В чому полягає сутність фіскальної функції податків?

Які функції виконують податки?

Які збори відносяться до категорії „мито”?

До мита відносяться збори, які держава справляє з тих, кому доводиться звертатися до органів влади або держустанов за певними послугами цивільно-правового характеру, що не мають промислового елементу; при цьому розмір збору встановлюється державною владою без участі зацікавлених сторін.

Податкова практика виділяє три види мит:

ü державне;

ü реєстраційне;

ü митне.

Державне мито стягується за надання ряду послуг на користь платника збору (ухвалення позовних заяв і інших документів судовими органами, здійснення нотаріальних дій, реєстрація актів цивільного стану та ін.).

Реєстраційне мито стягується з юридичних і фізичних осіб, наприклад при зверненні особи із заявкою про видачу патенту на винахід і т.д.

Митний збір стягується з юридичних і фізичних осіб при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також при транзиті таких товарів.

В теорії оподаткування єдиного переліку функцій, які виконують податки не існує. У вітчизняній та зарубіжній літературі розрізняють велику кількість функцій (фіскальна, регулююча, розподільча, стимулююча, контрольна, мобілізаційна соціальна, економічна, стабілізаційна, інтегрувальна та ін.). Але теорія оподаткування виділяє дві основні функції які властиві податкам – фіскальна та регулююча (див. Рис. 10.3.).

Податкам як відносно самостійній підсистемі складнішої системи державних фінансів властива перш за все їх перша функція — „формування бюджетного фонду держави”, тобто фіскальна, в якій повністю і виявляється суспільне призначення цієї категорії — забезпечення держави необхідними їй для виконання своїх функцій фінансовими ресурсами.

Свою назву фіскальна функція одержала в Стародавньому Римі, де на ринках спеціальні збирачі ходили з великими корзинами, які називалися „fiscus”, куди відкладали частину товарів, що продавалися торговцями. Це був свого роду збір за право торгівлі. Зібрані товари переходили у власність монарха (держави).

Практично до початку 1930-х років фіскальна функція була єдиною функцією характерною податкам. Виходячи з теорії Дж. Кейнса „про вбудовані стабілізатори” (бюджеті і податках), останні перетворюються в універсальні фінансові інструменти економічного регулювання. Частіше зустрічаються випадки, коли введення податків диктується не суто фіскальними інтересами держави, а досягнення визначених цілей в стимулюванні економічного росту. Так, наприклад, в США та ЄЕС вводяться так звані „зелені” податки, які в деякій степені працюють і на бюджет і на охорону навколишнього середовища (викиди шкідливих речовин, виробництво пестицидів та ін.). все сказане вище дає можливість стверджувати, що на визначеному етапі свого розвитку економічний зміст податків проявляється і в функції регулювання.

Дата добавления: 2015-05-24