Що розуміють під власними доходами бюджетів?

Як поділяються доходи бюджету в залежності від їх розподілу між ланками бюджетної системи?

З яких складових частин складається дохідна частина державного бюджету?

Склад доходів Державного бюджету визначається Бюджетним кодексом України та законом про Дер­жавний бюджет на відповідний рік. Починаючи з 2000 року Державний бюджет поділено на дві скла­дові частини: загальний фонд і спеціальний фонд.

До доходів загального фонду Державного бюд­жету належать ті, що призначені для забезпе­чення фінансовими ресурсами загальних видат­ків і не спрямовуються на конкретну мету.

Доходи спеціального фонду Державного бюд­жету призначені лише для фінансування конкрет­них заходів (цілей).

З урахуванням юридичного та економічного аспектів розподілу доходів між ланками бюд­жетної системи всі вони поділяються на закріп­лені і регулюючі.

Закріплені доходи - це ті, які за постійно діючими нормативними актами віднесені до бю­джетів певного рівня на невизначений у часі строк, у розмірі територіального надходження повністю або у твердо фіксованому розмірі (нор­мативі) Наприклад, місцеві податки та збори.

Закріплені доходи створюють основу доходної бази кожного бюджету.

Регулюючі доходи - це доходи, передбачені в Законі про Державний бюджет на поточний рік, які перерозподіляються між різними ланками бюджетної системи. Наприклад, податок на прибуток підприємств, плата за землю. Нормативи відрахувань регулюючих доходів визначаються законом про бюджет того рівня бюджетної системи України, який передає регулюючі доходи, або законом про бюджет того рівня бюджетної системи, який розподіляє передані йому регулюючі доходи з бюджету іншого рівня.

Згідно із статтею 63 Закону України “Про місцеве самоврядування”, в Україні доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних і закріплених. Щодо власних – це доходи, які бюджети одержують із джерел, які є їх власністю[16].

До власних доходів республіканського бюджету АР Крим та бюджетів органів місцевого самоврядування належать доходи, які визначаються законом, формуються і збираються на відповідній території, а саме:

ü місцеві податки і збори;

ü 100 % плати за землю – для бюджетів міст Києва та Севастополя; 75 % плати за землю – для бюджетів міст республіканського та обласного підпорядкування та їх об’єднань;

ü доходи від майна і підприємств, що належать до комунальної власності;

ü податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів у частині, що зараховується до відповідного бюджету;

ü власні надходження бюджетних установ;

ü податок на промисел, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;

ü платежі за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення;

ü інші надходження[17].

Чинне законодавство не вирішує питання про те, що ж належить до власних доходів місцевих бюджетів, але стаття 142 Конституції України та стаття 35 Закону України “Про власність” встановлюють об’єкти права комунальної власності. Ось доходи від цієї власності і використовуються для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території[18].

Дата добавления: 2015-05-24