Гарантійні напрацювання та міжремонтні ресурси БТОТ

Для нових і капітально відремонтованих машин (агрегатів) встановлюється гарантійний ресурс, який вказується у формулярі або паспорті. На протязі цього ресурсу (пробігу або строку) завод-виробник або ремонтне підприємство відповідає на нормальну роботу машини і зобов’язане відновити її у випадку відмови, якщо не було порушень правил експлуатації.

Гарантійний ресурс – це період роботи машини, на протязі якого підприємство гарантує нормальну роботу машини при правильній її експлуатації.

Гарантійний ресурс встановлюється:

- для машин - у кілометрах пробігу;

- для двигуна – в мотогодинах з моменту прийняття машини на заводі або з моменту встановлення двигуна на машину.

У нових гусеничних машин гарантійний ресурс може бути 2-8 тис. км, а у колісних – 8-12 тис. км. Після капітального ремонту строки ці, як правило, менше. У рідких випадках для машин може встановлюватись гарантійний строк по часу, наприклад, два роки, а для озброєння - по кількості проведених пострілів.

Якщо в межах гарантійного ресурсу виявляється некомплектність або невідповідність машини технічним умовам, виникають поломки, порушення працездатності вузлів, механізмів чи систем, які неможливо усунути за допомогою індивідуального комплекту ЗІП, а також у випадку передчасного зносу, який перешкоджає подальшій експлуатації машини, військова частина викликає представника заводу для встановлення причин дефекту. Представник перевіряє обґрунтованість претензій, і, якщо вони справедливі, складається акт-рекламація, і машина відновлюється або доукомплектовується за рахунок заводу.

Готовність машини до використання за прямим призначенням визначається її технічним станом. Але у процесі експлуатації в результаті зносу, деформацій, корозії, старіння і шкідливих відкладень відбувається зміна її технічного стану.

Досягнення граничних значень параметрів приводить до відмов у роботі вузлів, агрегатів і повної втрати експлуатаційних властивостей машини. Це може привести до серйозних пошкоджень і порушень безпеки руху. Такі машини підлягають ремонту.

Для БТОТ, що знаходиться в експлуатації, начальником бронетанкового управління встановлюється міжремонтний ресурс.

Міжремонтний ресурс – це мінімально допустиме напрацювання машини (агрегату) до чергового планового ремонту.

Міжремонтний ресурс машини визначається на підставі спеціально проведених іспитів, або по результатах дослідницької експлуатації.

У машин, які пройшли капітальний ремонт, міжремонтні ресурси менші, ніж у нових, тому що вони збираються у більшій кількості з деталей, механізмів, вузлів і агрегатів, яким зроблено ремонт (табл.3).

Строк служби машин після СР до КР скорочується у зв’язку з тим, що машини мають деталі, стійкість яких не забезпечує 2-кратний міжремонтний ресурс. Заміна цієї групи деталей при СР економічно недоцільна.

Встановлений міжремонтний ресурс являється мінімальним, при досягненні якого машина підлягає розгляду комісією частини, яка визначає придатність її до подальшої експлуатації і встановлює машині відповідний ресурс, або у випадку граничного зносу агрегатів, механізмів робить висновок про необхідність відправки машини у ремонт. Робота машини понад встановлений міжремонтний ресурс є результатом організації технічно грамотної експлуатації та якості професійної підготовки особового складу.

Передчасний вихід в ремонт машин, на яких не було виявлено конструктивних або виробничих дефектів, свідчить про порушення правил експлуатації.

Причини передчасного зносу машин старанно розслідуються і доводяться до всього особового складу підрозділу, частини. Винні особи притягуються до відповідальності у встановленому порядку.

Учбовим частинам і Вузам дозволяється експлуатувати учбові машини до капітального ремонту без проведення середнього ремонту з скороченням при необхідності встановленого міжремонтного ресурсу до капітального ремонту, величина якого встановлюється керівними документами.

Міжремонтні ресурси для тягачів, БРЕМ та інших машин зі спеціальним обладнанням з приводом від основного двигуна встановлюється однаковий з міжремонтним ресурсом машин, які використовують у якості їх бази.

Обов’язки посадових осіб взводу (роти) по організації експлуатації БТОТ.

Командири підрозділів несуть відповідальність за постійну готовність машин до використання, правильне їх використання і зберігання, своєчасне обслуговування, ремонт і евакуацію.

