Що таке доходи бюджету та які існують форми їх мобілізації?

Які методи формування бюджетних коштів використовуються на практиці?

За допомогою яких економічних категорій здійснюється функціонування державного бюджету?

Держава може виконувати свої функції та завдання, перед­бачені Конституцією, якщо вона має у своєму розпоряджен­ні достатню кількість коштів. Залучення державою коштів, тобто мобілізація державних доходів, є складовою частиною фінансової діяльності держави.

В свою чергу функціонування державного бюджету відбувається за допомогою особливих економічних категорій – доходів та витрат, які відображають поступові етапи перерозподілу частини вартості ВВП, що концентрується в руках держави. Доходи виступають фінансовою базою держави, а витрати – задоволенням суспільних потреб.

До поступового переходу на ринкові форми господарювання, доходи державного бюджету СРСР базувались на грошових накопиченнях державних підприємств. Їх питома вага досягала до 90 % загальної суми доходів бюджету, та в основному складалися з двох платежів – податок з обороту та платежі з прибутку. Така система, з такими показниками проіснувала з 1930 по 1990 рр.

В умовах переходу на ринкові механізми, основними доходами бюджетної системи як України так і інших демократичних країн, стали податки та збори.

Існує два методи формування і використання бюджетних коштів —бюджетний і кредитний. Бюджетний метод є примусовим вилученням частини грошових доходів підприємств, населення і безповоротне використання цих засобів на певну мету. (див. Рис. 9.1.)

Кредитна форма припускає формування частини доходів бюджету за рахунок внутрішніх і зовнішніх позик, а також витрачання частини бюджету у вигляді бюджетних позик, кредитів іноземним державам і т.д.

Для повного розуміння категорії „доходи бюджету” необхідно розглянути їх сутність з економічної та матеріально-речової точки зору.

Відповідно до економічного змісту д оходи бюджету (англ. budget revenue) - це грошові відносини, що виникають у держави (в особі уповноважених на це органів) з юридичними і фізичними особами в процесі формування централізованого бюджетного фонду держави, а також бюджетних фондів державних і адміністративно-територіальних утворень. Формою прояву цих відносин виступають різні види платежів підприємств, організацій, громадян, які мобілізуються в розпорядження публічних органів влади. Відповідно до матеріально-речовинному втіленню державні доходи – це грошові кошти, що надходять в безоплатному і безповоротному порядку відповідно до чинного законодавства в розпорядження державних і місцевих самоврядування. Державні доходи класифікуються за певними ознаками. (див. Рис. 9.2.)

Державні доходи є результатом розподілу вартості ВВП, разом з тим вони виступають об’єктом подальшого розподілу вартості, що централізується в руках держави. Основним джерелом формування державних доходів у всіх країнах незалежно від їх суспільно-економічного устрою і політичної орієнтації є національний дохід (англ. national income). Він служить базою для задоволення потреб держави у здійсненні своїх витрат.

Державні доходи покликані забезпечувати повне фінансування витрат бюджету і в деяких випадках, надання державних кредитів іноземним позичальникам; якщо ж їх не вистачає, можуть бути залучені позикові кошти. Державні доходи є безповоротними надходженнями. Їх склад, форми мобілізації залежать від системи та методів господарювання, від вирішуваних державою економічних завдань. Наприклад, в колишньому СРСР (до переходу на ринкові відносини господарювання) у складі державних доходів переважали неподаткові платежі, що дозволяли органам державної влади максимально реалізовувати адміністративно-командний підхід до мобілізації фінансових ресурсів в розпорядження держави. Формам і методам мобілізації державних доходів була властива жорстко централізована система стягнення, вони мали яскраво виражений фіскальний характер і будувалися на використанні індивідуальних ставок. Це особливо виявилося в платежах з прибутку, сплачуваних державними підприємствами у формі відрахувань від прибутку, що розраховувались по індивідуальних ставках, пристосованих до конкретних результатів, а не умов діяльності підприємств. З переходом України на ринкові основи господарювання доходи стали формуватися, головним чином, з податкових надходжень, що означало їх перехід на правову основу, регульовану законом.

У країнах з розвиненою ринковою економікою і в країнах з перехідною економікою державні доходи складаються з податкових доходів (на частку яких, напр., в Україні припадає близько 73 % загальної суми платежів, у Великобританії - близько 98 % державних доходів) і неподаткових доходів. Найвагомішими у фіскальному відношенні є такі види податкових доходів, як, податок з доходів фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, ПДВ, акцизи; серед неподаткових - доходи від зовнішньоекономічної діяльності, доходи від майна, що знаходиться в державній і муніципальній власності, власні надходження бюджетних установ.

Необхідність збільшення доходів бюджету є однією з актуальних завдань сучасності для будь-якої держави, на якому б етапі соціально-економічного розвитку вона б не знаходилась. Виконавчі та законодавчі органи влади прагнуть знайти таке рішення цього завдання, яке дозволить подолати наслідки системної кризи і супутніх їй ускладнень в економіці і призведе до значного, підвищення реальної величини доходів на всіх рівнях бюджетної системи країни.

Дата добавления: 2015-05-24