Як оцінити рентабельність підприємства?

Як оцінити ділову активність підприємства?

У широкому розумінні „ділова активність” означає весь спектр зусиль менеджменту, направлених на просування фірми на ринках продукції, праці, капіталу. У контексті управління фінансово-господарською діяльністю підприємства цей термін розуміється у вужчому значенні — як його поточна виробнича і комерційна діяльність.

Кількісна оцінка і аналіз ділової активності можуть бути здійсненні в таких напрямах:

оцінка ступеня виконання плану (встановленого вищестоящою організацією або самостійно) за основними показниками і аналіз його відхилень;

оцінка і забезпечення прийнятних темпів нарощування обсягів фінансово-господарської діяльності;

оцінка рівня ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів комерційної організації.

Останній напрям є ключовим, його суть полягає в забезпеченні раціональної структури оборотних коштів. Логіка поточного управління фінансами підпорядкована вимогам ефективного використання оборотних коштів — по можливості, кожна гривна повинна „працювати” і не бути „омертвленою” в активах підприємства. Контроль за цим здійснюється шляхом розрахунку показників оборотності. (Див. табл..6.1.)

Оскільки трансформація засобів в ході поточної діяльності здійснюється по схемі: гроші => виробничі запаси => засоби в розрахунках (дебітори) => гроші... то „омертвляння” грошових коштів відноситься перш за все до запасів і дебіторів. Оборотність засобів, вкладених саме в ці активи, і повинна піддаватися аналізу.

Результативність діяльності підприємства у фінансовому вимірі характеризується показниками прибутку і рентабельності.

Основним показником беззбитковості роботи підприємства є прибуток. Проте по цьому показнику не можна зробити обґрунтовані висновки про фінансову результативність діяльності підприємства. Тому в аналізі використовують коефіцієнти рентабельності.

Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточ­ними витратами характеризує таке поняття, як рентабельність. У найширшому, найзагальнішому розумінні рентабельність означає прибутковість, або дохідність, виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих її видів; дохідність підпри­ємств, організацій, установ у цілому як суб’єктів господарської ді­яльності; прибутковість різних галузей економіки.

Виділяють чотири групи показників рентабельності: інвестицій (капіталу), продукції, підприємства та галузей. (Див. рис. 6.5.)

Детально зупинимося на рентабельності інвестицій.

Рентабельність інвестицій може розраховуватися з позиції інтересів різних груп: власники, інвестори, підприємство та ін.

Інвестори (власники) є основними постачальниками капіталу підприємству. Їх сукупний дохід — чистий прибуток і величина відсотків до сплати. Цей сукупний дохід може порівнюватися або зі всіма активами, або з довгостроковим капіталом; у першому випадку розраховується коефіцієнт, відомий як рентабельність активів (ROA), в другому — рентабельність інвестованого капіталу (ROI);

ROA =	NI +ІЕ
TL

ROI =	NI +ІЕ
TL - CL

де NI — чистий прибуток (прибуток до розподілу серед власників);

TL — сукупний обсяг джерел фінансування (підсумок балансу-нетто по пасиву);

IE — відсотки до сплати;

CL — короткострокові зобов’язання;

E — власний капітал.

Показник RОА дає оцінку ефективності вкладення засобів в активи даного підприємства; іншими словами, оцінюється правильність вибору інвестора (зокрема, йдеться про галузеву приналежність підприємства). Показник ROI характеризує оцінку ефективності і доцільності взаємостосунків між інвесторами і створеним ними підприємством — він оцінює прибутковість довгострокового капіталу.

Найпоширенішим фінансовим індикатором оцінки доцільності інвестицій з позиції власників підприємства є показник рентабельності власного капіталу (ROE):

ROЕ =	NI
Е

Рентабельність окремих видів продукції (робіт, послуг) може обчис­люватися на підставі показників прибутку від їх випуску або реалі­зації. При цьому поточні витрати можна брати в таких варіантах: со­бівартість продукції (виробнича); собівартість продукції за винятком матеріальних витрат (новостворена вартість); вартість продукції в цінах виробника (вартість за мінусом непрямих податків).

Для розрахунку рівня рентабельності підприємств можуть ви­користовуватися: загальний прибуток; прибуток від реалізації про­дукції (робіт, послуг), тобто від основної діяльності. При цьому прибуток зіставляється з авансованою вартістю, яку можна визна­чати в різних варіантах (весь капітал підприємства, власний капі­тал, позичковий капітал, основний капітал, оборотний капітал).

Для розрахунку рентабельності галузей економіки береться за­гальна сума прибутку, отримана підприємствами, об’єднаннями, іншими госпрозрахунковими формуваннями, що входять у відпо­відну галузь економіки. На рівень рентабельності галузі впливати­ме наявність у ній низькорентабельних і збиткових підприємств.

Дата добавления: 2015-05-24