Суб'єкти та об'єкти фінансового ринку

На фінансових ринках діють суб'єкти ринку (продавці — посередники — покупці), які беруть участь у торговельних операціях різних специфічних товарів — інструментів фінан­сового ринку. Характер (тактика) поведінки суб'єкта на рин­ку залежить від мети, яку він поставив перед собою (стратегії).

Суб'єктами фінансового ринку є:

—фізичні особи;

—юридичні особи;

—фінансові посередники, які отримують для управління гроші клієнтів і повинні, виконуючи правила й вимоги банків­ського та інвестиційного менеджменту, одержати дохід у роз­мірі, що дає можливість задовольнити вимоги клієнтів, та отримати норму прибутку, середню для цього виду діяльності.

Суб'єктів фінансового ринку класифікують за формою та функціями. За формою:

—суб'єкти господарювання;

—домашні господарства;

—держава;

—місцеві органи влади.

За функціями:

—емітенти;

—інвестори;

—інституційні інвестори;

—фінансові посередники;

—інститути інфраструктури ринку тощо.

З урахуванням принципових форм укладання угод на фінан­совому ринку, його суб'єктів можна поділити на три групи:

1) продавці і покупці фінансових активів (інструментів,послуг);

2) фінансові посередники;

3) суб'єкти, що виконують допоміжні функції (функції обслуговування основних учасників фінансового ринку; функції обслуговування окремих операцій на фінансовому ринку тощо).

Розглянемо конкретні види учасників фінансового ринку в розрізі основних їх груп.

Продавці та покупці фінансових активів (послуг) утворю­ють групу прямих учасників фінансового ринку, які здійснюють на ньому основні функції у проведенні фінансових опе­рацій.

На ринку позичкових капіталів основними прямими учас­никами фінансових операцій є:

—кредитори — суб'єкти фінансового ринку, які надають позичку в тимчасове користування під певний процент. Ос­новною функцією кредиторів є продаж грошових активів (яквласних, так і залучених) для задоволення різноманітних по­треб позикоотримувачів у фінансових ресурсах. Кредиторами
на фінансовому ринку можуть виступати: держава (здійснюю­ чи цільове кредитування підприємств за рахунок загальнодер­ жавного та місцевих бюджетів, а також державних цільових позабюджетних фондів); комерційні банки, які здійснюють найбільший обсяг і широкий спектр кредитних операцій; небанківські кредитно-фінансові установи;

—позичальники — суб'єкти фінансового ринку, які отри­мують позики від кредиторів під певні гарантії їх повернення і за певну плату у формі процента. Основними позичальника­ ми грошових активів на фінансовому ринку є: держава (отри­муючи кредити від міжнародних фінансових організацій і
банків (державні позики), комерційні банки (отримуючи кре­дити на міжбанківському кредитному ринку), підприємства (для задоволення потреб у грошових активах з метою попов­ нення оборотних коштів і формування інвестиційних ресурсів), населення (у формі споживчого та фінансового кредиту).

На ринку цінних паперів основними прямими учасниками фінансових операцій є:

—емітенти — суб'єкти фінансового ринку, які залучають необхідні фінансові ресурси за рахунок випуску (емісії) цінних паперів. На фінансовому ринку емітенти виступають виключ­ но в ролі продавців цінних паперів із зобов'язанням виконува­ти всі вимоги, які випливають із умов їх випуску. Емітентами цінних паперів є держава (виконавчі органи державної влади
та органи місцевого самоврядування), а також різноманітні юридичні особи, створені, як правило, у формі акціонерних товариств. Крім того, на національному фінансовому ринку можуть обертатись цінні папери, емітовані нерезидентами;

—інвестори — суб'єкти фінансового ринку, які вкладають свої грошові кошти в різноманітні види цінних паперів з ме­тою отримання доходу. Цей дохід формується за рахунок отри­мання інвесторами процентів, дивідендів і приросту курсової вартості цінних паперів. Інвесторів, які здійснюють свою діяльність на фінансовому ринку, класифікують за такими ознаками: за статусом їх поділяють на індивідуальних (окремі підприємства, фізичні особи) й інституціональних інвесторів (представлені різними фінансово-інвестиційними інститутами); залежно від мети інвестування виділяють стратегічних (ку­пують контрольний пакет акцій для здійснення стратегічного управління підприємством) і портфельних інвесторів (купу­ють окремі види цінних паперів виключно в цілях отримання доходу); за належністю до резидентів на національному фінан­совому ринку розрізняють вітчизняних та іноземних інвес­торів.

На валютному ринку основними учасниками валютних операцій є:

—продавці валюти. Основними продавцями валюти є: держава (реалізує на ринку через уповноважені органи частину валютних резервів); комерційні банки (мають ліцензію на здійснення валютних операцій); підприємства, які провадять зовнішньоекономічну діяльність (реалізують на ринку свою валютну виручку за експортовану продукцію); фізичні особи (які реалізують наявну в них валюту через мережу обмінних валютних пунктів);

—покупці валюти. Основними покупцями валюти є ті самі суб'єкти, що й її продавці.