Вони зобов’язані:

1. знати матеріальну частину, правила експлуатації і зберігання усіх типів машин підрозділу;

2. систематично перевіряти технічний стан, утримання і правильність використання машин, точність ведення обліку їх роботи;

3. знати місце знаходження і технічний стан кожної машини підрозділу;

4. проводити заходи по підвищенню бойової готовності, продовженню строків служби машин і попередженню їх пошкоджень;

5. керувати організацією технічного забезпечення і проведенням паркових днів;

6. проводити заходи по підвищенню технічних знань і кваліфікації особового складу по водінню машин;

7. проводити заходи по удосконаленню обладнання парків і забезпеченню встановлених заходів безпеки під час занять і робот на машинах;

8. систематично перевіряти технічний стан і утримання машин, негайно вживати заходи по усуненню виявлених недоліків.

Заступники командирів підрозділів з озброєння (старші техніки) безпосередньо відповідають за технічну справність і бойову готовність машин підрозділу, правильність їх використання, обслуговування, ремонту і зберігання, а також за технічну підготовку особового складу за своєю спеціальністю.

Вони зобов’язані:

1. досконало знати машини, які знаходяться у підрозділі, порядок і правила їх експлуатації;

2. знати і доповідати командиру роти і заступнику командира батальйону з озброєння про наявність, технічний стан і місце знаходження машин;

3. керувати технічною підготовкою і підвищенням кваліфікації особового складу, проводити заняття по технічній підготовці, основам і правилам водіння машин;

4. організовувати технічно грамотне використання машин, особисто керувати підготовкою до виходу, обслуговуванням, підготовкою до зберігання і ремонтом машин в підрозділі з дотриманням заходів безпеки;

5. систематично перевіряти технічний стан і утримання машин, негайно приймати заходи по усуненню виявлених недоліків;

6. вести облік роботи машин, витрат пального і мастильних матеріалів і експлуатаційну документацію підрозділу;

7. проводити заходи по своєчасному ремонту і евакуації машин, керувати підготовкою їх до відправки в ремонт і приймати після ремонту;

8. забезпечувати правильне застосування і економну витрату експлуатаційних матеріалів;

9. проводити заходи по попередженню пошкоджень машин і продовженню строків їх служби на основі узагальнення передового досвіду кращих екіпажів;

10. забезпечувати підтримку порядку в парку на ділянці підрозділу, виконання заходів безпеки і протипожежних заходів;

11. своєчасно представляти заявки на бронетанкове та інше майно, забезпечувати правильне його використання, зберігання і облік.

Командир машини несе повну відповідальність за технічний стан і бойову готовність закріпленої за ним машини.

Він зобов’язаний:

1. знати матеріальну частину машини і правила її експлуатації і зберігання, вміти водити машину, вести меткий вогонь і правильно користуватися засобами зв’язку;

2. постійно підтримувати бойову готовність машини, без зволікань проводити заходи для поповнення боєкомплекту, дозаправки експлуатаційних матеріалів і проведення необхідного обслуговування і ремонту;

3. систематично перевіряти справність озброєння, прицілів, засобів зв’язку і укомплектованість машини необхідним майном;

4. керувати усіма роботами екіпажу при обслуговуванні і ремонті машини;

5. доповідати командиру взводу про стан машини, витрачені моторесурси, боєприпаси, експлуатаційні матеріали, а також предметах ЗІП.

Навідник (навідник-оператор) відповідає за стан і постійну бойову готовність всього озброєння машини. Він повинен:

1. відмінно знати озброєння бойової машини і прилади спостереження, утримувати їх в постійній готовності, систематично перевіряти стан прицільних, противідкатних пристроїв, механізмів наведення;

2. вміти вивіряти прицільні прилади і проводити пристрілювання озброєння;

3. вміти готувати і завантажувати боєприпаси, швидко ліквідувати затримки і несправності озброєння, які виникають в ході стрільб;

4. вміти виконувати у складі екіпажу роботи по обслуговуванню машини у встановлені нормативи часу.

Механік-водій відповідає за збереження закріпленої за ним машини, постійну її справність і готовність до використання за призначенням.

