Завдання 2

Знайдіть хибні твердження серед запропонованих.

1. Спрямування коштів безпосередньо від власників заоща­джень до позичальників здійснюється за допомогою операцій з цінними паперами.

2. Грошові ринки обслуговують процес розширеного відтво­рення.

3. Ринки капіталів призначені для обслуговування сфери обігу.

4. Одна з відмінностей між грошовими ринками та ринка­ми капіталів полягає в типах фінансових інструментів, що використовуються для проведення на них операцій.

5. Первинне розміщення цінних паперів здійснюється пе­реважно через фондову біржу.

6. Привілейована акція не дає права голосу, її власник не бере участі в управлінні компанією.

7. Акціонерне товариство може випускати акції для покрит­тя збитків, пов'язаних з його господарською діяльністю.

8. Фондова біржа сприяє придбанню на визначених умовах і на певний строк вільних коштів.

9. Емітент має право в односторонньому порядку, без згоди інвестора відкликати цінний папір.

10. Облігації на пред'явника дають їх власнику право на участь в управлінні підприємством.

Задача 1

Визначте номінальну ціну акцій, випущених акціонерним товариством "Промінь", якщо статутний капітал становить 200 млн грн, а кількість випущених акцій — 1 млн шт.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Задача 2

Акція номіналом 1500 грн придбана за курсом 150, і за нею виплачується дивіденд 30 % річних. Визначте поточну при­бутковість інвестованих коштів.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Задача 3

Визначте курс акції, яка реалізована за ціною 1250 грн з номінальною вартістю 750 грн.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Задача 4

Акціонерним товариством зареєстровано 10 тис. звичайних акцій, з яких 9 тис. було продано акціонерам. Через декілька місяців товариство викупило в інвесторів 1500 акцій. По за­кінченні звітного періоду зборами акціонерів прийнято рішен­ня про розподіл як дивідендів 1700 тис. грн прибутку. Визнач­те дивіденд на одну акцію.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Задача 5

Статутний капітал акціонерного товариства "Вимпел" у розмірі 20 млн грн поділений на 900 звичайних і 100 привіле­йованих акцій. Фіксована ставка дивіденду за привілейованими акціями становить 20 %. Обсяг прибутку до розподілу між акціонерами — 1,5 млн грн. Визначте суму дивідендів, яку одержали власники звичайних і привілейованих акцій.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Задача 6

Курсова ціна акції, розміщеної за номіналом 12 тис. грн, у перший рік після емісії становила 24 тис. грн. Визначте до­даткову прибутковість цінного папера.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Задача 7

Акція придбана за номіналом, який дорівнює 1000 грн при 40 % річних, курсова ціна через рік після емісії — 3000 грн. Визначте сукупну прибутковість цінного папера.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Задача 8

Прибуток акціонерного товариства, який спрямовується на виплату дивідендів, становить 7200 тис. грн. Загальна сума акцій — 6200 тис. грн, у тому числі привілейованих акцій — 1400 тис. грн, з фіксованим розміром дивіденду 25 % їхньої номінальної вартості. Розрахуйте розмір дивіденду за звичай­ними акціями.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Задача 9

Номінальна ціна привілейованої акції, яка дає щорічно дивіденд 20 %, — 350 грн, а рівень позичкового процента до­рівнює 18 %. Знайдіть середній курс акції.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Студент повинен вміти, знати: визначити курси акцій, розрахувати доходи від цінних паперів.

ТЕМАТИКА САМОСТІЙНОЇ РОБИТИ СТУДЕНТІВ

1. Дискусійні питання суті і функцій фінансів в економічній літературі.

2. Взаємозв’язок і відмінності фінансів з ними економічними категоріями у процесі вартісного розподілу.

3. Фінансові резерви: призначення, класифікація, методи формування.

4. Управління фінансовою системою.

5. Принципи організації державних фінансів.

6. Фінансова політика і фінансове право.

7. Особливості побудови фінансових систем у різних країнах.

8. Взаємодія фінансового механізму і фінансовою політикою.

9. Процес розробки фінансової політики.

10. Взаємозв’язок фінансової системи і фінансової політики держави.

11. Форми фінансування розширеного відтворення діяльності підприємств.

