проекту, оцінці його економічної ефективності на підставі альтернативної вартості ресурсів, які використовуються у проекті, і продукції проекту та визначення можливості сприяння проекту національному добробуту країни. Необхідно пізнати базову концепцію економічного аналізу, якою є концепція альтернативної вартості.

Розглядаючи питання оцінки економічної привабливості та ефективності проекту, перш за все, необхідно отримати уявлення про те, які економічні цілі національного розвитку є найпоширенішими, що дозволить студенту зрозуміти критерій, за яким відбувається відсів проектів. Надалі слід ознайомитись з методом позиціювання проектів за критеріями економічної привабливості й ефективності, етапами проведення оцінки економічної привабливості проекту та їх змістом, методом інтегральної оцінки привабливості проекту. Дослідивши економічну привабливість проекту (з погляду мож­ливості досягнення певних економічних цілей розвитку суспільства), визначається його економічна ефективність. З цього приводу слід наголосити, що для цього використовують поняття альтернативної вартості, тіньових цін, невідчутних вигід і витрат, трансфертних платежів, споживчого надлишку та екстерналій. При цьому оцінка економічної ефективності проекту ґрунтується на методології прирісної природи вигід і витрат, яка визначає економічні вигоди як усі позитивні результати, що одержує суспільство від реалізації проекту, а економічні витрати — як усі негативні впливи, що супроводжують проект.

Засвоївши принципові моменти економічного аналізу, студент переходить до детальнішого вивчення методичних підходів до визначення економічної вартості проекту. У межах цього питання потрібно отримати уявлення про повні витрати виробництва, тіньові ціни та підходи до їх визначення (на основі визначення витрат, необхідних для вилучення цього ресурсу з інших галузей або збільшення виробництва; з огляду на імпортні аналоги, на основі світової ціни, вираженої в національній валюті; за величиною альтернативної вартості ресурсів, витрачених на виробництво даного продукту), тіньовий валютний курс місцевої валюти, фінансову та економічну паритетні ціни експорту та імпорту, коефіцієнт співвідношення фінансової і економічної (тіньової) вартості проекту.

Завершує вивчення теми питання оцінки впливу проекту на економіку України. Розглядаючи це питання, студент повинен зрозуміти, що результати проекту можуть позначатись не тільки в явних вигодах і витратах суспільства, а й у невідчутних проявах, які важко піддаються кількісній оцінці (зниження рівня захворюваності населення, підвищення рівня народжуваності тощо). Іншими словами, дослідження впливу проекту на економіку країни має супроводжуватися визначенням побічних ефектів проекту та їх наслідків. Студенту важливо ознайомитись із можливими методичними підходами до такої оцінки (готовність населення, окремих споживачів платити за поліпшення життя; можливість скорочення витрат на задоволення суспільних потреб у результаті проекту).

Питання для самоперевірки

1. у чому полягає різниця між фінансовим та економічним аналізом?

2. для яких проектів економічний аналіз є необхідною умовою?

3. Яка різниця між розрахунками фінансових та економічних цін?

4. Які основні етапи визначення економічної привабливості проекту?

5. Які причини обумовлюють використання альтернативної вартості в економічному аналізі?

6. Розкрийте сутність поняття тіньового ціноутворення, механізму визначення тіньових цін для окремих ресурсів проекту.

7. Викладіть методику розрахунку економічної вартості товарів на базі світових цін.

8. Які методичні підходи використовуються при визначенні економічної вартості ресурсів, які не залучені до зовнішньоторговельного обігу товарів або не мають світової ціни?

9. Сформулюйте поняття перевідного коефіцієнта (коефіцієнта перерахунку) та надайте алгоритм його розрахунку.

10. Як в оцінці економічної цінності проекту враховують трансфертні платежі, мультиплікативний ефект та споживчий надлишок?

ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

Практична частина дисципліни «Проектний аналіз» передбачає самостійне виконання студентами-заочниками одного індивідуального завдання на тему:

«ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ З УРАХУВАННЯМ РИЗИКІВ».

