Як оцінити платоспроможність страхової організації?

Що таке платоспроможність страхової організації?

Що таке фінансова стійкість страхової організації і як вона забезпечується?

Під фінансовою стійкістю страхової організації розуміють її здатність виконати всі свої зобов’язання всім майном, що знаходиться на балансі компанії. Природно, що страховик має зовнішні і внутрішні зобов’язання. Прийнято зовнішні зобов’язання підрозділяти на страхові і нестрахові (інші). Через особливе значення страхових зобов’язань під фінансовою стійкістю страхової компанії перш за все розуміють здатність страховика виконати свої страхові зобов’язання.

Фінансова стійкість страхової організації забезпечується достатнім і сплаченим статутним капіталом, адекватними прийнятим зобов’язанням страховими резервами, а також прийнятою системою перестрахування. Використання системи перестрахування допускає, що на відповідальності страховика залишаються тільки ті ризики, по яких він може виконувати зобов’язання виходячи з своїх фінансових можливостей. Критерієм фінансової стійкості страховика звичайно прийнято рахувати достатність коштів страхових резервів і власних вільних засобів для виконання зобов’язань страховика. Найважливішим показником фінансової стійкості страховика, її надійності, є платоспроможність.

Під платоспроможністю страхової організації розуміється її здатність виконати свої зобов’язання у будь-який момент часу. Як і у випадку з фінансовою стійкістю, при оцінці платоспроможності страхової організації, розуміють її здатність виконати перш за все страхові зобов’язання.

Умова про платоспроможність страховика є значущішою, ніж умова про фінансову стійкість, оскільки вона накладає додаткову вимогу до активів компанії. Крім того, що їх повинно бути достатньо, вони повинні бути ліквідними в тій мірі, в якій це необхідно для виконання страхових зобов’язань у будь-який момент часу.

Страхова організація вважається платоспроможною, якщо її активи перевищують пасиви на заздалегідь обумовлену мінімальну суму.

Платоспроможність страхової організації забезпечується за рахунок двох основних джерел – коштів страхових резервів, які мають бути адекватними взятим зобов’язанням і власних вільних коштів. З огляду на характер страхової послуги, в основі якої лежить категорія страхового ризику та випадковість його настання, розрахунковий розмір страхових резервів може бути недостатнім для виконання всіх зобов’язань за страховими виплатами. Тому страховик повинен мати вільні від зобов’язань кошти, які може використати для виплат у разі, коли страхові резерви будуть використані.

Коли бракуватиме страхових резервів, страховик повинен буде виконати страхові зобов’язання за рахунок власних коштів. Західний досвід показує, що страховика можна вважати платоспроможним у разі, коли власні кошти перевищують зовнішні зобов’язання. Наявність значного обсягу власних коштів має важливе значення із самого початку діяльності. Коли страховик не має збалансованого страхового портфеля, а страхові резерви малі й не можуть дати значного інвестиційного прибутку, страховик за рахунок власних коштів може виконати свої зобов’язання. Власні кошти страховика утворюють запас (маржу) платоспроможності.

У ризикових видах страхування оцінка платоспроможності полягає в зіставленні фактичної платоспроможності з розрахунковою нормативною. Директивами ЄС передбачено визначати фактичний запас платоспроможності як різницю між активами (крім нематеріальних) і зобов’язаннями. У разі, якщо фактичний запас платоспроможності перевищує розрахунковий нормативний, страхова компанія вважається платоспроможною.

Розрахунковий нормативний запас платоспроможності має дорівнювати найбільшій із двох сум, одна з яких обчислюється на підставі страхових премій, а друга – на підставі страхових виплат.

Директивами ЄС передбачено також наявність гарантійного фонду, тобто вільних від зобов’язань коштів в обсязі 1/3 фактичного запасу платоспроможності. Цей фонд створюється страховиками для контролю за додержанням фактичного запасу платоспроможності.

Забезпечення платоспроможності страховиків України контролюється згідно із Законом України “Про страхування”, яким передбачено:

наявність сплаченого статутного фонду та наявність гарантійного фонду страховика;

створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань;

перевищення фактичного запасу платоспроможності над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності.

Зміст методики визначення платоспроможності страховика полягає в порівнянні обсягу зобов’язань страховика перед страхувальника з обсягом власних коштів, які можуть бути використані на покриття зобов’язань. Порівняння фактичного запасу платоспроможності над нормативними запасами відображає частку власних коштів страховика в загальних зобов’язаннях.

Дата добавления: 2015-05-24