Марки мастил, які застосовуються для БТОТ, їх основні властивості

Трансмісійні масла

Моторні масла та їх класифікація

Асортимент масел

Всі моторні масла у залежності від типу двигунів розподіляються на групи. В групах розрізняють літні, зимові та всесезонні (загущені) масла.

Групи масел:

- А – для нефорсованих карбюраторних двигунів;

- Б ₁- для малофорсованих карбюраторних двигунів;

- Б₂ – для малофорсованих дизелів;

- В₁ – для середньофорсованих карбюраторних двигунів;

- В₂ - для середньофорсованих дизелів;

- Г₁ – для високофорсованих карбюраторних двигунів;

- Г₂ – для високофорсованих дизелів;

- Д - для високофорсованих дизелів, працюючих у тяжких умовах;

- Е – для малообертних дизелів, працюючих на тяжкому паливі.

По в’язкості літні та зимові масла діляться на сім класів (6, 8, 10, 12, 14, 16, 20), а всесезонні загущені – на десять (3_з/8, 4_з/6, 4_з/8, 4_з/10, 5_з/10, 5_з/12, 5_з/14. 6_з/14, 6_з/16).

Клас літніх та зимових масел визначає їх в’язкість (мм²/с) при 100^оС. Для всесезонних масел клас позначають дрібно, у якій чисельник позначає клас в’язкості масла при –18^оС (умовна літера 4, 5, або 6), а у знаменнику – при 100^оС. літера 4 вказує на те, що в’язкість не перевищує 2600 мм²/с, цифра 6- 10400 мм²/с. Індекс З при літері вказує на наявність в маслі загущуючих присадок. Індекс в’язкості для незагущених масел не менш 90, для загущених – не менш 115.

Розшифровка моторного масла проводиться таким чином. Наприклад, М-6_з/10 В₂ позначає: М- моторне масло, літера 6- клас в’язкості (у масла цього класу в’язкість при –18^оС знаходиться в межах 2600-10400 мм²/с); буква З –загущене; літера 10- в’язкість при 100^оС; В₂ - масло призначено для середньофорсованих дизелів.

Для БТОТ застосовуються як моторні такі масла:

БМП-1, БМП-2, БМД-1, БМД-2 МТ-16п(масло танкове), М-16ИХП-3, М-16 В₂, МТЗ-10п.

БТР-80 – М-6_з/10В воно ж ДВ-АСзП-10), М-8Г₂ К, М-10 Г₂ К (М-8 ДМ, М-10 ДМ).

Трансмісійні масла застосовують для змащування деталей, які труться. Задніх та передніх ведучих мостів, коробок передач, роздавальних коробок, агрегатів гідромеханічних передач, бортових та колісних редукторів, рульових механізмів та інших агрегатів трансмісії машин.

В залежності від напруженості роботи зубчастих передач, трансмісійні масла можна розподілити на такі групи:

- ТМ-1 - без присадок, працюючі при невеликих навантаженнях та невисоких температурах;

- ТМ-2 - з протизадирними присадками середньої активності для спірально-конічних та ін. зубчастих передач крім гепоїдних;

- ТМ-3 - з високоефективними протизадирними присадками;

- ТМ-4 - для гідромеханічних та гідро об’ємних передач;

- ТМ-5 - універсальні, які забезпечують роботу всіх типів передач.

У наш час випускаються трансмісійні масла восьми марок: ТСп-14,5; ТЭп-15; ТСп-10; ТСп-14; ТСп-15К; ТАп-15В; ТСп-14гип, ТАД-17и.

-БТР-70, БТР-80 – ТСп-10 (взимку), ТСп-15К (влітку), МТ-16п (всесезонно).

Поруч з рідкими маслами при експлуатації озброєння і техніки застосовують пластичні мастила. По кількості вони складають 6% загального виробництва змащувальних матеріалів. За складом це складні речовини, які складаються, як правило, з змащувального масла(70-90%), згущувача (5-25%), присадок та наповнювача (1-15%).

Як змащувальне масло в мастилах застосовують масла нафтового та синтетичного походження, рідше-їх суміші.

Згущувачами служать солі високомолекулярних жирних кислот (мила, тверді вуглеводороди), церезини, петролатуми та деякі продукти неорганічного та органічного походження.

Згущувач складає структурний каркас, в проміжках якого утримується масло. Тому при малих навантаженнях мастила проявляють якості твердого тіла, а при критичних навантаженнях, звичайно (0,5-20).10² Па, вони починають пластично деформуватися (текти подібно рідині). Після зняття навантаження мастило знову приймає якості твердого тіла (структурний каркас відразу ж відновлюється).

Для поліпшення експлуатаційних властивостей мастил до їх складу вводять присадки різного функціонального призначення та тверді добавки (наповнювачі).

Наповнювачі – різні за складом тверді, порошкоподібні продукти, які вводяться до мастил. Вони збільшують стійкість мастил, збільшують термостійкість знижують коефіцієнт тертя та ін.

За типом згущувачів мастила розподіляються на 4 основних групи: мильні, вуглеводневі, неорганічні та органічні. Найбільше розповсюдження отримали мильні та вуглеводневі мастила.

За зрівнянням з маслами мастила мають такі переваги:

- удержуються на наклонених та вертикальних поверхнях, не витікають та не видавлюються з вузлів тертя при значних навантаженнях;

- краще захищають металеві поверхні від корозії;

- забезпечують кращу герметизацію вузлів тертя і запобігають їх забрудненню;

- менша залежність в’язкості мастил від температури, що дозволяє застосовувати їх при температурах від –60 до +200^оС;

- більш ефективна робота в жорстких умовах експлуатації;

- економічність.

Мастила можуть виконувати свої функції при відповідності таким ВИМОГАМ:

- мати широкий діапазон робочих температур, мати добру теплостійкість і на плавитись при нагріванні;

- не розпадатися при зберіганні у вузлах тертя на масло та згущувач;

- не псуватися під дією води;

- мати хороші захисні здібності та не викликати корозії металів;

- надійно виконувати свої функції;

- бути однорідними, не мати води та механічних сумішей.

Дата добавления: 2015-05-23