12. Система показників оцінки фінансового стану комерційних підприємств.

13. Джерела фінансування неприбуткових організацій.

14. Соціальне призначення податків.

15. Місцеві податки і збори.

16. Організація податковою менеджменту в Україні.

17. Спрощена система оподаткування суб’єктів малого бізнесу.

18. Бюджет як централізований фонд держави.

19. Суть і принципи бюджетного фінансування.

20. Склад закріплених і регулюючих доходів.

21. Суть, призначення, види бюджетних резервів.

22. Поняття загального і спеціальною фонду державного бюджету.

23. Методи планування неподаткових надходжень до бюджету.

24. Суть, види, форми нормування бюджетних видатків.

25. Розпорядники бюджетних коштів, їх права та обов’язки.

26. Механізм формування зведених кошторисів бюджетних асигнувань.

27. Види майнового страхування, їх економічна суть їй перспективи розвитку.

28. Суть, види, перспективи розвитку особистою страхування.

29. Страхування підприємницьких ризиків.

30. Механізм визначення страхових платежів, сум страхового відшкодування.

31. Класифікація фінансових ринків.

32. Фінансові посередники на фінансовому ринку.

33. Комісійна і комерційна діяльність на фондовій біржі.

34. Правове регулювання валютно-фінансової діяльності в Україні.

35. Методика встановлення валютного курсу в Україні.

36. Організація і порядок роботи біржового валютного ринку.

37. Форми і види валютного котирування.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна література

1. Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. — К.: КНЕУ, 2004.

2. Василик ОД., Василик О.О. Теорія фінансів: Підручник. — К.:НЮМ, 2001.

3. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2001.

4. Финансы: Учеб. для вузов / Под ред. проф. Л.А. Дробозиной. — М.: ЮНИТИ, 2000.

5. Финансы. Денежное обращение. Кредит: Учеб. для вузов
/ Под ред. проф. Г.Б. Поляка. — М.: ЮНИТИ—ДАНА, 2001.

6. Фінанси: Навч. посіб. / О.П. Близнюк, Л.І. Лачкова, В.І. Оспіщев та ін.; За ред. В.І. Оспіщева. — К.: Знання, 2006.

7. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А.М. Поддєрьогіна. — К.: КНЕУ, 2001.

Додаткова література

1. Андрущенко В.Л., Федоров В.М. Запорізька Січ як укра­їнський феномен. — К.: Заповіт, 1995.

2. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси: Навч. посіб. — К.: Атіка, 2002.

3. Барановський О.І. Фінансова безпека: Монографія / Інс­титут економічного прогнозування. — К.: Фенікс, 1999.

4. Бойцун Н.Є., Стукало Н.В. Міжнародні фінанси: Навч.
посіб. — 2-ге вид. — К.: ВД "Професіонал", 2005.

5. Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини:
Підручник. — 4-те вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2004.

6. Брігхем Е.Ф. Основи фінансового менеджменту. — К.: Ніка-Центр: Ельга, 1999.

7. Бюджетна система: Навч. посіб. /С. О. Булгакова, Л.І. Василенко, Л.В. Єрмоленко та ін. — К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2002.

8. Булгакова С.О. Казначейство зарубіжних країни: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2000.

9. Булгакова С.О. Казначейська система виконання бюдже­ту: Підручник. — К.: КНЕУ, 2000.

10. Бюлетень Національного банку України. — 2006. — № 5.

11. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України:
Підручник. — К.: ЦНЛ, 2003.

12. Гроші та кредит: Підручник / М.І. Славук, А.М. Мороз,
М.Ф. Пудовкіна та ін.; За заг. ред. М.І. Славука. — К.: КНЕУ,
2001.

13. ЄпіфановА.О. та ін. Бюджет і фінансова політика Украї­ни: Навч. посіб. / А.О. Єпіфанов, І.В. Сало, І.І. Д'яконова. — 2-ге вид. — К.: Наук, думка, 1999.

14. Історія економічних учень: Підручник / Л.Я. Корнійчук, Н.О. Титаренко, А.М. Поручник та ін.; За ред. Л.Я.Корній­чук, Н.О. Титаренко. — К.: КНЕУ, 2001.

