Контроль виконання лабораторної роботи. Дослід 6. Якісна реакція на тироксин

Дослід 6. Якісна реакція на тироксин.

Принцип методу. При руйнуванні молекули тироксину утворюється йодистий калій, з якого йод легко витісняється йодноватим калієм. Йод, який виділився, дає синє забарвлення з крохмалем.

5 КІ + КІО₃ + 3 H₂SO₄ ® 3 І₂ + 3 K₂SO₄ + 3 H₂O

I₂ + крохмаль ® синє забарвлення

Матеріальне забезпечення: тироксин, 10 % розчин H₂SO₄, 10 % розчин йодноватого калію, крохмаль, лакмус.

Хід роботи: До 24 крапель охолодженого гідролізату тироксину додають 10 % розчину H₂SO₄ до кислої реакції на лакмус. Після підкиснення додають 3 краплі 10 % розчину йодноватого калію (не потрібно додавати надлишок). Йод, який виділився, дає синє забарвлення з крохмалем.

Зробити висновок.

Клініко-діагностичне значення. Вивчення метаболізму гормонів і медіаторів має велике значення для діагностики ендокринних розладів, а також оцінки функціонального стану організму при багатьох інших формах патологій, які пов’язані з порушенням центральної, вегетативної нервової систем, серця, печінки, нирок і інших паренхіматозних органів.

Будь-які порушення в системі гіпоталамус-гіпофіз-кора наднирників безпосередньо приводять до зміни продукції гормонів наднирників.

При інтерпретації результатів потрібно пам’ятати, що виділення адреналіну у мужчин і жінок майже однакове, за винятком дітей 12-15 років (у хлопчиків більше виділяється ніж у дівчаток) і в 41-50 років (у чоловіків більше, ніж у жінок).

Виділення норадреналіну до віку 8-11 років однакове у дівчат і хлопців, а в наступні періоди екскреція його у жінок вища, ніж у чоловіків. Виділення адреналіну і норадреналіну у різні періоди доби неоднакове. Так, в день воно становить 7,5 ± 1,1 і 30,9 ± 3,5, а вночі 1,9 ± 0,84 і 11,3 ± 4,2 мг/хв.

Паління, фізичне навантаження, емоційний стрес викликають екскрецію катехоламінів із сечею. Збільшення екскреції катехоламінів спостерігається при гепатитних цирозах печінки, при загостреннях виразкової хвороби шлунка і 12-типалої кишки. Порушення екскреції спостерігається в патогенезі уремій.

1. Що лежить в основі зміни забарвлення реакційної суміші у біуретовій реакції, реакціях Фоля та Мілона?

2. Які якісні реакції на адреналін ви знаєте? Чим відрізняються ці реакції?

3. Чим пояснити виникнення синього забарвлення розчину у якісній реакції на тироксин?

4. Час життя більшості гормонів у крові порівняно невеликий. Так, якщо ввести тварині радіоактивно мічений інсулін, то половина введеного гормону інактивується у крові протягом 30 хв. Чому важлива відносно швидка інактивація циркулюючих гормонів? Як може підтримуватися постійний рівень гормону в крові за нормальних умов, якщо врахувати його швидку інактивацію? Якими шляхами організм здійснює швидкі зміни концентрації циркулюючих гормонів в організмі?

5. Кількість адреналіну в мозковому шарі наднирників людини складає 0,08 % від маси наднирників. Яка кількість адреналіну в наднирниках, якщо відомо, що кількість норадреналіну у наднирниках складає 0,008 % (0,8 мг)?

6. 33-річна пацієнтка скерована до Консультації Тиреоїдної Патології сімейним лікарем. Протягом 6 місяців відчувала неспокій, швидку втому, підвищену чутливість до тепла, втрату ваги тіла при збереженому апетиті, серцебиття та підвищену пітливість. При обстеженні встановлено: пульс 130 уд/хв, теплі і вологі долоні, тремтіння, сповільнене закриття повік і екзофтальм, а також м’який, збільшений зоб. Результати тестування: тироксин – 260 нмоль/л (норма 50 – 150).

