Економічна природа та система міжнародних фінансових відносин

Тема 14. МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ

Диверсифікація міжнародних фінансових і валютних відно­син на межі XX—XXI ст. пов'язана з необхідністю здійснення грошового забезпечення світогосподарських зв'язків, які знач­но розширилися й поглибилися під впливом інтернаціоналі­зації та глобалізації виробництва й обміну.

Фінансові операції є діями, спрямованими на вирішення певного завдання з організації та управління грошовими відно­синами, що виникають при формуванні та використанні відпо­відних коштів.

Фінансові операції (трансакції) можуть зумовлюватись як грошовими платежами (розрахунки, трансфери тощо), так і рухом капітальних ресурсів (лізинг, траст, кредит, франчай-зинг та ін.). Об'єктами фінансових операцій є різноманітні фінансові активи, до яких належать: національні гроші, іно­земна валюта, цінні папери, дорогоцінні метали, нерухомість.

Вирізняють такі види фінансових операцій:

—операції з переказу грошей;

—інвестиційні операції;

—спекулятивні операції;

—операції з капіталом.

Операції з переказу грошей охоплюють усі форми та види розрахунків (операції з обміну "гроші — товар") та трансфери (рух грошей в одному напрямі).

Інвестиційні фінансові операції пов'язані з переміщенням капіталу з метою його приросту. Вони опосередковують серед-ньо- та довгострокові вкладення капіталу. До них належать: кредит, лізинг, траст, оренда, франчайзинг, рента та інші опе­рації тривалістю понад 180 днів.

Спекулятивні операції — це короткострокові фінансові дії з отримання прибутку у вигляді різниці у процентах з отрима­них кредитів¹. До них належать валютний арбітраж, процент­ний арбітраж, операції своп, валютна спекуляція тощо.

Операції з капіталом спрямовуються на управління ним в умовах ризику та невизначеності економічної кон'юнктури. Тут переважають страхові операції, включаючи хеджування, операції застави, в тому числі іпотеку.

Фінансова система ринкової економіки досягла наприкінці XX — на початку XXI ст. надзвичайно високого рівня розвит­ку як у національному, так і в міжнародному масштабі. Це виявляється в таких процесах:

—високий ступінь концентрації фінансових ресурсів на макроекономічному рівні;

—висока мобільність та взаємозв'язок фінансових ринків на базі новітніх інформаційних технологій;

—різноманітність фінансових інструментів макро- та мікроекономічної політики;

—глобалізація фінансових відносин.

Міжнародні фінанси становлять сукупність відносин зі створення і икористання грошових коштів, необхідних для здійснення зовнішньоекономічної діяльності державами, фірмами, іншими юридичними та фізичними особами².

Рух грошових потоків у світовому господарстві здійснюєть­ся за такими напрямами:

—взаємовідносини між суб'єктами господарювання різних країн;

—взаємовідносини держави з урядами інших країн та міжнародними організаціями;

—взаємовідносини держави та суб'єктів світогосподарських
зв'язків з міжнародними фінансовими інституціями. Суб'єктами міжнародних фінансових відносин є, таким чином, уря­ди, підприємства, фірми, банки, установи, фізичні особи.

У цілому перерозподіл фінансових коштів у світовому мас­штабі забезпечує зростання конкуренції й ефективніше вико­ристання виробничих потужностей та інших ресурсів економіч­ного розвитку.

Система міжнародних фінансових відносин складається між різними суб'єктами. Ними є фізичні, юридичні особи та держа­ви, які згідно із законом мають і здійснюють безпосередньо або через представників свої права та обов'язки, пов'язані з міжнародними фінансами.

Суб'єктів системи міжнародних фінансів з позицій конк­ретної держави поділяють на резидентів і нерезидентів.

З економічного погляду розрізняють таких суб'єктів: до­машні господарства, господарюючі підприємства, різноманітні фінансові інститути, держава, міжнародні організації.

У Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" су­б'єкти зовнішньоекономічної діяльності України згруповані так:

—фізичні особи;

—юридичні особи;

—об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридич­них осіб;

—структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно із законами України, але мають постійне місцезнаходження на її території;

—спільні підприємства, що зареєстровані як такі в Україні й мають на її території постійне місцезнаходження;

—інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені за­ конодавством України.

Можна виділити цілу низку грошових відносин, які форму­ють систему міжнародних фінансів. Це, зокрема, відносини:

—між експортерами та імпортерами з приводу платежів за товари, надання та погашення кредитних зобов'язань;

—між згаданими вище суб'єктами та банками щодо отри­мання та погашення кредитів, відкриття та обслуговування валютних рахунків, надання гарантій;

—між усіма згаданими вище суб'єктами та страховими організаціями з приводу страхування ризиків;

—між усіма згаданими вище суб'єктами та фізичними особами з приводу оплати праці, здійснення міжнародних пе­реказів, сплати за товари і послуги, виконання договорів стра­хування та ін.;

—між фізичними особами з приводу різноманітних міжна­родних банківських, поштових і готівкових грошових переказів;

—між згаданими вище суб'єктами та державою з приводу сплати податків та виконання певних зобов'язань, що випли­вають з правил державного регулювання міжнародних фінан­сових відносин;

—між урядами різних країн з приводу сплати (отримання) контрибуцій та репарацій, надання та погашення кредитів тощо;

—між урядами країн і міжнародними організаціями з при­воду грошових внесків у ці організації, отримання кредитів, субсидій тощо;

—між міжнародними організаціями.

Дата добавления: 2015-05-24