15. Історія економічних учень: Підручник: У 2 ч. / За ред. В.Д. Базилевича. — 2-ге вид., випр. — К.: Знання, 2005.

16. Історія економічних учень (Сучасна економічна думка): Навч. посіб. — 3-тє вид., стер. / За ред. С.В. Мочерного. — Л.: Новий Світ — 2000, 2006.

17. Кириленко О.П. Місцеві бюджети України (історія, тео­рія, практика). — К.: НІОС, 2000.

18. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: Навч. посіб. — К.: Т-во "Знання", КОО, 1999.

19. Кротюк В.Л. Національний банк — центр банківської системи України. Організаційно-правовий аналіз. — К.: Вид. дім "ІнЮре", 2000.

20. Кредитування: теорія і практика: Навч. посіб. — К. Т-во "Знання", КОО, 2000.

21. Лісовицький В.М. Історія економічних вчень. — X.: ТОВ "Р.И. Ф.", 2002.

22. Луніна І.О. Державні фінанси України в перехідний пе­ріод. — К.: НАН України, Ін-т екон. прогнозування, 2000.

23. Маслова СЮ., Опалов О.П. Ринок фінансових послуг: Навч. посіб. — К.: Кондор, 2006.

24. Маслова С.О., Опалов ОЛ. Фінансовий ринок: Навч. посіб. — К.: Каравела; Л.: Новий Світ — 2000, 2002.

25. Мендрул О.Г., Павленко І А. Фондовий ринок: операції з цінними паперами: Навч. посіб. — 2-ге вид., доп. та перероб. — К.:КНЕУ, 2000.

26. Міжнародні фінанси: Підручник / О.І. Рогач, А.С. Філіпченко, Т.С. Шемет та ін.; За ред. О.І. Рогач. — К.: Либідь, 2003.

27. Мозковий О.М. Фондовий ринок: Навч.-метод, посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2001.

28. Науменкова С.В.,АндрєєвА.В„ Журавка Ф.О. Фінансовий ринок та інвестиції: 36. тестових вправ і завдань. — К.: Т-во "Знання", КОО, 2000.

29. Опарін В.М. Фінансова система України (теоретико-методологічні аспекти): Монографія. — К.: КНЕУ, 2005.

30. Орлюк О.П. Фінансове право. — К.: Юрінком Інтор, 2003.

31. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України: Навч. посіб. — К.: Знання-Прес, 2006.

32. Примостка Л.О. Фінансові деривативи: аналітичні та об­лікові аспекти: Монографія. — К.: КНЕУ, 2001.

33. Руденно Л.В. Міжнародні кредитно-розрахункові і ва­лютні операції: Підручник. — К.: ЦУЛ, 2003.

34. Сафонова Л.Д. Бюджетний менеджмент: Навч.-метод, посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2001.

35. Смолянська О.Ю. Фінансовий ринок: Навч. посіб. — К.: ЦУЛ, 2005.

36. Суторміна В.М., Радзієвська В.М., Стеценко Б.С. Фінан­совий ринок: Навч.-метод, посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2001.

37. Суторміна В.М., Федосов В.М., Андрущенко В А. Держа­ва, податки, бізнес. — К.: Либідь, 1992.

38. Суторміна В.М., Федосов В.М., Рєзанова Н.С. Фінанси за­рубіжних корпорацій. — К.: Либідь, 1992

39. Сухоруков А.І., Ладюк ОД. Фінансова безпека держави: Навч. посіб. — К.: ЦУЛ, 2007.

40. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб'єктів господа­рювання. — К.: КНЕУ, 2002.

41. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство під­приємств. — К.: КНЕУ, 2000.

42. Федосов В., Опарін В., Льовочкін С. Фінансова реструкту­ризація в Україні: проблеми і напрямки. — К.: КНЕУ, 2002.

43. Фінансова звітність за національними Положеннями (стандартами бухгалтерського обліку). — 2-ге вид. — К.: Ліб-ра, 1999.

44. Ходаківська В.П., Бєляєв В.В. Ринок фінансових послуг: теорія і практика: Навч. посіб. — К.: ЦУЛ, 2002.

45. Шемет Т.С. Міжнародні фінанси: Підручник / За заг. ред. А.А. Мазаракі. — К.: КНЕУ, 2000.

