Дослід 1. Визначення активності холінестерази в сироватці крові титраметричним методом Мішеля

Практична робота

Теоретичні питання

Тема № 7. Дослідження нервової тканини. Патохімія психічних порушень.

Мета заняття: Знати склад і біохімічні особливості обміну речовин у нервовій тканині, її функціонування в нормі і при деяких захворюваннях. Оволодіти методом визначення холінестерази.

Актуальність теми: Головний і спинний мозок є основними органами, через які реалізується функція ЦНС в організмі людини. Нервова тканина має особливості метаболізму в залежності від віку людини, від механізму виникнення патологічного стану в ній. При багатьох захворюваннях нервової системи і особливо при стресах важливо знати вміст не тільки нейромедіаторів, а й активність відповідних їм ензимів, наприклад, ацетилхолінестерази в сироватці крові.

Конкретні завдання:

Ø Пояснювати особливості хімічного складу білої і сірої речовин мозку.

Ø Аналізувати відмінності спинномозкової рідини від плазми крові.

Ø Трактувати особливості обміну речовин мозкової тканини.

Ø Пояснювати роль нейромедіаторів у регуляції функцій органів та клітин.

Ø Аналізувати зміни активності ацетилхолінестерази при різних захворюваннях.

1. Особливості біохімічного складу та метаболізму нервової тканини

· хімічний склад головного мозку;

· нейроспецифічні білки та ліпіди (гангліозиди, цереброзиди, холестерол);

· особливості амінокислотного складу мозку;

· роль системи глутамінової кислоти.

2. Енергетичний обмін в головному мозку людини:

· значення аеробного окислення глюкози;

· зміни в умовах фізіологічного сну та наркозу.

3. Нейромедіатори (ацетилхолін, норадреналін, дофамін, серотонін, збуджувальні та гальмівні амінокислоти).

4. Рецептори для нейромедіаторів та фізіологічно активних сполук.

5. Пептидергічна система головного мозку.

6. Опіоїдні пептиди (енкефаліни, ендорфіни, динорфіни).

7. Молекулярні основи біоелектричних процесів на мембранах нейронів.

8. Порушення обміну медіаторів та модуляторів головного мозкупри психічних розладах.

9. Нейрохімічні механізми дії психотропних засобів (нейролептиків, антидепресантів анксіолітиків, ноотропів).

10. Ферменти, що забезпечують біосинтез та розщеплення нейромедіаторів.

Принцип методу. Визначення грунтується на ферментативному гідролізі ацетилхоліну з утворенням ацетатної кислоти, яку визначають титруванням за допомогою натрію гідроксиду.

Матеріальне забезпечення: 1,5% ацетилхолін, 1% фенолфталеїн, 0,01М натрію гідроксид, термостат, пробірки.

Хід роботи: В дві пробірки вносять по 1мл ацетилхоліну 1,5%, далі в одну з них (дослідну) додають 1 мл досліджуваної сироватки, а в другу пробірку (контрольну) додають 1 мл попередньо інактивованої (при 56°С протягом 30 хв) сироватки. В кожну із пробірок вносять 2 – 3 краплі фенолфталеїну, після чого проводять титрування за допомогою 0,01М натрію гідроксиду.

Розрахунок. Вираховують різницю V=V_д - V_к,

де V_д – кількість мл 0,01М NaOH, яка пішла на титрування дослідної проби;

V_к – кількість мл 0,01 М NaOH, яка пішла на титрування контрольної проби.

Нормальні величини: 2 – 4 мл 0,01М натрію гідроксиду, який пішов на титрування 1мл сироватки.

Нормальні значення активності: 45 – 95 мкмоль/с·л.

Зробити висновок.

Клініко-діагностичне значення. Активність холінестерази (ХЕ) у здорових людей може значно коливатися, проте у однієї і тієї самої особи вона досить стабільна. ХЕ (бутирилхолінестераза) належить до секреторних ензимів клітин печінки. На відміну від більшості інших ензимів її активність у крові при захворюваннях цього органу знижується, оскільки порушується синтез ензиму в гепатоцитах. Значне зниження активності ХЕ спостерігається при гострих і хронічних гепатитах, цирозах печінки, злоякісних пухлинах печінки.

Визначення активності ХЕ у сироватці крові використовують найчастіше як прогностичний критерій при гострих і особливо хронічних ураженнях паренхіми печінки фосфаторганічними отрутами. Ступінь зниження активності ензиму відображає важкість і поширення ураження печінкових клітин.

Активність ХЕ у сироватці незначно підвищується при деяких психічних захворюваннях, особливо при маніакально-депресивному психозі, стані тривоги та депресивних неврозах, при шизофренії, розсіяному склерозі, особливо у пацієнтів з прогресуючою формою патологічного процесу, який супроводжується чіткою демієлінізацією.

Значне підвищення активності АХЕ у навколоплідних водах може свідчити про серйозні ураження нервової системи плода.

Дата добавления: 2015-05-24