За своїм змістом робота являє собою комплексну задачу, яка має розрахунково-аналітичний характер і включає два найбільш важливих компоненти дисципліни:

1) власне оцінку економічної ефективності інвестиційного проекту;

2) аналіз «чутливості» проекту до зміни виробничо-фінансових умов господарювання».

Зміст роботи та методичні рекомендації до її виконання наведені нижче.

2.1. Загальна постановка задачі та вихідні дані

В якості об’єкта дослідження розглядається сучасне металургійне підприємство з повним технологічним циклом виробництва, яке має у своєму складі доменне, сталеплавильне та прокатне виробництво.

Продукція підприємства має високу енерго- та паливомісткість відносно інших підприємств-конкурентів.

Тому керівництво заводу прийняло рішення щодо впровадження у доменному цеху енергозберігаючої технології, що дозволить знизити витрати коксу та вивести з дуття дорогий і дефіцитний природний газ, а також підвищити обсяг виробництва чавуну, зумовлений зниженням витрат коксу.

Реалізація проектних рішень потребує додаткових капітальних вкладень на придбання обладнання для вдування коксозамінюючого реагента – пиловугільного палива.

Вихідні дані для виконання контрольної роботи наведені у додатках А-Д. При цьому в Додатку А надано вихідні дані, індивідуальні по кожному варіанту (номер варіанта відповідає двом останнім цифрам залікової книжки), у Додатках Б, В, Г, Д - однакові для всіх варіантів.

Для виконання завдання студент повинен:

знати:

ü склад капітальних вкладень та статей собівартості основних видів металургійної продукції;

ü сутність і методику розрахунку грошових потоків, показників економічної ефективності інвестицій – чистої сучасної вартості (NPV), дисконтованого строку окупності (DPB), внутрішньої норми дохідності (IRR), індексу прибутковості (PI);

ü методи аналізу й оцінки ризиків інвестиційних проектів, зокрема, аналіз чутливості проекту.

вміти:

o визначити інвестиційні потреби на впровадження проекту;

o скласти калькуляцію собівартості продукції з урахуванням чинників, що впливають на експлуатаційні витрати внаслідок реалізації проекту;

o розрахувати економічну ефективність інвестиційного проекту;

o визначити вплив зміни економічних параметрів на зміну значення чистої сучасної вартості.

2.2. Структура та зміст контрольної роботи

Контрольна робота повинна мати певну логіку побудови, послідовність і завершеність.

У загальному вигляді індивідуальна роботи повинна містити наступні складові:

- титульний аркуш;

- зміст;

- вступ;

- постановка задачі та вихідні дані;

- оцінка економічної ефективності інвестиційного проекту;

- аналіз чутливості інвестиційного проекту;

- висновки;

- перелік посилань.

ТИТУЛЬНИЙ АРКУШ оформлюється відповідно до вимог, що висуваються для контрольних робіт студентів заочної форми навчання.

ЗМІСТ роботи містить назви всіх розділів і підрозділів із зазначенням початкових сторінок. Також наводяться список використаної літератури і, за необхідності, додатки.

У ВСТУПІ висвітлюється актуальність запровадження енергозберігаючих технологій у металургійному виробництві, використання сучасних методів оцінки економічної ефективності інвестицій, формулюються мета та задачі роботи.

У розділі «ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ ТА ВИХІДНІ ДАНІ» надається власне постановка задачі, яка сформульована на початку підрозділу 2.1 цих Методичних вказівок. Далі наводяться вихідні дані, індивідуальні для кожного студента, згідно з обраним варіантом, а також дані Додатка Б, які є однаковими для всіх студентів.

Розділ «ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ» містить такі послідовні підрозділи:

· визначення обсягів виробництва чавуну, сталі, готового прокату за проектом;

· визначення інвестиційних потреб на здійснення проектних рішень;

· розрахунок собівартості 1т чавуну, сталі, готового прокату за проектом;

· розрахунок грошових потоків та оцінка економічної ефективності інвестицій.

У розділі «АНАЛІЗ ЧУТЛИВОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ» здійснюється розрахунок чутливості проекту до зміни заданого економічного параметра.

Заключною частиною роботи є ВИСНОВКИ, які містять стислі, концентровано викладені результати виконаних розрахунків.

У ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ включають джерела, які були використані при виконанні контрольної роботи.

У ДОДАТКАХ, якщо такі мають місце, наводяться матеріали допоміжного характеру.

2.3. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи

2.3.1. Основні припущення і прийняті умови

Контрольна робота носить навчальний характер, тому при її виконанні з метою зменшення трудомісткості розрахунків прийнято деякі припущення і умови, які, разом з тим, дозволяють у достатньо повному обсязі вирішити поставлені перед студентом завдання і, таким чином, одержати уявлення про реальні дії підприємства щодо економічного обґрунтування інвестиційних проектів і оцінки ризиків.

Такими припущеннями і умовами є наступні:

ü металургійний завод має у своєму складі один прокатний цех, в якому розташований один прокатний стан, що випускає весь обсяг товарної продукції підприємства;

ü продукція прокатного стана є однорідною;

ü обсяги виробництва прокатної продукції дорівнюють обсягам її реалізації;

ü усі розрахунки виконуються у порівняних цінах;

ü чавун, що виробляється у доменному цеху, у повному обсязі надходить в якості напівфабрикату до сталеплавильного цеху для виробництва сталі, відповідно, вся сталь використовується для виробництва прокату;

ü додатковий випуск прокату, який буде отриманий у результаті впровадження інвестиційного проекту в доменному цеху, знайде попит на ринку, враховуючи результати проведених підприємством маркетингових досліджень;

ü діючі виробничі потужності доменного, сталеплавильного та прокатного цехів дозволяють збільшити обсяги виробництва продукції без проведення технічних заходів, які потребували б інвестицій;

Інші, більш специфічні допущення і умови, прийняті з метою спрощення розрахунків, наведені далі у ході викладення методичних вказівок до виконання окремих завдань індивідуальної роботи.

2.3.2. Визначення обсягів виробництва чавуну, сталі, готового прокату за проектом

Проектний обсяг виробництва чавуну (А_Ч1) розраховується як:

А_Ч1 = А_Ч0 + ∆А_Ч,(2.1)

де А_Ч0 - річний обсяг виробництва чавуну у базисному (звітному періоді), тис.т (див. Додаток А);

∆А_Ч – річний приріст обсягу виробництва чавуну в результаті впровадження проекту (тис.т), який розраховується наступним чином:

∆А_Ч = А_Ч0 * ∆К_Ч, (2.2)

де ∆ К _Ч –темп приросту обсягу виробництва чавуну, коеф. (див. Додаток А).

Річний обсяг виробництва сталі за проектом з урахуванням збільшення випуску чавуну (А_С1) розраховується за формулою:

А_С1 =А_Ч1 / Р_ЧС, (2.3)

де Р_ЧС - витратний коефіцієнт чавуну на 1 т сталі, т (див. Додаток Г).

Відповідно збільшується випуск прокатної продукції (А_Ппр), який розраховується за аналогічною формулою:

А_П1 = А_С1 / Р_СП, (2.4)

де Р_СП - витратний коефіцієнт сталі на 1 т прокату, т (див. Додаток Д).

Обсяги виробництва сталі і прокату в проектному періоді можна розрахувати й іншим способом, знайшовши спочатку прирости випуску цих видів продукції, що можуть бути отримані з додаткового випуску чавуну. Для цього слід скористатись формулами (2.3), (2.4), замінивши в них абсолютні значення обсягів виробництва на їх прирости. Потім до базового обсягу виробництва сталі і прокату додати відповідні прирости, тобто, аналогічно тому, як це визначається для чавуну згідно з формулою (2.1).

2.3.3. Визначення інвестиційних потреб на здійснення проектних рішень та джерел фінансування

Реалізація проекту з впровадження технології вдування пиловугільного палива (ПВП) у доменному цеху потребує додаткових капітальних вкладень.

Загальний обсяг інвестицій у проект (І) розраховується за формулою:

І = І_ОФ + І_ОК, (2.5)

де І_ОФ – інвестиції в основні фонди, тис.грн.;

І_ОК – інвестиції в обігові кошти, тис.грн.

Дата добавления: 2015-05-23