46. Ющенко В А., Міщенко В.І. Управління валютними ризи­ками: Навч. посіб. — К.: Т-во "Знання", КОО, 1998. — 444 с.

Нормативна література

1. Конституція України. — К.: Преса України, 1997.

2. Бюджетний кодекс України: Ухвалений Верховною Ра­дою України 22 березня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 37—38.

3. Закон України "Про власність" від 7 лютого 1991 р. // За­кони України: В 12 т. — Т. 1. — С. 173—188.

4. Закон України "Про підприємництво" від 7 лютого 1991р. // Закони України: В 12 т. — Т. 1. — С. 191—201.

5. Закон України "Про господарські товариства" від 19 ве­ресня 1991 р. // Закони України: В 12 т. — Т. 2. — С. 189—212.

6. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 р. // Закони України: В 12 т. — Т. 1. — С. 333—336.

7. Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вере­сня 1991 р. // Закони України: В 12 т. — Т. 3. — С. 132—136.

8. Закон України "Про заставу" від 2 жовтня 1992 р. // За­кони України: В 12 т. — Т. 4. — С. 55—70.

9. Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26 січня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 13.

10. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22 квіт­ня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — №23.

11. Закон України "Про страхування" від 7 березня 1996 р. № 85/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — №18.

12. Закон України "Про державне регулювання ринку цін­них паперів в Україні" від 30 жовтня 1996 р. // Закони Украї­ни: В 12 т. — Т. 11. — С. 177—188.

13. Закон України "Про лізинг" від 16 грудня 1997 р. // Ві­домості Верховної Ради України. — 1997. — №9—10.

14. Закон України "Про систему оподаткування" від 18 лю­того 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — №8.

15. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 29.

16. Закон України "Про податок на додану вартість" від 3 кві­тня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1997. —№51.

17. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 25 травня 1996 р. № 280/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 24.

18. Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсій­не страхування" від 26 червня 1996 р. № 400/96-ВР // Відо­мості Верховної Ради України. — 1996. — №37.

19. Закон України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу паперів в Україні" від 1 груд­ня 1998 р. // Урядовий кур'єр. — 1997. — 12 грудня. — С. 6—10.

20. Закон України "Про державну податкову службу в Укра­їні" від 5 лютого 1998 р. № 83/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 29.

21. Закон України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1999.—№29.

22. Закон України "Про загальнообов'язкове державне со­ціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 р. № 1105-ХІV // Відомості Вер­ховної Ради України. — 1999. — № 46—47.

23. Закон України "Про Рахункову палату Верховної Ради України" від 11 липня 1996 р. № 315/96-ВР // Відомості Вер­ховної Ради України. — 1999. — № 43.

24. Закон України "Про загальнообов'язкове державне со­ціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 р. №1533-III // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 22.

25. Закон України "Про державну підтримку малого підпри­ємництва" від 19 жовтня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 51—52.

26. Закон України "Про національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні" від 21 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 7.

27. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 17 лютого 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001.—№5—6.

28. Закон України "Про страхові тарифи на загальнообо­в'язкове державне соціальне страхування від нещасного ви­падку на виробництві та професійного захворювання, які спри­чинили страту працездатності" від 22 лютого 2001 р. № 2272-ІII // Офіційний вісник України. — 2001. — № 12.

29. Закон України "Про обов'язкове державне соціальне стра­хування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та ви­тратами, зумовленими народженням та похованням" від 18 січ­ня 2001 р. № 2240-ІII // Урядовий кур'єр. — 2001. — № 38.

30. Закон України "Про фінансові послуги та державне регу­лювання ринків фінансових послуг" від 12 липня 2001 р. // Урядовий кур'єр. — 2001. — № 154. — С. 6—12.

31. Закон України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" // Урядовий кур'єр. — 2001. — № 84. — С. 6—10.

32. Закон України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 1 листопада 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. —№4.

33. Закон України "Про Господарський кодекс України" // Голос України. — 2003. — № 49—50.

34. Закон України "Про іпотеку" // Урядовий кур'єр. — 2003. —№183.— С 12.

35. Закон України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" // Урядовий кур'єр. — 2003. — № 154. — С. 1—12.

36. Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 р. № 889-ІУ // Голос України. — 2003. — 22 липня.

37. Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23 лютого 2006 р. // Урядовий кур'єр. — 2006. — № 78. — С. 6—10.

38. Указ Президента України "Про Державне казначейство України" від 26 квітня 1995 р. // Діло. — 1995. — № 43.

39. Указ Президента України "Про утворення Державної по­даткової адміністрації України та місцевих державних ад­міністрацій" від 22 серпня 1996 р. № 760/96 // Бухгалтер. — 1996. — №5.—С. 4.

40. Указ Президента України "Про спрощену систему опо­даткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємниц­тва" від 3 липня 1998 р. № 727/98 // Урядовий кур'єр. — 1998. — №128.

41. Указ Президента України "Про заходи щодо підвищення
ефективності контрольно-ревізійної роботи" від 27 серпня
2000 р. № 1031/2000 // ™чу\у.1і£а.кіеу.иа.

42. Указ Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" // Відомості Верховної Ради України. —
1998. — № 2.

43. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затверджен­ня порядку формування та використання коштів резерву Пенсійного фонду" від 6 червня 2001 р. № 435 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 20.

44. Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України від 4 квітня 2003 р. // Урядовий кур'єр. — 2003. — № 71.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Обов’язковий мінімум знань науково-теоретичних термінів і понять з курсу «Фінанси»

Автономія місцевого самоврядування фінансова — спроможність адміністративно-територіальних одиниць та їхніх органів самоврядування здійснювати покладені на них законом функції за рахунок власних фінансових джерел.

Агент страховий — фізична або юридична особа, що діє від імені та за дорученням страховика відповідно до наданих їй повноважень. А. с. виконує частину страхової діяльності страховика, зокрема: укладає договори майнового та особистого страхування, одержує страхові платежі, виконує роботи, пов’язані з виплатами страхових сум і страхового відшкодування. А. с. є представником страховика і діє на підставі договору з ним і в його інтересах за комісійну винагороду.

Активи підприємства — економічні ресурси підприємства у формі сукупних майнових цінностей, що використовуються в господарській діяльності і належать підприємству на правах власності чи у формі претензії (вимог) за зобов’язаннями інших осіб. А. п. є кошти, цінні папери, товарно-матеріальні цінності, основні засоби (фонди), фінансові інвестиції, боргові вимоги та будь-яка інша його власність. Кожен з видів А. п. має грошову оцінку. Використання А. п., як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Активи грошові — сума коштів, які перебувають у розпорядженні підприємства на певну дату і є його активами у формі готових засобів оплати (тобто у формі абсолютної ліквідності). До А. г. належать: кошти в касі підприємства, кошти на розрахунковому та валютному рахунках, короткотермінові фінансові вкладення, інші грошові активи. А. г. забезпечують постійну платоспроможність підприємства.

Активи ліквідні — кошти, цінні папери, матеріальні цінності, інші активи, які можуть бути швидко реалізовані і використані для сплати боргових зобов’язань. До А. л. підприємства належать грошові активи в різних формах (готівка, кошти на рахунках у банках тощо), короткотермінові фінансові вкладення, дебіторська заборгованість (крім безнадійної), запаси готової продукції, призначеної для реалізації.

Активи матеріальні — основні фонди й оборотні активи будь-якого виду, відмінного від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів. До А. м. підприємств належать активи, які мають матеріальну форму: основі засоби, незавершені капітальні вкладення, обладнання, призначене до монтажу, виробничі запаси сировини і матеріалів, запаси малоцінних і швидкозношуваних предметів, обсяги незавершеного виробництва, запаси готової продукції, призначеної до реалізації, інші види А. м.

Активи неліквідні — група активів підприємства, які можуть бути реалізовані без втрат своєї поточної (балансової) вартості лише протягом тривалого часу. До цієї групи активів належать: основні засоби, незавершені капітальні вкладення, обладнання, призначене для монтажу, нематеріальні активи, довготермінові фінансові вкладення, безнадійна дебіторська заборгованість, витрати майбутніх періодів.

