Які фактори впливають на формування доходів державного бюджету?

Що розуміється під бюджетною класифікацією?

Бюджети всіх рівнів складаються та виконуються згідно з бюджетною класифікацією. Бюджетні класифікації більшості зарубіжних країн побудовані на основі міжнародних стандартів статистики державних фінансів (СДФ), розробленої МВФ. Україна, як незалежна держава, також перейшла на міжнародну систему СДФ. Це було обумовлено тим, що бюджетна класифікація СРСР не відповідала вимогам ринкової економіки. Наприклад, в ній не відображалися питання пов’язані з державним боргом та фінансування дефіциту бюджету.

Бюджетна класифікація - це єдина міжнародна система функціонального групування доходів і видатків бюджету за однорідними ознаками; вона забезпечує загальнодержавну і міжнародну порівнянність бюджетних даних.

Структура бюджетної класифікації розробля­ється Кабінетом Міністрів України, та затверджується ВРУ. Чинна її структура затверджена Постановою Верховної Ради України від 12 липня 1996 р. Бюджетна класифікація України складається з чотирьох розділів:

Розділ 1. Доходи бюджету.

Розділ 2. Видатки бюджету.

Розділ 3. Фінансування бюджету.

Розділ 4. Державний борг.

Приклади бюджетної класифікації по дохідній та видатковій частині державного бюджету України наведені на рис. 9.3.-9.4.

До основних факторів, що впливають на фор­мування доходів Державного бюджету України можна віднести:

1. стан економічної кон’юнктури;

2. стан податкового законодавства (досконалий чи недосконалий);

3. розвиток тіньової економіки;

1. низька фінансова дисципліна усіх суб’єктів господарювання;

4. перерозподіл власності;

5. наявність значних пільг в оподаткуванні;

6. низька конкурентоспроможність продукції;

9) нестабільність національної валюти;

10) інфляційні процеси та інше.

Яке місце державних видатків в фінансовій науці?

Перш ніж звернутися до категорії „державні видатки”, зробимо декілька попередніх зауважень. При виникненні фінансової науки увага вчених була звернена переважно дохідними фінансовими інститутами, витратні інститути майже не цікавили їх. Витрати на оборону, витрати на утримання верховної влади, витрати на освіту, пенсії, витрати на розвиток народного господарства розпочали вивчати тільки з другої половини XIX в. У 60-ті рр. XIX в. було виділено місце і „державним видаткам” у фінансовій науці, хоча і другорядне. До кінця XIX в. формується точка зору, що державні видатки мають більше значення, ніж доходи: „Як і індивідуальне приватне господарство, фінансове господарство має витрати і доходи. Але у фінансовому господарстві не доходи, а витрати мають вирішальне значення. Приватне господарство не може витратити більше, ніж у нього буде доходів. Фінансове господарство у випадках необхідності може збільшити свої доходи шляхом вилучення необхідних засобів у приватних господарств”[19].

При переході до ринкової економіки суттєво змінюються методи бюджетного впливу на суспільне виробництво, що зумовлено кардинальною перебудовою бюд­жетних відносин, побудовою нового дієвого бюджетного механізму.

Дата добавления: 2015-05-24