На страховому ринку основними прямими учасниками фінансових операцій є:

— страховики — суб'єкти фінансового ринку, які реалізу ють різні види страхових послуг (страхових продуктів). Ос­новною функцією страховиків на фінансовому ринку є здій­снення всіх видів і форм страхування шляхом взяття на себе за певну плату різноманітних видів ризиків із зобов'язанням
відшкодувати суб'єкту страхування збитки у разі настанні страхового випадку. Основними страховиками є: страхові фірми і компанії відкритого типу (надають страхові послуги всім категоріям суб'єктів страхування); кептивні страхові компанії і фірми — дочірня компанія у складі холдингової компанії (фінансово-промислової групи), створена з метою стра­хування переважно суб'єктів господарювання, які входять до її складу (збіг стратегічних економічних інтересів страховика та його клієнтів у такому разі створює широкі фінансові мож­ливості для ефективного використання страхових платежів); компанії перестрахування ризику (перестраховики), які бе­руть на себе частину (або всю суму) ризику від інших страхо-вих компаній (основною метою операцій перестрахування є дроблення великих ризиків для зменшення сум збитку, який відшкодовується первинним страховиком при настанні стра­хового випадку);

— страхувальники — суб'єкти фінансового ринку, які ку­пують страхові послуги у страхових компаній та фірм з метою мінімізації своїх фінансових втрат у разі настання страхової події. Страхувальниками є як юридичні, так і фізичні особи.

На ринку золота (та інших дорогоцінних металів) та дорогоцінного каміння основними видами прямих учасників фінансових операцій є:

—продавці дорогоцінних металів та каміння, у ролі яких можуть виступати: держава (реалізує частину свого золотого запасу); комерційні банки (реалізують частину своїх золотих авуарів); юридичні та фізичні особи (у разі необхідності реінвестування коштів, які раніше були вкладені в цей вид ак­
тивів (засобів тезаврації);

—покупці дорогоцінних металів і каміння — ті самі суб'єк­ти, що й продавці (за відповідного нормативно-правового регулювання їх складу).

На ринку нерухомості основних суб'єктів поділяють на учасників первинного і вторинного ринку нерухомості.

Продавцями на первинному ринку нерухомості є окремі будівельні фірми та муніципальна влада. На вторинному про­давцями є: ріелторські фірми; приватні особи, що прагнуть покращити своє житлове або матеріальне становище; особи, що емігрують, та ін. На вторинному ринку житла виділяється орендний сектор. Надання житла в оренду практикують як приватні власники, так і муніципальна влада.

Покупцями житла є ріелторські фірми, юридичні та фізичні особи. Окрім продавців і покупців, інфраструктуру ринка житла утворюють: агентства з нерухомості (ріелторські фірми); оцінники житла; банки, що займаються кредитуванням та фінансуванням житлового будівництва, кредитуванням купівлі житла та іпотечними операціями, юристи, що спеціалізують­ся на операціях з нерухомістю; страхові компанії, інформаційні (в тому числі рекламні) структури.

Таким чином, класифікацію суб'єктів фінансового ринку (прямих учасників фінансового ринку) можна представити у вигляді табл. 13.1.

Таблиця 13.1.

Класифікація суб'єктів фінансового ринку

з/п	Види фінансових ринків	Суб'єкти ринку фінансових послуг
	Ринок позичкових капі­талів	Кредитори Позичальники
	Ринок цінних паперів	Емітенти Інвестори: — індивідуальні та інституціональні; — стратегічні та портфельні; — національні та іноземні
	Валютний ринок	Продавці валюти Покупці валюти
	Страховий ринок	Страховики Страхувальник и
	Ринок золота	Продавці золота та інших дорогоцінних металів і каміння. Покупці золота та інших дорогоцінних металів і каміння
	Ринок нерухомості	Продавці на первинному та вто­ринному ринках нерухомості. Покупці на первинному та вто­ринному ринках нерухомості

Розвиток фінансового ринку не можливий без наявності розвинутої інфраструктури. Під інфраструктурою слід розу­міти систему інститутів, які функціонують на фінансовому ринку.

Склад інфраструктури фінансового ринку такий:

—професійні учасники — торговці цінними паперами та інтими інструментами фінансового ринку;

—організатори торгівлі — фондові біржі та позабіржові фондові торговельні системи;

—посередники в торговельних угодах — брокери та дилери;

—посередницькі фінансові інститути — комерційні банки, небанківські депозитні установи, кредитні асоціації, спілки, ощадні інститути, страхові компанії, пенсійні фонди, інвес­тиційні компанії, інвестиційні фонди, ломбарди, лізингові та факторингові компанії;

—реєстратори та зберігачі цінних паперів;

—депозитарії, клірингові депозитарії;

—розрахунково-клірингові банки;

—інформаційно-аналітичні інститути.

Фінансові інститути — це посередники, що забезпечу­ють зустріч позичальника та кредитора на фінансовому рин­ку. Вони забезпечують трансформацію тимчасово вільних гро­шових коштів у позичковий капітал. Фінансові інститути ско­рочують витрати обігу для інвесторів та позичальників, беруть на себе фінансові ризики, підвищують ефективність фінансо­вих угод. На рис. 13.4 показана структура фінансових інсти­тутів — посередників на фінансовому ринку.

Дата добавления: 2015-05-24