Які існують підходи щодо трактування категорії „капітал”?

Одне з ключових понять в системі фінансування діяльності господарюючого суб’єкта — капітал. Виділяють три основні підходи до його трактування: економічний, бухгалтерський і обліково-аналітичний.

В межах економічного підходу реалізується так звана фізична концепція капіталу, який розглядається в широкому значенні як сукупність ресурсів, що є універсальним джерелом доходів суспільства, і поділяється на реальний і фінансовий. Реальний капітал проявляється в засобах виробництва (будівлі, машини, транспортні засоби, сировина і ін.); фінансовий — в цінних паперах і грошових коштах. Відповідно до цієї концепції величина капіталу обчислюється як підсумок бухгалтерського балансу по активу.

В рамках бухгалтерського підходу, реалізовуваного на рівні підприємства, термін „капітал” виступає синонімом чистих активів, а його величина розраховується як різниця між сумою активів підприємства і величиною його зобов’язань.

Обліково-аналітичний підхід є, по суті, комбінацією двох попередніх підходів і використовує модифікації фізичної та фінансової концепцій капіталу. В цьому випадку капітал як сукупність ресурсів характеризується одночасно з двох сторін: а) напрямів його вкладення (капітал як єдина самостійна субстанція не існує і завжди трансформується в певну фізичну форму) і б) джерел походження (звідки одержаний капітал, чий він). Відповідно виділяють два взаємопов’язані різновиди капіталу: активний і пасивний. Активний капітал — це виробничі потужності господарюючого суб’єкта, формально представлені в активі його бухгалтерського балансу у вигляді двох блоків — основного і оборотного капіталів. Пасивний капітал — це довгострокові джерел, за рахунок яких сформовані активи суб’єкта; вони підрозділяються на власний і позиковий капітал.

Власний капітал - це частина вартості активів підприємства, що залишається його власникам після задоволення вимог третіх осіб. Формально власний капітал представлений в пасиві балансу в тій або іншій градації; основними його компонентами є статутний, додатковий і резервний капітали, а також нерозподілений прибуток.

Позиковий капітал — це грошова оцінка засобів, наданих підприємству на довгостроковій основі третіми особами. На відміну від власного позиковий капітал: підлягає поверненню, причому умови повернення обумовлюються на момент його мобілізації; постійний в тому аспекті, що з позиції постачальників капіталу номінальна величина основної суми боргу не міняється. Формально позиковий капітал представлений в пасиві балансу як сукупність довгострокових зобов’язань підприємства перед третіми особами, а його основними компонентами є довгострокові кредити і позики.

Дата добавления: 2015-05-24