Він зобов’язаний:

1. досконало знати устрій, технічні можливості, правила експлуатації і ремонту машини;

2. уміло водити машину вдень і вночі у різноманітних умовах;

3. знати строки і обсяг робіт по технічному обслуговуванню, міжремонтний ресурс;

4. вміти виконувати роботи по технічному обслуговуванню і поточному ремонту машин;

5. утримувати машину справною, повністю обслугованою і в постійній готовності до використання;

6. знати і точно виконувати правила дорожнього руху, сигнали регулювання і утримання управління, без наказу свого командира нікому не передавати керування машиною;

7. дотримуватись заходів безпеки при використанні, технічному обслуговуванні, ремонті і евакуації машини;

8. знати норми витрат експлуатаційних матеріалів і добиватися їх економії;

9. попереджувати поломки і несправності, доповідати про них командиру і негайно вживати заходи по їх усуненню;

10. при використанні машини мати при собі військовий квиток, посвідчення на право водіння і шляховий листок;

11. вміти користуватися картою, схемою маршруту і орієнтуватися на місцевості.

12. у польових умовах знаходитися коло машини, не міняти місце її розташування без дозволу командира, використовувати кожну можливість для огляду і обслуговування машини;

13. накривати та маскувати машину на тактичних навчаннях і в бойових умовах.

Марки палива, масла, охолоджуючих рідин, які застосовуються при експлуатації БТР-70 (80)

Сучасне бронетанкове озброєння і техніка постійно розвиваються і вдосконалюються. Першою і необхідною умовою їх ефективного використання є вчасне забезпечення експлуатаційними матеріалами необхідного асортименту та якості.

Вітчизняна промисловість випускає велику гаму різноманітних експлуатаційних матеріалів.

Основною вихідною сировиною для одержання моторних палив і матеріалів мащення являється нафта.

Після очищення продуктів - (деасфальтизаціі та депарафінізації) їх змішують і одержують базові палива і масла. Безпосередньо палива і масла, які використовують в агрегатах, отримують після введення в них присадок, які поліпшують їх або надають їм нових експлуатаційних можливостей. При експлуатації БТОТ застосовують пальне основних, дублюючих та резервних марок.

Основні марки повинні повністю забезпечувати технічні характеристики двигунів і призначені для їх постійної експлуатації. Дублюючі марки в порівнянні з основними можуть мати обмежені сировинні ресурси, більш високу вартість або не повністю забезпечуватися промисловим виробництвом і призначені для експлуатації машин за відсутністю основних марок.

Резервні марки пального можуть мати більш низький рівень якості у порівнянні з основними та дублюючими марками і допускаються до застосування для короткочасної експлуатації при відсутності інших марок (строк експлуатації встановлюється не більш 10% часу ресурсу). У виробництві і застосуванні пального є розділення на бензини, дизельні та реактивні палива.

Палива представляють собою суміш вуглеводородів, які википають у визначених діапазонах температур.

Автомобільний бензин представляє собою суміш вуглеводородів, які мають температури кипіння від 40 до 200^оС. Це прозора, малов’язка, безколірна чи пофарбована рідина, яка швидко випаровується у звичайних умовах. Бензин легше води, не розчиняється у ній. Відповідно з ГОСТ 2084-77 випускаються автомобільні бензини таких марок: А-72, А-76, Аи-93, АИ-98.

У маркировці цих бензинів буква А визначає пряме призначення бензинів - автомобільний; И- метод визначення октанового числа -дослідницький.

У залежності від умов експлуатації двигунів автомобільні бензини (за виключенням бензинів Аи-98 та “Екстра”) розділяють на літні та зимові.

Сезонність виду бензину визначається фракційним складом та тиском насичених парів.

Бензин А-72 – не етилований, виготовляється на основі бензинів каталітичного крекінгу. Як компонент додається бензин термічного крекінгу, невелика частина бензину етилюється, в цьому випадку він фарбується у рожевий колір. Заміною А-72 є бензин А-76.

Бензин А-76 – основна марка для карбюраторних двигунів військової техніки. Виготовляється на основі бензинів каталітичного риформінгу з додатком 15-30% легкого бензину прямої перегонки.

Бензини А-72 та Аи-93, а також суміші 30% А-66 та 70% Аи-93, або 75% А-72 та 25% Аи-93 є резервними для бензину А-76.

Бензин Аи-93 застосовується для двигунів зі ступеню тиску 8,5-9,0. Випускають його в етилованому і не етилованому варіантах. Резервним для нього є бензин Аи-98.

Бензин Аи-98 випускається тільки літнім і застосовується все сезонно. Випускають його також в етилованому та не етилованому варіантах. Виготовляють на основі не етилованого варіанту бензину Аи-93.

Дата добавления: 2015-05-23