Активи нематеріальні — група активів підприємства, які не мають матеріально-речової форми, зокрема: придбані підприємством за плату права на користування землею, водою, корисними копалинами та іншими природними ресурсами, будівлями спорудами, обладнанням, авторські права, права на товарні знаки і торгові марки, інші майнові права, брокерські місця (права торгівлі на біржі), програмне забезпечення, організаційні витрати, репутація підприємства (гудвіл), висока кваліфікація кадрів, фінансова стабільність та деякі інші активи.

Активи оборотні (поточні) — сукупність майнових цінностей підприємства, які обслуговують поточний господарський процес і повністю споживаються впродовж одного операційного (виробничо-комерційного) циклу. До А. о. (п.) належать: виробничі запаси сировини й матеріалів, запаси малоцінних і швидкозношуваних предметів, обсяги незавершеного виробництва, запаси готової продукції, призначені до реалізації, дебіторська заборгованість, грошові активи в усіх формах, короткотермінові фінансові вкладення, витрати майбутніх періодів.

Активи операційні — активи підприємства, що безпосередньо беруть участь у його виробничій діяльності та формуванні доходу від цієї діяльності. Для визначення обсягу А. О. загальну суму активів зменшують на суму довготермінових фінансових вкладень, незавершеного капітального будівництва, невстановленого та виведеного з експлуатації обладнання, дебіторської заборгованості за позиками, наданими працівникам, та інших аналогічних активів.

Активи паперові — фінансові активи, зокрема акції, облігації, інші цінні папери.

Активи процентні — активи, що приносять процентний дохід (цінні папери, депозити).

Активи фінансові — активи підприємства у формі наявних коштів та різного роду фінансових інструментів. До цієї групи активів належать: грошові активи в національній та іноземній валютах, дебіторська заборгованість, коротко- та довготермінові вкладення підприємства.

Акциз специфічний — непрямий податок, що встановлюється за окремими ставками для певних видів товарів.

Акциз універсальний — непрямий податок, що встановлюється як надлишок до загального обороту реалізації товарів (робіт, послуг) за єдиною чи кількома ставками. Може бути у формі податку з продажу (купівлі), податку з обороту чи податку на додану вартість.

Акцизи — непрямі податки на товари і послуги, включені до ціни і сплачувані за рахунок покупців. Збирачами А. є підприємства, що виробляють чи імпортують підакцизні товари або надають послуги, на які нараховуються А. Платниками А. є споживачі. До А. належать акцизний збір і податок на додану вартість (податок з обороту).

Акцизна марка — спеціальний знак, яким маркують алкогольні напої та тютюнові вироби і наявність якого підтверджує сплату акцизного збору, легальність увезення та реалізації цих виробів на території країни.

Акцизний збір — непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари (продукцію), включений до їх ціни. Сплачують А. з. виробники й імпортери підакцизних товарів. Ставки А. з. установлено у відсотках до вартості товарів (продукції) у відпускних цінах, а для імпортних товарів — до митної (закупівельної) вартості з урахуванням митних зборів і мита.

Акціонер — власник акцій, співвласник акціонерного підприємства. Має право на отримання доходу від акцій, якими він володіє, а за певних умов — на участь в управлінні справами підприємства, що випустило акції. А. несе відповідальність за зобов’язаннями акціонерного товариства (підприємства) тільки в межах придбаних ним акцій.

Акціонерне товариство — товариство, що має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій і несе відповідальність щодо своїх зобов’язань тільки майном товариства. Акціонери відповідають щодо зобов’язань товариства лише в межах власних акцій, на які одержують щорічний дохід — дивіденди. До А. т. належать відкриті та закриті А. т.

Акціонерний капітал — основний капітал акціонерного товариства. Величина його визначається статутом товариства і формується за рахунок емісії акцій. Засновники акціонерного товариства можуть випускати акції на суму, що перевищує реальну вартість активів підприємства. Це перевищення становить засновницький прибуток і формує додатковий капітал товариства. Подальше зростання А. к. відбувається через капіталізацію частини отриманого прибутку, а також за рахунок нової емісії акцій.

Акція — цінний папір без визначеного часу обігу, що засвідчує участь його власника у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає власникові право на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного товариства. А. можуть бути іменними чи на пред’явника, привілейованими чи простими.

