Що таке валютні операції та які їх види?

Які органи валютного регулювання та контролю діють в Україні?

Які існують форми здійснення валютного регулювання та валютного контролю?

Основними формами здійснення валютного регулювання та контролю є проведення:

дисконтної політики, тобто управління обліковою став­кою національного банку, яка поряд з іншими засобами має регулювати обсяг грошової маси, обсяг сукупного попиту, рівень цін у державі, а також приплив із-за кордону та відтік корот­кострокових капіталів;

девізної політики у вигляді валютної інтервенції, яка являє собою купівлю-продаж національним банком іноземної валюти, що впливає на курс національної грошової одиниці, продажу або купівлі золота з метою бажаного впливу на кон’юнктуру ринку золота, зміни режиму конвертованості валют, посилення або послаблення валютних обмежень;

диверсифікації валютних резервів, що дає змогу зменши­ти збитки від відносного знецінення тих або інших валют, і забезпечення найвигіднішої структури резервних активів;

отримання або надання кредитів та субсидій, які викори­стовуються для компенсації розривів, що виникають у міждер­жавних платежах;

низки адміністративних заходів.

Відповідно до чинного законодавства, органами валютного контролю в Україні визначені:

Національний банк України;

Уповноважені банки;

Державна податкова адміністрація України;

Міністерство зв’язку України;

Державний митний комітет України.

Залежно від своїх функцій зазначені органи мають різний обсяг повноважень у сфері валютного контролю.

Головним органом валютного регулювання та контролю виступає Національний банк України.

Валютними операціями називають певні банківські та фінансові операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності. Це використання валютних цінностей як за­собу платежу; вивезення, ввезення, пересилання та переказування валютних цінностей; отримання і надання кредитів, нарахуван­ня відсотків, дивідендів; залучення інвестицій, придбання цінних паперів та інші операції, здійснення яких відбувається тільки за умови отримання відповідних ліцензій Національного банку України. Валютні операції поділяють на поточні та термінові.

До поточних валютних операцій відносять:

„тод” (поставка валюти сьогодні — „сьогодні на сьогодні”);

„том” (поставка валюти наступного робочого дня — „сьо­годні на завтра”);

„спот” (поставка валюти на другий робочий день — „сьо­годні на післязавтра”).

Такі операції використовуються переважно для обслугову­вання зовнішньоторговельних розрахунків, а також з метою одер­жання додаткового прибутку в разі коливань валютних курсів.

Протягом останніх 10—15 років широкого розвитку набув терміновий сегмент валютного Forex-ринку, представлений форвардними угодами, ф’ючерсами, свопами, валютними опціонами, валютним арбітражем та їх різновидами і комбінаціями.

Форвардними операціями на­зивають угоди з обміну валют за раніше узгодженим курсом, які укладаються сьогодні, проте дата валютування (тобто ви­конання контракту) відкладена на визначений термін у май­бутньому.

Валютний „своп” — валютна операція, яка поєднує купівлю або продаж валюти на умовах „спот” із одночасним продажем (або купівлею) тієї самої валюти на певний термін на умовах „форвард”, тобто здійснюється комбі­нація двох протилежних конверсійних угод на однакові суми, але з різними датами валютування.

Валютні ф’ючерси - це контрактні угоди на купівлю або продаж стандартизованої суми іноземної валюти за стандартизованою специфікацією валют та узгодженою ціною. Відповідно до такої угоди її учасники одержують і право, й зобов’язання обміняти обумовлену стандартизовану суму певної валюти на іншу в установлені терміни в май­бутньому за курсами, визначеними на момент укладення уго­ди.

В останні роки значного поширення набули операції з опціонами. Валютний опціон є своєрідною формою термінової угоди двох сторін — продавця і власника опціону, внаслідок якої власник опціону отримує право, а не зобов’язання, купи­ти у продавця опціону або продати йому заздалегідь визначе­ну суму однієї валюти в обмін на іншу (або на національну грошову одиницю) за обумовленим валютним курсом чи за

Різновидом валютних операцій є арбітражні операції, го­ловна мета здійснення яких полягає в одержанні прибутку від різниці валютних курсів. Валютні арбітражні операції поділяють на:

тимчасові, пов’язані із зміною валютних курсів у часі;

просторові (географічні), пов’язані з різницею валютних курсів на регіональних (національних) ринках;

конверсійні, обумовлені коливанням курсових співвідно­шень різних валют.

Дата добавления: 2015-05-24