В чому полягає ефективність управління дебіторською заборгованістю?

Чому необхідна організація процесу управління виробничими запасами?

З матеріальної точки зору, виробничі запаси виступають у вигляді сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції та ін. Для фінансових менеджерів важлива загальна сума грошових коштів, які „законсервовані” в запасах протягом виробничого циклу, тому ці різнорідні активи і об’єднані в одну групу.

Управління запасами має величезне значення як в технологічному, так і у фінансовому аспектах. З позиції управління фінансами підприємства запаси — це іммобілізовані засоби, тобто засоби які знаходяться за межами обороту. Зрозуміло, що без такої іммобілізації не обійтися, проте виникає потреба мінімізувати непрямі втрати, що викликані такою іммобілізацією, з визначеною умовно частиною яка рівна доходу, який можна було б одержати, інвестувавши відповідну суму в альтернативний проект (наприклад, розмістивши на терміновий рахунок в комерційному банку).

В умовах ринку товари продаються, як правило, з відстроченням платежу. Це невигідно продавцю, оскільки йому доводиться кредитувати покупця, проте саме така схема є основною в системі розрахунків за поставлену продукцію. В результаті застосування такої схеми і виникає дебіторська заборгованість.

Дебіторська заборгованість є іммобілізацією власних оборотних коштів, тому необхідно її максимально можливо скорочувати. Теоретично дебіторська заборгованість може бути зведена до мінімуму, але це не відбувається з багатьох причин, одна з яких полягає в конкуренції.

Величина дебіторської заборгованості залежить від прийнятої в компанії політики відносно покупців продукції.

Формуючи таку політику, підприємство повинне визначити:

термін надання кредиту (найчастіше в компанії існує декілька типових договорів, що передбачають граничний термін оплати продукції);

стандарти кредитоспроможності (критерії, згідно яких постачальник визначає фінансову спроможність покупця і можливі варіанти оплати);

систему створення резервів по сумнівних боргах (як би не була відлагоджена система роботи з дебіторами, завжди існує ризик недоотримання платежу, хоча б за форс-мажорними обставинами; тому необхідно наперед створювати резерв на можливі втрати у зв’язку з неспроможністю покупця);

систему стягнення платежів (сюди входять процедури взаємодії з покупцями у разі порушення умов оплати, сукупність критеріїв, що свідчать про рівень порушень в оплаті, система покарання недобросовісних боржників та ін.);

систему знижок, що надаються, у разі обумовленого і досить короткого періоду оплати поставленої продукції.

Дата добавления: 2015-05-24