Основні функції грошей

Функції грошей є конкретним проявом їх сутності. У цьому плані очевидно, що трансформація економічної природи сучасних грошей обумовлює й модифікацію їх функцій. Традиційно в еко­номічній науці виділяють п'ять головних функцій грошей:

1) міра вартості;

2) засіб обігу;

3) засіб платежу;

4) засіб нагромадження;

5) світові гроші.

Усі ці п'ять функцій грошей в їх системній єдності становлять реальний рух грошей (реальне функціонування грошової маси). Зміст тієї чи іншої функції грошей відображає особливості досяг­нутого рівня (етапу) еволюції самих грошей.

Функція грошей як міри вартості проявляється через вимір грошової вартості(ціни) товарів. Без кількісної визначеності вартості в ціні товару не можливе ринкове господарство і еквівалент­ний товарний зв'язок між товаровиробниками.

У функції засобу обігу гроші відіграють роль тимчасового по­середника при обміні товарів. У сфері товарного обігу при купівлі-продажу товарів гроші (готівкою або на банківському рахунку) обо­в'язково мають бути в наявності. Функцію засобу обігу виконують реальні гроші.

Акт реалізації товару на ринку, або акт перетворення товару в гроші, — центральний, найважливіший в ринковому господарстві. Процес товарно-грошового обміну здійснюється за формулою: T1 — Г — Т₂; де Т₁ — Г — продаж товару; Г — Т₂ — купівля іншого товару на гроші. Ця формула відображає ту реальність товарного обміну, що в умовах ринкових відносин гроші важливіші, ніж товар. У краще становище на ринку потрапляє той господарський суб'єкт, який має гроші (покупець), а не той, який має товар (продавець).

Функція грошей як засобу платежу відображає особливості кредитного господарства, тобто реалії купівлі-продажу товарів у кредит з відстрочкою оплати грошей (відстрочкою платежу). Покуп­ці сплачують гроші за товари лише тоді, коли настає строк платежу.

Виконання грошима функції засобу платежу створює можливість виникнення ситуації взаємної неплатоспроможності і заборгова­ності. Проблема неплатежів стала однією з найгостріших в сучасній фінансовій системі України. На ринку збільшується кількість про­давців, які прагнуть продати свій товар, щоб одержати реальні гроші; і навпаки, покупці не можуть купити товари, бо не мають для цього грошей.

У функції засобу нагромадження гроші вилучаються з товар­ного обігу і нагромаджуються на банківських рахунках (в установах банків). Такі заощадження є об'єктивною потребою розвитку ринкового господарства. Банки акумулюють гроші як засіб нагро­мадження і через позику знаходять їм прибуткове застосування в інших структурних ланках народного господарства.

Світові гроші у функціональному плані відображають вихід товарно-грошового обміну за межі національних кордонів. Порівнян­ня купівельної спроможності грошових одиниць різних країн світу відбувається на міжнародних грошових (валютних) ринках. При цьому виникає специфічний інструмент міжнародного порівняння національних грошей — валютний курс.

Розвиток світових економічних зв'язків приводить до виник­нення різних міжнародних засобів розрахунків. Це: 1) національні валюти найбільш сильних в економічному відношенні країн світу — американський долар, німецька марка, англійський фунт стерлінгів тощо, тобто вільно конвертовані валюти (ВКВ); 2) наднаціональні грошові одиниці — СДР, євро, які використовуються міжнародни­ми валютно-фінансовими організаціями.

Дата добавления: 2015-05-24