Функції фінансів. Призначення фінансів виявляється через їх функції

Призначення фінансів виявляється через їх функції. Тра­диційно виділяють дві функції фінансів — розподільчу і кон­трольну.

На наш погляд, спектр функцій значно ширший, і до назва­них можна додати функцію мобілізації фінансових ресурсів.

Розподільча функція фінансів полягає в тому, що за допо­могою фінансового механізму розподіляється та перерозподі­ляється вартість національного доходу між різними суб'єкта­ми господарювання та напрямами цільового використання.

Кожен вид фінансового розподілу обслуговується різними ланками фінансової системи: внутрішньогосподарський — фі­нансами підприємств, міжгалузевий та міжтбриторіальний — державним бюджетом, цільовими державними фондами. Учас­никами (суб'єктами) фінансового розподілу можуть бути під­приємства, об'єднання, установи, держава, громадяни.

Розподільча функція охоплює дві стадії: первинний розподіл національного доходу (НД); вторинний розподіл (перерозподіл) НД.

Первинні доходи у свою чергу поділяють на дві групи:

—перша — заробітна плата робітників, службовців, дохо­ди селян, зайнятих у сфері матеріального виробництва;

—друга — прибуток підприємств сфери матеріального ви­робництва.

Слід зазначити, що первинний розподіл НД не утворює су­спільних грошових фондів для забезпечення економічних, со­ціальних і політичних функцій держави, здійснення соціаль­ного захисту населення. Такі суспільні державні грошові фон­ди створюють шляхом вторинного розподілу (перерозподілу) національного доходу. В результаті перерозподілу утворюють­ся вторинні доходи. Це доходи, одержані в галузях невироб­ничої (бюджетної) сфери: освіта, медичне обслуговування, наука, правоохоронна система, оборона та ін.

Схему розподільчої функції фінансів наведено на рис. 1.1.

Контрольна функція фінансів спрямована на вирішення таких основних завдань:

пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищен­ня рентабельності та платоспроможності;

своєчасне виконання фінансових зобов'язань перед суб'єк­тами господарювання, бюджетом, банками;

Рис. 1.1. Схема розподільчої функції фінансів

—мобілізація фінансових ресурсів у обсязі, необхідному для
фінансування виробничого й соціального розвитку;

—збільшення власного капіталу;

—ефективні цільовий розподіл та використання фінансо­вих ресурсів.

Об'єктом фінансового контролю є фінансова діяльність під­приємницьких структур, бюджетних установ та організацій, що здійснюють фінансову діяльність. Предметом контролю є фінансові операції, пов'язані зі створенням і використанням фондів фінансових ресурсів.

Фінансовий контроль ґрунтується на відповідних принци­пах:

—принципі достовірності фактичної інформації;

—принципі завчасного здійснення контролю з метою запо­бігання виникненню суттєвих відхилень фактичного фінансо­вого процесу від встановлених норм;

—принципі безперервності, регулярності й систематичності;

—принципі відповідальності, який передбачає відповідаль­ність контролюючих суб'єктів за ефективне функціонування системи фінансового контролю.

Об'єктами контрольної функції фінансів є фінансові показ­ники діяльності підприємств, організацій, установ. Розрізня­ють:

—загальнодержавний фінансовий контроль, який прово­диться органами державної влади та управління (податкові органи, казначейство, контрольно-ревізійні управління, міні­стерство фінансів та ін.);

—внутрішньогосподарський фінансовий контроль, який проводиться фінансовими службами підприємств та установ;

—незалежний фінансовий контроль, що здійснюється ауди­торськими фірмами.

Важливою ознакою фінансового контролю є його метод. Методами фінансового контролю є ревізія, тематична пере­вірка, обстеження, безперервне відстеження фінансової діяль­ності тощо.

На наш погляд, спектр функцій фінансів значно ширший, і до зазначених вище можна додати ще ряд функцій, які вико­нують фінанси.

Близькою до розподільчої функції є функція мобілізації фінансових ресурсів, яка полягає в тому, що за допомогою фінансового механізму суб'єкти діяльності залучають кошти з метою створення статутного капіталу, резервних фондів під­приємств, місцевих бюджетів, бюджету держави, позабюджет­них доходів, а також доходів населення.

Фінансові ресурси є джерелом розвитку підприємств, держа­ви і добробуту населення. Основу фінансових ресурсів станов­лять кошти, спрямовані в основні та оборотні засоби підпри­ємств, у бюджет держави і доходи населення. Фінансові ресур­си формуються за рахунок власних і залучених коштів.

Мобілізація фінансових ресурсів на підприємствах — це утворення грошових фондів для фінансового забезпечення операційної інвестиційної діяльності, виконання фінансових зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господарю­вання. Фінансові ресурси складаються із внесків засновників у статутний капітал; прибутку від усіх видів діяльності (опе­раційна, фінансова інвестиційна діяльність та надзвичайні події); мобілізації ресурсів на фінансовому ринку (від емісії облігацій та інших видів цінних паперів, а також кредитних інвестицій); бюджетних субсидій; інших видів ресурсів.

У процесі формування фінансових ресурсів підприємств важливу роль відіграє визначення оптимальної структури їхніх джерел. Підвищення частки власних коштів впливає на фінан­сову сталість підприємств, і навпаки, висока частка залуче­них коштів ускладнює фінансову діяльність підприємств, під­вищує фінансовий ризик.

Щодо мобілізації фінансових ресурсів на рівні місцевих бюджетів і державного бюджету, то вони формуються на ос­нові податкових відрахувань та зборів, кредитних інвестицій, емісії цінних паперів, неподаткових надходжень, державного мита та ін.

Джерелом доходів населення в усіх фінансових сферах є заробітна плата, позики, компенсації, соціальні виплати та інші джерела фінансових ресурсів населення.

Мобілізація фондів фінансових ресурсів для задоволення потреб загальнодержавних, підприємницьких структур і по­треб населення здійснюється на основі відповідних норматив­них актів шляхом використання методів бюджетного фінансу­вання, самофінансування, кредитування тощо.

Дата добавления: 2015-05-24