Акція іменна — акція, що містить ім’я її власника. Тільки та особа, ім’я котрої вказано в А. і., вважається акціонером товариства і користується правами акціонера.

Акція на пред’явника — акція, в якій відсутні будь-які вказівки на ім’я власника.

Акція привілейована — акція, що дає власникові переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства в разі його ліквідації. Власник А. п. не має права брати участі в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не передбачено його статутом. А. п. випускається із фіксованим (у процентах до її номінальної вартості) щорічно виплачуваним дивідендом. Виплата дивідендів здійснюється за такими акціями в розмірі, зазначеному в А. п., незалежно від величини прибутку акціонерного товариства. Якщо прибуток є недостатнім, виплату дивідендів здійснюють з резервного фонду.

Акція привілейована кумулятивна — акція, що дає право її власникові отримати в майбутньому проценти, нагромаджені за ті роки, коли компанія не могла їх виплатити через фінансові проблеми.

Акція проста — акція, яка дає право голосу, однак не гарантує отримання дивідендів. Розмір дивідендів залежить від обсягів отриманого прибутку.

Амортизаційний фонд — грошові ресурси, що формуються за рахунок амортизаційних відрахувань і призначені для відтворення основних фондів. Величину А. ф. обчислюють множенням балансової вартості основних фондів на норму амортизації.

Амортизація основних фондів — списання протягом певного часу згідно з вимогами оподаткування та бухгалтерського обліку початкової балансової вартості основних фондів з метою відшкодування витрат на їх придбання. Це зарахування згідно з нормативами частини вартості основних фондів (амортизаційних відрахувань) до собівартості виготовленої продукції (робіт, послуг). За рахунок амортизаційних відрахувань формується амортизаційний фонд, кошти якого використовуються для відтворення основних фондів.

Амортизація прискорена — метод нарахування амортизації активів (основних фондів) за нормами, які перевищують офіційно затверджені норми амортизаційних відрахувань. Використовується з метою створення фінансових умов для прискореного впровадження у виробництво нової техніки і технологій. Згідно з чинним законодавством України А. п. дозволена тільки щодо активної частини операційних основних фондів.

Амортизація рівномірна (прямолінійна) — амортизація, яку обчислюють пропорційно до вартості основних фондів і розподіляють рівномірно в розрахунку на весь передбачений термін їх експлуатації.

Аналіз фінансового стану — узагальнювальний аналіз, здійснюваний для вивчення всіх основних аспектів фінансової діяльності суб’єк­тів господарювання на підставі балансу підприємства, звіту про фінансові результати й інших фінансових документів.

Антиінфляційна політика — комплекс державних заходів, спрямованих на регулювання грошового обігу, зменшення грошової маси, припинення непомірного зростання цін. Є складовою стабілізаційних заходів на макроекономічному рівні. Основними заходами А. п. є: зниження дефіциту державного бюджету; зміна структури бюджету; емісія державних цінних паперів; жорсткість кредитної політики тощо.

Апарат фінансовий — працівники фінансових органів, податкової служби, фінансових відділів чи управлінь підприємств (організацій та установ), міністерств і відомств, які здійснюють функції оперативного управління фінансами.

Асоціація — об’єднання, союз організацій або осіб для спільної діяльності в будь-якій галузі.

Аудит — перевірка офіційної бухгалтерської звітності обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти й відповідності чинному законодавству. А. буває зовнішній і внутрішній.

Аудитор — фізична або юридична особа, котра має кваліфікаційний сертифікат на право займатися аудиторською діяльністю на території України та ліцензію на відповідну діяльність. А., який здійснює незалежну експертизу чи контроль за дотриманням установленого порядку проведення фінансово-господарських операцій, бухгалтерського обліку та звітності, надає консультаційні послуги.

Аудиторська палата України — незалежний, самостійний орган, який функціонує на засадах самоврядування. А. п. У. організовує незалежний фінансовий контроль: здійснює сертифікацію та ліцензування суб’єктів, що мають намір займатися аудиторською діяльністю, затверджує програми підготовки аудиторів, норми і стандарти аудиту; веде реєстр аудиторських фірм та аудиторів, які надають аудиторські послуги.

Дата добавления: 2015-05-23