Грошовий обіг та грошовий оборот

Виконуючи функцію засобу обігу, гроші безперервно переміщуються від одного суб’єкта економіки до іншого. Такий рух грошей прямо чи опосередковано обслуговує купівлю-продаж товарів і послуг, тобто реалізацію створеного суспільного продукту. Процес руху грошей, що обслуговує реалізацію суспільного продукту, називається грошовим обігом.

У національній економіці відбувається безперервний кругообо­рот доходів і продуктів, який опосередковується відповідним обо­ротом грошей. Грошовий оборот — це рух грошей у процесі ви­робництва, розподілу, обміну й споживання національного продук­ту, який здійснюється шляхом безготівкових розрахунків та через обіг готівки. Грошовий оборот — це сукупність усіх грошових пла­тежів і розрахунків, що відбуваються в народному господарстві.

Гроші не існують самі по собі, вони обслуговують потреби еко­номіки і тому за своєю кількісною масою і структурою повинні бути адекватні їм. В сучасних умовах грошовий оборот в Україні визначається реаліями економічної нестабільності, неплатоспромож­ністю і збитковістю багатьох підприємств, а також низьким рівнем життя більшої частини населення.

У процесі руху доходів і продуктів (товарів і послуг) виникають взаємозв'язані, але протилежні за напрямком товарні і грошові потоки.

У розвинутому ринковому господарстві грошовий оборот не може здійснюватися без участі і активної ролі банків. Банки стають не­обхідними посередниками у взаємних виплатах і розрахунках між підприємствами, організаціями, установами та окремими фізични­ми особами. Банки цілеспрямовано регулюють потоки грошових коштів у народногосподарському обороті.

Банк є найважливішим грошово-кредитним інститутом суспіль­ства, в якому створюються і зберігаються гроші. Гроші проходять через банки в міру здійснення платежів. Банки безпосередньо впли­вають на масу і структуру грошей, що знаходяться в обігу.

Побудуємо модель грошового обороту, яка описує потік товарів і послуг між підприємствами (фірмами) і населенням, що збалансова­ний контрпотоком грошових платежів, які здійснюються при цьо­му обміні. Товарні потоки закономірно створюють зустрічний рух грошових коштів — як в національній, так і в іноземній валюті.

Базова модель грошового обороту, представлена на рис. 1, вклю­чає в себе: 1) ринки ресурсів і продуктів; 2) банки; 3) суб'єкти народногосподарського обороту — підприємства і населення.

Потоки товарів і послуг, показані на цьому рисунку, спрямовані за часовою стрілкою; потоки грошових платежів спрямовані проти часової стрілки. В базовій моделі допускається, що всі ресурси на­лежать населенню (хоча насправді йому належить тільки один ресурс — робоча сила).

Вихідним і кінцевим пунктом моделі, через який здійснюєть­ся кругооборот готівки і безготівкових платежів, є банк. Тому банки зображені в центрі рисунка, їхні операції, пов'язані з розрахун­ково-касовим обслуговуванням своїх клієнтів, будуть у центрі на­шої уваги в цьому посібнику.

Потоки економічних ресурсів, з одного боку, і грошовий потік доходів і споживчих витрат — з другого, здійснюються одночасно. Будь-які затримки, крім тих, які викликані продажем товарів у і кредит, створюють ситуацію неплатежів, що загрожує дезорганізації народногосподарського обороту.

Базова модель грошового обороту дає загальне уявлення про і функціонування національної грошової системи. Альтернативою, грошового обороту є неефективний бартерний обмін. Криза непла­тежів сприяє розширенню прямого безгрошового обміну товарами і послугами.

Дата добавления: 2015-05-24