7. Людина знаходиться в стресовій ситуації. Як такий стан вплине на функцію ендокринних залоз?

8. Які переваги надає організму синтез гормонів у вигляді прегормонів і прогормонів?

Приклади тестів “Крок-1”

1. Пацієнт звернувся до лікаря зі скаргами на тремор і гіпокінезію. Біохімічний аналіз крові показав знижену кількість дофаміну. Вкажіть з якого метаболіта-попередника він утворюється?

А. Діоксифеніламіну

В. Тирозину

С. Тираміну

D. Фенілаланіну

Е. Фенілпірувату

2. Простагландини беруть участь у розвитку і регуляції запалення як загальнопатологічного процесу в організмі людини. Вкажіть, яка сполука інгібує циклооксигеназну активність?

А. Ацетилсаліцилова кислота

В. Ацетилоцтова кислота

С. a-Кетоглутарова кислота

D. Пропіонова кислота

Е. Масляна кислота

3. Деякі речовини підвищують проникність внутрішніх мембран мітохондрій для Н⁺, що призводить до роз’єднання процесів дихання із фосфорилуванням та до припинення синтезу АТФ. Вкажіть цю сполуку:

А. Адреналін

В. Вазопресин

С. Тироксин

D. Інсулін

Е. Окситоцин

4. У вагітних жінок виникає потреба у підвищеній кількості холекальциферолу, один із метаболітів якого є потужним синергістом паратгормону, який стимулює процес кісткової резорбції і виходу кальцію і фосфатів у кров. Що це за метаболіт?

А. 1,25-Дигідроксихолекальциферол

В. 1-Гідроксикальциферол

С. Холекальциферол

D. Ергокальциферол

Е. 25-Гідроксикальциферол

5. Білкові гормони регулюють біохімічні процеси через збільшення концентрації іонів кальцію в клітині. Назвіть сполуку, яка збільшує концентрацію іонів кальцію?

А. Фосфатидил-інозитол-4,5-дифосфат

В. Інозитол-1,4,5-трифосфат

С. Інозитол-3, 6-дифосфат

D. Інозитол-6-фосфат

Е. Інозитол

Індивідуальна самостійна робота студентів

1. Перетворення арахідонової кислоти в організмі людини та вплив її продуктів на біохімічні процеси.

Література

Основна:

1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. – С. 182-191, 199-202.

2. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.

3. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко-діагностичне значення. Довідник / За ред. Склярова О.Я. – Київ: Здоров’я, 2004. – 191 с.

4. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 154-168, 175-191, 203-209.

5. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 330-385.

Додаткова:

1. Ангельскі С., Якубовскі З., Домінічак М.Г. Клінічна біохімія. – Сопот, 1998. – 451 с.

2. Држевецкая И.А. Эндокринная система растущего организма. – М.: Высш. школа, 1987. – 206 с.

3. Ленинджер А. Основы биохимии. – М.: “Мир”, 1985. – т. 3. – С. 779-809.

4. Розен В.Б. Основы эндокринологии. – М.: Высш. школа, 1980. – 342 с.

5. Страйер Л. Биохимия. – М.: “Мир”, 1985. – т. 2. – С.122-130, т. 3. – С. 282-304.

6. Кулинский В.И., Колесниченко Л.С. Молекулярные механизмы действия гормонов. Рецепторы, нейромедиаторы. Системы со вторыми посредниками // Биохимия. – 2005. – Т. 70, вып. 1. – с. 33-50.

7. Строев Е.А. Биологическая химия. – М.: Высшая школа, 1986. – С. 170.

8. Клінічна біохімія. Курс лекцій для студентів вищих навчальних медичних закладів / За ред. проф. Шлемкевича М. П. та проф. Тимочка М.Ф. – Львів, 1996. – 96 с.

9. Задорожная Т.А. Корреляция между гипофизарними и тиреоидними гормонами у больних с заболеваниями органов пищеварения протекающими в различних екологических условиях // Вестник физиологии и курортологии. – 1998. – № 2. – С. 64.

Змістовий модуль № 15. Біохімія гормональної регуляції.

Дата добавления: 2015-05-24